Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1478/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; лізингу.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2021. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.

Результат оскарження 26.10.2022 Центральний апеляційний господарський суд: визнано нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.07.2021р. Справа № 904/1478/19
		За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек», м. Дніпро
		До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Дністер», с.Куча
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Серединецьке», с. Мокіївці
		Про: стягнення 8 980 733,42 грн.
		 
		Суддя Васильєв О.Ю.
		Секретар судового засідання Броян А.Р.
		 
		ПРЕДСТАВНИКИ:
		Від позивача: Петренко М.Г. (адвокат);
		Від відповідача: Савчук Ю.М. (адвокат), Муравський В.В. (адвокат);
		Від третьої особи: не з`явився
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		У квітні 2019 р. ТОВ «Агротек» (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ «Торговий дім «Армада» (відповідач-1), ТОВ «Сварог-Дністер» (відповідач-2) та ТОВ «СК Бужок» (відповідач-3) про солідарне стягнення 34 132 215,75 грн. (у т.ч.: 4 177 187,23 грн. - заборгованості з лізингових платежів і 29 955 028,52 грн. - 365% річних). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачами як поручителями ТОВ «Серединецьке» (третя особа) зобов`язань за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.19р. задоволена заява позивача про відмову від позову в частині стягнення заборгованості з ТОВ «Торговий дім «Армада», закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості з відповідача-1. 
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.19р., залишеним без змін постановою ЦАГС від 05.03.20р., позовні вимоги ТОВ «Агротек» задоволено, стягнуто з ТОВ «Сварог-Дністер» на користь позивача заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 4 177 187,23 грн., 365% річних у розмірі 29 955 028,52 грн. та судові витрати; стягнуто з ТОВ «СК Бужок» на користь позивача заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 4 177 187,23 грн., 70% річних у розмірі 5 744 799,99 грн. та судові витрати.
		Постановою КГС ВС від 11.08.20р. вищезазначені судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		10.09.20р. матеріали справи повернулися на адресу господарського суду Дніпропетровської області. 10.09.20р. системою автоматичного розподілу справу №904/1478/19 передано на новий розгляд судді Васильєву О.Ю.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.20р справу прийнято до свого провадження суддею Васильєвим О.Ю. та призначено підготовче засідання.
		Слухання справи неодноразово відкладалося, по справі призначалася судова економічна експертиза, у зв`язку з чим провадження у справі зупинялось; позивач неодноразово уточнював позовні вимоги.
		21.04.21р. на адресу суду від ТОВ «Агротек» (позивач) надійшла заява, в якій він просив суд прийняти відмову від позову в частині солідарного стягнення заборгованості та суми недоотриманих відсотків з ТОВ «ТД «Армада ЛТД» та ТОВ «СК Бужок»; уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ТОВ «Сварог-Дністер» (відповідач) заборгованість з лізингових платежів (основного боргу) у розмірі 3 831 057,34 грн. (за період: квітень 2016р.  березень 2019р.) та суму недоотриманих відсотків у розмірі 5 149 676,08 грн. (за той же період часу).
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.21р. прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості та суми недоотриманих відсотків з ТОВ «ТД «Армада ЛТД» та ТОВ «СК Бужок», закрите провадження у справі №904/1478/19 в цій частині позовних вимог. 
		ТОВ «Сварог-Дністер» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав : не можливо перевірити методику визначення розміру позовних вимог ; ТОВ «Сварог-Дністер» не є боржником за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р. , боржником за вищезазначеним договором є ТОВ «Серединецьке» ; порука за договором поруки припинилася внаслідок збільшення розміру відповідальності боржника за договором фінансового лізингу без згоди на це поручителя  ТОВ «Сварог-Дністер», тощо.
		ТОВ «Серединецьке» (третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ) письмових пояснень щодо позову не надало , явку повноважних представників до судових засідань неодноразово не забезпечило незважаючи на ту обставину , що своєчасно повідомлялася судом про час та місце судових засідань. 
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.21р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на 25.05.21р. Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.21р. від 03.06.21р., від 15.06.21 р. та від 08.07.21 р. розгляд справи по суті відкладався. До судового засідання 27.07.2021 з`явились представники позивача та відповідача, третя особа явку повноважного представника не забезпечила.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		11.03.15р. між ТОВ «Агротек» (лізингодавець) та ТОВ «Серединецьке» (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №8АФ-15 , відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець зобов`язується передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (трактор John Dееrе 8335R, 2013 року випуску, ціною 250 000,00 доларів США), а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу (майно) та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
		Відповідно до п. 4.1 договору всі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору та додатку №2 «Графік внесення лізингових платежів» до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі.
		Згідно з п. 7.2. договору : у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений у графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 70% річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).
		Відповідно до п.11.1. строк дії договору встановлено сторонами з 11.03.15р. по 20.12.17р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (т.1, а.с.21-22). 
		Відповідно до Графіку внесення лізингових платежів, що є додатком №2 до договору, перший лізинговий платіж, який повинна була здійснити третя особа - 20.04.15р., а останній - 20.12.17р.; загальна сума лізингових платежів -275 367,45 $ (т.1, а.с.23)
		13.07.16р. між ТОВ «Агротек» (лізингодавець) та ТОВ «Серединецьке» (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу, якою був збільшений «платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно» з 62 867,45 $ до 84 412,57 $, викладено у новій редакції Графік внесення лізингових платежів (загальна сума лізингових платежів збільшилася з 275 367,45 $ до 296 912,57 $ ), а також внесено зміни в п. 7.2. договору шляхом викладення його у наступній редакції: «У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365 процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України)» ( т.1,а.с.25)
		30.03.18р. між ТОВ «Агротек» (лізингодавець) та ТОВ «Серединецьке» (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу , якою був збільшений «платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно» з 84 412,57 $ до 94 790,76 $, внесено зміни до Графіку внесення лізингових платежів (перший платіж 20.04.15р., останній  20.06.19р.), а також враховуючи зміну строків платежу за графіком, подовжено строк дії договору до 20.06.19 р. включно ( т.1, а.с.26)
		30.03.18р. між ТОВ «Агротек» (лізингодавець), ТОВ «Сварог-Дністер» (поручитель) та ТОВ «Серединецьке» (лізингоодержувач) укладено договір поруки №2П/8АФ-15, предметом якого є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р. (надалі за текстом «основний договір»).
		Відповідно до п. 1.3. вищезазначеного договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання.
		Відповідно до пунктів 3.1.1., 3.1.2. договору поручитель зобов`язаний протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги лізингодавця про прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання або листа лізингодавця про неможливість виконати зобов`язання за основним договором, виконати відповідне зобов`язання шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості лізингоодержувача за основним договором на рахунок лізингодавця. Поручитель зобов`язаний у разі невиконання лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання відповідати перед лізингодавцем як солідарний боржник всім своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.
		Згідно з п. 6.2. договору поруки сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється, якщо лізингодавець протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя. 
		Відповідно до п. 6.3. договору поруки : у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальність поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім) ( т.1,а.с.28 )
		Від імені ТОВ «Сварог-Дністер» (поручитель) цей договір було підписано директором товариства Олійником А.А. ,який діяв на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Сварог-Дністер» (протокол №29/03-2018/СД від 29.03.18р.), яким (поміж-іншим) було уповноважено його укласти та підписати договір поруки з метою гарантування виконання ТОВ «Серединецьке» своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р. ( зі змінами та доповненнями ) , що укладені між ТОВ «Агротек» та ТОВ «Серединецьке» (т.10, а.с. 18)
		09.04.19р. ТОВ «Агротек» (позивач) направив на адресу ТОВ «Сварог-Дністер» (поручитель) вимогу №0904/19-20юр від 09.04.19р. про сплату грошових коштів в сумі 4 149 472,76 грн., яка залишилась невиконаною (т.1, а.с.32)
		Скасовуючи судові рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Агротек» та направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, КГС ВС у постанові від 11.08.20р. відзначив, що суди не з`ясували (із зазначенням про це в мотивувальних частинах судових рішень) за який саме період позивач заявив до стягнення заборгованість з лізингових платежів, а також не дослідили обставини щодо наявності чи відсутності спливу встановленого частиною 4 статті 559 ЦК України строку стосовно кожного з передбачених Договором лізингу і Графіком платежів.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ТОВ «Сварог-Дністер» в якості свого основного доводу посилалось на те, що договір поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р., на підставі якого позивач заявив свої вимоги про стягнення заборгованості, припинився ще до звернення позивача до суду з даним позовом, а відтак жодні правові підстави для стягнення заборгованості з ТОВ «Сварог-Дністер», як поручителя, відсутні.
		Під час розгляду цієї справи господарським судом було встановлено , що ТОВ «Сварог-Дністер» зверталось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Агротек» про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.11.20р. у справі №924/181/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.21р., позов ТОВ «Сварог-Дністер» було задоволено, визнано припиненою поруку ТОВ «Сварог-Дністер» за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р., укладеним між ТОВ «Сварог-Дністер», ТОВ «Агротек» та ТОВ «Серединецьке».
		Проте, постановою Верховного Суду від 14.06.21р. у справі №924/181/20 вищезазначені судові рішення були скасовані й ухвалено нове рішення, яким в позові ТОВ «Сварог-Дністер» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сварог-Дністер» у справі №924/181/20 про припинення поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р. , Верховний Суд з посиланням на правову позицію, викладену у постанові ВП ВС від 26.01.21р. у справі №522/1528/15-ц, виходив з того, що ТОВ «Сварог-Дністер» як поручитель має захищати свої права в провадженні про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема, і з тих підстав, що порука припинилася, а окремий позов про визнання поруки припиненою не може бути задоволений після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів. Тобто у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.
		Отже, в межах розгляду цієї справи про стягнення заборгованості з поручителя господарський суд має з`ясувати питання наявності або відсутності підстав для припинення поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р.
		Цивільні зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
		Зміст правовідносин свідчить, що між сторонами спору виникли зобов`язання за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р.
		Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		Згідно з положеннями статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Відповідач у своїх заявах по суті справи та письмових поясненнях, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався ( насамперед) на припинення договору поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р. з підстав, передбачених частинами 1 та 4 статті 559 ЦК України (у редакції на час укладення договору поруки).
		Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України (у редакції на час укладення договору поруки) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
		Отже, закон встановлював специфічні підстави припинення поруки, які є додатковими до загальних підстав припинення будь-якого зобов`язання.
		Посилаючись на припинення поруки з вказаної підстави, відповідач вказує, що сторони договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р. не повідомили його як поручителя за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р. про існування додаткових угод до основного договору фінансового лізингу, якими, зокрема, змінено ціну договору, визначено новий графік погашення для прострочених платежів, збільшено відповідальність за несвоєчасну сплату лізингових платежів.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ВП ВС від 26.05.20р. у справі №910/13109/18, умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.
		Згідно з положеннями частини 3 статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
		В той же час, особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
		Відповідно до частини 3 статті 202 ЦК України односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
		Положення частини 1 статті 559 ЦК України визначають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя, і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.
		Згідно з пунктом 1.1. договору поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р. предметом цього договору є зобов`язання поручителя в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу.
		Пунктом 1.3. договору поруки сторони визначили, що для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
		Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднанні норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.
		Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору тощо, що відповідають нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст цих принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам ділового обороту. 
		Укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм, добросовісністю, по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, унеможливити укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб) і дотримуватись зовнішніх критеріїв, справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у співмірності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки, яка б виключала необ`єктивні (упереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.
		За змістом частини 1 статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		Як вбачається з пункту 1.3. договору поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р., ТОВ «Сварог-Дністер» в день укладення цього договору поруки було ознайомлене зі змістом договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.15р. 
		Одночасно , враховуючи дату прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Сварог-Дністер» рішення про уповноваження директора товариства укласти договір поруки (протокол №29/03-2018/СД від 29.03.18 р.) та його зміст , суд дійшов до висновку про те , що про наявність додаткової угоди №2 від 13.07.16р. до договору фінансового лізингу ТОВ «Сварог-Дністер» також було обізнане. 
		Натомість , суд погоджується з твердженнями відповідача про те , що на час укладання договору поруки йому не було відомо про наявність додаткової угоди №3 від 30.03.18 р. до договору фінансового лізингу; оскільки вищезазначені загальні збори учасників ТОВ «Сварог-Дністер» відбулися на день раніше, ніж була укладена додаткова угода №3 від 30.03.18 р. до договору фінансового лізингу; а позивачем не надано жодних доказів на спростування цієї обставини , як і доказів укладання цієї додаткової угоди до моменту укладання договору поруки або доказів отримання згоди поручителя на укладання цієї додаткової угоди.
		На переконання суду, можливість перебування обсягів солідарних зобов`язань поручителя виключно у залежності від волевиявлення сторін в основному зобов`язанні суперечить встановленим п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки створює підстави для завдання шкоди майновим інтересам поручителя через неузгоджене ним збільшення розміру його грошової відповідальності. Так відповідно і у даній справі умови пунктів 1.1., 1.3. та 6.3. договору поруки не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини 3 статті 202 ЦК України, та, відповідно, не звільняють ТОВ «Агротек» від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із ТОВ «Сварог-Дністер», як поручителем, у належній формі.
		Визначивши в пункті 1.1. договору поруки, що предметом даного договору є зобов`язання ТОВ «Сварог-Дністер» солідарно відповідати в повному обсязі перед лізингодавцем за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань, які випливають з умов договору лізингу, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору лізингу, сторони в пункті 1.3. того ж розділу договору поруки, що має назву «Предмет договору», конкретизували вищевказані умови, зазначивши, що для внесення будь-яких змін та доповнень до договору лізингу лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. 
		Отже, сторони договору вважали, що згода поручителя, за пунктом 1.3. не потрібна на будь-які зміни, тобто, згідно з цим пунктом, поручитель в момент укладання договору поруки погоджується на зміни до договору фінансового лізингу без додаткового узгодження з ним цих змін. Між тим, в пункті 6.3. договору поруки, який знаходиться у розділі «Заключні положення», міститься протилежна умова (яка суперечить предмету договору) про те, що у разі, якщо без згоди поручителя (наявність чи відсутність якої для сторін договору поруки згідно з умовами пункту 1.3. юридично неважлива) до договору фінансового лізингу вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім). Але ж згідно з предметом договору (пункт 1.1.) цей «попередній» обсяг відповідальності, що «залишається без змін», визначений як повний обсяг як за договором лізингу, так і за усіма додатковими угодами до нього.
		За умов, коли положення договору суперечать одне одному, об`єктивний аналіз договірних правовідносин має включати в себе й оцінку фактичних дій учасників цих правовідносин, здійснених ними на виконання договору.
		Судом встановлена відсутність доказів на підтвердження повідомлення ТОВ «Сварог-Дністер» про укладення додаткової угоди №3 до договору фінансового лізингу, згідно з якою змінено (збільшено) ціну договору фінансового лізингу і, як наслідок, розмір відповідальності поручителя за його невиконання лізингоодержувачем.
		На момент укладення договору поруки та внесення змін до договору фінансового лізингу в частині збільшення лізингових платежів, положення ч. 1 ст. 559 ЦК України мали імперативний характер та не передбачали жодного альтернативного варіанту, у разі внесення змін до основного договору та збільшення відповідальності поручителя, ніж припинення поруки.
		Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Відповідно до правової позиції, викладеної в пунктах 49.1.-49.3. постанови ВП ВС від 16.03.21р. у справі №910/3356/20, принцип свободи договору не є безумовним, межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а погоджені сторонами умови договору повинні відповідати не лише вимогам цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а й засадам справедливості, добросовісності, розумності як складової елемента загального конституційного принципу верховенства права. У цьому контексті варто зазначити, що принцип справедливості, добросовісності і розумності обмежує дію принципу свободи договору. Учасники цивільних правовідносин можуть, зокрема укладати договори і на свій розсуд визначати їх умови, але з урахуванням прав і інтересів контрагентів. Водночас, закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб урегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.
		Відтак, сторони договору поруки не мали права відступати від імперативних положень ч. 1 ст. 559 ЦК України та на власний розсуд врегульовувати дані відносини.
		З вимоги позивача №0904/19-20юр від 09.04.19р. про сплату грошових коштів в сумі 4 149 472,76 грн., направленої на адресу ТОВ «Сварог-Дністер», вбачається, що при розрахунку заборгованості, заявленої до поручителя, ТОВ «Агротек» виходило з умов договору фінансового лізингу не у первісній редакції, а у редакції додаткових угод до договору фінансового лізингу, якими передбачались збільшені розміри лізингових платежів та оновлені графіки таких платежів, на що ТОВ «Сварог-Дністер» своєї згоди не надавало. Тобто ТОВ «Агротек» своїми фактичними діями, незважаючи на договірні домовленості (п. 6.3. договору поруки), намагалось притягнути поручителя до збільшеного обсягу відповідальності.
		Отже, з огляду на відсутність доказів на підтвердження того, що поручитель - ТОВ «Сварог-Дністер» надав письмову згоду на збільшення ціни договору фінансового лізингу і відповідальності за ним, у даному випадку фактично відбулось збільшення ціни основного договору без погодження з поручителем, що свідчить про припинення поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р. в силу закону з 30.03.18р. (моменту збільшення розміру відповідальності поручителя внаслідок укладання додаткової угоди №3 від 30.03.18р. до договору фінансового лізингу без згоди поручителя), що зумовлює і припинення з вказаної дати перебування сторін договору у статусі кредитора та боржника у розумінні ст. 509 ЦК України, а отже  і існування у позивача, як кредитора, прав висування грошових вимог до відповідача,як поручителя; які обумовлювалися до цього солідарною відповідальністю останнього за зобов`язаннями третьої особи.
		Аналогічний висновок щодо припинення поруки за ідентичними за змістом договорами поруки, які забезпечували ідентичні за змістом договори фінансового лізингу, викладено у постановах КГС ВС від 11.02.21р. у справі №924/200/20 та від 28.01.21р. у справі №924/209/20.
		Враховуючи те, що договір поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.18р. припинився до 04.02.19р., до відносин сторін за таким договором не підлягають застосуванню положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» №2478-VIII від 03.07.2018, який було введено в дію 04.02.19р., та яким частину 1 ст. 559 ЦК України було викладено у новій редакції.
		У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про припинення договору поруки з підстав, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України (у редакції на час укладення договору поруки), судом не аналізуються інші підстави припинення поруки, на які посилався відповідач (ч. 4 ст. 559 ЦК України).
		Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та приписи чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Агротек» про стягнення з ТОВ «Сварог-Дністер» заборгованості з лізингових платежів (основного боргу) у розмірі 3 831 057,34 грн. (за період: квітень 2016р.  березень 2019 р.) та суми недоотриманих відсотків у розмірі 5 149 676,08 грн. (за той же період часу).
		 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.
		Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		Повне рішення складено 29.07.21р. 
		 
		 
		Суддя О.Ю.Васильєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...