Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/24009/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 29.07.2021
Номер судового провадження: 61-19089ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		29 липня 2021 року
		м. Київ
		справа № 953/24009/19-ц
		провадження № 61-19089св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., 
		Червинської М. Є.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 
		треті особи: доцент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_2 , доцент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_3 , 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2020 року у складі судді Попрас В. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада  2020 року в складі колегії суддів: Бурлака І. В., Котелевець А. В., Яцини В. Б., 
		В С Т А Н О В И В:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, треті особи: доцент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_2 , доцент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_3 . 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що з 1982 року вона працює в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, з 1991 року - на кафедрі господарського права.
		Наказом від 29 червня 2017 року № 198-к відповідачем з нею продовжені трудові відносини на умовах строкового трудового договору на посаді доцента кафедри господарського права. Строковий трудовий договір укладено до                        30 червня 2019 року.
		Зазначила, що 03 квітня 2019 року відповідачем з метою заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників оголошено конкурс. На кафедрі господарського права оголошено конкурс на посаду - доцент (для викладання дисциплін «Господарське право») - 2 ставки.
		Вказала, що 03 травня 2019 року вона подала заявку на допуск до участі в конкурсі та документи, що підтверджують її відповідність вимогам до кандидатів, досвід та досягнення під час зайняття посади науково-педагогічного працівника.
		16 травня 2019 року відбулось засідання кадрової комісії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, під час якого розглядались документи осіб, які беруть участь у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права на відповідність встановленим вимогам.
		Посилалася на те, що усього розглядались документи трьох осіб, серед яких була і вона. За результатами голосування, 6 голосів - «за» з шести осіб, що брали участь у голосуванні, встановлено, що всі претенденти на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права відповідають вимогам та документи трьох осіб передали на кафедру для оцінки їх професійного рівня, надання висновку та рекомендацій щодо обрання Вченій раді.
		28 травня 2019 року на засіданні кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого розглядалось питання щодо її рекомендацій Вченій раді університету для обрання на заміщення вакантної посади доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права.
		Зазначила, що причини, чому розглядалось саме 0,5 ставки, хоча вона раніше працювала на повну ставку та в заяві про надання документів на конкурс не зазначала про зменшення навантаження, не були повідомлені їй. Вона очікувала, що на засіданні кафедри відбудеться конкурсний відбір претендентів і сподівалася, що результати її професійної діяльності будуть об`єктивно оцінені. Натомість, без будь-якого оцінювання кандидатів, обговорення їх здобутків членам кафедри були роздані попередньо підготовлені бюлетені для голосування щодо рекомендації її для обрання на 0,5 ставки доцента.
		У той же день затверджено висновок щодо оцінки професійної кваліфікації й особистісних якостей претендента на вакантну посаду доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права та затверджений протокол лічильної комісії щодо рекомендації кандидатури претендента на заміщення вакантної посади доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права для обрання Вченою радою університету.
		Висновок був переданий Вченій раді і 11 червня 2019 року Вчена рада розглянула питання та ухвалила обрати її на вакантну посаду доцента кафедри господарського права (0,5 ставки).
		Вказала, що на засіданні кафедри господарського права 28 травня 2019 року рейтингове голосування не проводилось, натомість членам кафедри роздано завчасно підготовлені бюлетені, на яких містилася інформація, що її рекомендують до обрання на 0,5 ставки доцента. Таким чином, без її волевиявлення, не враховуючи її досвід, професійні здобутки, кваліфікацію та досягнення, відповідач визначив, що вона може претендувати лише на 0,5 ставки.
		Вважала, що завідувачу кафедри як керівнику структурного підрозділу відповідача, не надано повноважень визначати істотні умови праці претендентів, у тому числі, і робоче навантаження, як це було зроблено завідуючим кафедри.
		Зазначила, що вона була змушена прийняти умови відповідача та подати заяву про прийняття її на 0,5 ставки, у результаті вона зазнала моральних страждань через прояв неповаги до неї як до вченого та викладача. У неї з`явились занепокоєння щодо власного віку та дискримінації її за віком. Через необґрунтоване зменшення робочих годин, навантаження, суттєво змінився її спосіб життя, а також знизився її дохід.
		Посилалася на те, що трудовому колективу неодноразово повідомлялося, що зменшення кількості посад викладачів, зокрема, посад доцента по кафедрі господарського права, пояснюється зменшенням кількості студентів, що відбулося внаслідок останніх подій в країні. Втім, після фактичного примусового її переведення на менший об`єм роботи, продовжуючи її приниження, завдаючи їй нових моральних страждань, відповідачем без будь-якого конкурсу прийнято на кафедру нового викладача.
		Вважала, що компенсація заявленої суми моральної шкоди приверне увагу відповідача до несправедливості та порушення трудових прав працівників, що мають місце з боку відповідача, а також сприятиме заспокоєнню та покращенню її душевного стану.
		 
		Просила визнати незаконним рішення кафедри господарського права                                   від 28 травня 2019 року в частині, що стосується її; визнати незаконним рішення Вченої ради університету від 11 червня 2019 року в частині, що стосується її; стягнути з Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на її користь моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн; здійснити розподіл судових витрат.
		 
		Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду                             від 03 листопада 2020 року, у задоволенні позову відмовлено. 
		 
		Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що позивачу було відомо про те, що вакантна посада доцента становить лише 0,5 ставки як під час засідання кафедри, так і на засіданні Вченої ради. При цьому будь-яких заперечень та незгоди вона не висловлювала. Навпаки, вона подала заяву на ім`я ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про прийняття її на роботу за результатами конкурсу на 0,5 ставки доцента кафедри господарського права. Таким чином, ОСОБА_1 погодилася працювати на запропонованих умовах та уклала відповідний трудовий договір. Проходження конкурсу і обрання претендента дає йому лише право на укладання трудового договору, але встановлення умов праці за цим договором здійснюється відповідно до трудового законодавства, оскільки роботодавець не зобов`язаний при укладенні нового строкового договору з працівником зберігати умові праці такі ж, які були визначені попереднім строковим договором.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. 
		Аргументи учасників справ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 490/219/17 та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		 
		У березні 2021 року Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення суду першої та інстанції інстанцій є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає. 
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Судом встановлено, що наказом від 13 листопада 1991 року № 164-к                  ОСОБА_1 обрано на вакантну посаду старшого викладача кафедри підприємництва і фінансового права.
		Наказом від 03 травня 1995 року № 64-к ОСОБА_1 переведено на посаду доцента кафедри правових основ підприємництва і фінансового права.
		Наказом від 11 вересня 2003 року № 99 змінено назву кафедри підприємницького та міжнародного приватного права на кафедру господарського права.
		Наказами від 25 травня 2008 року № 87-к, від 25 червня 2013 року № 186-к, від 29 червня 2017 року № 198-к продовжувались її трудові відносини на умовах строкового трудового договору на посаді доцента кафедри господарського права (а.с.12-25 том 1).
		Наказом ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 03 квітня 2019 року № 86 оголошено конкурс на заміщення вакантних посад по відповідним кафедрам, у тому числі на кафедрі господарського права на посаду доцента (для викладання дисципліни - «Господарське право») - 2 ставки (а.с.43-44, 182-183, 229-235 том 1).
		03 травня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права (а.с.45-46, 184-185 том 1).
		Окрім ОСОБА_1 , заяви на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права подали ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
		Як вбачається з витягу із протоколу № 18 засідання кадрової комісії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 16 травня 2019 року кадрова комісія допустила до участі у конкурсі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та передала документи претендентів на кафедру для оцінки їх професійного рівня, надання висновку та рекомендації щодо їх обрання Вченій раді (а.с.78-79, 186-187 том 1).
		Із витягу з протоколу засідання кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 28 травня 2019 року № 8 вбачається, що ним затверджено висновок кафедри про професійні, особисті якості претендентів на заміщення вакантної посади, затверджено протокол лічильної комісії та рекомендовано кандидатуру претендента на заміщення вакантної посади доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права ОСОБА_1 для обрання Вченою радою університету (а.с.82-84, 188-193 том 1, а.с.4-9 том 2).
		04 червня 2019 року кадрова комісія університету передала висновок кафедри господарського права та рекомендації кафедри щодо ОСОБА_1 на розгляд Вченої ради університету для включення в бюлетень для таємного голосування (витяг з протоколу засідання кадрової комісії від 04 червня 2019 року № 19) (а.с.89, 202 том 1).
		11 червня 2019 року на засіданні Вченої ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за результатами таємного голосування прийнято рішення про обрання на вакантну посаду доцента кафедри господарського права (0,5 ставки) ОСОБА_1 (а.с.91, 203 том 1).
		11 червня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву ректору Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в якій просила призначити її на посаду доцента кафедри господарського права 0,5 ставки, як обрану за конкурсом, відповідно до рішення Вченої ради університету з 01 липня 2019 року (а.с.92, 205 том 1).
		Відповідно до наказу від 24 червня 2019 року № 219-к ОСОБА_1 призначено на посаду доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права, як обрану за конкурсом (рішення Вченої ради університету від 11 червня 2019 року, протокол № 14) на умовах строкового трудового договору з 01 липня 2019 року по 30 червня 2021 року на підставі заяви ОСОБА_1 з резолюцією першого проректора, витяг протоколу Вченої ради від 11 червня 2019 року № 14 (а.с.93, 206 том 1).
		01 липня 2019 року між Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого та ОСОБА_1 укладено трудовий договір, за яким ОСОБА_1 продовжує на умовах цього трудового договору виконувати покладені на неї обов`язки доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права по 30 червня    2021 року (а.с.94, 207 том 1). 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. 
		Частиною одинадцятою статті 55 Закону України «Про вищу освіту» під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується Вченою радою закладу вищої освіти.
		На засіданні Вченої ради голова кадрової комісії оголошує відомості про претендента (претендентів), висновок та рішення кафедри про рекомендацію або не рекомендацію його до обрання, результати рейтингу, після чого може бути проведено обговорення кандидатур членами вченої ради (пункт 2.28 Положення).
		Рішення Вченої ради університету, прийняте за результатами голосування, є остаточним (пункт 2.34 Положення).
		З особою, обраною Вченою радою або призначеною у встановленому порядку на посаду науково-педагогічного, педагогічного працівника або наукового працівника, укладається строковий трудовий договір (у випадках, прямо встановлених законами щодо окремих посад - контракт) (пункт 4.1 Положення).
		Відповідно до пункту 4.2. Положення про конкурсний відбір підставою укладення трудового договору для науково-педагогічних працівників, які обираються за конкурсом, є введене в дію наказом ректора рішення Вченої ради про обрання і призначення на відповідну посаду науково-педагогічного працівника.
		Пунктом 4.4 Положення передбачено, що у трудовому договорі (контракті) вказуються посада й умови оплати праці науково-педагогічного, педагогічного або наукового працівника; права й обов`язки сторін; визначається строк його дії.
		Матеріали справи свідчать про те, що наказом ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 86 від 03 квітня 2019 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад по відповідним кафедрам, у тому числі, на кафедрі господарського права на посаду доцента (для викладання дисципліни - «Господарське право») - 2 ставки.
		В оголошені про проведення конкурсу зазначалася інформація, яка відповідає пункту 2.8 Положення про конкурсний відбір. В оголошенні не містилося інформації про умови праці науково-педагогічних працівників - робочий час, оплату праці, навчальне навантаження тощо.
		11 червня 2019 року на засіданні Вченої ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за результатами таємного голосування прийнято рішення про обрання на вакантну посаду доцента кафедри господарського права (0,5 ставки) ОСОБА_1 та цього ж дня вона подала заяву про призначення її на посаду доцента кафедри господарського права                   0,5 ставки, ознайомилась з наказом від 24 червня 2019 року № 219-к, про що свідчить її особистий підпис та підписала трудовий договір з відповідачем                    від 01 липня 2019 року.
		Ухвалюючи рішення у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконними рішень, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 було відомо про те, що вакантна посада доцента становить лише 0,5 ставки як під час засідання кафедри, так і на засіданні Вченої ради, при цьому будь-яких заперечень та незгоди вона не висловлювала, навпаки, вона подала заяву на ім`я ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про прийняття її на роботу за результатами конкурсу на 0,5 ставки доцента кафедри господарського права, обґрунтовано вважав, що ОСОБА_1 погодилася працювати на запропонованих умовах та уклала відповідний трудовий договір, та враховуючи те, що проходження конкурсу і обрання претендента дає йому лише право на укладання трудового договору, але встановлення умов праці за цим договором здійснюється відповідно до трудового законодавства, оскільки роботодавець не зобов`язаний при укладенні нового строкового договору з працівником зберігати умови праці такі ж, які були визначені попереднім строковим договором, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю і як наслідок відмови у задоволенні позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди. 
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації»), які з огляду на положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                             В. М. Коротун 
		А. Ю. Зайцев
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...