Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/3913/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2021. Зареєстровано: 28.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2021.
Дата набрання законної сили: 27.07.2021
Номер судового провадження: 22-ц/810/479/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 428/3913/20 
		Провадження № 22-ц/810/479/21 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 липня 2021 року            Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого                 Назарової М.В.,
		суддів:                    Лозко Ю.П., Стахової Н.В.,
		за участю секретаря         Залюшного О.Г.,
		учасники справи: позивач  ОСОБА_1 , відповідач  Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження 
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 
		на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 березня 2021 року, ухваленого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області у складі: судді Юзефовича І.О. в приміщенні того ж суду, 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати в порядку спадкування,
		 
		               в с т а н о в и в:
		 
		У травні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 54155836 від 20 листопада 2018 року.
		Померла за життя перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримувала пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі пенсії за віком.
		Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 09.10.2019 було встановлено, що позивачка та померла ОСОБА_3 на час відкриття спадщини мешкали разом, тобто позивачка прийняла спадщину після померлої матері.
		З метою отримання спадщини у вигляді недоотриманої пенсії позивачка у листопаді 2018 року звернулася до приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговської О.В., яка 20 листопада 2018 року завела спадкову справу.
		Представник позивачки з метою отримання недоотриманої пенсії звертався до Управління Пенсійного фонду України, однак пенсія була виплачена відповідачем за період з 22 січня 2017 року по 30 червня 2017 року у розмірі 8041,02 грн, тобто за три роки до дня звернення.
		Виплата пенсії ОСОБА_3 була призупинена відповідачем з 01 березня 2016 року на підставі списку пенсіонерів з числа внутрішньо-переміщених осіб по яких надано інформацію Службою безпеки України.
		Позивачка зазначила, що вона як спадкоємець за законом, після смерті матері ОСОБА_3 має право на отримання в порядку спадкування недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року.
		У зв`язку з викладеним позивачка просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані нею за життя пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року. Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь пенсійні виплати в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року.
		У відзиві на позовнузаявувідповідач позов не визнав, зазначив, що для виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, у зв`язку із відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Тобто виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки представник позивачки звернулась до управління Пенсійного фонду лише 22.01.2020, то неодержана пенсія була виплачена за період з 21.01.2017 по 30.06.2017 в сумі 8041,02 грн, тобто за три роки до дати звернення. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вважає, що оскільки ОСОБА_3 за життя не виявила бажання поновити виплату пенсії, то пенсія була не отримана з вини пенсіонера. Розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з 01.03.2016 по 20.01.2017 складає 14444,74 грн. 
		Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 березня 2021 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати в порядку спадкування.
		В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Доводами апеляційної скарги є те, що судом не надано належної оцінки тому факту, що УПФУ, вказуючи для нотаріуса суму заборгованості (а потім - і в своєму відзиві) навмисно не надав інформацію нотаріусу стосовно періоду, за який склалася така заборгованість, а тому у позивача виникли сумніви щодо об`єктивності розрахунку заборгованості і наданої інформації про розмір недоотриманої пенсії, яка повинна увійти до складу спадщини, яка підлягає до виплати спадкоємцеві; підхід відповідача до визначення розміру заборгованості з пенсійних виплат померлої матері позивачки не ґрунтується на вимогах ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; з наданого відповідачем відзиву вбачається, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 01.03.2016 до 20.01.2017 складає не 9756,67 грн, а 14444,74 грн, відповідач протиправно посягає на власність позивачки як спадкоємця після смерті матері; до спірних правовідносин підлягає застосуванню вимоги ст. 52 Закону № 1058, а не помилково застосовано судом ст. 46 вказаного закону.
		Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивачки про невизнання скарги, оскільки за життя померла не виявила бажання поновити виплату пенсії, тому пенсійні виплати з 01.03.2016 не отримані з вини пенсіонера, управління не вбачає правових підстав для визнання права власності в порядку спадкування за законом на суми пенсії, що не увійшли до складу спадщини, та які не зазначені у свідоцтві про право на спадщину за законом, що видано на ім`я позивачки, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
		Протоком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021 року головуючим у справі визначено суддю Назарову М.В., склад колегії  Лозко Ю.П., Стахової Н.В. Апеляційне провадження по справі відкрито 17 травня 2021 року. Ухвалою суду від 28 травня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду на 27 липня 2021 року об 11-й год.
		Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до ст.263ЦПКУкраїни рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд із посиланням на застосування до виниклих спірних правовідносин вимог ст. 66, 68 Закону України «Про нотаріат», п. 4.14 Глави 10 Розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 із змінами та доповненнями, виходив з того, що основним позасудовим порядком оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса, а позивачкою не надано доказів наявності постанови нотаріуса про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді пенсії, отже, позивачем не доведено, що у нього відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину стосовно будь-яких сум пенсії та ненадано доказівзвернення лишепозивача іззаявою проприйняття спадщини,що унеможливлюєвстановлення судомкола спадкоємціву спірних правовідносинах.
		Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та ніким не оспорюється, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримувала пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі пенсії за віком;
		виплату пенсії ОСОБА_3 відповідачем було призупинено з 01 березня 2016 року на підставі списку пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб по яких надано інформацію Службою безпеки України щодо обґрунтованості продовження виплати пенсій;
		на запит представника позивачки приватного нотаріуса Глаговської О.В. щодо отримання недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 , відповідачем була виплачена недоотримана пенсія за період з 22.01.2017 року по 30.06.2017 у сумі 8041,02 грн, тобто за три роки до дня звернення;
		рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 09.10.2019 у справі № 409/2693/18 встановлено, що позивачка та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини мешкали разом;
		позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 13 січня 2020 року згідно якого, спадщина складається із недоотриманої пенсії її матері у сумі 9756,67 грн (а.с. 90).
		Згідно довідки відповідача від 12 червня 2020 року №183 ОСОБА_3 знаходилась на обліку в Управлінні ПФУ м. Сєвєродонецька Луганської області та отримувала пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, сума недоотриманої пенсії з 01 березня 2016 року по січень 2017 року складає 14444,74 грн. Сума пенсії 8041,02 грн нарахована та виплачена за період з 21 січня 2017 року по 30 червня 2017 року (а.с. 27).
		Спірні правовідносини по справі виникли саме з приводу виплати позивачці пенсії померлої матері в порядку спадкування за законом за період з 01 березня 2016 року по січень 2017 року у розмірі 14444,74 грн.
		Згідно заст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно дост. 1227 ЦК Українисуми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
		Відповідно до ч. 1ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
		Відповідно дост. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»сумапенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того,проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разівідсутностічленівсім`ї,зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не зверненняними за виплатою вказаноїсуми в установленийчастиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
		Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннямиЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Суд зазначає, що положення частин другої, третьоїстатті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
		 Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
		Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Тлумачення ст. 1218, 1227ЦК України свідчить про те, що законодавство допускає спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.
		Крім того, відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
		Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
		Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
		Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
		Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, що померла ОСОБА_3 за життя не виявила бажання поновити їй пенсію та не зверталася з відповідною заявою до відповідача і пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на вищенаведене.
		Згідно довідки відповідача, недоотримана пенсія ОСОБА_3 з 01 березня 2016 року по 20 січня 2017 року складає 14444,74 грн.
		З урахуванням вище викладеного та відповідно до положень ч. 3 ст. 52 Закону, ст.1227 ЦК України позивачка має право на отримання спірних сум у порядку спадкування за законом.
		Посилання суду як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що основним позасудовим способом оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса і ненадання позивачкою доказів неможливості у такий способі реалізувати свої спадкові права, є помилковим, оскільки судом не взято до уваги, що позивач вже зверталася до нотаріуса, де отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, але лише на частку належного їй як спадкоємцю майна - недоотриману пенсію матері 22.01.2017 року по 30.06.2017 у сумі 8041,02 грн.
		На частку недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з 01 березня 2016 року по 20 січня 2017 року у розмірі 14444,74 грн відповідачем відомості нотаріусу не надано, без чого той позбавлений можливості видати свідоцтво, оскільки відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 із змінами та доповненнями при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. 
		Наявна в матеріалах справи довідка, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вих. № 1833 від 12.06.2020 містить інформацію про те, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку у відповідача і отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком за період з березня 2016 року до січня 2017 року, а не про розмір заборгованості з недоотриманої за життя пенсії спадкодавця.
		Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед померлою ОСОБА_3 з огляду на вимоги ст. 46 Закону № 1058, спірну заборгованість не включив до наданих нотаріусу відомостей для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то вказане унеможливлює виконання нотаріусом своїх повноважень по видачі такого свідоцтва та не потребує додаткового звернення позивачки ОСОБА_1 до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом як обов`язкову передумову для звернення до суду.
		Посилання суду на судову практику є помилковим, оскільки рішення Верховного суду ухвалені за інших фактичних обставин.
		Як не заслуговує на увагу і висновок суду про необґрунтованість позову з огляду на ненадання позивачкою відомостей про звернення лише позивачки за отриманням спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки згідно наявних у спадковій справі після смерті ОСОБА_3 відомостей із заявою про прийняття спадщини звернулася лише її донька - позивачка по теперішній справі ОСОБА_1 (а.с. 142-143).
		Крім того, саме позивачці видана нотаріусом свідоцтво про право на спадщину на частину недоотриманої пенсії, а, отже, вона є такою, що прийняла спадщину в цілому (ч. 2 ст. 1268 ЦК України).
		З урахуванням вище викладеного та відповідно до положень ч. 3 ст. 52 Закону, ст. 1227 ЦК України, позивачка має право на отримання спірних сум у порядку спадкування за законом.
		Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Відповідно до частин першої, другоїстатті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376ЦПК Україниз ухваленням нового судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року задовольнити.
		Водночас колегія суддів суду вважає, що заявлена вимога позивачки про зобов`язанняУправління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської областінарахувати та виплатити позивачці пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року не є належним способом захисту прав спадкоємця. Належним способом захисту, що повністю відновлює порушене право позивачки, є стягнення зазначених коштів в порядку спадкування за законом. Отже, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню в порядку спадкування за законом недоотримані пенсійні виплати, які належали ОСОБА_3 , за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року, у розмірі 14444,74 грн.
		В ч. 1 ст. 141ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За подання позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн. Вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 17 травня 2021 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення.
		Оскільки апеляційна скарга позивачки підлягає задоволенню, то з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1261, 20 грн.
		 
		Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		        п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 березня 2021 скасувати, ухвалити нове судове рішення.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати в порядку спадкування задовольнити частково.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року.
		Стягнути зУправління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21792459) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом недоотримані за життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року по 21 січня 2017 року у розмірі 14444,74 грн.
		Стягнути зУправління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21792459) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн.
		Стягнути зУправління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21792459) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1261, 20 грн, за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA978999980313121206080012499, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. 
		Дата складення повного тексту постанови  27 липня 2021 року.
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...