Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/4683/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 27.10.2021
Результат оскарження 28.02.2023 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/725/228/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020260020000359

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/4683/20 
		Номер провадження 1-кп/725/228/20 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.09.2021 року                                 м. Чернівці 
		Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі:
		головуючої судді      ОСОБА_1 
		при секретарях      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю прокурора          ОСОБА_4 
		потерпілої                  ОСОБА_5 
		представників потерпілої      ОСОБА_6 , ОСОБА_7     
		захисника                 ОСОБА_8 
		та обвинуваченого          ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження за №12020260020000359 від 09.04.2020 року за обвинуваченням: 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ст. 126-1 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В :
		Обвинувачений ОСОБА_9 23.03.2020 року біля 18:00 години, перебуваючи по місцю проживання, що за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, в ході якого, діючи умисно, протиправно, повторно, на ґрунті обставин неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , а саме нецензурною лайкою принижував її честь та гідність, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 . Відповідно до постанови Чернівецького апеляційного суду від 04.06.2020 року у справі № 33/822/220/20, ОСОБА_9 визнаний винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (за вчинення домашнього насильства яке мало місце 23.03.2020 року щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 ).
		Окрім цього, встановлено, що 05.04.2020 року біля 14:00 години ОСОБА_9 , перебуваючи по місцю проживання, що за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, в ході якого, діючи умисно, протиправно, повторно, на грунті обставин неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , а саме нецензурною лайкоюпринижував їїчесть тагідність,що призвелодо психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 . Відповідно до постанови Чернівецького апеляційного суду від 04.06.2020 року у справі № 33/822/221/20, ОСОБА_9 визнаний винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (за вчинення домашнього насильства яке мало місце 05.04.2020 щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 ).
		Окрім цього, встановлено, що 16.06.2020 року біля 22:00 години ОСОБА_9 , перебуваючи по місцю проживання, що за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, в ході якого, діючи умисно, протиправно, повторно, на грунті обставин неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , а саме нецензурною лайкою принижував її честь та гідність, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 .
		Таким чином, ОСОБА_9 вказаними систематичними умисними діями, які виразились у вчиненні психологічного та фізичного насильства, щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , вчинив домашнє насильство, що призвело до її фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя.
		Крім того, 04.04.2020 року біля 15:00 години ОСОБА_9 , перебуваючи по місцю проживання, що за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, в ході якого, діючи умисно, протиправно, повторно, на ґрунті обставин неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, завдав своїй колишній дружині ОСОБА_5 декілька ударів руками в ділянку обличчя та грудної клітки.
		Згідно висновку експерта КМУ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» відділу експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб № 880 втор, від 25.09.2020 року, при проведенні судово-медичної експертизи  ОСОБА_5 виявлено наступне тілесне ушкодження: синець на грудній клітці зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 4-го ребра, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125 та ст. 126-1 КК України не визнав та суду пояснив, що вони розлучилися з потерпілою у 2013 році. З 2020 року почалися суперечки по нарахуванню і виплаті аліментів. ОСОБА_5 запропонувала в рахунок погашення заборгованості по аліментах оформити квартиру на неї або на дитину на що він відмовився. Ніяких тілесних ушкоджень потерпілій не завдавав. Одного разу вони випадково зустрілися біля вхідних дверей і зіткнулися, однак тілесних ушкоджень не завдавав і домашнього насилля також не чинив. В 2017-2018 роках тимчасово переїхав до подруги на вулицю Чорноморську, однак періодично приходив на АДРЕСА_1 на прохання доньки, інколи в стані алкогольного сп`яніння. За весь час конфліктів з колишньою дружиною були часті виклики поліції з обох сторін та обмежувальні приписи. 
		Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 його вина у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 125, ст. 126-1 КК України, підтверджується показаннями потерпілої, свідків та іншими проаналізованими та дослідженими в судовому засіданні доказами по справі.
		Так,потерпіла ОСОБА_5  в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений її колишнім чоловіком. Вона змушена була проживати у квартирі свого колишнього чоловіка разом з неповнолітньою донькою, оскільки іншого житла не мала. Останнім часом обвинувачений поводить себе жахливо по відношенню до неї. З`являвся додому зі своїми друзями в будь-якому вигляді, та годині, ображав її, розпивав спиртні напої. Були випадки коли він принижував її в присутності неповнолітньої доньки. Влітку був випадок, коли він прийшов до них додому та розбив двері, будучи в стані алкогольного сп`яніння. Вона змушена була майже по кожному випадку викликати поліцію. Обвинувачений не вибачався перед нею жодного разу.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснила, що потерпіла звернулася в центр як жертва насилля в червня 2020 р. Визначали діагностику за допомогою бесіди та ряду методик. При обстеженні виявлено тривожність, стресовий стан, нав`язливі спогади, уникнення розмов про колишнього чоловіка, порушення сну, кошмари. Це було психологічне насильство, тобто погрози, періодично фізичне насильство. Висновок готувала особисто. Із слів потерпілої психологічне насильство тривало протяг останніх років життя і продовжується після розлучення. У висновку зафіксовані результати на момент обстеження.
		Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні кожен окремо суду пояснили, що працюють в поліції і їм відома потерпіла та обвинувачений, оскільки вони приїжджали за викликом по домашньому насиллю. По місцю виклику опитали присутніх, склали пояснення та протоколи. Виклик поліції здійснювала потерпіла. По місцю виклику підтверджувалися факти домашнього насилля по відношенню до потерпілої, яка постійно скаржилася, що обвинувачений її систематично ображає, погрожує фізичною розправою, висловлюється в її сторону нецензурною лайкою при неповнолітній дитині. У обвинуваченого були ознаки алкогольного сп`яніння, він нецензурно висловлювався, однак відмовився від огляду на стан сп`яніння. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що потерпілу та обвинуваченого знає. Перебуває у близьких стосунках із потерпілою. Неодноразово був свідком і бачив як обвинувачений створював конфліктні ситуації, приходив із товаришами, вживав алкоголь після цього ображав потерпілу та завдавав їй тілесні ушкодження. При розмові з потерпілою по телефону чув крики та образи і на її вимогу приїжджав. Весною минулого року у потерпілої був синець на руці і на шиї. Одного разу між ним та обвинуваченим також виник конфлікт у зв`язку з погрозами в його бік, оскільки він відмовився давати йому кошти на алкоголь. 
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що близько 6 місяців тому він був учасником слідчої дії  проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_5 . Йому, як їх сусіду, також відомі про інші випадки фізичного насилля по відношенню до потерпілої зі сторони обвинуваченого. Протягом багатьох років були сварки, після яких він особисто проводив профілактичну бесіду із обвинуваченим та з його батьками. Обвинувачений його також ображав та погрожував. Йому також відомо, що ОСОБА_9 зловживає спиртними напоями. Тілесні ушкодження на тілі потерпілої бачив неодноразово, але не цікавився як вона їх отримала. 
		Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 125, ст.. 126-1 КК України підтверджується також наступними дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі.
		Із заяви про скоєння кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України від 12.05.2020 р. вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 звернулася до правоохоронних органів із заявою про нанесення їй тілесних ушкоджень її колишнім чоловіком ОСОБА_9 (т.1 а.с. 32-35).
		Згідно акту судово-медичного дослідження № 291 від 09.04.2020 року при проведення судовов-медичного обстеження ОСОБА_5 виявлено наступне тілесне ушкодження: синець: на грудній клітці зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 4-го ребра. Виявлене тілесне ушкодження виникло в результаті дії твердого тупого предмета по строку на обставинам може відповідати вказаному зі слів ОСОБА_5 і відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 36-37).
		Згідно акту судово-медичного дослідження № 455 від 17.06.2020 року при проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 виявлено наступне тілесне ушкодження: синець з садном по передній поверхні в середній третині лівого передпліччя. Виявлене тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів по строку на обставинам можуть відповідати вказаному зі слів ОСОБА_5 і відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 59).
		З висновку експерта № 880 вбачається, що при проведені судово-медичної експертизи ОСОБА_5 виявлено наступне тілесне ушкодження: синець на грудній клітці зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 4-го ребра. Дане тілесне ушкодження виникло в результаті не менш як однократної травмуючої дії твердого тупого предмету, можливо внаслідок нанесення удару ногою, рукою чи іншим тупим твердим предметом, по строку та обставинам може відповідати вказаному в і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Дане тілесне ушкодження знаходиться в межах досяжності руки підекспертної, хоча нанесення їх власноруч малоймовірне. Враховуючи характер та локалізацію вищевказаного тілесного ушкодження вважаю малоймовірним його виникнення внаслідок падіння з положення стоячи. При проведенні дійсної судово-медичної експертизи не отримано достатньо доказових даних, які б категорично стверджували в якому положенні знаходилася ОСОБА_5 в момент отримання тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 66-67).
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 25.09.2020 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 детально описала та на місці вказала за яких обставин її колишній чоловік ОСОБА_9 наніс їй тілесні ушкодження (т.1 а.с.68-72).
		Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України підтверджується постановами Чернівецького апеляційного суду від 04 червня 2020 року (т.1 а.с. 88-93, 99-104) та постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10.09.2020 року (т.1 а.с. 107) відповідно до яких ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. 
		Висновком за результатами психологічної діагностики ОСОБА_5 встановлено, що описаний її психоемоційний стан є наслідком вчинення щодо неї психологічного чи фізичного насильства (т.1 а.с. 147). 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого ч.1ст.125та ст.126-1КК Українитакож підтверджуєтьсярапортами (т.1а.с.110-111,122,134),довідками зарезультатами розглядузвернення (т.1а.с.117,123-129,130),заявами від20.04.2020року тавід 05.04.2020року (т.1а.с.118,131) таіншими матеріаламикримінального провадження.  
		Таким чином, суд критично відноситься до невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 125 ст. 126-1 КК України, та розцінює це як обраний спосіб захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені правопорушення, оскільки покази обвинуваченого спростовуються вищенаведеними по справі доказами, а саме, показами свідків, потерпілої, висновками експертів та іншими доказами, які були досліджені судом та узгоджуються між собою. 
		За таких обставин, на думку суду, дії обвинуваченого ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч.1ст. 125 КК України, оскільки в ході судового розгляду з достовірністю встановлено, що він вчинив умисне легке тілесне ушкодження.
		Крім того, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ст.. 126-1 КК України органом досудового розслідування також кваліфіковані вірно, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України  домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань або погіршення якості життя потерпілої особи. 
		Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про його особу, зокрема те, що він за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, хворіє на ряд хронічних захворювань та є інвалідом ІІІ групи. 
		Суд не вбачає наявності жодних пом`якшуючих та обтяжуючих вину обвинуваченого обставин. 
		Враховуючи всі обставини справи та особу винного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 за ч.1 ст. 125 КК України слід призначити покарання у вигляді штрафу, за ст. 126-1 КК України обмеження волі і застосувати до обвинуваченого ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. 
		Саме такий вид покарання на погляд суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Керуючись ст.ст. 373,374, 381, 382 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9   визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України та ст. 126-1 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання: 
		- за ч. 1ст. 185 КК Україниу виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		- за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_9 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Покарання у вигляді штрафу  виконувати самостійно. 
		Речові докази:DVDдиски залишити вматеріалах кримінальногопровадження.  
		На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_9 в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
		Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому негайно. 
		 
		   Суддя Першотравневого
		   районного суду м.Чернівці                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...