Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 632/1228/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.
Дата набрання законної сили: 14.07.2021
Номер судового провадження: 61-11580ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		14 липня 2021 року
		м. Київ 
		справа № 632/1228/20
		провадження № 61-11580ск21
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Харківгаз» про визнання права на компенсацію витрат зі встановлення індивідуального приладу обліку природного газу за рахунок коштів відповідача та зобов`язання відповідача провести компенсацію, шляхом стягнення витрат зі встановлення індивідуального приладу обліку природного газу,
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області 
		від 07 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «ОГС «Харківгаз») про визнання права на компенсацію витрат зі встановлення індивідуального приладу обліку природного газу за рахунок коштів відповідача та зобов`язання відповідача провести компенсацію, шляхом стягнення на користь позивачки витрат зі встановлення індивідуального приладу обліку природного газу - залишено без задоволення.
		Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Постановою Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року скасовано.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Харківгаз» про визнання права на компенсацію витрат зі встановлення індивідуального приладу обліку природного газу за рахунок коштів відповідача та зобов`язання відповідача провести компенсацію, шляхом стягнення на користь позивача витрат зі встановлення - задоволено.
		Визнано право на компенсацію витрат за самостійне забезпечення та встановлення побутовим споживачем індивідуального лічильника газу за ОСОБА_1 , власником квартири, яка знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
		Стягнуто з АТ «ОГС «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 розмір витрат на встановлення індивідуального приладу обліку природного газу в розмірі 6 029,65 грн у якості компенсації витрат за самостійне забезпечення та встановлення побутовим споживачем індивідуального лічильника газу.
		Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		10 липня 2021 року АТ «ОГС «Харківгаз» звернулось до Верховного Суду 
		з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду 
		від 16 червня 2021 року (надійшла до суду 12 липня 2021 року), у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження 
		з огляду на наступне.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження 
		в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення 
		від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що                    у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права 
		у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		Касаційна скарга АТ «ОГС «Харківгаз» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. 
		Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
		За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. 
		Також у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 680,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору 
		у встановленому розмірі. 
		Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України              від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 
		01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. 
		ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовом у 2020 році.
		Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. 
		Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 102,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 грн).
		ОСОБА_1 заявляла до суду першої інстанції дві позовні вимоги немайнового характеру. Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 683,20 грн (судовий збір за подачу касаційної скарги за дві позовні вимоги немайнового характеру - (840,80*2)*200%=3 363,20 грн; сплачено судового збору - 1 680,00 грн; доплата судового збору складає - 
		3 363,20-1 680,00=1 683,20 грн).
		Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК 
		у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
		Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. 
		Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
		Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на постанову Харківського апеляційного суду 
		від 16 червня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 13 серпня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                  Г. В. Коломієць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...