Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/10816/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2021. Зареєстровано: 09.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2021.
Дата набрання законної сили: 08.09.2021
Номер судового провадження: 850/3706/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		08 вересня 2021 року справа №200/10816/20-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Гайдара А.В., Блохін А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 р. у справі № 200/10816/20-а (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу,-
		ВСТАНОВИВ:
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі  позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі  відповідач), в якому просив: визнати неправомірною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області №ДЦ26712/2345/НД/АВ/СПТД-ФС від 15.10.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області №ДЦ26712/2345/НД/АВ/СПТД-ФС від 15.10.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2102 грн.
		Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що посилання суду першої інстанції на Порядок №295 є недоречним та незаконним, оскільки, 14 травня 2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову у судовій справі № 826/8917/17, якою визнано не чинним Порядок № 295, посадові особи при проведенні інспекційного відвідування керувалися нормами Порядку №823. Даний Порядок зазначений у всіх документах заходу державного контролю позивача. У оскаржуваному рішенні взагалі відсутнє посилання на Порядок №823, у відповідності до приписів якого, інспектором праці була винесена вимога про надання документів від 25.09.2020 № ДЦ26712/2345/ПД.
		Апелянт з приводу зазначеного зазначає, що абонент самостійно визначає як організувати відносини з оператором поштового зв`язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому кореспонденції, шляхом укладання договору та встановлення абонентської скриньки, отримання кореспонденції безпосередньо у відділенні поштового зв`язку тощо. Однак, ФОП ОСОБА_1 створено перешкоди у проведенні інспекційного відвідування під час здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України, що полягає у ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування (вимогу про надання документів надіслано на адресу підприємця, проте ні уповноваженою особою, ні особисто підприємцем на час закінчення інспекційного відвідування лист не отримано).
		Суд першої інстанції не врахував, що Управління Держпраці не вправі впливати на волю суб`єкта господарювання щодо отримання поштових відправлень, які надходять на його адресу, та не несе відповідальності за неналежне виконання працівниками ПАТ «УКРПОШТА» своїх посадових обов`язків та вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку».
		Також, апелянт зазначає, що квиток, як доказ того, що позивач не мав можливості бути присутнім при проведенні відвідування, наданий позивачем до суду не відповідає типовій формі квитка на проїзд, та не може сприйматися судом як доказ проїзду по вказаному маршруту. Довідка реабілітаційного центру «Наркологічний центр Кристал» від 06.11.2020, в якій зазначено про перебування на даний час позивача на лікуванні у стаціонарі реабілітаційного центру не підтверджує таке перебування Позивача на час інспекційного відвідування і візитів інспекторів праці в період з 22.09.2020-05.10.2020.
		Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Від сторін надійшли клопотання про розгляд справ за їх відсутність. 
		Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
		Позивач, зареєстрований як фізична особа-підприємець та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 3561002595, адреса: АДРЕСА_1 . Вид діяльності: код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с.15).
		05.10.2020 інспекторами праці Немченковим Д.О., Бірюковим В.В. ГУ Держпраці у Донецькій області складено акт №ДЦ26712/2345/НД/АВ про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, в якому зазначено, що інспекторами праці здійснено спробу проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (а.с.18-22).
		06.10.2020 ГУ Держпраці у Донецькій області складено повідомлення про дату одержання документів, в якому вказано, що 05.10.2020 одержано акт про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 05.10.2020 №ДЦ26712/2345/НД/АВ. Повідомлено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абз.3-7 п.2 Порядку №509. Повідомлення надіслане на ФОП ОСОБА_1 06.10.2020, відповідно до накладної та опису вкладення Укрпошти (а.с.90-91).
		15.10.2020 тимчасово виконуючою обов`язки начальника ГУ Держпраці у Донецькій області Зуб Г.В. винесено постанову №ДЦ26712/2345/НД/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, згідно з якою на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування, у зв`язку зі створенням перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питання додержання законодавства про працю, керуючисьстаттею 265 КЗпП України,статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьоюстатті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та на підставі абз.8 ч.2ст.265 КЗпП Українина ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000 грн. (а.с.16-17).
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України, державнийнаглядтаконтрольза додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
		Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		За положенням пп.5, 5-1 п.6 Положення, Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: 
		-безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці;
		- безперешкодно без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.
		Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
		Відповідно до ч.1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Відповідно до абз. 6, 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: 
		фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; 
		недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
		вчинення дій, передбачених абзацом 7 цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, відповідно доКонвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р.№ 1985-IV,Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р.№ 1986-IV,частини першоїстатті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України, затверджено: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі  Порядок № 823); Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
		За положенням п.1 Порядку № 823, Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначенихКонвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р.№ 1985-IV,Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р.№ 1986-IV, таЗаконом УкраїниПро основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
		Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуваннямпунктів 2-4цього Порядку.
		Відповідно до п.2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
		Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту. 
		Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі  МОП), ратифікованих Законами України Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 08.09.2004 № 1985-IV та Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві від 8 вересня 2004 року № 1986- IV.
		Зазначені конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України Про міжнародні договори України визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
		Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.
		Відповідно до пп. 3 п.5 Порядку № 823, інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
		Відповідно до пп. 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку № 823, інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:
		1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
		2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
		4) рішення суду;
		5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
		6) інформація: 
		ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;
		Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
		7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
		Матеріали справи свідчать, що інспекційне відвідування проведено на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, яке прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп.1,2,4-7 п.5 Порядку.
		Отже, у даному випадку державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору на підставі пп.3 п. 5 Порядку.
		Разом з цим, матеріали справи не містять жодного підтвердження яка саме інформація, отримана із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, свідчила про порушення позивачем вимог абзацу 2 частини 2 ст. 265 КЗпП України та стала підставою для проведення інспекційного відвідування. Відповідачем в ході розгляду справи також не надано зазначених відомостей.
		Вказані обставини свідчать про грубе порушення відповідачем положень щодо організації та проведення інспекційного відвідування.
		Відповідно до п. 14-15 Порядку, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбаченихпунктом 10цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначенихпунктом 9цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
		Копія акта, зазначеного упункті 14цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
		Відповідно до п.8 Порядку, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).
		За положенням п. 13 Порядку, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеногопунктом 9цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 13) оскаржувати відповідно допункту 26цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.
		Отже, вказаними нормами визначено обов`язок інспектора праці під час проведення інспекційного відвідування пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування.
		За положенням п.6 Порядку № 823, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.
		Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
		Отже, інспектор праці до проведення відвідування має право вимоги у наданні об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, що стосуються предмета інспекційного відвідування.
		За положенням п. 10 Порядку, Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначенихпунктом 5цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. 
		Відповідно до п. 11 Порядку, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
		Отже, інспектор праці під час проведення відвідування має право вимоги у наданні об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень. У разі відсутності яких, він має право вимоги поновлення таких документів. Вимога є обов`язковою для виконання, та може бути оскаржена. 
		Відповідно до змісту акту про неможливість проведення інспекційного відвідування та оскарженої постанови, 22.09.2020 на телефон позивача за допомогою месенджеру Viber було направлено фотона правлення на проведення інспекційного відвідування, яке було отримано та прочитано позивачем.
		23.09.2020 та 24.09.2020 було здійснено спробу зв`язатись засобами телефонного зв`язку на телефон зазначений у Єдиному державному реєстрі, на які не надавались відповіді. 
		22.09.2020 та 25.09.2020 здійснено спробу інспекційного відвідування за місцем розташування магазину позивача. 
		Проте через відсутність позивача за місцем розташування магазину, відсутність з ним телефонного зв`язку та відсутність документів щодо оформлення трудових відносин з працівниками, представниками відповідача було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ДЦ26712/2345/НД/АВ від 05.10.2020 у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.
		25.09.2020 на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з описом та повідомленням про вручення були направлені вимога від 25.09.2020 №ДЦ26712/2345/ПД про надання документів та направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.09.2020 №74005.615-33, які станом на дату закінчення інспекційного відвідування 05.10.2020 позивачем не були отримані. 
		Як вбачається зі змісту опису поштового відправлення за №8752400533831 на адресу позивача було направлено «Повідомлення» на 1 аркуші, будь-яких інших доказів направлення на адресу позивача вимоги про надання документів відповідачем суду не надано.
		Судом першої інстанції з офіційного сайту ТОВ «Укрпошта» встановлено та не заперечується, що відповідачем, поштові відправлення за номерами 8755401190821 та 8752400533831 були вручені позивачу 07.10.2020, тобто після закінчення інспекційного відвідування та до прийняття оскаржуваної постанови.
		Отже, на час складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ДЦ26712/2345/НД/АВ від 05.10.2020, позивачем направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.09.2020 та вимога про надання документів від 25.09.2020, не були отриманні, а відповідач не мав підтвердження такого отримання.
		Посилання апелянта на належне повідомлення позивача 22.09.2020 інспектором праці через додаток Viber шляхом надіслання фото-копії направлення на проведення інспекційного відвідування, та здійснення спроб зв`язатися телефоном 23.09.2020 та 24.09.2020, суд не приймає вказані дії, як підтвердження виконання відповідачем обов`язку визначеного п. 8, 13 Порядку, оскільки вказане не свідчить про пред`явлення саме позивачу інспектором під час проведення інспекційного відвідування службового посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування. Також, зазначене не підтверджується позивачем, що не може вважатися належним повідомленням останнього.
		Тобто, на час складання акту, висновок відповідача щодо відсутності необхідних документів, ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, та відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, був передчасний та не відповідав дійсності. 
		Отже, висновки відповідача фактично ґрунтувались на припущеннях.
		Також, суд зазначає, що відповідач посилається на відсутність у позивача будь-яких документів щодо підтвердження оформлення трудових відносин. Проте, матеріали справи не містить підтвердження витребування у позивача документів під час підготовки до проведення інспекційного відвідування у відповідності до положень п. 6 Порядку № 823
		Отже, суд дійшов висновку, що в даній справі відсутні докази належного повідомлення уповноваженої особи об`єкту відвідування (ФОП) про витребування відповідних документів, а тому кваліфікувати дії позивача як недопущення до проведення перевірки в даній справі неможливо.
		Таким чином, оскільки у відповідача станом на 05.10.20209 була відсутня інформація про отримання позивачем направлення та вимоги про надання документів, у відповідача були відсутні законні підстави вважати, що позивач здійснював перешкоди у проведенні інспекційного відвідування
		Крім того, представником позивача надана довідка реабілітаційного центру «Наркологічний центр Кристал» від 06.11.2020, в якій зазначено про перебування позивача на час проведення інспекційного відвідування на лікуванні у стаціонарі реабілітаційного центру «Наркологічний центр Кристал» в Харківській області, що також підтверджено автобусним квитком сполученням Маріуполь-Харків на 25.09.2020.
		Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (далі - Порядок №509).
		Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
		Штрафи накладаються на підставі, зокрема: акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування (абз.6).
		Відповідно до пунктів 3-4 Порядку, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах 3  7 пункту 2 цього Порядку.
		Про дату одержання документів, зазначених вабзацах 3  7 пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
		За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених вабзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. 
		Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
		У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначеніабзацом першимпункту 3 цього Порядку.
		Матеріали справи містять повідомлення про дату одержання документів від 06.10.2020 в якому зазначено, що акт отримано позивачем 05.10.2020. Повідомлення від 06.10.2020, відповідно до поштового повідомлення надіслано відповідачем 06.10.2020.
		Суд зазначає, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах 3  7 пункту 2 цього Порядку. Отже, відповідача мав достатньо часу для перевірки обставин викладених в акті, проте цим не скористався.
		Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що відповідачем було пропущено строк розгляду справи про накладення штрафу.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення у вигляді постанови про накладення штрафу.
		Проте, як вірно зазначено апелянтом суд першої інстанції керувався положеннями законодавства які не були чинні на час виникнення спірних правовідносин.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Згідно частини 4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Оскільки суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови про накладення штрафу в зв`язку з її протиправністю, однак судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. Тому в цій частині судове рішення підлягає зміні в мотивувальній частині, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги.
		Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 р. у справі № 200/10816/20-а - задовольнити частково.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 р. у справі № 200/10816/20-а - змінити в мотивувальній частині щодо визначення підстав задоволення позову, - виклавши її в редакції даної постанови.
		В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 р. у справі № 200/10816/20-а - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.
		Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 08 вересня 2021 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
		 
		Судді: А.А. Блохін 
		 
		А.В. Гайдар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...