Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/307/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2021. Зареєстровано: 12.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
		e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"03" вересня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/307/21 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Костюкович Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" (33013, м. Рівне, вул. Ніла Хасевича, 26, код ЄДРПОУ 37302009) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
		 
		у судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явилися
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		23.04.2021 року до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшов позов до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" (далі - відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 1, 6, 10 Закону України " Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. ст. 1, 62, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26", оформлене протоколом № 2 від 22.02.2018 року у м. Рівне.
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.04.2021 року справу № 918/307/21 розподілено судді Заголдній Я.В.
		 
		Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/307/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 18.05.2021 року, запропонувати сторонам:
		а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 17.05.2021 року;
		б) відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом 15-ти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;
		в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу;
		г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.
		18.05.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив із запереченнями проти позову.
		18.05.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
		18.05.2021 року судом встановлено, що учасники справи не з`явилися у підготовче засідання, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення підготовчого засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень за трек-номерами 3301311404017 (позивач) та 3301311404009 (відповідач).
		Господарський суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання з метою надання можливості скористатися процесуальним правом на подання відповіді на відзив, дійшов висновку про можливість його задоволення у зв`язку із тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні 18.05.2021 року.
		При цьому, господарський суд, дослідивши відзив, дійшов висновку про залишення його без розгляду виходячи з такого.
		Судом встановлено, що відповідач 29.04.2021 року отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 23.04.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 3301311404009.
		Оскільки відповідач 29.04.2021 року отримав вищевказану ухвалу від 23.04.2021 року, відтак останнім днем для подання відзиву є 14.05.2021 року.
		Судом встановлено, що 18.05.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив із запереченнями проти позову, підписаний електронним цифровим підписом адвоката Таборовця Андрія Петровича.
		Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Зважаючи на подання відповідачем відзиву до суду поза межами встановленого строку, господарський суд залишає відзив Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" без розгляду.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.05.2021 року відзив Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" (вх. № 4334/21 від 18.05.2021 року) залишено без розгляду, постановлено відкласти підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 01.06.2021 року.
		19.05.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від відповідача у паперовому вигляді надійшов оригінал відзиву, який судом 18.05.2021 року залишено без розгляду, відтак господарський суд не досліджує вказаний документ.
		25.05.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшли клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, а також відзив.
		01.06.2021 року судом встановлено, що позивач у підготовче засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 3301311450892.
		Господарський суд, розглянувши клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, а також відзив, дійшов висновку про наступне.
		Оскільки відповідач 29.04.2021 року отримав вищевказану ухвалу від 23.04.2021 року, відтак останнім днем для подання відзиву є 14.05.2021 року.
		Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву обґрунтоване тим, що 14.05.2021 року між відповідачем та АБ "Таборовець та партнери" укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 06.02.2019 року, якою сторонами погоджено безпосередній зміст правової допомоги у справі № 918/307/21. У зв`язку із викладеним, представник відповідача не мав достатньо часу на підготовку відзиву, строк подання якого спливав 14.05.2021 року.
		Судом встановлено, що відзив не був поданий у строк до 14.05.2021 року з поважних причин, - адже представник відповідача адвокат Таборовець А.П. не мав можливості підготувати та направити його до суду внаслідок обмеженості у часі на надання правової допомоги.
		Зважаючи на викладене, господарський суд визнає причини пропуску відповідачем процесуального строку на подання відзиву поважними та вважає за необхідне поновити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" пропущений процесуальний строк для подання відзиву із запереченнями про задоволення позовних вимог, оскільки втрата відповідачем процесуальної можливості на подання відзиву внаслідок пропуску строку на його подання з поважних причин, є процедурним поняттям, яке може порушити принцип забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
		Однак, господарським судом встановлено, що до відзиву не додано доказів його направлення іншому учаснику справи - позивачу.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021 року вимогу відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву задоволено, визнано поважними причини пропуску процесуального строку на подання відзиву відповідачем, поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" процесуальний строк на подання відзиву, зобов`язано відповідача у термін до 10.06.2021 року надати суду докази направлення позивачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копію відзиву із доданими до нього документами цінним листом з описом вкладення, що дозволить встановити які конкретно додатки направлено учаснику справи, відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 15.06.2021 року
		03.06.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшов лист, до якого додано докази відправлення позивачу відзиву із додатками.
		15.06.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання можливості мирного врегулювання спору.
		15.06.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання підготовчого засідання з метою надання можливості мирного врегулювання спору
		15.06.2021 року судом встановлено, що учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 01.06.2021 року) за трек-номерами: 3301311462327 (позивач), 3301311462335 (відповідач, 3301311462319 (представник відповідача адвокат Таборовець А.П.).
		Оскільки питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні 15.06.2021 року, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими ГПК України, з метою сприяння примиренню сторін, господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.
		Однак, при виборі дати на яку можливо відкласти підготовче засідання по справі № 918/307/21 суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження, оскільки обрана дата 01.07.2021 року виходить за межі процесуального строку, визначеного ч. 3 ст. 177 ГПК України.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 року продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 01.07.2021 року.
		01.07.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки адвокат Таборовець А.П. не має можливості забезпечити особисту явку внаслідок зайнятості в іншому судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді.
		01.07.2021 року судом встановлено, що учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 року) за трек-номерами: 3301311511719 (позивач), 3301311511727 (відповідач) 3301311511700 (представник відповідача адвокат Таборовець А.П.).
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 року відкладено підготовче засідання на 28.07.2021 року.
		28.07.2021 року учасники справи забезпечили явку уповноважених представників у підготовче засідання.
		Представники позивача та відповідача просили суд закрити підготовче провадження у справі та призначити її до розгляду по суті, оскільки на їх думку судом здійснено усі необхідні та достатні дії зазначені у ч. ст. 182 ГПК України.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/307/21, призначено справу № 918/307/21 до судового розгляду по суті на 10.08.2021 року.
		10.08.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з тим, що представник позивача бере участь у слідчих діях (обшуках) і не може прибути у судове засідання 10.08.2021 року.
		10.08.2021 року судом встановлено, що позивач та відповідач не з`явилися у судове засідання з розгляду справи по суті, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення його засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення 02.08.2021 року поштового відправлення за трек-номером3301311573005 позивачу та 02.08.2021 року поштового відправлення за трек-номером 3301311573013 відповідачу.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.08.2021 року відкладено судове засідання з розгляду справи № 918/307/21 по суті на 01.09.2021 року.
		01.09.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті.
		01.09.2021 року учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті, належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 10.08.2021 року) за трек-номерами: 3301311610083 (позивачу) та 3301311610075 (представнику відповідача адвокату Таборовцю А.П.).
		Як вбачається із клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26", відповідач просить суд відкласти розгляд справи по суті у зв`язку з тим, що не має можливості забезпечити явку свого уповноваженого представника внаслідок його зайнятості в іншому судовому засіданні у Березнівському районному суді Рівненської області.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.09.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/307/21 по суті на 03.09.2021 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, зважаючи на конституційне право учасника справи на участь його представника у судовому розгляді.
		03.09.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 03.09.2021 року без його участі, у якому адвокат Бідюк Т.В. підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
		03.09.2021 року від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 03.09.2021 року без його участі, у якому адвокат Таборовець А.П. зазначає про неможливість взяти участь у судовому засідання внаслідок зайнятості у іншому судовому засіданні.
		03.09.2021 року учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті, належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, що підтверджується копією витягу із журналу телефонограм Господарського суду Рівненської області (01.09.2021 року телефонограмою повідомлено представника позивача Бідюк Тетяну В`ячеславівну та представника відповідача Таборовця Андрія Петровича).
		Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
		Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про проведення судового засідання 03.09.2021 року без участі учасників справи.
		 
		Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
		ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , оформлене протоколом № 2 від 22.02.2018 року у м. Рівне.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у 2018 році порушив його права прийняттям рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , проведених без відома позивача, оскільки про час та місце проведення загальних зборів ОСОБА_1 не була повідомлена в установлених законодавством порядку та формі, а також не була повідомлена про питання, які винесені на розгляд, участі у зборах не приймала.
		Окрім того, позивач зазначає, що на його переконання вказані збори Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , проведені 22.02.2018 року з порушенням вимог закону, оскільки у протоколі № 2 наявні підписи голови зборів та секретаря лише на другій сторінці, а підписи голови зборів та секретаря на першій сторінці та листах голосування відсутні.
		Третьою підставою для визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , оформлене протоколом № 2 від 22.02.2018 року є те, що воно не було оприлюднено.
		На думку позивача, вказане є достатньою підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 від 22.02.2018 року та його скасування.
		При цьому, позивач вказує, що 06.04.2020 року із додатків до позовної заяви у справі № 569/4498/20 довідалася, що на підставі протоколу № 2 від 22.02.2018 року прийнято статут ОСББ "Ніла Хасевича-26" (в новій редакції).
		З метою отримання копії протоколу № 2 та усіх додатків до нього адвокатом позивача подано адвокатський запит, у відповідь на який 09.04.2021 року позивач тримала копію протоколу № 2 з усіма додатками.
		Відтак ОСОБА_2 стверджує, що оскільки про рішення № 2 від 22.02.2018 року вона довідалася 06.04.2020 року, то вважає, що строк позовної давності по даному позову закінчується 06.04.2024 року.
		Враховуючи наведені обставини, позивач просить суд поновити строк на оскарження рішення загальних зборів ОСГ на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26" оформлене протоколом № 2 від 22.02.2018 року.
		Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що як вбачається із позовної заяви позивач не згідна з деякими пунктами статуту прийнятого на підставі протоколу № 2 від 22.02.2018 року затвердженого загальними зборами ОСГ на АДРЕСА_2 , зокрема тих, які стосуються проведення реконструкції, добудови, надбудови будинку. Отже, як стверджує відповідач, спір у цій справі виник не стільки у зв`язку з порушенням права позивачки на участь в установчих зборах та зі створенням самого ОСББ, які із незгодою з деякими положеннями статуту, які унеможливлюють легалізацію самочинного будівництва, здійсненого позивачем.
		Відповідно до викладеного відповідач вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту з огляду на підстави позову спору. Відповідним ефективним засобом, на переконання відповідача, може бути вимога позивача про скасування рішення загальних зборів ОСГ "Ніла Хасевича-26" оформлених протоколом № 2 в частині прийняття статуту в новій редакції.
		Відповідач звертає увагу, що ОСББ здійснює свою діяльність уже кілька років, укладає правочини, пов`язані із утриманням спільного майна, є стороною за договорами про технічне обслуговування будинку, постачання електроенергії, прибирання території та ін.
		За таких обставин, визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ буде здійснене без урахування принципу пропорційності справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників, які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні справами ОСББ та виконують свої обов`язки зі сплати внесків та інших платежів, пов`язаних з утриманням будинку, та інтересами позивача, пов`язаних з її неучастю у загальних зборах ОСГ "Ніла Хасевича-26".
		Також відповідач просить суд застосувати строк спеціальної позовної давності до позовних вимог, посилаючись на таке.
		У позовній заяві позивач вказує, що дізналася про рішення загальних зборів ОСГ на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26" від 22.02.2018 року лише 06.04.2020 року, однак, на переконання відповідача таке твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач спільно проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка відповідно до інформації з протоколу № 2 загальних зборів ОСГ на АДРЕСА_2 " брала участь та голосувала на загальних зборах. З огляду на це позивач не могла не знати про проведення загальних зборів та рішення які були прийняті на них.
		На думку відповідача, провести загальні збори у багатоквартирному будинку, в якому мешкає понад 60 осіб, у спосіб, який би виключав можливість позивачки знати про те, що вказані збори мають відбутися , зі сторони розсудливого спостерігача видається неможливим.
		У відзиві відповідач посилається на те, що рішення загальних зборів ОСББ "Ніла Хасевича-26" було оприлюднено 23.02.2018 року на дошці оголошень шляхом розміщення копії протоколу № 2 від 22.02.2018 року.
		Відповідач звертає увагу, що як вбачається із протоколу № 2, питання про надання рішення загальних зборів під розписку або направлення поштою (рекомендованим листом) на цих загальних зборах не вирішувалося. Отже, ні з Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ні Статутом ОСГ на АДРЕСА_2 не передбачено безумовного обов`язку надавати співвласникам гуртожитку рішення ОСГ під розписку або рекомендованим листом, а оскільки на загальних зборах не було вирішено направляти рішення цих зборів поштою або вручати під розписку, то в ОСГ "Ніла Хасевича-26" був відсутній обов`язок ознайомлення співвласників з рішенням загальних зборів шляхом вручення під розписку або рекомендованим листом.
		Відповідач стверджує, що доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що не міг довідатися про порушення свого цивільного права.
		Зважаючи на викладене, відповідач, посилаючись на п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України (позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства), стверджує, що позовна давність у даному спорі сплинула 23.02.2019 року, оскільки позивач могла і мала дізнатися про порушення її права 23.02.2018 року.
		Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
		 
		Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та запечерення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
		Як вбачається із матеріалів справи, 22.02.2018 року було проведено загальні збори об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 .
		На вказаних загальних зборах були присутні 33 особи (загальною площею 1090,2 м. кв. - 53 %) із 66 чоловік мешканців гуртожитку та власників квартир (загальною площею 2055,1 кв. м. - 100 %).
		На порядку денному (перелік питань, що виносяться на голосування) загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , були наступні питання:
		- про обрання голови та секретаря загальних зборів;
		- перейменування ОСГ "Ніла Хасевича-26" в ОСББ "Ніла Хасевича-26";
		- затвердження Статут ОСББ "Ніла Хасевича-26" в новій редакції;
		- припинення повноважень правління та голови ОСГ "Ніла Хасевича-26";
		- обрати правління та голову зборів на підписання Статут та подання документації на державну реєстрацію".
		За результатами проведення загальних зборів об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , які оформлено протоколом № 2, вирішено:
		- обрати головою ОСОБА_4 та секретарем загальних зборів ОСОБА_5 ;
		- у зв`язку з тим, що ОСГ "Ніла Хасевича-26" не має форми управління, а тільки ОСББ :перейменувати ОСГ "Ніла Хасевича-26" в ОСББ "Ніла Хасевича-26";
		- затвердити статут ОСББ "Ніла Хасевича-26" в новій редакції;
		- припинити повноваження членів правління та голови ОСГ "Ніла Хасевича-26";
		- обрати членів правління ОСББ "Ніла Хасевича -26" ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та голову правління ОСОБА_4 
		- уповноважити голову правління ОСББ "Ніла Хасевича-26" ОСОБА_4 на підписання Статуту та подання документації на державну реєстрацію .
		Протокол підписаний головою цих зборів та секретарем.
		Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 100377075) судом встановлено, що позивач із 10.10.2017 року володіла на праві спільної часткової власності 1/5 кімнати загальною площею 57,1 кв.м. (житлова площа 28, 8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 . (том 1, а.с. 9).
		Відтак, позивач ОСОБА_1 станом на 22.02.2018 року була власником 1/5 кімнати у будинку, в якому 22.02.2018 року проводилися загальні збори об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 .
		Відповідно до змісту ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
		Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
		Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III.
		За змістом ст. 1 цього Закону ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
		Відповідно до ст. 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
		Отже, Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
		Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції Закону, чинній станом на 22.02.2018 року - із змінами, внесеними згідно із Законами № 3053-IV від 03.11.2005, ВВР, 2006, № 4, ст.60; № 2555-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, № 6, ст.41 Кодексом; № 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112 Законами № 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682; № 417-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.262; № 1982-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 18, ст.222) (далі з Закон про ОСББ) загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
		Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 6 Закону про ОСББ об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
		Отже, Законом про ОСББ встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
		Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.
		В свою чергу, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" (в редакції Закону, чинній станом на 22.02.2018 року із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 14 червня 2016 року N 1413-VIII, від 23 березня 2017 року N 1982-VIII, від 8 червня 2017 року N 2095-VIII) передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.
		Нормою ст. 6 Закону про ОСББ визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20).
		Направлення повідомлення про проведення установчих зборів на адресу квартири, яка належить власнику, свідчить про дотримання встановленого законодавством порядку повідомлення позивача про проведення установчих зборів. (Аналогічний висновок міститься у п. 4.21 постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20).
		Необхідно зазначити, що ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримувати повідомлення про скликання установчих зборів, про що зазначено у висновку, викладеному у п. 5.17 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20. Зазначення дати і причин невручення і повернення конверта не входить до компетенції ОСББ з огляду на вимоги Закону України "Про поштовий зв`язок", Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.
		Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення ОСОБА_1 про проведення 22.02.2018 року загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , яке направлено позивачеві в письмовій формі та вручено йому під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
		Відповідачем не доведено, що ініціативною групою дотримано встановлений законом порядок щодо повідомлення позивача, як співвласника кімнати у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 про проведення 22.02.2018 року загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 .
		Самого повідомлення як документа про скликання загальних зборів із зазначенням порядку денного, місцем проведення зборів та ініціаторів скликання загальних зборів відповідачем суду не надано.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.10.2020 року у справі № 916/2556/19 зробив висновки, що недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів є порушенням вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та свідчить про незаконність рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Верховний Суд також зазначив, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає необхідність повідомлення про час та місце проведення засідання установчих зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на установчих зборах. Так, процедура повідомлення ініціативною групою ОСББ усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться Законом в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певного особи на сам результат голосування. Таким чином, свідченням незаконності прийняття установчими зборами рішення є недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників будинку про проведення засідання, без дослідження обставини впливу голосу певного особи на сам результат голосування. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 по справі № 904/2796/17 та в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, прийнятих у подібних правовідносинах.
		Доказів вручення позивачеві повідомлення про проведення 22.02.2018 року загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 " відповідачем суду не надано, твердження ОСОБА_1 про проведення без її відома таких зборів відповідачем не спростоване, як і ним не спростоване твердження позивача про те, що про час та місце проведення загальних зборів ОСОБА_1 не була повідомлена в установлених законодавством порядку та формі, а також не була повідомлена про питання, які винесені на розгляд, - відтак господарський суд дійшов висновку, що позивача позбавлено права володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком по АДРЕСА_4 , позбавлено права на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки щодо питань порядку денного загальних зборів.
		Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, 23.02.2018 року головою ОСББ "Ніла Хасевича-26" було видано наказ № б/н "Про опублікування протоколу загальних зборів від 22.02.2018 року.
		Як вбачається із даного наказу, який видано на виконання п. 5.9. Статуту ОСББ "Ніла Хасевича-26", керуючись ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", наказано оприлюднити рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 шляхом розміщення його копії на дошці оголошень. Відповідальність за виконання цього наказу покладено на члена правління ОСОБА_6 . Контроль за виконанням цього наказу голова ОСББ "Ніла Хасевича-26" голова ОСОБА_4 залишив за собою.
		Однак, в матеріалах справи відсутні докази оприлюднення рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 " шляхом розміщення його копії на дошці оголошень чи будь-який звіт члена правління ОСОБА_6 про те, що наказ від 23.02.2018 року виконано.
		Аргумент позивача про те, що підставою для визнання недійсним та скасування рішення Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 є відсутність підписів голови зборів та секретаря на першій сторінці та листах голосування, - господарський суд не бере до уваги, оскільки як вбачається із протоколу № 2 від 22.02.2018 року, на ньому присутні підписи голови зборів ОСОБА_4 та секретаря ОСОБА_5 , проставлені за результатами прийнятого рішення.
		Вочевидь прийняття вказаного рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 " призвело до порушення прав позивача, а тому вимога про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_4 , оформлене протоколом № 2 від 22.02.2018 року є обґрунтованою.
		Аргумент відповідача про те, що то слід відмовити у задоволенні позову оскільки позивач виступає проти більшості співвласників багатоквартирного будинку, котрі виявили свою згоду на прийняття рішення 22.02.2018 року та погоджуються з діяльністю ОСББ, - господарський суд відхиляє, адже відмова у задоволенні позовних вимог в даній справі не буде відповідати завданням господарського судочинства, адже позивача позбавлено права володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком по АДРЕСА_4 , позбавлено права на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки щодо питань порядку денного загальних зборів.
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.11.2019 у справі №914/3224/16 вказала на те, що якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст.267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
		У вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, зокрема заявленої вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 , оформлене протоколом № 2 від 22.02.2018 року, суд враховує наступне.
		Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність є строком, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Строк позовної давності може бути загальним або спеціальним (статті 257, 258 ЦК України).
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
		Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Досліджуючи подані учасниками докази, та надаючи їм оцінку, суд враховує, що важливим елементом змагальності господарського процесу є наразі стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
		17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
		У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18 ).
		Аналогічний стандарт доказування застосовано також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
		Дослідивши обставини справи, суд відхиляє доводи викладені відповідачем у відзиві про те, що оскільки позивач спільно проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка відповідно до інформації з протоколу № 2 загальних зборів ОСГ на АДРЕСА_2 " брала участь та голосувала на загальних зборах, відповідно ОСОБА_2 не могла не знати про проведення загальних зборів та рішення які були прийняті на них, - оскільки даний аргумент ґрунтується на припущеннях відповідача.
		Окрім того, виключно припущенням є аргумент відповідача про те, що провести загальні збори у багатоквартирному будинку, в якому мешкає понад 60 осіб, у спосіб, який би виключав можливість позивачки знати про те, що вказані збори мають відбутися, зі сторони розсудливого спостерігача видається неможливим, - відтак вказане припущення відповідача суд також не бере до уваги.
		У відзиві відповідач посилається на те, що рішення загальних зборів ОСББ "Ніла Хасевича-26" було оприлюднено 23.02.2018 року на дошці оголошень шляхом розміщення копії протоколу № 2 від 22.02.2018 року, проте доказів зазначеного твердження суду не надано.
		ОСОБА_2 у позовній заяві зазначила, що достовірно дізналася про порушення свого права саме під час ознайомлення 06.04.2020 року у Рівненському міському суді Рівненської області із матеріалами цивільної справи № 569/4498/20 за позовом ОСББ «Ніла Хасевича-26» до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів та знесення самочинного будівництва.
		Отже, 06.04.2020 року, як стверджує позивач, під час ознайомлення з матеріалами справи № 569/4498/20 ОСОБА_1 дізналася про прийняття на загальних зборах ОСГ на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26" рішення, оформлене протоколом № 2.
		Зважаючи на викладене, той факт, що ОСОБА_1 стала обізнана про існування прийнятого на загальних зборах ОСГ на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26" рішення, яке оформлене протоколом № 2 та оскаржується у даній справі саме 06.04.2020 року, а не 23.02.2018 року, як припускає відповідач, узгоджується із принципом вірогідності доказів.
		Відповідач звертає увагу, що як вбачається із протоколу № 2, питання про надання рішення загальних зборів під розписку або направлення поштою (рекомендованим листом) на цих загальних зборах не вирішувалося. Отже, ні з Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ні Статутом ОСГ на вулиці Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26 не передбачено безумовного обов`язку надавати співвласникам гуртожитку рішення ОСГ під розписку або рекомендованим листом, а оскільки на загальних зборах не було вирішено направляти рішення цих зборів поштою або вручати під розписку, то в ОСГ "Ніла Хасевича-26" був відсутній обов`язок ознайомлення співвласників з рішенням загальних зборів шляхом вручення під розписку або рекомендованим листом.
		Таким чином, твердження відповідача підтверджує той факт, що прийняте на загальних зборах ОСГ на АДРЕСА_2 " рішення, яке оформлене протоколом № 2, не надсилалося для позивача та вона не була про нього повідомлена під розписку.
		Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь від 06.04.2021 року на запит адвокатського бюро Андрієвський та партнери" № 1-9/2021 від 09.03.2021 року, до якої додано копію протоколу № 2 загальних зборів ОСГ на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26" від 22.02.2018 року з усіма додатками.
		Відтак відповідач направив для представника позивача протоколу № 2 загальних зборів ОСГ на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26" від 22.02.2018 року у 2021 році.
		Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 із 2019 року, тобто той факт, що станом на 22.02.2018 року ОСОБА_1 не знала та не могла не могла дізнатися про проведення загальних зборів ОСГ на АДРЕСА_2 " узгоджується із принципом вірогідності доказів.
		Із прийняттям 22.02.2018 року загальними зборами ОСГ на АДРЕСА_2 " рішення, оформленого протоколом № 2, відбулося порушення права позивача як власника 1/5 кімнати загальною площею 57, 1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .
		При цьому, як було з`ясовано судом, позивачу стало відомо про прийняття відповідного рішення від 22.02.2018 року, оформленого протоком № 2, лише 06.04.2020 року, відповідно саме з 06.04.2020 року почався перебіг строку позовної давності.
		Зважаючи на викладене, господарський суд задовольняє вимогу позивача про поновлення строку на оскарження рішення загальних зборів ОСГ на вул. Ніла Хасевича, 26 в м. Рівне "Ніла Хасевича-26".
		Строк позовної давності за даними позовними вимогами спливає через 3 роки із 06.04.2020 року, тобто 06.04.2024 року.
		Рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку (ч.8 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
		Відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, який передбачає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
		Однак, господарський суд вважає відсутніми правомірні підстави для застосування до спірних правовідносин п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо спеціального строку позовної давності в один рік, на чому наполягав відповідач, враховуючи, що дані положення внесенні до Цивільного кодексу з 06.02.2018 року з набранням чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», сфера застосування яких регулює питання визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, у той час, як правовідносини, що виникли у цій справі, врегульовані положенням законодавства про ОСББ.
		Скорочена позовна давність строком в один рік щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, встановлена пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (норма набула чинності 17.06.2018 відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), застосовується безпосередньо до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, у тому числі рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку. Зважаючи на суть спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку відповідно до статті 8 Цивільного кодекс України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується визначена у статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки. (аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/9672/20 від 22.06.2021 року.)
		Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивачем подано до господарського суду позов у даній справі 23.04.2021 року (згідно даних вхідного штампу віддму канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області № 1138/21) - тобто в межах строку загальної позовної давності в 3 роки.
		Господарський суд відмовляє відповідачу у задоволенні вимоги про застосування до спірних правовідносин спеціальної позовної давності в 1 рік як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Господарський суд на підставі всього вищезазначеного встановив порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		Відтак господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
		У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Поняття і види доказів викладені у ст. 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.
		Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у визначенні прав та обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
		Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.
		Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.
		Частиною 1 с. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
		Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
		Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		Відтак, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
		Іншого відповідачем не доведено.
		 
		Розрахунок судових витрат.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 2 270 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією № 82165 від 23.04.2021 року (том 1, а.с. 6).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн 00 коп. судового збору.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_2 " оформлене протоколом № 2 від 22.02.2018 року.
		3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" (33013, м. Рівне, вул. Ніла Хасевича, 26, код ЄДРПОУ 37302009) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
		4. Накази видати після набрання рішення законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2021 року.
		 
		 
		Суддя Заголдна Я.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...