Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 486/259/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2021.
Дата набрання законної сили: 08.09.2021
Номер судового провадження: 61-9466ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України      
		 
		08 вересня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 486/259/21
		провадження № 61-9466 св 21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		 
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2021 року у складі судді Далматової Г.А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у складі колегії суддів:                Ямкової О. О., Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.                 Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП  ОСОБА_3 ) від 08 січня 2021 року № 08012021/1 про її звільнення, поновити на роботі продавцем продовольчих товарів у пекарні «Майстерня смаку».
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області                         від 01 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі визнано неподаною та повернуто заявнику. 
		Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовна заява  ОСОБА_1 , яка надійшла через підсистему «Електронний суд»,                             не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки представником позивачки не надано належним чином посвідчену довіреність на право представництва її інтересів та копії електронних доказів за кількістю учасників справи, тому ухвалою суду від 22 лютого 2021 року позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків. Проте позивачем та її представником не було усунуто зазначені в ухвалі міського суду від 22 лютого 2021 року вищевказані недоліки, унаслідок чого позовна заява визнана неподаною і повернута  ОСОБА_1 . 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2021 року залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що зі змісту позовної заяви та доданого до неї електронного доручення від 20 січня 2021 року вбачається, що представником позивача сформовані, підписані та направлені до підсистеми «Електронний суд» позовна заява та доручення, які не підписані позивачкою особисто чи за допомогою електронного підпису. Усі документи,      у тому числі доручення в електронній формі сформовані, підписані                               та направлені особисто представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а отже,                        не свідчать про те, що позивачка виявила бажання звернутися до суду                      за вирішенням спору з наданням повноважень на здійснення від її імені процесуальних прав та обов`язків представником - ОСОБА_2 . Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини сьомої статті 177 ЦПК України, а тому суд обґрунтовано на підставі статті 185 ЦПК України залишив її без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивач та вказаний у позовній заяві представник вищезазначені недоліки не усунули, тому суд першої інстанції вірно визнав позовну заяву неподаною і повернув  ОСОБА_1 .
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі представник  ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Крім того, у касаційній скарзі порушено питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 486/259/21                з Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. 
		У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 липня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що позовна заява була направлена до суду в електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд». Позовна заява направлялася представником  ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , повноваження якого підтверджувалися електронним дорученням, сформованим та виданим за допомогою засобів підсистеми «Електронний суд», якою визначено конкретний алгоритм дій для видачі вказаного електронного доручення, у тому числі його підписання електронним підписом довірителем. У користувачів підсистеми «Електронний суд» відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення.
		Отже, судами не враховано, що власноручного підпису або розміщення аутентичного зразка підпису довірителя на такій довіреності неможливе.
		Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без руху, визнання її неподаною і повернення  ОСОБА_1 , оскільки електронне доручення, видане позивачем              ОСОБА_2 , відповідає положенням законодавства. 
		Крім того, справа містить виключну правову проблему, тому наявні підстави для її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року 
		№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга представника  ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону судовірішення не відповідають. 
		Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини                         і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
		У пункті 1 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд                             і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
		Частиною першою статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
		У частинах першій, другій та четвертій статті 14 ЦПК України передбачено, що  у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
		Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
		Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 43 ЦПК України тут і надалі             у редакції чинній, на час подачі позовної заяви, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
		Частиною сьомою статті 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
		Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 15 частини першої               розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України).
		У газеті «Голос України» (від 01 березня 2019 року № 42 (7048)) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, в якому відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (від 01 грудня 2018 року № 229 (6984)).
		Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання підсистеми «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
		Відповідно до пунктів 9-11 Положенням про автоматизовану систему документообігу суду шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми               (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
		Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
		Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
		Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
		Ураховуючи викладене, суд, визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки представником позивачки не надано належним чином посвідченої довіреності на право представництва її інтересів,                    не звернув уваги на те, що електронне доручення позивачки представнику - ОСОБА_2 сформовано і видано за допомогою засобів та відповідних алгоритмів підсистеми «Електронний суд», з використанням електронних кабінетів й цифрових підписів ОСОБА_1 та її представника -              Мельничука А. Ю. Підсистемою «Електронний суд» автоматично сформовано таке електронне доручення й додано до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя. 
		Судами у порушення вищевказаних вимог закону не враховано, що                        у позивачки та її представника, як користувачів підсистеми «Електронний суд», відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком. Отже, власноручного підпису або розміщення аутентичного зразка підпису довірителя на такій довіреності є неможливим.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 ,                             а апеляційний суд вказані процесуальні порушення не усунув. 
		Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
		Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
		Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
		Щодо вирішення клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Згідно з частиною п`ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Колегія суддів вважає, що посилання представника  ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах не заслуговують 
		на увагу, оскільки правових й обґрунтованих підстав для такої передачі заявником не наведено, а Верховним Судом їх не встановлено, судова практика є незмінною й виключна правова проблема заявником 
		не мотивована. 
		Таким чином, у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.
		Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		З огляду на викладене наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги і скасування ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2021 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 06 травня 2021 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд             у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
		Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 травня               2021 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова
		 
		                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                            Г. В. Коломієць
		 
		                                                                                                            Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...