Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/6871/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2021. Зареєстровано: 09.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2021.
Дата набрання законної сили: 07.09.2021
Номер судового провадження: А/857/11977/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/6871/20 пров. № А/857/11977/21Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		Головуючого судді Сеника Р.П., 
		суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,
		з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 380/6871/20 за адміністративним позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДКС України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-
		суддя в 1-й інстанції Братичак У.В.,
		час ухвалення рішення  09.03.2021 року,
		місце ухвалення рішення  м. Львів,
		дата складання повного тексту рішення  18.03.2021 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДКС України у Львівській області, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
		- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання Управлінню комунальної власності ДЕР ЛМР суми переплати з податку на додану вартість в розмірі 3877745,67 грн.;
		- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області підготувати висновок про повернення на поточний рахунок Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, відкритий в Головному управлінні ДКС України у Львівській області, надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 877 745,67 грн та подати його відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до платіжного доручення №2 від 23.01.2018 з поточного рахунку в Головному управлінні ДКС України у Львівській області №37183003003071 на рахунок Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області було помилково перераховано кошти в сумі 3 879 000,00 грн. Дана сума була зарахована, як переплата по платежу 14010100 (ПДВ). Зазначає, що 28.04.2020 та 24.07.2020 Управління комунальної власності зверталось до Галицької ОДПІ ГУ ДПС у Львівській області із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ. Однак, отримало відмову у поверненні надміру сплачених коштів в сумі 3 878 962,67. Позивач вважає таку відмову протиправною. При цьому зазначає, що необхідними умовами для повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання є звернення платника податків із відповідною заявою не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати та відсутність в нього податкового боргу. Вказує на те, що на момент подання позовної заяви в Управлінні комунальної власності відсутній податковий борг, а кошти були перераховані з поточного рахунку, тому підлягають поверненню на поточний рахунок. Відтак, вважає, що Управлінням комунальної власності виконані всі умови для повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання, просить позовні вимоги задовольнити.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 380/6871/20 позовні вимоги задоволено повністю.
		Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради суми переплати з податку на додану вартість в розмірі 3 877 745,67 грн.;
		Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області підготувати висновок про повернення на поточний рахунок Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, відкритий в Головному управлінні ДКС України у Львівській області надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 877 745,67 грн та подати його відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради судовий збір в сумі 23 122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн 00 коп.
		Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
		В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що станом на 30.09.2020 в індивідуальній картці платника податків по платежу 14010100 (ПДВ) рахується переплата надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з електронного рахунку платника податку в розмірі 3 877 745,67 грн, яка складається з сплачених сум платіжними дорученнями №48998687 від 27.04.2020, №59658101 від 25.05.2020, №75326017 від 26.06.2020, №85760949 від 17.07.2020, №89475239 від 23.07.2020, а отже відповідно до п.200 прим.1.5 ст.200 прим.1 ПКУ, кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оскільки такі надійшли з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
		Апелянт звертає увагу суду на те, що сплата ПДВ згідно платіжного доручення № 2 від 23.01.2018 року зарахована 30.01.2018 року у погашення задекларованої суми ПДВ до сплати по декларації №9295135055 від 16.01.2018 року.
		Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 380/6871/20 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість були зараховані позивачем до бюджету саме з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України, а тому посилання контролюючого органу на положення пункту 43.4-1 статті 43 ПК України як на такі, що унеможливлюють задоволення заяви позивача, є необґрунтованими та безпідставними.
		Відтак, оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, то суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність.
		Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до п. 1.1 Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради затверджене рішенням виконавчого комітету від 02.12.2016 року № 1125, управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, утвореним відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Згідно з п. 1.4 даного положення, управління комунальної власності є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків державного сектору, штампи і бланки, право набувати майнових і немайнових прав та обов`язків, право виступати позивачем і відповідачем, третьою особою, яка заявляє/не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача/ відповідача у судах від свого імені, печатку з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
		Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ЄДРПОУ - 25558625) є платником податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
		Відповідно до платіжного доручення № 2 від 23.01.2018 року з поточного рахунку в Головному управлінні ДКС України у Львівській області № 37183003003071 на рахунок Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області було помилково перераховано кошти в сумі 3 879 000,00 грн.
		Дана сума була зарахована, як переплата по платежу 14010100 (ПДВ).
		28.04.2020 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Галицької ОДПІ ГУ ДПС у Львівській області із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ.
		Листом від 05.05.2020 року №18720/10/51-04 Галицьке управління ГУ ДПС у Львівській області повідомило Управління комунальної власності, що згідно з п.43.6 ст.43 ПКУ, станом на 04.05.2020, переплата в сумі 3 878 962,67 грн не підлягає поверненню на рахунок UA798201720355529003000020947.
		24.07.2020 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повторно звернулось до Галицької ОДПІ ГУ ДПС у Львівській області із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ. На, яку знову отримало відмову листом від 29.07.2020 року №31926/10/51-04.
		Позивач, вважаючи що має право на повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок установи в Головному управлінні ДКС України у Львівській області, звернувся з даним позовом до суду.
		З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Так, відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
		Згідно з положеннями підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.
		За приписами пунктів 43.1 - 43.3 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
		Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
		Відповідно до п. 43.41 статті 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
		При цьому згідно пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).
		Крім того, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
		Відповідно до п. 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
		Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
		За приписами п. 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
		Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою, згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою, згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124.
		Так, наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок).
		Згідно з пунктом 7 Порядку, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (крім грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
		Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.
		Відповідно до п. 8 Порядку, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує, зокрема, висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку).
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.
		Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа №826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа №812/1017/16), від 5 лютого 2019 року (справа №826/7672/17).
		Зі змісту ст. 43 ПК України виходить, що повернення, зокрема, надмірно сплачених грошових зобов`язань здійснюється на поточний рахунок платника податків в установі банку або за чеком у випадку його відсутності.
		П. 43.41 ст. 43 ПК України визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Відповідно до витягу про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку № НОМЕР_1 в Управління комунальної власності в системі електронного адміністрування податку на додану вартість наявний рахунок № UAUA638999980385199000000041907, а кошти в сумі 3 879 000,00 гривень перераховані на рахунок Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області з поточного рахунку Управління комунальної власності відкритого в Головному управлінні ДКС України у Львівській області № 37183003003071 про, що свідчить платіжне доручення № 2 від 23.01.2018 року.
		Отже, до повернення коштів в сумі 3 879 000,00 гривень, що рахуються як переплата надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість не може застосовуватись п. 43.41 ст. 43 ПК України, адже вони зараховані до бюджету з поточного рахунку Управління комунальної власності тому підлягають поверненню тільки на поточний рахунок Управління комунальної власності.
		Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
		Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		Пунктом 200.2. ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
		Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
		Отже відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України кошти перераховані не з системи електронного адміністрування ПДВ не є джерелами сплати ПДВ.
		Відтак, оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність, а позовні вимоги належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
		Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
		З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
		Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 380/6871/20 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк   Т. І. Шинкар  Повне судове рішення складено 08.09.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...