Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/46702/20-ц : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2021. Зареєстровано: 09.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2021.

Номер судового провадження: 2-др-50/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/46702/20-ц 
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 червня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:                                головуючого судді - Остапчук Т.В.                                                                при секретарі судових засідань - Москаленко А.В.                                                розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі №757/46702/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Аланд», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
		В С Т А Н О В И В:
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Аланд», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено.  Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований у реєстрі за №28434, про стягнення з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» грошових коштів в сумі 21581,87 грн..                14 травня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Воробйова О.В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.                                        В обґрунтування заяви, 12.04.2021 р. при ознайомленні із рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2021 р у справі № 757/46702/20-ц встановлено, що в рішенні суду зазначено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 840,80 грн.                                                                                                Однак, Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено 1681,60 грн. судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру, судовий збір у розмірі 420,40 грн. за подання клопотання про забезпечення позову, витрати на надання правової допомоги у розмірі 20 000,00 грн.                                                                                        Також у рішенні суду від 09.04.2021 р. в справі № 757/46702/20-ц не було вирішено питання щодо компенсації моральної шкоди, яка була завдана Відповідачами. Розмір моральної шкоди становить 20 000,00 грн.                                                                Крім того, після надходження постанови про звернення стягнення на заробітну плату, винесеної приватним виконавцем Клітченко O.A. від 09.10.2020 за місцем роботи Позивача (Міністерства охорони здоров`я України) та внесення Позивача до Єдиного реєстру боржників, до Позивача змінилось ставлення колег та керівництва на роботі. Позивачу завдані значні моральні страждання, у зв`язку з чим Позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.                                                                        Отже, при ухваленні рішення Печерським районним судом у м. Києві у справі №757/46702/20-ц судом не вирішено питання щодо стягнення у повній мірі судового збору, витрат на правову допомогу, моральної шкоди.                                                                Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.                                                                Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.                                                                 Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.                                                                Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.                                                                                                За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.                                        Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.                                                        Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.                                Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.                Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).                                                        Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.                                                                                За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:                                                                1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;                                2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.                                                                                                Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.                                Таким чином, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, адже цей розмір має бути доведений та документально підтверджений.                                                                                                Однак стороною позивача не надано акту виконаних робіт адвокатом та документи на підтвердження оплати позивачем професійних послуг адвоката, тому слід дійти висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.                        Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., слід зазначити наступне.                                                                                                Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.                                                                                Положеннями частини першої статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.                                                                Відповідно до вимог статті 56 Конституції України, статей 1173, 1174 ЦК України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень незалежно від вини цих органів чи посадових осіб.                                                                                                За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у пункті 3 Постанови від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.                                                                        Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.                                                                                                        Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.                                                                                Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.                                                                                                Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.                                                        Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.                                        Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.                                                                                                При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.                                                                                                                Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.                                                                        Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на ту обставину, що після надходження постанови про звернення стягнення на заробітну плату, винесеної приватним виконавцем Клітченко O.A. від 09.10.2020 за місцем роботи позивача (Міністерства охорони здоров`я України) та внесення позивача до Єдиного реєстру боржників, до позивача змінилось ставлення колег та керівництва на роботі. Позивачу завдані значні моральні страждання, у зв`язку з чим позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.                                                                                                Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.                                        Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.                                                                                        Разом з тим, доказів того, що діями приватного виконавця Клітченко O.A. позивачу завдано моральних страждань, останнім не надано. Отже неможливо встановити причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та моральними стражданнями позивача. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаних заявлених позовних вимог.                                                                                        Вимоги позивача, щодо стягнення судового збору з відповідача на його користь у розмірі 840,80 грн. за подачу позовної заяви до суду та судовий збір у розмірі 420,40 грн. за подання клопотання про забезпечення позову, є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають задоволенню відповідно до ст.141 ЦПК України.                        Керуючись ст. ст.15, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі №757/46702/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Аланд», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.                        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1  судовий збір в сумі 1261,20 грн.                В іншій частині відмовити.                                                                                Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.                                        Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.                                                                                        Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.                                                                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.                                У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Суддя                                 Остапчук Т.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...