Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/6450/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2021. Зареєстровано: 25.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2021.
Дата набрання законної сили: 20.07.2021
Номер судового провадження: A/855/11758/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6450/20                                                                     Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 липня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		                                     судді-доповідача Кузьменка В. В.,
		                                     суддів: Ганечко О. М., Василенка Я. М.,
		                                        за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві (в режимі відеоконференції) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України  про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення незаконного зменшення на 2436716,44 грн. у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ТОВ "Агро-Бета" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання відповідачів відновити/збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Агро-Бета" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 2436716,44 грн.   
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення незаконного зменшення на 2436716,44 грн у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Зобов`язано Державну податкову службу України відновити/збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 2436716,44 грн.  
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та просив відмовити у задоволенні позову. 
		Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що згідно даних СЕА ПДВ у ТОВ "Агро - Бета" показник ЕПеревищ розрахувався у зв`язку з невідповідністю суми податкових зобов`язань, задекларованих ТОВ "Агро-Бета" згідно поданих декларацій з ПДВ або уточнюючих розрахунків до декларацій із сумою ПДВ за податковими/розрахунками коригування, виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН та складає 2436716,00 грн., в тому числі: період вересень 2020 року ЕПеревищ 2436716,00 грн. За даними СЕА ПДВ у ТОВ "Агро-Бета" рахується сума перевищення в розмірі 2436716,00 грн., в розрізі контрагентів, а саме: період - вересень 2020 року; № податкової декларації 9269501889; дані податкової звітності 3085316,00 грн; дані ЄРПН 648600,00 грн.; відхилення 2436716,00 грн. У разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації у межах граничного терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України для такої реєстрації, постачальник зменшує податкові зобов`язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням встановлених термінів реєстрації в ЄРПН, то у періоді реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Згідно баз даних ДПС ТОВ "Агро-Бета" у вересні 2020 року до р.7 (Коригування податкових зобов`язань) податкової декларації з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до неї не задекларовано зменшення податкових зобов`язань згідно зареєстрованих розрахунків коригувань в сумі 2436716,00 грн.
		Таким чином, на думку апелянта, протиправні дії/бездіяльність з боку ДПС України відносно позивача не вживались. 
		Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. 
		Представники позивача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши на його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
		Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований в якості юридичної особи 10.07.2009 та з 13.07.2009 взятий на облік як платник податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.   
		Основним видом діяльності позивача є: КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
		21.07.2020 між позивачем (постачальник) та ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРЗІС Україна" (покупець) укладено договір поставки № 41744, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити український продовольчий ріпак врожаю 2020 року (том № 1 а.с.6-9) та додаткові угоди до нього.
		Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна товару становить 13897,15 грн за 1 тонну, що еквівалентно 503,5 доларів США за 1 тонну згідно курсу Національного банку України (далі - НБУ) на момент укладення договору. Курс НБУ станом на дату укладання договору становить 27,60 грн за 1 долар США. Оплата товару здійснюється виключно у гривні. Рахунок на оплату виставляється відповідно до п. 3.1. Договору. Ціна товару остаточно перераховується по валютному еквіваленту в гривню за курсом НБУ на дату вивантаження зазначеній в реєстрі Отримувача/Терміналу. Перерахунок в сторону збільшення чи зменшення згідно курсу Нацбанку USD до гривні на дату вивантаження зазначеній в реєстрі Отримувача/Терміналу та видатковій накладній, покупець зобов`язується здійснити згідно формули, наведеної в даному пункті.
		У відповідності до п.6.1 Договору протягом липня 2020 року позивачем отримана сума передплати 13447370,68 грн, в тому числі ПДВ 2241228,44 грн. 
		По факту отримання коштів позивачем виписані податкові накладні на першу подію (надходження коштів), а саме: № 11 від 27.07.2020 на загальну суму з ПДВ 2582785,70 грн; № 8 від 27.07.2020 на загальну суму з ПДВ 2468968,02 грн; № 10 від 27.07.2020 на загальну суму з ПДВ 4220634,55 грн; № 9 від 27.07.2020 на загальну суму з ПДВ 4174982,41 грн, а всього липень 2020 року - 13447370,68 грн. 
		Як слідує з матеріалів справи фактичне відвантаження товару здійснювалося у липні та серпні 2020 року, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 29.07.2020 № 55 на суму з ПДВ 3665639,84 грн; від 01.08.2020 № 58 на суму з ПДВ 4532522,37 грн; від 01.08.2020 № 57 на суму з ПДВ 2690209,39 грн; від 01.08.2020 № 59 на суму з ПДВ 1858811,20 грн; від 01.08.2020 № 56 на суму з ПДВ 908522,24 грн та від 03.08.2020 № 60 на суму з ПДВ 964593,56 грн, а всього 14620298,60 грн.
		Відповідно до п. 3.1.2 договору поставки під час відвантаження уточнювалася фактична вага та ціна товару (відповідно до формули передбаченої умовами договору). На адресу ТОВ "Агро-Бета" було надано реєстри вантажів на отримання вагонів в порту, на підставі яких відбулася зміна ціни і обсягу товару та встановлено остаточну суму проданого товару за вищевказаним договором та були виписані вказані видаткові накладні.
		На дату відвантаження товару ТОВ "Агро-Бета" склало розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних на зменшення податкових зобов`язань, які фактично анулювали першу подію, а саме надходження передплати в загальній сумі 13447370,68 грн (ПДВ 2241228,44 грн), а саме: № 12 від 29.07.2020 на суму з ПДВ -3665639,84 грн; № 4 від 01.08.2020 на суму з ПДВ -2468968,02 грн; № 6 від 01.08.2020 на суму з ПДВ -4174982,40 грн; № 8 від 01.08.2020 на суму з ПДВ -723974,52 грн; № 2 від 01.08.2020 на суму з ПДВ -554994,71 грн; № 12 від 01.08.2020 на суму з ПДВ -1134836,68 грн; № 9 від 03.08.2020 на суму з ПДВ -723974,50 грн, а всього -13447370,68 грн. 
		Також були складені податкові накладні на суму відвантаження, а саме: № 14 від 29.07.2020 на суму з ПДВ 3665639,84 грн; № 3 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 908522,23 грн;  № 5 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 2690209,39 грн; № 11 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 1858811,21 грн; № 10 від 03.08.2020 на суму з ПДВ 964593,55 грн; № 7 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 4532522,36 грн, а всього на суму 14620298,58 грн. 
		В подальшому, перелічені накладні 21.09.2020 були анульовані шляхом складення мінусових розрахунків коригування на всю суму відвантаженого товару за липень-серпень 2020 року - 14620298,58 грн, а саме: № 15 від 29.07.2020 на суму з ПДВ -3665639,64 грн;                  № 17 від 01.08.2020 на суму з ПДВ - 4532522,36 грн; № 19 від 01.08.2020 на суму з ПДВ                          -1858811,21 грн; № 20 від 03.08.2020 на суму з ПДВ -964593,55 грн; № 21 від 01.08.2020 на суму з ПДВ -2690209,39 грн; № 34 від 01.08.2020 на суму з ПДВ -908522,23 грн, а всього                        -14620298,38 грн. 
		Для виправлення помилок 21.09.2020 позивачем виписані та зареєстровані в ЄРПН нові податкові накладні за липень-серпень 2020 року які відповідали правилу першої події - отриманню передплати, а саме: № 19 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 4220634,55 грн; № 21 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 4174982,40 грн; № 22 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 2582785,70 грн; № 23 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 2468968,02 грн; № 35 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 353527,57 грн; № 31 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 221246,02 грн; № 24 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 357539,90 грн; № 28 від 03.08.2020 на суму з ПДВ 240614,54 грн, а всього 14620298,70 грн. 
		У зв`язку з тим, що відбулась зміна ціни, та, відповідно, обсягу товару, були складені розрахунки коригування до нових податкових накладних на дату зміни ціни "0", а саме: № 20 від 29.07.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 37 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 40 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 41 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 38 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 39 від 03.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн, всього 0,00 грн. 
		Також позивачем подані уточнюючі розрахунки до декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2020 року з поясненнями № 95-Ч від 03.11.2020, однак 21.10.2020 позивачем отримано витяг з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, з якого слідує зменшення реєстраційного ліміту у розмірі 2436716,42 грн.
		Не погоджуючись зі зменшенням реєстраційного ліміту, позивач 05.11.2020 звернувся до ГУ ДПС у Чернігівській області з заявою № 98-ч щодо відновлення суми реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ.
		На дану заяву ГУ ДПС у Чернігівській області надано відповідь від 16.11.2020 №13278/10/25-01-04-01-04, в якій, зокрема зазначено, що у разі, якщо до зайво складеної податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, в результаті реєстрації якого показники такої податкової накладної виведено в " 0", платник податку з метою приведення показника ЕПеревищ в СЕА ПДВ у відповідність до податкового обліку платника податку може скласти ще один "інформаційний" розрахунок коригування до такої зайво складеної податкової накладної.
		На виконання вказаної рекомендації в листі та з метою приведення показників ЕПеревищ в СЕА ПДВ у відповідність до податкового обліку позивачем складені "інформаційні" з типом причини " 20" розрахунки коригування до зайво складених податкових накладних, однак останні не прийняті податковим органом з причин: зареєстровано більше одного розрахунку коригування; не відповідає даним по перевищенню та за рахунок округлення не виведені в нуль показники податкової накладної розбіжність 0,002 грн ПДВ.
		В зв`язку з зазначеним позивачем повторно 26.11.2020 направлено лист № 103-ч до ГУ ДПС у Чернігівській області щодо відновлення суми реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ. 
		На вказаний лист від 26.11.2020 № 103-ч відповідачами надано відповіді, а саме: 21.12.2020 ГУ ДПС у Чернігівській області №14638/10/25-01-04-01-04, яка аналогічна наданій відповіді від 16.11.2020 №13278/10/25-01-04-01-04 та 05.01.2021 ДПС України № 109/6/99-00-18-03-04-06, в якій зокрема зазначено, що у випадку виникнення розбіжностей між відповідними показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН платнику необхідно виправити таку розбіжність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та/або зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні/розрахунки коригування. При розгляді звернення платника встановлено, що порушень в частині розрахунків показників СЕА ПДВ по ТОВ "Агро-Бета" не виявлено.
		Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невжиття заходів по усуненню незаконного зменшення на 2436716,44 грн у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ТОВ "Агро-Бета" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДПС України.
		Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		Положеннями п.  49.3  ст.  49 ПК України передбачено, що  податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
		Пунктом  49.4  ст.  49 ПК України встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
		Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1  розділу  V ПК України  і пунктами 33, 34 і 34-1 підрозділу 2  розділу XX ПК України.
		Підпунктом  14.1.242 пункту 14.1 статті  14 ПК України  визначено, що у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: 14.1.242. технічний адміністратор електронного кабінету (далі - технічний адміністратор) - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
		Згідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №596 "Про деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (Постанова КМУ №596) визначено, що Державній фіскальній службі та Державній казначейській службі забезпечити здійснення заходів, необхідних для запровадження з 1 січня 2015 р. системи електронного адміністрування податку на додану вартість, зокрема відкриття до 25 грудня 2014 р. Державною казначейською службою у зазначеній системі рахунків платникам податку на додану вартість, що зареєстровані платниками такого податку згідно із поданим до 15 грудня 2014 р. Державною фіскальною службою реєстром таких платників.
		Згідно з п.  200-1.1 ст. 200-1 ПК України  система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом  200-1.3   статті  200-1  цього Кодексу.
		Відповідно до п. 200-1.2 ст.  200-1 ПК України  платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
		Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено    постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість"  (Порядок №569). Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних         у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
		За визначенням п.2 Порядку електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.
		Згідно з п. 3 Порядку № 569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.
		Відповідно до п. 5 Порядку №569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року).
		Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом  2001.3 статті  2001 розділу  V ПК України  та пунктом 9 Порядку № 569.
		Згідно з п.  200-1.3 ст.  200-1 ПК України  платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за відповідною формулою.
		Відповідно п. 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку, обчислену за такою ж формулою.
		За приписами п.13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
		Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, перші правильні податкові накладні, які були виписані за фактом отримання передплати помилково анульовані шляхом складання розрахунків коригування кількісних і вартісних показників на зменшення податкових зобов`язань, які фактично анулювали першу подію (надходження передплати в загальній сумі 13447370,68 грн). Другий пакет помилкових податкових накладних (складених за фактом відвантаження, що не відповідає правилу першої події) з метою виправлення помилки був також анульований шляхом складення розрахунків коригування кількісних і вартісних показників на зменшення податкових зобов`язань на всю суму відвантаженого товару 14620298,38 грн.  
		Надалі, для виправлення помилок 21.09.2020 позивачем виписані та зареєстровані в ЄРПН нові (правильні) податкові накладні за липень-серпень 2020 року які відповідали правилу першої події - отриманню передплати, а саме: № 19 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 4220634,55 грн; № 21 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 4174982,40 грн; № 22 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 2582785,70 грн; № 23 від 27.07.2020 на суму з ПДВ 2468968,02 грн; № 35 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 353527,57 грн; № 31 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 221246,02 грн; № 24 від 01.08.2020 на суму з ПДВ 357539,90 грн; № 28 від 03.08.2020 на суму з ПДВ 240614,54 грн, а всього 14620298,70 грн. 
		У зв`язку з тим, що відбулась зміна ціни, та, відповідно, обсягу товару були складені розрахунки коригування до нових податкових накладних на дату зміни ціни " 0", а саме: № 20 від 29.07.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 37 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 40 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 41 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 38 від 01.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн; № 39 від 03.08.2020 сума з ПДВ 0,00 грн, всього 0,00 грн.
		Також позивачем подані уточнюючі розрахунки до декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2020 року з відповідними поясненнями № 95-Ч від 03.11.2020.
		Пунктом  50.1 статті 50 Податкового кодексу України  встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених  статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
		Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
		Разом з тим, положення пункту 34 підрозділу 2  Розділу XX Податкового кодексу України  жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від`ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015) не містять, та, у тому числі, заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту  50.1 статті  50 Податкового кодексу України    шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов`язок платника податку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року, "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: "…Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976))".
		Згідно з положеннями податкового законодавства СЕА ПДВ організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, яка є її адміністратором,  а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну фіскальну службу України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		В контексті викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДПС України при автоматичному збільшенні суми, на яку    позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму 2436716,44 грн., як наслідок позовні вимоги ТОВ "Агро-Бета" підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності ДПС України, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення незаконного зменшення на 2436716,44 грн у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН; зобов`язання ДПС України відновити/збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на 2436716,44 грн, оскільки система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.   
		Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
		Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.
		Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
		Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог  ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,  
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бета" до Головного управління Держаної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України  про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року - залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                        В. В. Кузьменко 
		 
		Судді:                                                                                           Я. М. Василенко 
		 
		                                                                                                    О. М. Ганечко
		 
		 
		Повний текст виготовлено 23.07.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...