Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-1985/10 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2010.
Дата набрання законної сили: 05.05.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 22ц-1985/10                                   Головуючий у 1-й інстанції Захарченко Д.В. 
		Категорія 57                                            Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П. 
		    У Х В А Л А  
		Іменем України 
		        5 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: 
		      головуючого -  Паліюка В.П.,  
		      суддів:  Буренкової К.Я., Славгородської Н.П.,  
		       при секретарі  Завтури О.С.,  
		розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Миколаєві  справу  
		за  апеляційною скаргою  
		управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі 
		м. Миколаєва  (далі - УПФ) 
		на постанову  Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2009року 
		за  позовом  
		ОСОБА_2  до  УПФ 
		про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,  
		 В С Т А Н О В И Л А:   
		        У березні 2009 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до УПФ, в якому просила визнати протиправними дії щодо відмови в перерахуванні їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2006  2007 роки та зобовязати УПФ здійснити нарахування такої допомоги і забезпечити виплату заборгованості.   
		       В подальшому позивачка збільшила розмір позовних вимог, просила зобовязати УПФ провести нарахування доплати до пенсії як дітям війни і за 2008 р.       
		       Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2009р. позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УПФ та зобов'язано його здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії з 9липня по 31 грудня 2007р. та з 22 травня по 31 грудня 2008 р. у відповідності до вимог Закону від 18листопада 2004 р.  
		       В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову суду скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		       Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.        
		       Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни. 
		       Положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. 
		       Однак, згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004р. було зупинено на 2006 р. 
		       До того ж, Законом України від 19 січня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. 
		       Між тим, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 р. не приймалось рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік». 
		       Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004р., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було. 
		       В свою чергу, пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону. 
		       Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р.         № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст.111 цього ж Закону. 
		       Однак, підпунктом 2 пунктом 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції. 
		       Тоді як, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р.       № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу II Закону України від 28грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). 
		       Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 
		       Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. 
		       Суд першої інстанції, який розглядав на той час справу за правилами адміністративного судочинства, з врахуванням наведених положень законів прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена). Однак, УПФ у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд задовольнив позов частково. 
		       Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися. 
		      Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього. 
		      З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін. 
		      Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів 
		 У Х В А Л И Л А: 
		       Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва  відхилити, а постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 16 жовтня 2009 року залишити  без змін. 
		      Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.  
		        
		        Головуючий  
		          Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...