Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/18379/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 06.08.2021. Зареєстровано: 06.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 05.08.2021
Результат оскарження 21.07.2022 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: 22-ц/4815/422/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 серпня 2021 року
		м. Рівне
		 
		Справа № 569/18379/19
		Провадження № 22-ц/4815/422/21
		 
		Рівненський апеляційний суд:
		в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючий : Боймиструк С.В., 
		судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.
		секретар судового засідання: Шептицька С.С.,
		за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу  ОСОБА_1  на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Торговий центр - Д» про скасування дисциплінарного стягнення,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Торговий центр - Д». 
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що працював в ТОВ «Торговий центр  Д» юристом на умовах ненормованого робочого дня та підсумованого обліку робочого часу. Вважає, що звільнення з роботи за прогул є незаконним. В первісній позовній заяві просив визнати протиправним та скасувати накладене на позивача наказом №24 від 25 червня 2019 року дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
		 
		Рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від08грудня 2020рокуу задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Не погоджуючись із рішенням суду,  ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Зазначає, що відповідач мав законні підстави до притягнення позивача до відповідальності лише з 30 липня 2019 року, а притягнення його до відповідальності 25 червня 2019 року суперечить ст. 32 КзПП України.
		Просить Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від08грудня 2020рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що п.п.4.2.3 колективного договору встановлений чіткий графік роботи адміністрації, до якої відноситься також і посада юрисконсульта, сам позивач визнає та не заперечує ті обставини, що він протягом всього часу робот на підприємстві не дотримувався встановленого трудового розпорядку.
		Просить Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від08грудня 2020рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Судом встановлено, що позивач прийнятий на роботу юрисконсультом в ТОВ «Торговий центр  Д»на підставі наказу № 72 від 03 грудня 2012 року (а.с. 67).
		Позивач був ознайомлений з Колективним договором та Посадовою інструкцією юрисконсульта підприємства, які не передбачали графік його роботи на умовах ненормованого робочого дня та підсумованого обліку робочого часу. Зауважень до Посадової інструкції не подавав. 
		20 червня 2019 року директором ТОВ «Торговий центр - Д» видано наказ 
		№ 99 про проведення службового розслідування щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці. 
		В червні 2019 року відносно ОСОБА_1 склали 4 акти про відсутність його на роботі понад три години. ОСОБА_1 пропонували щоразу надати пояснення з приводу поважності причин відсутності на роботі. Позивач такі пояснення відмовився надавати, про що складено акти (а.с. 55-65).
		25 червня 2019 року на підставі наказу директора ТОВ «Торговий центр  Д» №24 ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул). Наказ вручено позивачу того ж дня.
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2019 року, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року,вирішенов задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства "Торговий центр - Д" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
		Жодних підстав для задоволення позовних вимог судом не встановлено.
		 
		Стаття 60 КЗпП України, в новій редакції, передбачає, що за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.
		Гнучкий графік встановлюється в наказі (розпорядженні).
		Між сторонами не існувало згоди щодо гнучкого графіку роботи. Наказ з цього приводу не приймався та в матеріалах справи не міститься.
		 
		Згідно п. 4.1 Колективного договору підприємства, відповідно до ст. 61 КЗпП України на підприємстві запроваджується підсумований облік робочого часу. При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи(змінності), що розроблені роботодавцемі погоджені з уповноваженим представником трудового колективу. Графіки роботи (змінності) розроблені таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період (місяць) не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої чинним законодавством.
		Підсумований облік робочого часу встановлювався для певних категорій працівників згідно умов виробництва.
		Підсумований облік робочого часу для посади юрисконсульта, яку займав ОСОБА_1 ,не встановлювався.
		Крім того, п. 4.2 того ж Колективного договорувстановлений відповідний режим роботи, який є обов`язковим до виконання всіма працівниками.
		Зокрема, п.п. 4.2.3 Колективного договору визначений режим роботи Адміністрації, до якої відноситься посада юрисконсульта:
		4.2.3.1. початок роботи - 08.00, закінчення - 17.00,
		4.2.3.2 перерва для відпочинку і харчування  13.00 до 14.00.
		4.2.3.3 вихідні  субота, неділя.
		Згідно штатного розпису на 2012 рік, коли позивач був прийнятий на роботу, та на 2019 рік, коли він з роботи був звільнений,посада юрисконсульта віднесена до адміністрації підприємства. 
		Наведеним вище чітко встановлений графік роботи юрисконсульта, який спростовує твердження апелянта про його гнучкий графік роботи.
		Крім того, відповідно до п. 3 розділу 4 посадової інструкції юрисконсульта юрисконсульт несе відповідальність за дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, що також спростовує доводи апеляційної скарги з посиланням на ст. 32 КзПП України про істотну зміну умов праці  перехід з гнучкого графіку роботи на режим роботи з 8.00 до 17.00 в робочі дні. (а.с. 23).
		Слід зазначити, що позов в даній справі про скасування дисциплінарного стягнення в виді звільнення з роботи, поданий з пропущенням трьохмісячного строку та під час вирішення аналогічного за змістом позову ОСОБА_1 до приватного підприємства "Торговий центр - Д" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ця обставина вказує на штучний характер позову та намагання позивачем використати додаткові, не передбачені законом можливості для скасування наказу про його звільнення з роботи.
		ОСОБА_1 оспорює наказ про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений з роботи 25 червня 2019 року і в той же день йому було видано копію наказу про звільнення № 24, однак позов подав 26 вересня 2019 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч.1 ст.233 КЗпП України. 
		Згідно ч. 1 ст. 233 КЗПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а усправах прозвільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		Відповідно до роз`яснень даних в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року, встановлені статтями 228, 223 КЗпП (322-08) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
		Місцевий суд вірно зазначив, що позивач не навів жодних обставин щодо поважності пропуску місячного строку. Навпаки позивач оспорив в суді своє звільнення з підстав відсутності у директора повноважень звільняти працівників.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами справи.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Враховуючи вищезазначене,колегія суддівприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставини справи, характерправовідносин,застосовано правовінорми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В : 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		   Рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від08грудня 2020рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий: С.В. Боймиструк
		 
		Судді: С.О. Гордійчук
		 
		С.В. Хилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...