Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-268/2011р. : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 21.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2021.
Дата набрання законної сили: 20.07.2021
Номер судового провадження: 22-ц/810/404/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 2-268/2011р. 
		Провадження № 22-ц/810/404/21 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючого  Кострицького В.В.
		суддів: Назарової М.В., Стахова Н.В.
		учасники справи:
		скаржник ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі)
		представник скаржника ОСОБА_2 
		представник скаржника ОСОБА_3 
		позивач  ОСОБА_4 
		відповідач  ОСОБА_5 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України)справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 (особа,яка небрала участіу справі), 
		на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 01 квітня 2011 року, ухвалене у складі судді Дьоміної О.П., у смт. Станиця Луганська Луганської області
		у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності за договором процентної ставки,
		в с т а н о в и в:
		Короткий зміст позовних вимог
		31.01.2011 року позивач звернулась з дійсним позовом до суду, в обґрунтування якого вказала наступне: 23.02.2008 року між сторонами по справі було укладено письмовий договір процентної позики за яким позивач передала відповідачці грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (що еквівалентно 50500 грн.), а відповідачка зобов`язалась їх повернути до 24.08.2010 року та виплатити за весь строк та у розмірах обумовлених умовами договору проценти ОСОБА_4 .. На підтвердження укладання зазначеного договору відповідачкою також власноруч була написана відповідна розписка. Згідно з п.1.3 договору позики, позика надається на будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 . Крім того, 05.05.2010 року між сторонами по справі укладено ще один письмовий договір позики, предметом якого стали грошові кошти в сумі 15000 грн., зазначена позика була надана позивачкою відповідачці також на будівництво вищевказаного будинку, остаточною датою повернення цієї позики є 06.11.2010 року, крім того відповідачка повинна виплатити за весь строк та у розмірах обумовлених умовами договору проценти ОСОБА_4 . Станом на теперішній час відповідачка за договорами позики від 23.02.2008 року та від 05.05.2010 року свої зобов`язання не виконала, борг та відсотки не повернула. Згідно з умовами зазначених договорів, а саме п.6.2, у разі, неповернення позики або невиконання своїх зобов`язань позичальником, позикодавцю  ОСОБА_4 передається у власність предмет застави за договором позики від 23.02.2008 року - приміщення яке буде збудоване в АДРЕСА_1 , за договором позики від 05.05.2010 року земельна ділянка за зазначеною адресою, що належить відповідачці на праві власності.
		У зв`язку з чим позивач звернулась з позовом до суду і просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 01квітня 2011року позовнівимоги задоволенота визнаноза   ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 0,1329 га, кадастровий номер 4424880500:17:001:0377, що розташована на території Валуйської сільської Ради в АДРЕСА_1 , земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з договором процентної позики, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 05.05.2010 року.
		Мотивуюче таке рішення суд першої інстанції вважав,що намомент ухваленняоскаржуваного рішеннявідповідачка грошові кошти та відсотки за договорами позики укладеними між сторонами по справі не повернула, тобто не виконала свої зобов`язання, що випливають з договорів, цей факт ОСОБА_5 не заперечується. ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1 .. Суму позики відповідачка не повернула і не заперечує проти визнання за позивачкою в якості погашення суми позики права власності на належну їй земельну ділянку. У відповідності зі ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Таким чином,суд зробиввисновок,що євсі правовіпідстави длязадоволення вимогпозивачки,а томуналежить визнатиза ОСОБА_4 право власностіна земельнуділянку,розташовану в АДРЕСА_1 ,що належить ОСОБА_5 на правівласності відповіднодо договорукупівлі-продажувід 06.05.2010року тадержавного акту,в рахунокпогашення боргуза договорамипозики. 
		Доводи апеляційної скарги 
		Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в повному обсязі у зв`язку з безпідставністю.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на період розгляду Станично - Луганським районним судом Луганської області цивільної справи № 2 - 268/2011 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та на день винесення оскаржуваного рішення, відповідач ОСОБА_5 та апелянт ОСОБА_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому 17.04.2004р. . Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23.12.2015 шлюб був розірваний. Вказана земельна ділянка площею 0,1329 га, кадастровий номер 4424880500:17:001:0377, яка розташована на території Валуйської сільської ради в АДРЕСА_1 була придбана подружжям - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу від 06.05.2010 року (а.с.16). За спільною домовленістю подружжя, право власності було оформлено лише на дружину - ОСОБА_5 , яка отримала державний акт серії ЯЛ № 002250 від 15.12.2010, але скаржник наголошує, що зазначене майно перебувало у спільній сумісній власності подружжя. Факт придбання даної земельної ділянки за цих обставин був встановлений оскаржуваним рішенням суду першої інстанції. Посилаючись на вимоги ст. 60 Сімейного Кодексу України, скаржник зазначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Проте, ані позивач ОСОБА_4 , ані відповідач ОСОБА_5 умисно не повідомили суду про ці обставини. При цьому, відповідачка ОСОБА_5 (дружина апелянта ОСОБА_1 ) є рідною донькою позивачки ОСОБА_4 . На момент звернення до суду з вказаним позовом між подружжям - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були вкрай напружені відносини, мали місце конфлікти та сварки. Під час чого ОСОБА_5 неодноразово погрожувала чоловікові, що вона позбавить його всього майна. Вказані у позові в якості його підстави договір нібито «позики» та з умовами нібито «застави» - матір`ю ОСОБА_4 та її донькою ОСОБА_5 в дійсності ніколи не були укладені. Грошові вимоги у позові, предметом якого були договори позики грошових коштів, відсутні. Позовні вимоги стосувалися виключно визнання права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку. Таким чином, ініційована ОСОБА_4 та її донькою ОСОБА_5 яка повністю визнала позовні вимоги) цивільна справа за позовом про визнання права власності на земельну ділянку належну у тому числі ОСОБА_1 є по своїй суті незаконною спробою позбавлення останнього належного йому майна, придбаного заспільні коштиподружжя вперіод спільногопроживання узареєстрованому шлюби з ОСОБА_5 ,а позовнівимоги ОСОБА_4 ,одразу жповністю визнані ОСОБА_5 -фіктивними тавигаданими.Скаржниквважає,що судпершої інстанціїнезаконно незалучив ОСОБА_1 до участіу данійцивільній справі,та безнього,без врахуванняйого правприйняв рішеннящодо належноїйому направі спільноїсумісної власностіземельної ділянкиплощею 0,1329га,кадастровий номер4424880500:17:001:0377,яка розташованана територіїВалуйської сільськоїради в АДРЕСА_1  - визнавши право власності на це нерухоме майно за іншою особою - ОСОБА_4 . Проте сам ОСОБА_1 категорично стверджує,що жоднихдоговорів позикиміж вказанимиособами (матір`юта донькою),у томучислі вищевказаних-ніколи неукладалося тав нихне булопотреби.Спірна земельнаділянка булапридбана разоміз вжезбудованим наній будинком.Відповідно позикигроші булипотрібні «набудівництво житловогобудинку в АДРЕСА_1 »,як цезазначено впозові тав оскаржуваномурішенні. Проте,суд першоїінстанції недав належноїправової оцінкитому факту,що усупереч вимогамзакону згоди ОСОБА_1 як співвласникаданої земельноїділянки  на передачу її у заставу не було і відповідних доказів суду не надано.  ОСОБА_5 , укладаючи договори позики з умовами забезпечення їх виконання шляхом застави цієї земельної ділянки грубо порушила права та законні інтереси другого співвласника - свого чоловіка ОСОБА_1 , умисно і збавивши його таким чином права власності на нерухоме майно.
		 
		Відзив на апеляційну скаргу 
		Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений ст. 360 ЦПК України не надходило, що не заважає розгляду справи .
		Повідомлення сторін про розгляд справи
		Суд повідомив сторони про розгляд справи у відповідності до вимог ч.2 ст.1-1 Закону Уукраїни " Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції" завчасно (а.с.110-117).
		 
		Позиція апеляційного суду
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.
		Відповідно дост. 263 ЦПК Українирішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі
		Дослідивши матеріали справи, судова колегія прийшла висновку, що скаржником належним чином доведено, що суд першої інстанції обґрунтовано не дослідив матеріали справи, не вчинив будь-яких дій на встановлення право-володіння іншими особами крім відповідачки спірним майном, внаслідок чого прийшов неправильного висновку.
		Скаржником було надано до апеляційної скарги докази у вигляді копії свідоцтва про шлюб відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_5 у період придбання та вирішення питання, щодо спірного майна. 
		Також скаржник надав копію державного акту на право володіння земельною ділянкою виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Станично-Луганського районного суду від 04.04.2011 року.
		Відповідно до ст.60 СК України майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Виходячи з матеріалів справи спірна земельна ділянка площею 0,1329 га, кадастровий номер 4424880500:17:001:0377, яка розташована на території Валуйської сільської ради в АДРЕСА_1 - перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ..
		Відповідно до ч.2ст.72 СК Українипро те, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу сторін, позовна давність у три роки обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності, а не від дати розірвання шлюбу сторін.
		Статтею 41 Конституції Українизакріплено те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Частиною 1ст. 321 ЦК Українивизначено, що право власності с непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції , якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а тому на підставі п.4 ч.3 ст.376 ЦПК Українирішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
		Вимога апелянта про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності за договором процентної ставки, є передчасною, виходячи з тії обставини , що справу розглянуто без участі апелянта та не позбавляє сторони права на зверненням до суду для захисту своїх прав..
		       Керуючись ст.ст.367,374,376 ЦПК України, апеляційний суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовльнити частково.
		Рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 01 квітня 2011 року скасувати.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		Дата складенняповного текступостанови 20 липня 2021 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...