Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/14453/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2021.
Дата набрання законної сили: 26.08.2021
Номер судового провадження: 61-10296ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		26 серпня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 607/14453/20
		 
		провадження № 61-10296 св 21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,                    Луспеника Д. Д., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської міської ради, 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року у складі судді Сташків Н. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Шевчук Г. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.                 Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2020 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської міської ради (далі -                             КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня») про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи.
		Позовна заява мотивована тим, що 20 березня 1989 року він був прийнятий   на посаду лікаря-невропатолога четвертого неврологічного відділення                       у Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні, 20 вересня 1997 року його переведено на посаду лікаря-невропатолога амбулаторно-поліклінічного відділення, а з 01 червня 2001 року переведено на посаду лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділення амбулаторно-поліклінічного відділення.
		Наказом генерального директора КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» від 05 червня 2020 року № 86 у зв`язку з виробничою необхідністю його - лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділення поліклініки - переміщено                             з 23 червня 2020 року працювати на повну ставку лікарем-невропатологом інсультного відділення, з оплатою праці відповідно до штатного розпису                    у межах спеціальності і кваліфікації, обумовлених трудовим договором, без зміни істотних умов праці та оплати праці.
		Вважав, що вищевказаний наказ відповідача є незаконним та таким, що винесений з порушенням його трудових прав, оскільки переміщення працівника може здійснюватися тільки за умови, якщо не змінюється жодна               з істотних умов трудового договору працівника. 
		Працюючи в амбулаторно-поліклінічному відділенні лікарем-невропатологом, він здійснював амбулаторно-консультативний прийом хворих з психоневрологічними захворюваннями в кабінеті невролога згідно з графіком, затвердженим адміністрацією з 08 год. 30 хв. до 15 год. 30 хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповідно до оспорюваного наказу відповідача його перемістили у межах однієї установи в інсультне відділення, що має зовсім інший режим роботи та оплату праці. Нове місце роботи передбачає стаціонарне лікування неврологічних хворих в цілодобовому режимі у відділенні інтенсивної терапії з шкідливими умовами праці, що включає в себе роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні, нічні чергування, роботу за змінним графіком, інше коло посадових обов`язків та інше робоче навантаження. 
		Таким чином, на думку позивача, мало місце переведення його на іншу роботу, оскільки посада, яку він обіймав та посада, на яку його перевели,                        є кардинально різними за складом посадових обов`язків і змінились істотні умови праці, про що його завчасно не було повідомлено, унаслідок чого відповідачем допущено порушення положень частини третьої статті 32 КЗпП України. 
		З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати наказ директора КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» від 05 червня 2020 року № 86 про його переміщення та поновити його на попередньому місці роботи.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 
		від 28 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ         КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня»                          «Про переміщення ОСОБА_1 » від 05 червня 2020 року № 86 та поновлено ОСОБА_1 на попередньому місці роботи.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що переміщення позивача на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення, без зміни істотних умов праці та оплати праці, фактично відповідачем, як роботодавцем,                              здійснено не було, оскільки з моменту перемішення ОСОБА_1 , а саме                   з 23 червня 2020 року, змінилися істотні умови праці, у тому числі робота                 у шкідливих і важких умовах. Крім того, змінилися трудові функції позивача, оскільки характер роботи в інсультному відділенні суттєво відрізняється               від характеру роботи в організаційно-методичному консультативному відділенні, в якому позивач працював до переміщення, зокрема змінились його функціональні обов`язки.
		Таким чином, у зв`язку зі зміною істотних умов праці позивача мало бути попереджено за два місяці про їх зміну та у випадку його згоди на продовження роботи переведено на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення або ж у випадку незгоди на продовження роботи в нових умовах - звільнено на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Натомість відбулось фактичне переведення позивача на іншу роботу без його згоди, яке названо переміщенням, незважаючи на те, що істотні умови праці позивача змінилися. Отже, вказаними протиправними діями відповідача порушено трудові права ОСОБА_1 .
		Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2021 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року у справі за позовом                          ОСОБА_1 до КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» про скасування наказу про переміщення та поновлення                               на попередньому місці роботи у частині поновлення ОСОБА_1                         на попередньому місці роботи допущено до негайного виконання. Стягнуто з КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня»                             на користь ОСОБА_1 840,80 грн сплаченого судового збору.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 травня 2021 рокуапеляційну скаргу КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що при винесенні відповідачем спірного наказу мало місце переведення ОСОБА_1 на іншу посаду, а не переміщення, тому що після винесення відповідачем оспорюваного наказу позивач повинен виконувати інші трудові функції та працювати у шкідливих умовах праці, тобто змінилися істотні умови праці. Отже, відповідач не дотримався положень статті 32 КЗпП України                             при переміщенні позивача на іншу посаду, оскільки при переміщенні діє принцип незмінності істотних умов трудового договору.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 607/14453/20                з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
		У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі оспорюваного наказу відповідача позивач був переміщений, а не переведений, на інше місце роботи, оскільки мав продовжити роботу за тією самою спеціальністю, кваліфікацією і посадою, яка була передбачена трудовим договором на попередньому місці роботи, у межах тієї самої юридичної особи та місцевості. 
		Таким чином, відповідачем при винесенні спірного наказу дотримано положення частини другої статті 32 КЗпП України. Зміна істотних умов праці позивача не може свідчити про незаконність спірного наказу відповідача.
		Доводи особи, яка подала відзив 
		У серпні 2021 року  ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Після винесення відповідачем,                                 як роботодавцем, оспорюваного наказу змінилися істотні умови праці позивача, проте останнього про такі зміни у встановленому законом порядку повідомлено не було та він не погоджувався з ними. Отже, спірний наказ відповідача винесено з порушенням трудових прав  ОСОБА_1 .
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Судом установлено, що з 20 березня 1989 року ОСОБА_1 працював на посаді лікаря-невропатолога четвертого неврологічного відділення                           у Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні.
		20 вересня 1997 року ОСОБА_1 переведений на посаду лікаря-невропатолога амбулаторно-поліклінічного відділення, а з 01 червня 2001 року переведений на посаду лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділення амбулаторно-поліклінічного відділення.
		Наказом генерального директора КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» від 04 червня 2020 року № 85 «Про оптимізацію роботи консультативно-методичної служби» проведено реорганізацію консультативно-методичної служби шляхом ліквідації організаційно-методичного консультативного відділення і утворення організаційно-методичного відділення. Консультативний прийом наказано забезпечити профільними спеціалістами за рахунок наявного кадрового потенціалу. 
		Наказом генерального директора КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» від 05 червня 2020 року № 86 у зв`язку з виробничою необхідністю ОСОБА_1 - лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділення поліклініки - переміщено з 23 червня 2020 року працювати на повну ставку лікарем-невропатологом інсультного відділення, з оплатою праці відповідно до штатного розпису у межах спеціальності і кваліфікації, обумовлених трудовим договором, без зміни істотних умов праці та оплати праці.
		Згідно з розділом ІІІ Положення про амбулаторно-поліклінічне відділення Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні завданням підрозділу є виявлення хворих на психічні розлади шляхом проведення психіатричних оглядів, амбулаторне психіатричне обстеження, встановлення діагнозу та забезпечення підтримуючим лікуванням, здійснення консультативного або динамічного нагляду за хворими, вивчення та аналіз захворюваності населення, інші завдання, пов`язані з наданням консультативної, психотерапевтичної, діагностичної допомоги.
		Відповідно до Положення про огранізаційно-методичний відділ, затвердженого головним лікарем у жовтні 2017 року, його завданням є здійснення аналітико-статистичної та організаційно-методичної роботи для забезпечення центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров`я та психіатричних закладів області (міста) комплексною інформацією проблем психічного здоров`я та організації надання психіатричної допомоги населенню; надання консультативної юридично-правової допомоги особам з психіатричними розладами; забезпечення надання консультативно-діагностичної допомоги; здійснення заходів щодо організації госпіталізації хворих та організаційно-методичних заходів із надання поліклінічної допомоги населенню.
		Посадовою інструкцією лікаря-невролога кабінету обласного неврологічного прийому організаційно-методичного консультативного відділення Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні визначено, що завданням та обов`язками лікаря невролога кабінету обласного неврологічного прийому організаційно-методичного консультативного відділення є: проведення консультативного прийому; надання консультативної неврологічної допомоги хворим на захворювання нервової системи в поліклініці; проведення організації і забезпечення надання кваліфікованої амбулаторно-поліклінічної допомоги хворим, що направляються з медичних закладів міста та області, а також звертаються самостійно; забезпечення повноцінного та якісного рівня обстеження хворих неврологічного профілю із залученням спеціалістів консультативного відділення та відділення функціональної діагностики; забезпечення прийому, обстеження, встановлення клінічного діагнозу, видача консультативного висновку про стан здоров`я хворих; забезпечення обстеження та комісійного огляду юнаків призивного віку; вирішення місця подальшого лікування (госпіталізації) хворих, оглянутих на прийомі (стаціонарне, амбулаторне, у інших спеціалістів), необхідність додаткових консультацій і обстежень; консультація (при потребі) хворих, направлених іншими спеціалістами, та з інших лікувально-профілактичних закладів, з видачею консультативного висновку; здійснення аналітичної роботи; здійснення керівництва і контролю за роботою підлеглого медперсоналу; участь у щотижневому огляді хворих               у неврологічних стаціонарах; проведення щопіврічного звіту, участь у виїздах до профілактичних закладів області; аналіз випадків непрофільної госпіталізації (а.с. 5-9).
		Згідно з пунктом 2.1. посадової інструкції лікаря-невропатолога інсультного відділення ОСОБА_1 , затвердженої генеральним директором                    КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня»                            від 22 червня 2020 року, лікар-невропатолог інсультного відділення застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, диференційної діагностики, лікування, реабілітації неврологічних хворих, надає їм швидку та невідкладну допомогу.
		Відповідно до пункту 1.2 Положення про інсультне відділення, затвердженого головним лікарем Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, основними завданнями цього відділення є надання спеціалізованої допомоги хворим з гострими порушеннями мозкового кровообігу (а.с. 14).
		Інсультне відділення входить до структури обласного діагностично-лікувального центру для хворих з гострими розладами мозкового кровообігу.
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення про обласний діагностично-лікувальний центр для хворих з гострими розладами мозкового кровообігу, затвердженого головним лікарем Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні 01 січня 2003 року, завданням центру є організація та надання висококваліфікованої спеціалізованої діагностичної та лікувальної допомоги хворим із гострими розладами мозкового кровообігу із застосуванням сучасних методик лабораторного обстеження, інтенсивної консервативної терапії та ендоваскулярної нейрохірургії (а.с. 16-20).
		23 червня 2020 року начальником відділу кадрів КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Потіхою Н. Б. видано письмове попередження ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з тим, що в інсультному відділенні графік роботи позмінний, вказані зміни відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України будуть застосовані до нього через два місяці з 25 серпня 2020 року (а.с. 77). Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з вказаним попередженням відсутній та він заперечував цей факт. 
		З 23 червня 2020 року ОСОБА_1 , лікарю-невропатологу інсультного відділення, підвищено посадовий оклад у розмірі 15 % у зв`язку                                      зі шкідливими й важкими умовами праці, що підтверджується листом                    КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня»                          від 28 серпня 2020 року.
		Згідно із частиною першою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
		Відповідно до частини першої статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.
		У пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада  1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що згідно зі статтею 32 КЗпП України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.
		Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце,                      в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою                   і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.
		Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.
		Зазначена норма трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає            у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті.
		Переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника. 
		Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1471 цс 17.
		Виходячи зі змісту частини третьої статті 32 КЗпП України, зміна істотних умов праці включає зміну системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. Перелік істотних умов праці не є вичерпним.
		Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (частина третя статті 32 КЗпП України).
		Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (частина четверта статті 32 КЗпП України).
		Суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що з 23 червня 2020 року, тобто з дня видачі оспорюваного наказу, позивач почав працювати у шкідливих умовах праці, що підтверджується листом КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» від 28 серпня 2020 року, відповідно до якого посада лікаря-невропатолога амбулаторно-поліклінічного відділення, попередня посада позивача, не належить до робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, а посада лікаря-невропатолога інсультного відділення - належить до таких робіт, у зв`язку з чим з 23 червня 2020 року ОСОБА_1 підвищено посадовий оклад у розмірі 15 %, у зв`язку зі шкідливими і важкими умовами праці (а.с. 65-67).
		Крім того, суди дійшли вірного висновку про те, що з 23 червня 2020 року змінилися трудові обов`язки позивача на посаді лікаря-невропатолога інсультного відділення, оскільки характер роботи у вищевказаному відділенні суттєво відрізняється від характеру роботи в організаційно-методичному консультативному відділенні, в якому ОСОБА_1 працював до переміщення, зокрема змінились його функціональні обов`язки:                                  з консультативного прийому, надання консультативної неврологічної допомоги, організації і забезпечення надання амбулаторно-поліклінічної допомоги, здійснення аналітичної роботи - на швидку та невідкладну допомогу, лікування, діагностику та реабілітацію неврологічних хворих в умовах стаціонару. 
		Робота в інсультному відділенні обумовлюється змінним графіком, тривалістю, нічними чергуваннями. Таким чином, робота позивача лікарем невропатологом у організаційно-методичному консультативному відділенні               та в інсультному відділенні істотно відрізняється між собою за функціональними обов`язками, тобто після переміщення позивач повинен виконувати інші трудові функції і працювати у шкідливих умовах праці. 
		Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що на момент видачі відповідачем оспорюваного наказу був очевидним факт того, що збереження позивачу попереднього графіку та інших істотних умов праці буде неможливим, що також підтверджується попередженням відповідача                  від 23 червня 2020 року про зміну істотних умов праці позивача (а.с. 77).
		Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі,                      від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 було змінено істотні умови праці, у зв`язку із чим відповідач мав його попередити за два місяці про такі зміни і у випадку згоди позивача на продовження роботи перевести його на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення,                        чи у випадку незгоди на продовження роботи звільнити на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Проте фактично відбулось переведення ОСОБА_1 на іншу роботу без його згоди, яке названо переміщенням, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
		Отже, вищевказаними протиправними діями відповідача, як роботодавця, порушено трудові права позивача, тому суди дійшли законного                                       і обґрунтованого висновку про скасування оспорюваного наказу                               КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» про переміщення від 05 червня 2020 року № 86 та поновлено ОСОБА_1 на попередньому місці роботи.
		Доводи касаційної скарги про те, що зміна істотних умов праці позивача                   не може свідчити про незаконність спірного наказу відповідача суперечать положенням частин третьої та четвертої статті 32 КЗпП України, аналіз яких свідчить про те, що переведення працівника на іншу роботу, в якій змінились істотні умови праці, можливе лише з його згоди.
		Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства. 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу комунального неприбуткового підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної радизалишити без задоволення.
		Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області                     від 28 січня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду              від 26 травня 2021 рокузалишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                                        Г. В. Коломієць
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...