Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/3863/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2021. Зареєстровано: 12.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2021.
Дата набрання законної сили: 11.08.2021
Номер судового провадження: К/9901/20482/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 серпня 2021 року 
		м. Київ
		справа №420/3863/20
		адміністративні провадження № К/9901/20482/21 
		                                                      №К/9901/21494/21
		                                                      №К/9901/22396/21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М., 
		 
		розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу                           за позовом  ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму»,  ОСОБА_2 та Української незалежної морської профспілки на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (головуючого судді-Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.) 
		 
		І. СУТЬ СПОРУ 
		1.          У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач, Представництво), у якій просив: 
		-          визнати протиправними дії та бездіяльність Представництва з невиконання та неналежного виконання вимог Розпорядження Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим від 20 червня 2018 року № 17 «Про затвердження Плану невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки та його спрямування» (далі - Розпорядження № 17) та Плану невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки, затвердженого цим Розпорядженням (далі - План невідкладних заходів);
		-           зобов`язати відповідача вжити заходів з належного виконання цього Розпорядження в межах компетенції відповідно до чинного законодавства України;
		-           стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Представництва моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконні дії та бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а саме Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, у розмірі 17000 грн.
		1.1.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 17 серпня 2017 року по 02 грудня 2018 року позивач перебував на посаді Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та виконував завдання в частині формування дорадчих та експертних суб`єктів у складі Представництва, забезпечення їх роботи. Після звільнення із зазначеної посади діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим щодо виконання, зокрема, Розпорядження № 17 та затвердженого ним Плану невідкладних заходів, на думку позивача, свідчить про неналежне дотримання покладених на суб`єкт владних повноважень позитивних зобов`язань. Позивач вважає, що діяльність Представництва у 2019 році та у 2020 році в частині звітування за діяльність у 2019 році не направлені на реалізацію владних повноважень та виконання Плану невідкладних заходів.
		2.          В суді першої інстанції до участі у розгляді справи як третя особа хотів долучитись ОСОБА_2 , оскільки, на його думку, бездіяльність Представництва з невиконання та неналежного виконання вимог Розпорядження № 17 та Плану невідкладних дій порушує його права як внутрішньо переміщеної особи на своє місце проживання у Криму, враховуючи, що він є кримським татарином. У 2018-2019 роках ОСОБА_2 був співробітником Представництва, а отже на його дії як службової особи прямо поширювалися приписи Плану невідкладних дій та Розпорядження №17.
		3.          Також до суду першої інстанції позивач подав клопотання про долучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та Міжнародну громадську організацію «Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму».
		3.1.          Підставою для залучення, зокрема, Міжнародної громадської організації «Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму» слугувало те, що бездіяльність Представництва з невиконання та неналежного виконання вимог Розпорядження №17 та Плану невідкладних дій не дозволяє здійснювати в повній мірі статутну діяльність громадської організації щодо захисту внутрішньо переміщених осіб. 
		4.          Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_11 до участі у справі як третьої особи.
		5.          Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та Міжнародну громадську організацію «Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму».
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6.           ОСОБА_1 у період з 17 серпня 2017 року (Указ Президента України №220/2017 від 17 серпня 2017 року) по 02 грудня 2018 року (Указ Президента України № 405/2018 від 02 грудня 2018 року) перебував на посаді Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.
		7.          Під час перебування на посаді за його керівництвом здійснювалась реалізація владних управлінських функцій, а саме: 
		-розпорядженням Представника № 32 від 05 грудня 2017 року затверджено Положення про Експертну Раду при Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим;
		-розпорядженням Представника № 8 від 19 березня 2018 року утворено Робочу групу високого рівня з періодичного опрацювання актуальних питань реінтеграції та деокупації Криму, протидії російській агресії на півострові, надання відповідних пропозицій Президентові України;
		-розпорядженням Представника № 17 від 20 серпня 2018 року затверджено План невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки.
		8.          Згідно з Указом Президента України №454/2019 від 25 червня 2018 року, після звільнення позивача, на посаду Постійного Представника призначено ОСОБА_12 . 
		9.          Розпорядженням Представника № 8 від 27 серпня 2019 року внесено зміни до Розпорядження № 32 від 05 грудня 2017 року в частині осіб, які можуть входити до складу Експертної ради.
		10.          Розпорядженням Представника №9 від 27 серпня 2019 року сформовано новий склад Експертної Ради, а Розпорядженням №18 від 14 листопада 2019 року його було доповнено.
		11.          Розпорядженням Представника № 25 від 28 грудня 2019 року скасовано Розпорядження Представника № 8 від 19 березня 2018 року щодо створення Робочої групи високого рівня з періодичного опрацювання актуальних питань реінтеграції та деокупації Криму, протидії російській агресії на півострові, надання відповідних пропозицій Президентові України.
		11.1.          Позивач вказує, що Розпорядження № 17 на момент звернення до суду із позовом є діючим, однак на його виконання Представництвом не здійснено жодних дій, а реалізовані повноваження свідчать про свідоме бажання не виконувати План невідкладних заходів, у зв`язку із чим, ОСОБА_1 і звернувся до суду.
		 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12.          Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. 
		13.          Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині. 
		14.1          Закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Української незалежної морської профспілки, ОСОБА_2 , Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №420/3863/20. 
		14.2          Прийнято відмову від апеляційної скарги ОСОБА_13 . Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_13  на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №420/3863/20.
		15.          Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що рішення суду першої інстанції, враховуючи зміну мотивувальної частини, не містить висновків про права та обов`язки Української незалежно морської профспілки, ОСОБА_2 , Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму», а тому в частині апеляційних скарг вказаних осіб апеляційне провадження підлягає закриттю.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
		16.          Не погодившись із постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, Українська незалежна морська профспілка (далі- Морська профспілка), ОСОБА_2 , Міжнародна громадська організація «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму» (далі - Громадська організація, Фонд) звернулись із касаційними скаргами до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		17.           ОСОБА_2 та Громадська організація у своїх скаргах просили скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження за їхніми апеляційними скаргами та направити в цій частині справу на новий розгляд із наданням Верховним Судом висновку щодо впливу рішення суду на права ОСОБА_2 та Громадської організації.
		18.          У касаційній скарзі Морська профспілка просила скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду в частині закриття апеляційного провадження за її скаргою та схвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити в повному обсязі заяву Української незалежної морської профспілки про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 .
		19.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (№К/9901/20482/21).
		20.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Української незалежної морської профспілки на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (№К/9901/22396/21).
		21.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від             02 липня 202і року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року (№К/9901/21494/21).
		22.          Вказані касаційні провадження відкрито на підставі посилання скаржників у касаційних скаргах на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		23.          У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано закрив апеляційне провадження щодо нього, обмеживши таким чином його права. 
		24.          На думку скаржника, у цій справі суд вирішував питання про його права, свободи та інтереси, адже дозволив Представництву не виконувати Розпорядження №17 та План невідкладних заходів, дозволяючи відповідачу фактично припинити системний та планомірний захист прав внутрішньо переміщених осіб та населення АРК, до яких він належить.
		25.           ОСОБА_2 також вказав, що суд апеляційної інстанції проігнорував факт його звернення до суду першої інстанції та звернення ОСОБА_1 із заявою про залучення ОСОБА_2 як третьої особи у цій справі та відмову суду першої інстанції залучити його до участі у справі.
		26.          Представник Української незалежної морської профспілки у скарзі вказав, що Морська профспілка є загальноукраїнською фаховою професійною спілкою, добровільною неприбутковою організацією, що об`єднує громадян України, які мають спільні інтереси за родом їх професійної (трудової) діяльності або навчання як моряка, зокрема, морських рибалок. Починаючи з 2014 року дана організація здійснює активний захист як кримських рибалок та моряків, так і інших українських рибалок та моряків, які були захоплені на акваторіях Чорного та Азовського морів, заток, проток та перебували у місцях несвободи в Криму під контролем Російської Федерації (далі-заручники).
		27.          На думку представника Морської профспілки, суд першої інстанції неправомірно відмовив скаржнику у залученні до участі в справі у якості третьої особи, а суд апеляційної інстанції неправомірно закрив провадження в цій частині, проігнорувавши доводи апеляційної скарги щодо невиконання відповідачем Плану невідкладних дій у 2019 році. Ця бездіяльність в майбутньому негативно вплинула на права та законні інтереси Морської профспілки з реалізації своїх статутних завдань із захисту прав кримських рибалок та моряків, інших українських рибалок та моряків, які працюють у Чорному та Азовському морях. Суд апеляційної інстанції також не звернув увагу, що Морська профспілка звернулась до суду в інтересах осіб (заручників), права яких були порушені невиконанням Плану невідкладних дій. 
		28.          У скарзі наголошено, що суд апеляційної інстанції, прийшовши до висновку що невиконання Плану не вплинуло на права та законні інтереси заручників та Морської профспілки, не повинен був закривати провадження, а надати обґрунтовану відмову у задоволенні цих вимог разом із аналізом вимог скарги ОСОБА_1 , про приєднання до якої було подано заяву
		29.          Громадська організація у своїй касаційній скарзі вказала, що вона здійснює правозахисну діяльність корінних народів України. З 2014 року Фонд через окупацію АРК та пов`язані із цим переслідування керівництва був змушений перереєструватись на підконтрольну територію України, залишивши у Криму власність та архів. На даний час Фонд не може діяти в Криму - території проживання корінних народів України та виконувати свою статутну діяльність.
		30.          На думку представника Фонду, План невідкладних дій мав виключне значення для захисту колективних прав корінних народів України та індивідуальних прав їх представників, особливо за умов тимчасової окупації Криму. Цей план також мав виключне значення для захисту прав Фонду як внутрішньо переміщеної з Криму юридичної особи, яка має ефективно захистити свої порушені державою агресором права, та отримати прозору підтримку від держави Україна .Отже, невиконання відповідачем Плану невідкладних дій впливає на права та інтереси Фонду.
		31.          Представництво подало відзиви на касаційні скарги, в яких просило у задоволенні скарг відмовити, залишивши без змін Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року.
		32.          У відзиві вказано, що при розгляді справи питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 та інших осіб, які подавали апеляційні скарги не вирішувалось, а закриття апеляційного провадження за цими апеляційними скаргами, на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, було правомірним та обґрунтованим.
		33.          На думку представника відповідача, наведені скаржниками аргументи щодо існуючого зв`язку між діями та/або бездіяльністю Представництва і настанням негативних наслідків або неможливості реалізації представниками корінного народу України своїх прав є необґрунтованими з огляду на те, що виконання (чи не виконання) Представництвом актів індивідуальної дії, виданих постійним представником, не створює жодних правовідносин із реалізації прав корінних народів України.
		34.          На касаційну скаргу ОСОБА_2 ОСОБА_1 подав відзив, в якому просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 та направити в цій частині справу на новий розгляд.
		35.          На думку позивача, ОСОБА_2 , враховуючи правові висновки, викладені у постановах від 11 липня 2018 року у справі№911/2635/17, від 20 лютого 2019 року у справі №817/689/16, від 15 січня 2020 року у справі №916/24/17, від 22 січня 2020 року у справі №542/166/18, від 12 березня 2020 року у справі №160/4130/19, відповідає критеріям для особи, відносно прав та інтересів якої прийнято рішення у справі.
		36.          На касаційну скаргу Морської профспілки позивачем подані додаткові пояснення, в яких він просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині закриття апеляційного провадження за скаргою Морської профспілки та направити в цій частині справу на новий розгляд.
		37.          У поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що невиконання Плану невідкладних дій впливає на права Морської профспілки та її учасників, оскільки внаслідок вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, що оскаржується, скаржник не може ефективно захищати українських моряків та рибалок, що зазнають утисків від окупаційної політики держави-агресора в Криму та позбавлений можливості відновити власні права як постраждалої юридичної особи через тимчасову окупацію Криму.
		38.           ОСОБА_1 також надав письмові пояснення на касаційну скаргу Фонду, в яких просив скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині закриття апеляційного провадження за скаргою Фонду та направити в цій частині справу на новий розгляд.
		39.          На думку позивача, рішення суду першої інстанції зачіпає права та інтереси Фонду, оскільки у Фонду та Представництва, яке виступає відповідачем у цій справі, подібні статутні завдання та повноваження, а директор Фонду, зокрема, приймає участь у роботі Експертної ради Представництва.
		40.          У своїх додаткових поясненнях на касаційну скаргу Фонду позивач вказав, що Фонд виступає в інтересах та представляє права всіх корінних народів України, що не може робити жоден представницький орган окремого корінного народу. Такий статус та функції Фонду, зокрема, підтверджуються допуском Фонду, який діяв в інтересах кримських татар, кримських караїмів та кримчаків до профільних заходів уповноважених органів ООН. Отже, Фонд має право в межах повноважень, гарантованих законодавством України та декларацією прав корінних народів ООН, виступати в інтересах корінних народів України, зокрема в адміністративному суді. Позбавлення судом цього права Фонду порушить не лише права Фонду на справедливий суд, але й права корінних народів України та їх представників на доступ до правосуддя, гарантовані міжнародним правом.
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		41.          Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		42.          Частиною другою статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		43.          Статтею 139 Конституції України визначено, що в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.
		44.          Відповідно до статті 1 Закону України від 2 березня 2000 року                               N1524-III «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» (далі - Закон N1524-III) представництво Президента України в Автономній Республіці Крим є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України.
		45.          Статтями 2-4 Закону N1524-III передбачено, що представництво утворюється Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. 
		 
		Представництво очолює Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим. 
		 
		У своїй діяльності Представництво керується Конституцією України, цим та іншими законами України, указами і розпорядженнями Президента України та актами Кабінету Міністрів України. 
		 
		Діяльність Представництва ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів.
		46.          Згідно зі статтями 8, 9 Закону N1524-III постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Представництво завдань. 
		 
		Постійний Представник призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.
		47.          Статтею 13 Закону N1524-III передбачено, що постійний Представник у межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов`язковими для виконання працівниками Представництва. 
		 
		Розпорядження Постійного Представника, що суперечать законодавству України, можуть бути скасовані Президентом України або у судовому порядку.
		 
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		48.          08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
		49.          Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
		50.          Фонд, Морська профспілка та ОСОБА_2 звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами у червні 2021 року.
		51.          Враховуючи дати подання касаційних скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
		52.          Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		53.          Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в межах касаційної скарги.
		54.          Скаржники, звертаючись до суду касаційної інстанції, оскаржують постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року в частині закриття апеляційних проваджень за скаргами Морської профспілки, ОСОБА_2 та Фонду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №420/3863/20.
		55.          З матеріалів справи вбачається, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міжнародної громадської організації "Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №420/3863/20. 
		56.          Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року задоволено заяву Української незалежної морської профспілки про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року. Українську незалежну морську профспілку визнано такою, що приєднались до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року.
		57.          Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №420/3863/20.
		58.          Отже, судом апеляційної інстанції скаржники були залучені до участі у розгляді справи як особи, що подали апеляційні скарги.
		59.          Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		60.          Згідно з пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
		61.          Вказані правові норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: 1) сторони та інші особи, які беруть участь у справі; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
		 
		При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом першої інстанції питання про її право, інтерес чи обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
		 
		Таким чином, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. Лише за наявності таких умов особі, яка не брала участі у справі, забезпечується право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення.
		62.          Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №817/689/16.
		63.          Предметом спору у справі, що розглядається є дії та бездіяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим стосовно виконання Плану невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки. Вказаний план затверджено розпорядженням Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим від 20 червня 2018 року № 17.
		64.          Верховний Суд зазначає, що Законом № N1524-III та статтею 139 Конституції України визначено правовий статус як Представництва, так і Постійного Представника Президента України в АРК.
		65.          Розпорядження Постійного Представника за своєю юридичною природою є ненормативним актом, оскільки не встановлює, не змінює чи скасовує норми права, не носить загальний характер та застосовується одноразово, породжуючи права та обов`язки для визначеного кола осіб, якому воно адресовано. 
		66.          Статтею 13 Закону N1524-III визначено, що Постійний Представник у межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов`язковими для виконання працівниками Представництва.
		67.          У свою чергу, суд першої інстанції прийняв рішення, яким визнав відсутність протиправної бездіяльності та відсутність протиправних дій Представництва, що порушує права ОСОБА_1 . 
		68.          Із прийняттям та виконанням спірного Розпорядження№17 та затвердженого ним Плану невідкладних заходів у скаржників не виникали, не змінювались, не скасовувались права та обов`язки, вказані акти не впливали на реалізацією скаржниками власних прав та свобод.
		69.          Враховуючи, що захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише права та свободи, які порушені діями, бездіяльністю чи рішеннями суб`єктів владних повноважень, то за вказаних обставин предмет захисту для Морської профспілки, Фонду та ОСОБА_2 відсутній.
		70.          Таким чином, закриваючи апеляційні провадження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у Морської профспілки, Фонду та ОСОБА_2 не виникло право на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
		71.          Доводи ОСОБА_1 щодо необхідності застосувати правові висновки Верховного Суду, зазначені ним у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , є необґрунтованими. 
		71.1.          У справі №911/2635/17 суд касаційної інстанції встановив недотримання судом норм процесуального права, оскільки особі спочатку було відмовлено у залученні до участі у справі, а потім переглянуто судове рішення за її скаргою. 
		71.2.          У справі №916/24/17 суд касаційної інстанції встановив не з`ясування судом апеляційної інстанції чи стосується оскаржуване судове рішення особи та не вирішив питання про приєднання особи до апеляційної скарги.
		71.3.          У справі №542/166/18 суд касаційної інстанції констатував відсутність порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та правомірність закриття апеляційного провадження.
		71.4.          У справі №160/4130/19 предметом вирішення у суді касаційної інстанції була ухвала про повернення апеляційної скарги внаслідок неусунення недоліків апеляційної скарги, встановлених судом.
		71.5.          Також є безпідставним клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи та врахування під час прийняття рішення Верховним Судом нових доказів (копію клопотання родичів рибалок до Морської профспілки від 05 травня 2018 року; копію листа Морської профспілки №104/18-з від 12 жовтня 2018 року зокрема до Представництва; копію листа №10/20 -л від 16 січня 2020 року; копію листа №15/20-л від 29 січня 2020 року ; копію листа №41/20-л від 14 березня 2020 року та копію листа Представництва №1009/01-09-19 до Морської профспілки). Відповідно до вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		72.          Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		73.          З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		74.          Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму», ОСОБА_2 та Української незалежної морської профспілки - залишити без задоволення.
		 
		Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 420/3863/20 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		...........................
		...........................
		О.В. Калашнікова
		М.В. Білак
		Н.М. Мартинюк 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...