Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/370/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про авторські та суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2021. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2021
Результат оскарження 18.11.2021 Верховний Суд: скасовано повністю постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Господарський суд Рівненської області 
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"28" липня 2021 р. м. РівнеСправа № 918/370/21 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи 
		за позовом Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, прим. 57, офіс 11, м. Київ, 02002) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (вул. М. Василенко, буд. 7-А, м. Київ, 03124)
		до відповідача Фізичної особи-підприємця Бондар Ірини Ананіївни ( АДРЕСА_1 ) 
		про стягнення 56 750, 00 грн за незаконне використання музичного твору 
		 
		Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
		Представники сторін:
		від позивача Гуйда Д.М. 
		від відповідача Мартинов О.Ю.
		 
		 
		Суть спору. 
		Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бондар Ірини Ананіївни про стягнення 56 750, 00 грн за незаконне використання музичного твору. 
		 
		Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		Позовні вимоги обґрунтовані бездоговірним використанням відповідачем у приміщенні кафе "Maple Cafe", за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 23-А, музичного твору "Буду з тобою" ,виконавець - БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ, майнові авторські права на використання якого належать позивачу на підставі Договору №292-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав від 01.02.2018. 
		Позивач зазначає, що 25.03.2021 року у публічному закладі - кафе "Maple Cafe", який знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Чорновола, 23-А, у якому здійснює господарську діяльність відповідач, представником ГС "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" було встановлено факт використання відповідачем музичного твору "Буду з тобою" (виконавець - БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ) без отримання належного дозволу на таке використання. За твердженням позивача, враховуючи, що відповідач використав один твір, авторські майнові права, які належать позивачу і знаходились в управлінні ГС ОКУАСП, загальна сума компенсації в інтересах позивача складає 56 750,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
		15 червня 2021 року до суду представником відповідача подано відзив на позов. Серед іншого зазначає, що зі змісту долученого до матеріалів справи диску відеозапису не вбачається, що відеозапис відбувся саме 25.03.2021 р., та у якій годині. Не можливо достовірно встановити, що під час здійснення відеозапису у приміщенні кафе проводилося комерційне використання саме музичного твору "Буду з тобою" способом його публічного виконання. Не відображено пристрою, який є джерелом звуку. Також зі змісту Акту фіксації та відеозапису неможливо встановити, що особа, яка здійснила фіксацію публічного використання творів є дійсно представником ГО "ОКУАСП". Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення прав позивача. Тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		29 червня 2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній відхиляє заперечення відповідача в повному обсязі. Виклав посилання на судову практику по розгляду аналогічних спорів, зокрема покликається на постанови Верховного Суду №910/12033/18 від 09.07.2019 р., №910/7609/17 від 20.03.2018 р. 
		 
		 
		Процесуальні дії у справі. 
		Ухвалою від 24.05.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 15 червня 2021 р. на 11:00 год.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021 року клопотання Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції  задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "15" червня 2021 р. об 11:00 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).
		У судовому засіданні 15 червня 2021 року оголошено перерву до 01.07.2021 р. на 13:15 год. та до 07.07.2021 р. на 15:00 год. 
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.06.2021 року клопотання Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції  задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "01" липня 2021 р. об 13:15 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).
		Ухвалаю суду від 07 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28 липня 2021 року.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2021 року клопотання Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції  задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "28" липня 2021 р. об 13:00 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).
		В судовому засіданні 28.07.2021 року розпочато слухання справи по суті. Представник позивача виклав пояснення та доводи щодо предмету спору. Підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у заяві. У свою чергу представник відповідача заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві. 
		У подальшому суд дослідив письмові докази, що містяться у справі. 
		Заслухано представників сторін у судових дебатах. 
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
		01.02.2018 року між ТОВ "БЕСТ Мьюзік" (Видавець) та ТзОВ "БЕЗОБМЕЖЕНЬ" (Правовласник) укладено Договір № 292-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав, відповідно до умов п. 2.1. якого, правовласник передає видавцю, належні правовласнику виключні майнові права на об`єкти, зазначені в Додатках до Договору, що означає право видавця використовувати об`єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в п.2.2. Договору. За надані виключні майнові права на об`єкти видавець зобов`язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов`язання, покладені на нього Договором.
		Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку, а в частині виконання фінансових зобов`язань  до повного їх виконання. При відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення або зміну Договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, Договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк. У разі якщо правовласник протягом строку побажає передати видавцю права на використання нових об`єктів на умовах цього договору, сторони будуть оформляти передачу таких прав на нові об`єкти шляхом підписання нових додатків до цього договору. Право на використання нових об`єктів буде вважатися переданими видавцю в момент підписання відповідних додатків до договору (п. п. 8.1., 8.2. та 8.15. Договору № 292-ПФ). 
		Відповідно до додатку № 2.2 від 10.04.2018 р. до Договору № 292-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав від 01.02.2018 року сторони склали цей додаток до переліку творів, права на способи використання, яких передаються правовласником видавцю: назва твору "Буду з тобою" (виконавець БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ).
		ГС "ОКУАСП" є акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності, передбаченої положеннями абз. 3 ч. 5 та абз. 2 ч. 6 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 15.09.2020 р. № 18.
		26.06.2020 року між Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ Мьюзік" (правовласник) укладено договір № АВ110620 про управління майновими авторськими правами, за умовами якого, правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом (п. 2.1. вказаного договору).
		Відповідно до п. 2.2.  п. 2.7 вищезазначеного Договору надання повноважень на управління правами за цим Договором передбачає, право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом. Організація не використовує будь-яким способом об`єкти майнових авторських прав, права на управління якими передаються правовласником за цим Договором. Організація здійснює безпосереднє управління відповідно до цього Договору на території України, а також має право здійснювати реєстрацію (декларування) переданих їй в управління за цим Договором майнових прав, в іноземних організаціях колективного управління та має право отримувати винагороду в таких іноземних організаціях колективного управління. При цьому Правовласник може обмежити перелік зарубіжних держав (тобто держав за виключенням України), в яких організація має право отримувати винагороду від іноземних організацій колективного управління, шляхом направлення організації офіційного письмового повідомлення з цього приводу (цінним листом із описом вкладення) із вказівкою конкретних держав в яких правовласник має намір застосувати зазначене обмеження. Правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об`єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього Договору. Організація має право передавати всі отримані за цим Договором права та повноваження Громадській спілці «Українська ліга авторських та суміжних прав», Приватній організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватній організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами». Правовласник визнає право організації укладати договори про надання дозволів на використання об`єктів авторського права, а також договори про виплату винагороди за використання об`єктів авторського права, в тому числі, із особами, які діють від імені користувачів на підставі договорів доручення.
		Згідно з п. 6.1  п. 6.3 Договору організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим Договором. Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так та і від імені правовласника беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організація до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього Договору для такого представництва достатньо1). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках передбачених законом.
		Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє безстроково (п. 9.1. вищезазначеного Договору).
		Додатком від 26.06.2020 року до Договору про управління майновими авторськими правами № АВ110620 від 26.06.2020 року сторони узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких, стосується Договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей Договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).
		25.03.2021 року представником ГС "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"  Шибруком А.В., який діє на підставі довіреності від 23.02.2021 р., виданої генеральним директором ГС "ОКУАСП" зі строком дії до 31.03.2021 р., складено акт фіксації № 25/03/21 від 25.03.2021 р. комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання, що у приміщенні кафе "Maple Cafe", розташованому за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 23А, в якому здійснює господарську діяльність ФОП Бондар І.А., вільно розповсюджувався музичний твір під назвою "Буду з тобою" у виконанні БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ. У вказаному акті зазначено, що представником публічного закладу не заявлені підстави для використання вказаного музичного твору. До акту організацією додані: відеозапис від 25.03.2021 р., копія фіскального чеку від 25.03.2021 р., копія чеку № 1595001 від 25.03.2021 р.
		Згідно зазначених доказів в їх сукупності вбачається, що у приміщенні кафе "Maple Cafe", розташованому за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 23А, в якому здійснює господарську діяльність ФОП Бондар І.А., вільно (публічно) розповсюджувався музичний твір під назвою "Буду з тобою" у виконанні БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ. 
		Тобто, поданими суду доказами належним чином зафіксовано комерційне використання 25.03.2021р. ФОП Бондар І.А. об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання і відповідачем жодним чином не спростовано зазначеної обставини.
		Згідно п. 6.3 Договору про управління майновими авторськими правами № АВ110620 від 26.06.2020 року сторони погодили, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання за письмовим погодженням з правовласником остання має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
		Як вбачається з Декларації-доручення від 26.06.2020р. (а.с. 24), правовласник - ТОВ "Бест Мьюзік" надав Організації згоду та доручив пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав. 
		Враховуючи порушення відповідачем майнових прав інтелектуальної власності, позивачем заявлено вимогу про стягнення компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна сума винагороди або комісійних платежів, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу, передбачену пунктом "г" частини 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Згідно поданого розрахунку, позивачем обрахована сума компенсації виходячи з 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня 2021 року (винагорода передбачена Додатком до Договору від 26.06.2020р. - а.с. 23), що дорівнює 56 750 грн. 
		 
		Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
		Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об`єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об`єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).
		Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. 
		Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (ст. 421 ЦК України).
		Тобто, у розумінні статті 421 ЦК України, позивач є суб`єктом прав інтелектуальної власності як інша особа відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. 
		Частино 1 статті 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. 
		Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. 
		Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів.
		Статтею 443 ЦК України визначено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. 
		Об`єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1. Ч. 1 ст. 433 ЦК України). 
		Згідно з ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. 
		Згідно ст. 441 ЦК України використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом. 
		Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
		Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер; імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним (ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
		Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Аналогічну правову позицію висвітлено у абз. 1 та 2 п. 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності". 
		Відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер; публічне виконання - подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час. Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті (ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
		Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. 
		З огляду на приписи ГПК щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Аналогічну правову позицію висвітлено у п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності".
		Згідно з п. а абз. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21 - 25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам.
		Відповідно до абз 1 та п. п. б, г абз 2 ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. 
		Частиною 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав; в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; г) виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу; д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав; е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об`єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
		Разом із тим, з системного аналізу наведених вище приписів законодавства, слід дійти висновку, що винагорода за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань в інтересах їх виконавців та виробників, збирання якої забезпечує організація колективного управління в межах відповідної акредитації є за своєю правовою природою різновидом паушальної суми, тобто комісійними платежами (роялті), які на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів зобов`язані сплатити особи, що здійснюють їх використання без наявності на те достатніх правових підстав та при цьому збирання такої паушальної суми у вигляді винагороди є одним із різновидів розширеного колективного управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав.
		Відповідно до ч. 1  ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. 
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ст. 1164 ЦК України).
		Особа, яка здійснює господарську діяльність у приміщенні кафе, несе відповідальність за додержання в ній вимог закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності. Невиконання відповідачем встановлених законом обов`язків щодо дотримання вимог ЦК України, а саме порядку використання музичних творів у його закладі, є порушенням статей 614, 1166 ЦК України.
		В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що правовласниками фонограм та зафіксованих у них виконань спірних музичних творів, відповідні права щодо збирання винагороди за використання фонограм та зафіксованих у них виконань спірних музичних творів були вилучені з управління позивача.
		Також відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього майнових прав на використання вищевказаних фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів, зокрема, укладання ліцензійних договорів із відповідними правовласниками. 
		Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. 
		Враховуючи усе викладене у сукупності суд прийшов до висновку, що із відповідача належить до стягнення на користь позивача коштів 56 750,00 грн. за незаконне використання музичного твору (за порушення майнових авторських прав). 
		 
		Висновки суду за результатами вирішення спору.
		За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено факт використання 25.03.2021р. в приміщенні публічного закладу, у якому здійснює господарську діяльність відповідач, музичного твору під назвою "Буду з тобою" у виконанні БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ, права на використання якого у останнього відсутні, що є порушенням авторського права та суміжних прав. 
		З огляду на зазначене, враховуючи використання відповідачем об`єкту права інтелектуальної власності без дозволу особи, яка має виключні майнові права на цей твір, позивач мав достатні правові підстави заявити вимогу про компенсацію, передбачену пунктом "г" частини 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", розмір якої складає 56 750 грн., а відтак позовні вимоги судом визнаються обгрунтованими.
		 
		Розподіл судових витрат.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
		У позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 270,00 грн. та 60 000,00 грн. витрат на правову допомогу у суді першої інстанції. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача. 
		Відповідач надав розрахунок судових витрат на правову допомогу та докази оплати адвокату за надану правничу допомогу 12 000,00 грн. 
		Згідно п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача. 
		З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача у справі. 
		Інші витрати позивача наразі судом не оцінюються, оскільки не надано до справи доказів їх понесення. Проте, на підставі ч.8 ст.129 ГПК України до закінчення судових дебатів представником позивача зроблено заяву, що відповідні докази будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за результатами розгляду даного спору. 
		Поряд з тим, судові витрати, які відповідач поніс на оплату правової допомоги адвоката - залишаються за ФОП Бондар І.А. у зв`язку із задоволенням позову. 
		 
		Керуючись ст. ст. 129, 237 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задоволити.
		2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бондар Ірини Ананіївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, прим. 57, офіс 11, код ЄДРПОУ 43370642) - 56 750,00 грн (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 коп) компенсації за порушення майнових авторських прав та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) витрат по сплаті судового збору.
		3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Позивач (стягувач): Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, прим. 57, офіс 11, код ЄДРПОУ 43370642).
		Відповідач (боржник): Фізична особа - підприємець Бондар Ірина Ананіївна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua. 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 30 липня 2021 року. 
		 
		Суддя Бережнюк В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...