Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3841/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 10.09.2021. Зареєстровано: 12.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2021.
Дата набрання законної сили: 07.07.2022
Результат оскарження 07.07.2022 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		07 вересня 2021 року Справа № 280/3841/21  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Лазаренка М.С.,
		за участю секретаря судового засідання Келюх К.С.,
		позивача  ОСОБА_1 ,
		позивача  ОСОБА_2 
		представника позивачів  Скрими В.А.,
		представника відповідача  Михайловського А.С.,
		представника третьої особи - Губаненко Ю.П.,
		представника третьої особи - Русанової Ю.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
		ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
		до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 40108688),
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
		Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія «РАССВЕТ» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.11, корпус «ж», офіс 504, код ЄДРПОУ 41044919),
		Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49, код ЄДРПОУ 25489232)
		про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі  позивач 1), ОСОБА_2 (далі  позивач 2), підписаний представником  адвокатом Скримою Валерією Анатоліївною (далі - представник), до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія «РАССВЕТ» (далі  третя особа 1), Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі  третя особа 2), відповідно до якого представник позивачів просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача по організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва будинку АДРЕСА_3 ;
		- зобов`язати відповідача організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва будинку АДРЕСА_4 , будинку АДРЕСА_4 у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво.
		В обґрунтування позовних вимог представником позивачів зазначено, що позивачі є покупцями квартир у незавершених об`єктах будівництва багатоквартирних будинків за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 . Вказує, що на сьогоднішній день порушений строк здачі в експлуатацію будинків, визначений в основних договорах, будівництво не здійснюється. Так, в порушення умов Договорів купівлі-продажу, якими передбачено інформування позивачів у разі порушення строків введення в експлуатацію об`єктів будівництва, жодної змістовної інформації щодо причин порушень умов договорів та реальні строки здійснення введення в експлуатацію будинків на адресу Покупців не надходить в межах умов договорів. Така бездіяльність Запорізького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державним фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», неспроможність забудовника здійснювати будівництво стало підставою для чисельних звернень до контролюючих органів з метою отримання допомоги добудувати будинки та з метою спонукання відповідних органів, зокрема, відповідача до виконання своїх безпосередніх обов`язків. Із посиланням на підпункт 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» зазначає, що до відання Виконавчого комітету Запорізької міської ради належать власні (самоврядні) повноваження з організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво. Разом з тим, на звернення ініціативної групи за підписом ОСОБА_2 відповідачем повідомлено, що втручання у господарську діяльність ТОВ «ІБК «РАССВЕТ» (Забудовник) виходить за межі повноважень Запорізької міської ради. Позивачі, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та з вимогою зобов`язати вчинити певні дії, звернулись через свого представника до суду із цим позовом. Представник позивачів просить задовольнити позовні вимоги.
		Ухвалою суду від 19.05.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		В межах строків встановлених в ухвалі суду від 19.05.2021 представником позивача через канцелярію суду надано документи на виконання вимог ухвали.
		Ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.07.2021.
		Відповідач позовні вимоги не визнав, 14.07.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№39544), відповідно до якого зазначає, що позивачами не зазначено, які саме їх права порушені Виконавчим комітетом Запорізької міської ради та підлягають захисту, а також не доведено наявність порушених їх прав відносно всіх об`єктів житлового фонду, які будуть збудовані за вказаними адресами. Також вказує на те, що відповідачем дотримуються чинного законодавства України, зокрема, підпункту 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місце самоврядування в Україні». Так, протягом 2019-2020 років заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради проведені наради з інвесторами, які придбали майнові права на квартири в житлових будинках АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 та будинку АДРЕСА_5 , представниками ТОВ «ІБК «Рассвет» та профільних департаментів. Крім того, рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.01.2021 №14 створено робочу групу з організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 та будинку АДРЕСА_5 , та затверджено її склад. Стверджує, що 25.02.2021 відбулось засідання робочої групи, за результатами якого доручено забудовнику ТОВ «ІБК «Рассвет» підготувати графік добудови, розрахунок коштів, необхідних для завершення будівництва зазначених об`єктів та інше. Посилається на те, що на сьогоднішній день чинним законодавством України не визначені практичні механізми реалізації підпункту 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», що фактично нівелює існування зазначеної норми як такої. У зв`язку з наведеним, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		У підготовчому судовому засідання 15.07.2021 оголошено перерву до 17.08.2021.
		09.08.2021 до суду від представника позивачів надійшла відповідь на відзив (вх.№45164), в якій зазначає про безпідставність позиції відповідача з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.07.2020 по справі №826/14682/16. Також зазначає, що держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язати забезпечити його реалізацію.
		Також, 13.08.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення (вх.№46230), в яких зазначено, що безпосередньо між позивача та ТОВ «ІБК «Рассвет» існують договірні зобов`язання, які явно порушуються з боку забудовника. Тобто, має місце порушення прав позивачів безпосередньо з боку забудовника (невиконання договірних зобов`язань), а не виконавчого комітету Запорізької міської ради. Вказує на те, що посилання позивачів на правнику ЄСПЛ, а також на постанови Верховного Суду є безпідставним, оскільки вказані судові справи були відносно державних органів, зокрема, Київської міської державної адміністрації, яка є органом державної влади, а не органом місцевого самоврядування.
		Протокольною ухвалою суду від 17.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.09.2021, а також викладено у наступне судове засідання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		Представник позивачів підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
		Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		17.08.2021 у судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_3 , інші свідки до зали судового засідання не запрошувались, оскільки за повідомленням представника позивачів вони разом із ОСОБА_3 є учасниками ініціативної групи та можуть тільки підтвердити його пояснення. За наслідками судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
		Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
		Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.
		Між Запорізьким регіональним управлінням «Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» укладено Кредитні договори з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за якими Кредитор зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти на будівництво Житла (Будинок АДРЕСА_3 ), що будується згідно Договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, укладених між ТОВ «ІБК «РАССВЕТ та позивачами:
		З боку ОСОБА_1 укладено:
		- Договір купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №61/76/18 від 24.05.2018;
		- Кредитний Договір №0806201808 від 21.06.2018;
		- Додаткову угоду №1 від 08.11.2019 про продовження терміну здачі в експлуатацію до 01.10.2020;
		- Додатковий договір №1 від 30.04.2020 до кредитного договору щодо встановлення пільгового періоду для сплати основної суми боргу;
		- Додатковий договір №2 від 26.04.2021 до кредитного договору щодо встановлення пільгового періоду для сплати основної суми 6оргу.
		З боку ОСОБА_2 укладено:
		- Договір купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №101/77/18 від 29.01.2018;
		- Кредитний Договір №0802201802 від 15.02.2018;
		- Додатковий договір №1 від 02.07.2020 до кредитного договору.
		За вищезазначеними Договорами купівлі-продажу Продавець (TOB «ІБК «РАССВЕТ») зобов`язується передати у власність Покупцеві (позивач 1, позивач 2) об`єкт будівництва (Будинок АДРЕСА_3 ), майнові права на квартири передаються у разі внесення договірної вартості майнових прав у зазначену в Договорах купівлі-продажу дату. Відповідно до пункту 3.1.1. Договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно строк здачі в експлуатацію Об`єкта будівництва зазначений - «до 31.05.2019». Однак, в обумовлений термін, визначений Договором, будинок не був зданий в експлуатацію.
		За Договорами купівлі-продажу неодноразово укладалися додаткові угоди із зазначенням продовження строку введення в експлуатацію будинків та встановлення пільгового періоду щодо сплати основного боргу за кредитними договорами.
		Покупцям, після багаточисельних письмових вимог, було надано графік виконання будівле них робіт з липня 2017 року до жовтня 2020 року, але зазначений обсяг робіт відповідно до графіку за проміжок час з 2017 року по жовтень 2019 не відповідає дійсності, тому що фактично ці роботи не виконані.
		10.03.2020 було здійснено виїзний захід щодо перевірки дотримання графіку будівництва, на якому були присутні представники ініціативної групи з боку Покупців ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ). Під час перевірки встановлено, шо будівництво взагалі не ведеться.
		Далі, 03.07.2020 Ініціативною групою складено акт огляду будівництва (Будинок АДРЕСА_3 ), яким зафіксовано, що з моменту попередньої перевірки 10.03.2020 на будівництві нічого не змінилось, будівництво не ведеться.
		Акт перевірки направлений до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», на що жодних спростувань чи заперечень не надходило.
		Відповіддю на звернення ініціативної групи Запорізької обласної державної адміністрації від 07.09.2020 №05-Ко-1169-2 повідомлено, що за результатами обстеження об`єктів будівництва, з`ясовано, що будівництво Будинок АДРЕСА_4 , Будинок АДРЕСА_5 призупинене.
		Ініціативна група (звернення за підписом ОСОБА_2 ) письмово звернулась за вирішенням питання до Виконавчого комітету Запорізької міської ради.
		Серед змісту відповіді Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.12.2020 №13927/03-12/01 інформативного характеру з описом складної ситуації навколо спірного будівництва, між іншим зазначено щодо втручання у господарську діяльність TOB «ІБК «РАССВЕТ»» виходить за межі повноважень Запорізької міської ради. Тобто виконання прямих своїх зобов`язань, передбачених чинним законодавством України, щодо організації роботи із завершення будівництва у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво, охарактеризовано як втручання у господарську діяльність TOB «ІБК «РАССВЕТ».
		Заявляючи позовні вимоги до відповідача - виконавчого органу Запорізької міської ради позивачі стверджують, що законодавство покладає на зазначений орган обов`язки з організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб. На переконання позивачів, дії відповідача не направлені на досягнення результату, а саме завершення будівництва будинків АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 . Вважаючи, що відповідач проявляє протиправну бездіяльність, позивачі подали позов до суду.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з положеннями частини першої статті 140 Основного Закону України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
		Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
		В свою чергу, за підпунктом 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.
		Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що Виконавчий комітет Запорізької міської ради покладено виконання повноважень, закріплених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме:
		- здійснення на відповідних територіях державного контролю за дотриманням договірних зобов`язань забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків;
		- контроль за будівництвом та прийняттям в експлуатацію об`єктів доступного житла;
		- організація роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.
		Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у справі «Рисовський проти України» (Заява №29979/04), у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, пункт 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, пункт 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», пункт 128, та «Беєлер проти Італії», пункт 119).
		У пункті 71 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», пункт 74).
		Суд звертає увагу й на те, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою і це закріплено у статті 1 Конституції України.
		Основний Закон України у частині першій статті 8 проголошує й те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Конституційний Суд України у підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) від 02.11.2004 №15-рп/2004 охарактеризував верховенство права як панування права в суспільстві. Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, практику ЄСПЛ, суд дійшов висновку про те, що в Україні, як у правовій державі, де на конституційному рівні визнається і діє принцип верховенства права, не може бути неврегульованих правом суспільних відносин, а органи виконавчої влади, в тому числі місцеві, повинні вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб здійснювати свої повноваження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, мають працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, тобто ефективно.
		В той же час, встановлені законом повноваження не повинні сприйматись абстрактно, мати суто формальний, декларативний характер, а суб`єкти владних повноважень не можуть відмовлятись від виконання тих чи інших юридично значимих і обов`язкових до виконання дій лише тому, що вони не підкріплені чітко зафіксованою у законодавстві правовою процедурою їх реалізації.
		Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі №826/14682/16 (адміністративне провадження № К/9901/53144/18).
		В даному випадку в межах спірних правовідносин мова йде саме про будівництво об`єктів - будинків АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 із залученням коштів фізичних осіб у таке будівництво, а отже відповідач був зобов`язаний в межах наданих йому законами та Конституцією України повноважень здійснювати контроль за дотриманням договірних зобов`язань забудовником - ТОВ «ІБК «РАССВЕТ», за будівництвом та прийняттям в експлуатацію цих об`єктів будівництва і, оскільки у ході судового розгляду було підтверджено неспроможність забудовника продовжувати таке будівництво, організувати роботу, пов`язану із завершенням вказаного будівництва.
		Втім, у розглядуваному випадку Виконавчий комітет Запорізької міської ради обмежився лише листуванням з відповідними контролюючими органами, в тому числі й позивачами, проведенням нарад, засідань, зустрічей, які, втім, не були ефективними і не призвели до реальних і юридично значимих наслідків, жодним чином не вирішили ситуацію із завершенням будівництва.
		Не змінилась ситуація й після звернення ініціативної групи за підписом позивача 2  ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради з вимогою організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва вищевказаних житлових багатоквартирних будинків.
		На переконання суду, організація роботи, пов`язана із завершенням будівництва включає у себе розроблення планів, порядків та алгоритмів, встановлення обмежень та приписів, що спрямовані на вирішення проблемних питань та подолання кризової ситуації щодо даних об`єктів будівництва.
		Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження вчинення останнім конкретних дій, спрямованих на вирішення порушеного позивачами питання.
		Суд зазначає, що бездіяльність відповідача виникла внаслідок ігнорування визначених чинним законодавством власних повноважень міської ради.
		Більш того, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, на сьогоднішній день чинним законодавством України не визначені практичні механізми реалізації підпункту 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», що фактично нівелює існування зазначеної норми як такої.
		Проте, суд зазначає, що з урахуванням вищевикладених правових висновків та вимог законодавства, такі посилання Виконавчого комітету Запорізької міської ради є неприйнятними і не можуть слугувати підставою для невиконання відповідачем передбачених законом повноважень.
		Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає в утриманні від реалізації повноважень, спрямованих на організацію роботи, пов`язаної із завершенням будівництва будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 у зв`язку з неспроможності забудовника продовжувати будівництво.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Зважаючи на природу та підстави даного спору та оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 у зв`язку з неспроможності забудовника продовжувати будівництво.
		Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Матеріали справи встановлено факт сплати судового збору позивачами по 908,00 грн. кожним окремо, про що свідчать квитанції №32209122, 32209167 від 07.05.2021.
		Відтак, на користь позивачів (кожного окремо) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягаю стягненню сплачена сума судового збору.
		Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 40108688), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія «РАССВЕТ» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.11, корпус «ж», офіс 504, код ЄДРПОУ 41044919), Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49, код ЄДРПОУ 25489232) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
		Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Запорізької міської ради по організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва будинку АДРЕСА_8 .
		Зобов`язати Виконавчий комітет Запорізької міської ради організувати роботу, пов`язану із завершенням будівництва будинку АДРЕСА_8 у зв`язку з неспроможності забудовника продовжувати будівництво.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Запорізької міської ради.
		Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Запорізької міської ради. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення в повному обсязі складено та підписано 10.09.2021. 
		 
		 
		СуддяМ.С. Лазаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...