Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/13908/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано судом: 26.07.2021. Зареєстровано: 28.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2021.

Результат оскарження 24.12.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: П/420/14090/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		Справа № 420/13908/20 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 липня 2021 року                                                                                                                         м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2018 року №821131 та зобов`язання вчинити певні дії,-  
		                                                        В С Т А Н О В И В:
		08.12.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року, про відмову у перерахунку пенсії; 
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду  України в Одеській області здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 гривень, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м. Одеси №520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 гривень згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017року), без змін базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих і проведених виплат.
		В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи, зазначає, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області прийнято остаточне рішення, що рішенням №821131 від 11.12.2018 їй відмовлено в перерахунку пенсії за заявою від 06.12.2018 року, а саме ще два роки тому. У зв`язку з новою обставиною, а саме: позивачу вiдмовлено в перерахунку без будь яких застережень, позивач звернулась до суду із даним позовом. На думку ОСОБА_1 , згiдно до ст.105 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» внаслідок прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення, посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду були порушено її права і законні інтереси, внаслідок дій посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів. Рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку (донарахування) пенсії позивач вважає протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтується на Конституційному принципі верховенства права, вимогам закону, неправильному трактуванню дії його в часі та обставинах справи, невідповідності суті спору та заявленим позовним вимогам рахуючи, що правовідносини у позивача щодо пенсійного забезпечення, як державного службовця виникли з листопада 2005 року, тобто до прийняття законодавчих актів, на які постилається відповідач, як на правову підставу відмови у здійсненні перерахунку пенсії, тому не поширюється на пенсіонерів, якім пенсія вже призначена в минулому часі, до набрання ним чинності, виходячи з Конституційних засад.
		Окрім того, вказано у позові, рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку (донарахування) пенсії з урахуванням інших виплат, позивач вважає неправомірним, оскільки воно не відповідає вимогам Законів України «Про державну службу» «Про оплату праці», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і суперечить нормам діючого законодавства, порушує конституційні права позивача, передбачені статтями 62, 64 Конституції України та право отримання пенсії у вiдповiдному до Закону розмірі. Посилання відповідача в обґрунтування на те, що на час звернення із заявою про перерахунок пенсії норми законодавства, які визначали право особи на такий перерахунок скасовані, також є  безпідставним, оскільки такий перерахунок зв`язаний з неврахуванням зазначених видів виплат під час призначення пенсії, а не у зв`язку з підвищенням заробітку працюючих державних службовців.
		Ухвалою суду від 14.12.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2018 року №821131 та зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі.
		05.01.2021 року (вх.№408/21) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками. 
		У відзиві зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі.
		На думку відповідача, здійснення донарахування, яке по суті є перерахунком пенсії починаючи з 01.10.2017, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018, згідно усiх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 грн, відповідно до ст. 37 Закону 3732 виходячи з із розрахунку 82 % без обмеження граничного розміру пенсії, без змін базового місяця (лютий 2008) для нарахування індексації, із збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих і проведених виплат є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України.
		05.01.2021 року (вх.№452/21) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивача зазначає, що її вимоги є спором про призначення пенсії.
		Ухвалою суду від 11.01.2021 року судом:
		1) доручено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали:
		- усіх документів, складених за результатами перевірки вірності сум, зазначених у довідці ДПІ у Приморському районі м. Одеси №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року;
		- рішення, прийнято за результатами перевірки вірності сум, зазначених у довідці ДПІ у Приморському районі м. Одеси №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року;
		- інформації щодо того, чи приймались інші рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.12.2018 року про проведення перерахунку пенсії на підставі уточненої довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року.
		2) доручено Головному управління ДПС в Одеській області надати до суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали:
		- інформації щодо підстав видачі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 16.07.2018 року довідки №849/А/15-53-05-26;
		- інформації щодо того чи було відкликано довідку ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 07.06.2017 року №600/А/15-53-05-26.
		Крім того, вказаною ухвалою судом зупинено провадження по справі №420/13908/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2018 року №821131 та зобов`язання вчинити певні дії  до надходження відповідей на доручення.
		04.03.2021 року (вх.№10969/21) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2021 року разом із додатками.
		18.03.2021 року (вх.№13528/21) від представника Головному управління ДПС в Одеській області до суду надійшов лист, в якому вказано, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області та що до компетенції Головного управління ДПС в Одеській області не входить перерахунок пенсії.
		20.05.2021 року (вх.№ЕП/13787/21) від позивача надійшла заява щодо тимчасового виїзду до іншої країни з метою догляду за матір`ю.
		Ухвалою суду від 21.05.2021 року поновлено провадження по справі №420/13908/210 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2018 року №821131 та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області та Головне управління ДФС в Одеській області надати до суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали:  інформацію щодо підстав видачі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 16.07.2018 року довідки №849/А/15-53-05-26; інформацію щодо того чи було відкликано довідку ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 07.06.2017 року №600/А/15-53-05-26.
		Вказаною ухвалою судом також залучено до участі у справі в якості другого відповідача Пенсійний фонд України, розпочато спочатку розгляд справи та встановлено строки для подання заяв по суті справи. 
		10.06.2021 року (вх.№30237/21) від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист, в якому повідомлено, зокрема, про те, що щодо відкликання довідки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №6008/A/15-53-05-26 від 07.06.2017 року інформація відсутня.
		15.06.2021 року від представника Пенсійний фонд України надійшов відзив на позовну заяву.
		У відзиві, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, вказано, що позивачем порушено строк звернення до суду.
		Щодо централізованого перерахунку пенсії відповідач зазначає, що повноваження Пенсійного фонду України та головних управлінь Пенсійного фонду України щодо виплати пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262 (крім пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей), розмежовані наступним чином: Пенсійний фонд України забезпечує фінансування виплати пенсій за виплатними документами, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві; головні управління Фонду в областях та місті Києві здійснюють, виплату пенсій шляхом обчислення розмірів пенсійних виплат кожному одержувачу, оформлення та подання АТ "Ощадбанк" виплатних документів (списків на зарахування пенсії на поточні (карткові) рахунки одержувачів). Як стверджує відповідач, положення Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 не застосовується щодо виплати пенсій військовослужбовцям.
		Також, у відзиві вказано, що Законом № 889 не передбачено механізму перерахунку пенсій колишнім державним службовцям, яким пенсії були призначені у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723- XII "Про державну службу". Пунктом 4-7 розділу XV Закону № 1058 передбачено з 01.10.2017 автоматичне переведення особи, зокрема з пенсії, призначеної відповідно до Закону № 3723, на пенсію відповідно до Закону № 1058 за матеріалами пенсійної справи, якщо розмір пенсії відповідно до Закону № 1058 з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 розділу XV Закону № 1058, буде більший. Згідно з абзацом першим пункту тринадцятого розділу XV Закону № 1058 якщо особі призначено пенсію, зокрема відповідно до Закону № 3723, її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (до 11.10.2017), не переглядається та пенсія не iндексується.
		Крім того, у відзиві вказано, що позивач зверталася до суду із позовними вимогами про скасування рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесi вiд 11.12.2018 № 821131 та рiшенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі № 420/7108/19, що набрало законної сили 13.02.2020, вiдмовлено у задоволенні вимог позивача щодо скасування вищезазначеного рішення.
		Ухвалою суду від 23.07.2021 року відмовлено у задоволенні заяв представників відповідачів про залишення позову без розгляду. 
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
		28.09.2017 року позивач подала заяву в Центральне ОУПФ в м. Одеси про перерахунок пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб вказаної в довідці від 07.06.2017 року №6008/А/15-53-05-26. 
		13.10.2017 року ОСОБА_1 отримала від відповідача рішення №821131 від 04.10.2017 року «Про відмову у перерахунку пенсії», не погодившись з яким звернулась до суду.
		Постановою Київського районного суду міста Одеси по справі №520/12694/17 від 04.12.2017 року, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 07.02.2018 року, яким, зокрема, зобов`язано відповідача здійснити обчислення пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» - з урахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань згідно з довідкою ДПІ Приморському районі м. Одеси за №6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017 року, починаючи з 01.10.2017 року.
		На підставі вищевказаного рішення суду та довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/ А/15-53-05-26 від 07.06.2017 року позивачу проведено донарахування пенсії з 01.10. 2017 року, проте не нараховувалась індексація пенсії.
		21.11.2018 року позивач звернулась до Центрального ОУПФ в м. Одеси з проханням здійснити донарахування індексації пенсії наростаючим підсумком з 01.10.2017 року, рахуючи базовий місяць лютий 2008 року відповідно до п.п.1-1 п.1 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2008 року та повернути невиплачену суму індексації пенсії (а.с.29-30). 
		Листом Центрального ОУПФ в м. Одеси №448/А-01 від 30.11.2018 року позивача повідомлено про відсутність підстав для задоволення заяви з посиланням на те, що розмір її пенсії після перерахунку за рішенням суду підвищився та відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, місяць, в якому відбулось підвищення пенсії вважається базовим і індексація грошових коштів не проводиться.
		Крім того, позивач 06.12.2019 року звернулась до Центрального  ОУПФ в м. Одесі з заявою, про проведення перерахунку пенсії на підставі уточненої довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, оскільки у раніше виданій ДПІ у Приморському районі м. Одеси помилково не було зазначено суму матеріальної допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у повному обсязі, яка складала станом на 01.02.2008 року не 4807,29грн, а 7062,56 грн. 
		Рішенням №821131 від 11.12. 2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з наявною розбіжністю відомостей в раніше наданої довідки та нової. Рішення щодо вірності вказаних сум буде винесено після проведення зустрічної перевірки первинних документів (т.1 а.с.24).
		У рішенні вказано, що Закон № 889 не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій. 
		Також, у рішенні зазначено, що оскільки раніше у вересні 2017р., позивачем була надана довідка про заробітну плату (інші виплати) від 07.06.2017р. № 6008/A/15-53-05-26 станом на 01.02.2008р., яка містить розбіжності зі знов наданою довідкою, рішення щодо вірності вказаних сум, буде винесено після проведення зустрічної перевірки первинних документів. 
		У зв`язку з цим, вказано у рішенні, на даний час немає підстав для перерахунку пенсії позивача згідно довідки № 849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018р., виданою Державною податкововою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Управління ДФС в Одеській області.
		Судом встановлено, що 27.11.2019 року позивач звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом (справа №420/7108/19), в якому просила:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (наразі ГУ ПФУ) №821131 від 11.12.2018 року про відмову в перерахунку пенсії;
		- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 грн, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723/XІІ (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м. Одеси №520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 грн згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017 року), без змін базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих та проведених виплат;
		- зобов`язати ГУ ПФУ (код ЄДРПОУ 20987385) змінити базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації пенсії з вересня 2016 року на лютий 2008 року починаючи з 01.10.2017 року, продовжити нарахування та виплату сум індексації з жовтня 2017 року безперервно з наростаючим підсумком, з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п.п.5-1, 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року по справі №420/7108/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області  про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області змінити базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації пенсії з вересня 2016 року на лютий 2008 року починаючи з 01.10.2017 року, продовжити нарахування та виплату сум індексації з жовтня 2017 року безперервно з наростаючим підсумком, з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п.п.5-1, 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078.
		Вказаним рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року по справі №420/7108/19 відмовлено у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (наразі ГУ ПФУ) №821131 від 11.12.2018 року про відмову в перерахунку пенсії.
		Так, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у рішенні суду визначено наступне:
		«…Рішенням №821131 від 11.12. 2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з наявною розбіжністю відомостей в раніше наданої довідки та нової. Рішення щодо вірності вказаних сум буде винесено після проведення зустрічної перевірки первинних документів (а.с.34).
		Таким чином, вказане рішення суб`єкта владних повноважень не є остаточним, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду при залишенні позову без руху, та відповідно відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивача.
		Враховуючи, що раніше ДПІ у Приморському районі м. Одеси видало довідку від 07.06.2017 року№6008/А/15-53-05-26, в якій було зазначена сума матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в сумі 4807,29грн та саме вказана довідка надана до Київського районного суду та врахована судом при прийнятті рішення від 04.12.2017 року, суд вважає, що управління пенсійного Фонду мало обґрунтовані підстави   для прийняття рішення щодо перевірки достовірності відомостей у довідці   від 16.07.2018року іншої суми матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань: не   4807,29грн, а 7062,56грн.
		Позивач звертаючись до суду про визнання протиправним та скасування рішення №821131 від 11 грудня 2018 року зазначила, що її не повідомляли про результати проведення зустрічної звірки, а в січні 2018 року при отриманні рішення №821131 від 11.12.2017 року, на її усне питання про терміни проведення перевірки, була дана усна відповідь, що це пов`язано з плановим виходом на перевірку в міру необхідності.
		З січня 2018 року позивач не зверталась до відповідача щодо проведення зустрічної звірки. Суд вважає, що навіть у разі її не проведення у позивача виникли спірні правовідносини щодо бездіяльності суб`єкта владних повноважень з приводу проведення перевірки достовірності даних довідки первинним документам, а не з приводу перерахунку пенсії на підставі довідки достовірність даних якої викликає обґрунтовані сумніви. Перевірка вказаних відомостей первинним бухгалтерським документам є компетенцією управління пенсійного фонду.
		Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову позивача в частині   визнання протиправним та скасувати рішення Центрального ОУПФУ в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року про відмову в перерахунку пенсії та на час розгляду даної справи - зобов`язання ГУ ПФУ здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 грн.».
		Судом встановлено, що 22.07.2020 року позивач, з посиланням на прийняте судом рішення по справі №420/7108/19, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою (т.1 а.с.34), в якій, в тому числі, просила надати їй відповідь про проведення зустрічної перевірки первинних документів щодо вірності даних, наведених в уточненій довідці ДПІ у Приморському районі м. Одеси №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, та здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 гривень, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м Одеси №520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 гривень згiдно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53 05-26 від 07.06.2017року), без змiн базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих і проведених виплат.
		У відповідь на вказану заяву відповідачем складено лист №7316-6537/А-02/8-1500/20 від 20.08.2020 року (т.1 а.с.42), в якому вказано, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 по справі № 420/7108/19 проведено перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" сума доплати за період з 01.10.2017 по 09.02.2020 становить 20153,88 грн, яка включена до реєстру судових рішень. Доплату за період 10.02.2020 по 29.02.2020 в розмірі 502,64 грн позивач отримала в березні поточного року.
		Таким чином, вказано у листі, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
		30.10.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою (т.1 а.с.43-45), в якій просила здійснити обчислення раніше призначеної пенсії, починаючи 3 01.10.2017 року (Постанова Київського районного суду міста Одеси справа №520/12694/17 від 04.12.2017 року) на підставі уточненої довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 гривень, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м. Одеси N520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 гривень згiдно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017 року), без змін базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих і проведених виплат.
		У відповідь на вказану заяву відповідачем складено лист №11084-10511/А-02/8-1500/20 від 23.11.2020 року (т.1 а.с.48), в якому вказано, що рішенням від 11.12.2018 № 821131 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за заявою від 06.12.2018.
		Вважаючи протиправним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року, про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
		При вирішенні даної адміністративної справи суд не враховує доводи представників відповідачів про те, що питання правомірності рішення №821131 від 11.12.2018 року вже було предметом перевірки судом у справі №420/7108/19, оскільки у вказаній справі суд вважав, що вказане рішення суб`єкта владних повноважень не є остаточним, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду при залишенні позову без руху, та відповідно відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивача.
		В той же час, лише у листі №11084-10511/А-02/8-1500/20 від 23.11.2020 року відповідач зазначив, що у рішенні №821131 від 11.12.2018 року ОСОБА_1 остаточно відмовлено у перерахунку її пенсії за наслідками розгляду заяви від 06.12.2018 року.
		Суд зазначає, що підстави звернення позивача до суду у даній справі та підстави звернення позивача до суду по справі №420/7108/19 не є аналогічним, хоч і містять ознаки вказаного.
		Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного. 
		Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Статтею 46 Конституції України  встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.33 ЗУ «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
		Ст.2 ЗУ «Про оплату праці» визначає, що основна заробітна плата є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата- винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні компенсаційні виплати- до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами нормами. Відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
		Відповідно до ст.41 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування « від 9 липня 2003 року до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, в тому числі, суми виплат (доходу) отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом, були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на державне загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази   нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
		Ст.66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначені види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Так, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяли на день одержаного зазначеного заробітку (виплат, доходу).
		Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, входили до системи оплати праці державного службовця.
		За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
		Зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права у зв`язку з тим, що при призначенні пенсії громадянину протиправно не було враховано всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
		Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 2  квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а), від 5 червня 2018 року (справа  №  275/593/17), від 16 грудня 2019 року (справа № 308/2129/17), від 9 червня 2021 року (справа № 752/12540/15-а), Великою Палатою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року (справа № 510/1286/16-а).
		У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
		Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної їй пенсії та здійснюється на підставі судового рішення, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
		Таким чином, посилання відповідачів на те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії норми законодавства, які визначали право особи на такий перерахунок скасовані є безпідставним, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні відповідно до вимог Закону № 3723-ХІІ щодо врахування всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на державне соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом № 889-VІІІ.
		Таким чином, позивач має право на перерахунок її пенсії з урахуванням всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань
		В той же час, суд зазначає, що частиною 3 ст.44       Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Доказів здійснення перевірки пенсійним органом правомірності видачі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року до суду не надано.
		В той же час, на виконання вимог ухвал суду по дані справі такі докази не надано як Головним управлінням ДФС в Одеській області, так і Головним управлінням ДПС в Одеській області.
		Суд зазначає, що протягом існування спору між сторонами про право ОСОБА_1 на перерахунок пенсії на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, документів, які б підтверджували недостовірність даних, які у ній зазначені, її відкликання чи скасування пенсійним органом не надано та судом наявність таких обставин не встановлено.
		З довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року судом встановлено, що вона видана на підставі штатного розпису, особових рахунків та платіжних відомостей, на виплати, які включені до даної довідки нараховано страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 
		З вказаних обставин, суд дійшов висновку, що не здійснивши перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року позивач діям протиправно та без урахування вимог чинного законодавства.
		Разом з цим, відповідно до п.12 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 (далі - Положення №28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
		Згідно з п.п. 5 п. 4 Положення №28-2, головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
		Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
		Однак, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року було прийнято постанову №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова №1279).
		Постановою №1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
		Також вищевказаною постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, від 23 липня 2014 р. № 280 та від 11 травня 2017 р. № 312 відповідні зміни.
		Суд зазначає, що відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (в редакції Постанови №1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань… забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій…
		Відповідно до п. 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596 (далі - Порядок №1596, в редакції Постанови №1279), органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених п. 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
		Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.
		Відповідно до п. 13 Порядку №1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.
		Згідно із п. 14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
		Отже, вчинити певні дії в інтересах позивача, зокрема щодо здійснення фінансування виплати пенсії, наразі може Пенсійний фонд України.
		З цього приводу Верховний Суд визначив правомірним застосування адміністративного правонаступництва, яке полягає в повній або частковій передачі адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень іншому внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
		У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
		Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17). від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
		При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
		Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
		Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
		У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 11.10.2019 р. у справі № 812/1408/16).
		Отже, з викладеного вбачається, що з 01 квітня 2021 року повноваження щодо здійснення фінансування виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України.
		Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав.
		Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
		Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
		При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
		Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
		Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право має бути захищено у такий спосіб, що відповідає змісту права, зокрема в постанові від 01.10.2019 р. у справі №910/3907/18.
		При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що мета, з якою особа звертається до адміністративного суду - це захист її прав, який може бути досягнений лише остаточним вирішення спору, який виник між особою та суб`єктом владних повноважень.
		В даному випадку пенсіонер звернувся до суду з метою захисту його права на пенсію у належному розмірі, тобто відновлення передбаченої законом гарантії на соціальне забезпечення.
		У спорах щодо призначення/перерахунку належної особі пенсії ціллю, з якою ініціюється судовий процес, є отримання соціальної виплати у розмірі, на який у особи виникло право у відповідності до норм чинного законодавства.
		Лише декларування права у особи на соціальні виплати у відповідному розмірі не може вважатися вирішенням спору у справі та свідченням про відновлення порушеного права особи, за захистом якого вона звернулась.
		Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право має бути захищено у такий спосіб, що відповідає змісту права, зокрема в постанові від 01.10.2019 р. у справі №910/3907/18.
		Поновлення прав позивача буде ефективним виключно у разі вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій.
		Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
		- визнання протиправним та скасування рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року, про відмову у перерахунку пенсії;
		- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду  України в Одеській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії  ОСОБА_1 і, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 гривень, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (у редакції чинній на час виходу на пенсію).
		При цьому, враховуючи вищенаведене, вимоги позивача в частині зобов`язання здійснити виплату пенсії слід звернути до Пенсійного фонду України шляхом зобов`язання Пенсійного фонду України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 01.10.2017 року пенсії позивача.
		Разом з цим, враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та досліджені судом докази, з урахуванням предмету та підстав звернення позивача до суду, оскільки вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести донарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 і відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м. Одеси №520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 гривень згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017року), без змін базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих і проведених виплат належним чином не обґрунтовані позивачем, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. 
		Зважаючи на вищевикладене, оскільки саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судового збору у розмірі 840,80 грн.
		Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
		                                                 ВИРІШИВ: 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року, про відмову у перерахунку пенсії.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду  України в Одеській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 гривень, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (у редакції чинній на час виходу на пенсію).
		Зобов`язати Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати призначеної з 01.10.2017 року пенсії ОСОБА_1 .
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 840,80 грн. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Учасники справи:
		 
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
		Відповідачі:
		Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
		Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323)
		 
		 
		Суддя                                                                                               С.М. Корой

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...