Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 165/268/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2021. Зареєстровано: 17.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2021.
Дата набрання законної сили: 18.10.2021
Номер судового провадження: 2/156/198/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 165/268/21
		Провадження № 2/156/198/21
		Рядок статзвіту № 78
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		і м е н е м У к р а ї н и 
		06 вересня 2021 року         смт Іваничі
		Іваничівський районний суд Волинської області
		в складі: головуючого - судді Малюшевської І. Є.,
		за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 165/268/21
		за позовом ОСОБА_1 ,
		представник  адвокат Якименко Зінаїда Степанівна,
		до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" 
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Управління Держпраці у Волинській області,
		про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, -
		учасники справи:
		позивачка ОСОБА_1 ,
		представник позивачки ОСОБА_2 ,
		представник відповідача ОСОБА_3 ,
		представник третьої особи Управління Держпраці у Волинській області  не з`явився,
		в с т а н о в и в :
		І. Суть спору
		28.01.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Якименко З.С. звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивачки, поновлення такої на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також просила стягнути з відповідача в користь позивачки судові витрати по справі.
		В ході розгляду справи представником позивача ОСОБА_2 було подано до суду заяву про зміну предмету спору, згідно якої просила визнати протиправним і скасувати наказ про звільнення  ОСОБА_1 та поновити її на роботі. Також просила стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати по справі.
		Свої вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 01.06. 2012 року по 29.12.2020 року працювала на Державному підприємстві «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» гірником 01 розряду. 
		23.10.2020 року позивачці було видано персональне попередження № 91/587, відповідно до якого відповідач повідомив про наступне звільнення з професії гірника 01 розряду дільниці вентиляції та техніки безпеки на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 23.12.2020 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.
		Наказом №123/к від 2912.2020 року Позивачку звільнено з роботи згідно з п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату).
		Позивачка не погоджується із винесеним наказом, вважає Наказ №123/к від 29 грудня 2020року протиправним, таким, що порушує її права. Представник позивача вважає, що звільнення Позивача проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства, оскільки Позивача було звільнено з роботи без згоди профспілкового органу - первинної профспілкової організації «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», членом якої була позивачка. Окрім того, у тексті наказу №123/к від 29 грудня 2020 року відсутнє посилання на наявність згоди профспілкового комітету на звільнення Позивача, також в підставі наказу не вказано на наявність такої згоди.
		ОСОБА_2 стверджує, що профспілкова організація не дала згоду на скорочення членів профспілки. Відповідачеві профспілкою було відмовлено в наданні згоди на звільнення працівників у зв`язку з тим, що в проекті «Будівництво шахти №10 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля»» зміни не відбулися, а відповідач є субпідрядником та працює згідно даного проекту, таким чином профспілка не вбачає ніяких змін в організації виробництва та праці.
		ОСОБА_2 зазначає також, що відповідач не виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, так як не запропонував позивачці наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець був зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Позивачці не пропонувалась інша посада, не повідомлялось про вакантні посади, які з`являлися в період після попередження про звільнення та до моменту звільнення.
		Відповідачем на час звільнення позивачки не був дотриманий порядок звільнення, зокрема, не запропоновано взагалі переведення на іншу роботу, що не дало їй змоги з урахуванням її освітньо-кваліфікаційного та професійного рівня самостійно прийняти чи відмовитися від запропонованої посади. Представник позивачки вважає, що відповідачем була порушена одна із гарантій законних інтересів працівника при розірванні трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУкраїни, що дає підстави вважати звільнення позивача незаконним.
		ОСОБА_2 зазначає, що незрозуміло, яким чином комісія, яка визначала переважне право на залишення на роботі зробила свої висновки про те, кого необхідно скоротити, але Позивача не запрошували на жодне із таких засідань, хоча така є дипломованим спеціалістом, а її майновий стан, у зв`язку із втратою її чоловіком джерела доходів  скрутним.
		Позивач вважає, що звільнена незаконно, так як реальних змін в організації виробництва та праці не відбулося і не дотримана процедура звільнення. 
		Представник позивача ОСОБА_2 вважає, що позивачка підлягає поновленню на роботі на посаді гірника 01 розряду у зв`язку з чим просить визнати протиправним та скасувати наказ №123/к від 29.12.2020р. про звільнення з роботи ОСОБА_1 та поновити таку з 30 грудня 2020року на роботі на посаді гірника 01 розряду Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»».
		ІІ . Позиція учасників справи
		В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві.
		Представник Відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, позовну заяву вважає безпідставною з причин, викладених у поданому відзиві на позовну заяву.
		Так, згідно поданого 12.06.2021 року відзиву, зміни в організації виробництва праці ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» підтверджує Протокол наради Міненерго з розгляду питань фінансування шахти №10 «Нововолинська» від 13.08.2020 року, відповідно до якого вирішено: 
		- ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» розглянути доцільність подальшої роботи у зв`язку із відсутністю обсягів завантаження підприємства будівельно- монтажними роботами на шахті №10 та надати відповідні пропозиції Міненерго
		- ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» повідомити ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» про можливе припинення дії контракту на виконання робіт будівництва шахти №10 від 25.08.1999 з 01.01.2021 року в зв`язку із відсутністю фінансування на виконання робіт з будівництва шахти №10.
		Пунктом 10 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабміну України № 507 від 17.06.2020 року передбачено, що міністр спрямовує і координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема: видає обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, накази та протокольні доручення з питань, що належать до компетенції таких органів; доручає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а у разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частин.
		Діючим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11 червня 2019 року № 260 були затверджені Примірні структури управління, штатні розписи і нормативи чисельності керівників, фахівців та службовців вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та акціонерних товариств з видобування вугілля, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави.
		Зокрема, наказом Міненерго №260 передбачено, що при розробленні структури управління і штатних розписів конкретних підприємств варто виходити з необхідності зниження витрат на управління виробництвом, вводити не всі елементи структури і посади, а тільки ті, що необхідні. Керівник підприємства може об`єднувати окремі структурні підрозділи і посади з метою удосконалення роботи і здешевлення витрат на утримання працівників апарату управління. У випадках, коли окремі посади не вводяться до штатного розпису підприємств, виконання їхніх функцій покладається на працівників, яким вони безпосередньо підпорядковуються, або на інших працівників за встановленим на підприємстві розподілом прав, обов`язків і відповідальності. Штатні розписи підприємств щоквартально коригуються з урахуванням зміни факторів, які впливають на граничну чисельність згідно з приведеними нормативами (а саме: фактичний видобуток та фактична чисельність працівників за попередній квартал). Найменування посад (заступників керівника, головних фахівців, провідних фахівців) за напрямами діяльності відповідно до специфіки виконуваної роботи встановлюються керівником підприємства в межах затвердженої кількості по кожній посаді і в цілому по підприємству та з дотриманням вимог щодо назв посад, встановлених Класифікатором професій.
		Отож, на думку представника відповідача, зазначений протокол Міненерго підтверджує ту обставину, що на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва праці.
		Листом від 27.08.2020 року №1.1/512 підприємство повідомило Первинну профспілкову організацію ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», що згідно діючого договору-субпідряду від 24.05.2012 року № 20 між Генпідрядник ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» та Субпідрядником ДП «Передпускова дирекція шахти ДП «Нововолинська», останній виконує будівельно-монтажні, гірничо-прохідницькі роботи з обслуговування загальношахтних комплексів і механізмів та інших робіт з нового будівництва (п.1.1. Розділу 1 Додаткової угоди №1 від 17.06.2013 р. договору-субпідряду від 24.05.2012 №20). Тому, не можна стверджувати, що «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» закріплена за виконанням робіт згідно проекту «Будівництво шахти № 10 «Нововолинська». Статут ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» передбачає низку робіт, на яких підприємство може проводити свою фінансово-господарську діяльність і це не обов`язково будівництво шахти № 10 «Нововолинська».
		Важливим для профспілки є дотримання п`ятнадцятиденного строку розгляду подання роботодавця, як це передбачено статтею 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та в частині 2 статті 43 КЗпП. Необхідно також дотримуватися вимог вказаної статті та частини 5 статті 43 КЗпП, якими встановлено, що профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний термін після його прийняття.
		У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.
		Відповідь профспілкою ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» до 13 листопада 2020 року надано не було, що дало підстави для висновку про погодження розірвання трудового договору із ОСОБА_1 .
		Окрім того, відповідно до вимог закону, підприємством було попереджено державну службу зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників 26.10.2020 року.
		29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 одержала персональне попередження від 23.10.2020 року №9.1/586, а отже 2-х місячний термін розпочався з 29 жовтня 2020 року.
		Листом від 02.11.2020 року №18 первина профспілкова організація №1 (вх. №455 від 02.11.2020 року) повідомила, що не була проінформована про дати спільних консультацій. Хоча, визначитись із датами проведення консультацій профспілка мала змогу вже з 12 жовтня 2020 року.
		Листом від 06.11.2020 року №1256/9.1/01-19 (вх. №470 від 06.11.2020 року) ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», яке входить до складу Міністерства енергетики України так, як і ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», надала перелік вакантних посад (професій) на підприємстві. Однак, ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись із даним листом, про що складено відповідний акт від 09 листопада 2020 року. 
		Листом від 09.11.2020 року №1.1/626 ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» повідомило первину профспілкову організацію №1, що так, як виборчий орган ППО №1 не відповідав на звернення роботодавця та в установлений строк не надав пропозиції стосовно роботи комісії, протягом жовтня 2020 року комісія, використовуючи в своїй роботі всю наявну інформацію щодо працівників, посади (професії-) яких підлягають скороченню, визначила переваги на залишенні на роботі, що встановлені статтею 42 КЗпП та подала ППО №1 перелік працівників, які підлягають звільненню. Однак, для запобігання можливого порушення Закону України «Про працю», приймаючи до уваги звернення, Комісія була готова провести спільну консультацію з представником ППО №1 з розгляду переважного права на залишення на роботі при звільненні у зв`язку із змінами в організації праці. Для цього було запропоновано призначити спільну консультацію в зручний для профспілки час та повідомити про це комісію.
		12 листопада 2020 року відбувся повторний розгляд питання скорочення гірників 01 розряду, обумовлений зверненням голови ППО №1 від 02.11.2020 року №18. Згідно протоколу засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право на залишенні на роботі по підприємству від
		12.11.2020    року голова ППО №1 не з`явився на засідання, запрошені гірники 01 р.: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . За наслідками спільної консультації, протокольним рішенням було вирішено, що оскільки штат працівників за професією гірник 01 розряду скорочується повністю, то принцип переважного права залишення на роботі в даному випадку не застосовується. Протокольне рішення засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право на залишенні на роботі від 19.10.2020 року, залишити без змін.
		Представник відповідача вказує, що питання щодо визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників та штатного розпису є правом підприємства, яке закріплене частиною 3 статті 64 Господарського кодексу України. Підприємство згідно статуту самостійно визначає організаційну структуру та чисельність працівників, а договір субпідряду, про який посилається ППО №1, не містить зазначених пунктів.
		Отож, ОСОБА_3 вказує, що в зазначених листах ППО №1 не навела жодних обґрунтованих підстав щодо неможливості проведення звільнення працівників підприємства. У зв`язку із чим звільнення працівників відбувалось у спосіб та порядок визначений Законом.
		Також зазначає, що ППО №1 в своїй відповіді для обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення не повідомляла, що зверталася від імені профспілкового органу до місцевої служби зайнятості із письмовим запитом про перспективи працевлаштування запланованих до звільнення працівників.
		Водночас, ППО №1 не зверталася до Міністерства енергетики, ОДА, органів місцевого самоврядування, місцевої служби зайнятості з цього питання.
		Наказом №123/к від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи.
		Згідно акту управління Держпраці у Волинській області про інспекційне відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю від 18.01.2021 року № ВЛ/4/571/АВ проведеного за заявою ОСОБА_1 порушень при проведенні звільнення не виявлено.
		Щодо переважного права на залишення на роботі, представник відповідача ОСОБА_3 у відзиві зазначив, що у період з 29.10.2020 року по 29.12.2020 року на підприємстві були наявні 2 вакантні одиниці, а саме з 18.11.2020 року - стовбуровий підземний 03 розряду 1 од.; з 04.12.2020 року стовбуровий підземний 03 розряду 1 од.
		Так, як професія стовбуровий підземний 03 розряду, пов`язана із шкідливими та небезпечними умовами праці з повним робочим днем під землею та професійної підготовки. Тому пропозиції по цій професії ОСОБА_1 не надавались.
		Окрім того, ОСОБА_1 . Нововолинським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом 31.03.1998 року було видано свідоцтво №143 про присвоєння кваліфікації бухгалтер. Однак, аналіз копії трудової книжки позивача встановив, що вона не працювала за зазначеній професії жодного дня, хоча відповідно до частини 4 статті 49 Закону України «Про зайнятість населення» для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці. Отже, у зв`язку із вказаним, робота по наявному свідоцтву не пропонувалась позивачу.
		Так, як в період з 29.10.2020 року по 29.12.2020 року, на підприємстві були відсутні вакантні посади, то позивачу було запропоновано посади на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» Міністерства енергетики України.
		Щодо стягнення на користь позивачки судових витрат, то представник відповідача просив при винесенні рішення дослідити розумність встановленого розміру витрат на надання правничої допомоги та реальність їх надання. Крім цього, відмітив, що Підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, що зумовлене, насамперед, нестабільним, із значними затримками з початком кожного календарного року фінансуванням будівництва шахти №10 «Нововолинська», що призводило до систематичного утворення по Державному підприємстві «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» заборгованості по заробітній платі, електроенергії, іншим обов`язковим платежам. Як наслідок, автоматично нараховувались штрафи за несвоєчасну сплату по зобов`язанням, які зростають з кожним наступним простроченням, не будучи вчасно погашеними. У зв`язку з цим, існують проблеми із виплатою працівникам заробітної плати, що призводить до масового розірвання трудових договорів на підставі ч.3 ст. 36 КЗпП України, нарахування вихідної допомоги та подальшого звернення до суду з метою стягнення середнього заробітку у зв`язку з невиплатою розрахункових та покладає на підприємство додатковий фінансовий тягар, виконання якого за таких обставин, є фактично неможливим. Зазначив, що у майбутньому вказаний фактор, у сукупності з іншими, може стати однією із причин припинення роботи підприємства та масового вивільнення працівників.
		Представник відповідача вважає, що підприємство вчинило всі дії для того, щоб не допустити порушень законодавства про працю при звільненні ОСОБА_1 та діяло у спосіб та в порядку, визначеному законом. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		У матеріалах справи містяться пояснення Управління держпраці у Волинській області, відповідно до яких 10.12.2020 року на адресу Управління надійшов лист Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 року №7714/2.1/3.1-ЗВ-20 Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Додаток вищевказаного листа містив: заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 08.12.2020 року про вчинення ДП «Передпускова дирекція Шахти №10 «Нововолинська» (на їхню думку) порушення законодавства про працю. Керуючись абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону, було видано наказ Управління від 05.01.2021 року № 3-і «Про проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування». На підставі вище зазначеного наказу було видано направлення від 05.01.2021 року № 3 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування. В період з 12.01.2021 року по 18.01.2021 року інспектором праці Невмержицьким С.В. було проведено захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ДП «Передпускова дирекція Шахти №10 «Нововолинська». За результатом проведеного заходу складено акт інспекційного відвідування від 18.01.2021 року № ВЛ/4/571 АВ. Актом інспекційного відвідування від 18.01.2021 року № № ВЛ/4/571 АВ не зафіксовано порушень законодавства про працю. (а.с.194-208, т. 1).
		ІІІ. Процесуальні дії у справі
		Ухвалою від 17.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та перечення, а позивачу  для подання відповіді на відзив.
		16.03.2021 року постановлено ухвалу про витребування доказів, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено.
		Ухвалою від 14.04.2021 року залучено Управління Держпраці у Волинській області до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, роз`яснено право на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву, викладення своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з дотриманням вимог, встановлених ч.ч. 3-6 ст.178 ЦПК України. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 165/268/21 на 30 днів. Повторно витребувано докази з Нововолинської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області.
		Згідно ухвали від 12.05.2021 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, задоволено клопотання позивачки про виклик свідків, закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті. Одночасно, витребувано з Нововолинської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області докази по справі.
		За ухвалою від 01.06.2021 року судове засідання відкладено на 14.06.2021 року у зв`язку з повторним викликом в наступне судове засідання свідків та визнанням судом явки представника відповідача - Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" обов`язковою.
		14.06.2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.07.2021 року у зв`язку із закінченням відведеного часу для розгляду даної справи.
		19.07.2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.2021 року у зв`язку із закінченням відведеного часу для розгляду даної справи.
		Участь представника у судовому засіданні третя особа не забезпечила, однак у поданих суду поясненнях наявне клопотання про проведення розгляду справи без участі представника управління.
		Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.
		ІV. Обставини справи, встановлені судом
		Відповідно до наказу відповідача №74/к від 01.06.2012 року ОСОБА_1 була прийнята машиністом 02 розряду Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» по переведенню з Філії ТОВ «Луганськшахтострой». 
		Наказом відповідача від 29.12.2020 року №123/к від 29.12.2020 року позивача було звільнено з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату, що підтверджено копією трудової книжки НОМЕР_1 від 26.05.1993 року (а.с.9-12, т.1).
		Відповідно до пункту 3 Положення «Про Міністерство енергетики України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №507 від 17.06.2020, основними завданнями Міненерго є: забезпечення формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі; забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання; здійснення державного управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.
		Пунктом 10 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабміну України № 507 від 17.06.2020 року передбачено, що міністр спрямовує і координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема: видає обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, накази та протокольні доручення з питань, що належать до компетенції таких органів; доручає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а у разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частин.
		Діючим наказомМіністерства енергетикита вугільноїпромисловості Українивід 11червня 2019року №260були затвердженіПримірні структуриуправління,штатні розписиі нормативичисельності керівників,фахівців таслужбовців вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та акціонерних товариств з видобування вугілля, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами. Зокрема, наказом Міненерго №260 передбачено, що при розробленні структури управління і штатних розписів конкретних підприємств варто виходити з необхідності зниження витрат на управління виробництвом, вводити не всі елементи структури і посади, а тільки ті, що необхідні. Керівник підприємства може об`єднувати окремі структурні підрозділи і посади з метою удосконалення роботи і здешевлення витрат на утримання працівників апарату управління.У випадках, коли окремі посади не вводяться до штатного розпису підприємств, виконання їхніх функцій покладається на працівників, яким вони безпосередньо підпорядковуються, або на інших працівників за встановленим на підприємстві розподілом прав, обов`язків і відповідальності. Штатні розписи підприємств щоквартально коригуються з урахуванням зміни факторів, які впливають на граничну чисельність згідно з приведеними нормативами (а саме: фактичний видобуток та фактична чисельність працівників за попередній квартал).Найменування посад (заступників керівника, головних фахівців, провідних фахівців) за напрямами діяльності відповідно до специфіки виконуваної роботи встановлюються керівником підприємства в межах затвердженої кількості по кожній посаді і в цілому по підприємству та з дотриманням вимог щодо назв посад, встановлених Класифікатором професій.
		Згідно протоколу наради Міненерго з розгляду питань фінансування шахти №10 «Нововолинська» від 13.08.2020 року державному підприємству «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» було доручено розглянути доцільність подальшої роботи підприємства у зв`язку із відсутністю обсягів завантаження підприємства будівельно-монтажними роботами на шахті №10 та надати відповідні пропозиції Міненерго, а ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» повідомити ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» про можливе припинення дії контракту на виконання робіт будівництва шахти №10 від 25.08.1999 з 01.01.2021 року в зв`язку із відсутністю фінансування на виконання робіт з будівництва шахти №10». (а.с.14-15, 88-89, т.1).
		Листом від 18.08.2020 року № 10/46-111 ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» повідомило ПрАТ «Укрзахідвуглебуд», як генерального підрядника з будівництва шахти №10 «Нововолинська» про можливе припинення дії контракту на виконання робіт з будівництва шахти №10 «Нововолинська» від 25.08.1999 року з 01.01.2021 року (а.с.90, т.1).
		Листом від 27.08.2020 року №1.1/512 підприємство повідомило Первинну профспілкову організацію ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», що під змінам організації виробництва і праці мається на увазі не лише раціоналізація робочих місць, введення нових форм в організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, впровадження передових методів, технологій, а ще й ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно діючого договору-субпідряду від 24.05.2012 року №20 між Генпідрядник ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» та Субпідрядником ДП «Передпускова дирекція шахти ДП «Нововолинська», останній виконує будівельно-монтажні, гірничо-прохідницькі роботи з обслуговування загальношахтних комплексів і механізмів та інших робіт з нового будівництва (п.1.1. Розділу 1 Додаткової угоди №1 від 17.06.2013 р. договору-субпідряду від 24.05.2012 №20). Тому, не можна стверджувати, що «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» закріплена за виконанням робіт згідно проекту «Будівництво шахти №10 «Нововолинська». Статут ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» передбачає низку робіт, на яких підприємство може проводити свою фінансово-господарську діяльність і це не обов`язково будівництво шахти №10 «Нововолинська» (а.с.84).
		Згідно з п.п. 7.5, 7.8 Статуту ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Уповноваженого органу управління (а.с. 18-25, т.2), затверджує за погодженням з Уповноваженим органом управління структуру підприємства, та затверджує штатний розпис підприємства (а.с.23, т.2).
		Згідно Статуту ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію підприємства (зворот а.с.23, т. 2).
		ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» було розроблено економічне обґрунтування,в якому вказано про наявність необхідності проведення скорочення штату та чисельності, з метою приведення чисельності до оптимального рівня в умовах економічної нестабільності підприємства та мінімізування витрат при веденні господарської діяльності (а.с.91-92, т.1).
		11 вересня 2020 року за результатами наради ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» з розгляду питань фінансування у 2021 році було вирішено розробити структуру підприємства та штатний розпис у відповідності до потреб виробництва з оптимальним використанням трудових ресурсів на виконання робіт з утримання шахти № 10 «Нововолинська» в безаварійному стані. Підготувати та видати наказ про скорочення штату підприємства (протокол № 2 від 11.09.2021 року, а.с.19-20, 86-87, т.1).
		22 вересня 2020 року ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» видано наказ № 110 про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад (професій), відповідно до якого зі штатного розпису виведено, в тому числі, 5 штатних одиниць посади (професії) гірник 01 розряду; введено в дію з 23.12.2020 року новий штатний розпис, з урахуванням зазначених в наказі змін та створено комісію для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця у складі, згідно з додатком № 1 до наказу (а.с.21-24, 93-94, т.1).
		ОСОБА_1 є членом виборного профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».
		Листом від 23.09.2020 року №1.1/541 ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» на виконання вимог частини 2 статті 49-4 КЗпП України, частини 3 статті 22 Закону України «Про професійні профспілки, їх права та гарантії» повідомило голову ППО №1 ОСОБА_7 про заплановане скорочення чисельності та штату працівників підприємства (а.с.18, 85 т.1). Даний лист було вручено ОСОБА_7 13 жовтня 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.95, т.1).
		Згідно протоколу Міненерго з розгляду проблемних питань об`єкта незавершеного будівництва шахти № 10 «Нововолинська» від 15.10.2020 року було вирішено, в тому числі, підготувати зміни до організації структури підприємства «Технологічного паспорту на утримання об`єкта незавершеного будівництва «Будівництва шахти № 10 «Нововолинська» у безаварійному стані» та надати її на розгляд до Міненергетики України; розробити штатний розпис згідно «Технологічного паспорту на утримання об`єкта незавершеного будівництва «Будівництва шахти № 10 «Нововолинська» у безаварійному стані» та вжити заходів пов`язаних з його введенням (а.с.16-17, т. 1).
		Протоколом засідання комісії з визначення осіб, що мають переважне право залишитися на роботі, або до яких встановлено обмеження на звільнення від 19.10.2020 року вирішено запропонувати керівництву ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» на звільнення у зв`язку зі скороченням штату працівників, в тому числі, гірників 01 розрядку (дільниця ВТБ) ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (а.с.96-97, т.1).
		23.10.2020 року т.в.о. директора ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Кукуяшним Е.В. за вих. № 1.1/577 у зв`язку із скороченням витрат на утримання підприємства та необхідністю проведення змін в організації виробництва та праці шляхом скорочення штату та чисельності, внесенням змін до штатного розпису з 23.12.2020 року було направлено подання в.о. голови Первинної профспілкової організації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Спиридонову В.В. про надання дозволу на розірвання трудових договорів відповідно до чинного законодавства із працівниками ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», в числі яких була гірник 01 р (дільниця ВТБ) ОСОБА_1 (а.с.98). Таке було вручено в.о. голови Первинної профспілкової організації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» 23.10.2020 року (а.с.26, зворот а.с.98, т.1).
		23 жовтня 2020року позивачу було видано персональне попередження №9.1/586, у відповідності до якого Відповідач повідомив про наступне звільнення з професії гірника 01 розряду дільниці вентиляції та техніки безпеки на підставі пункту 1 ст.40 КЗпПУкраїни, яке мало відбутися 23.12.2020 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку (а.с.99). Повідомлення позивач отримала 29.10.2020 року (а.с.6, 99, т.1).
		На виконання вимог ч. 3 статті 49-2 КЗпП України та п. 4 ч. 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» підприємством було попереджено державну службу зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників 26.10.2020 року (а.с.107-110, т.1).
		Листом Первинної профспілкової організації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська`від 02.11.2020 року № 18 було повідомлено т.в.о. директора ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Кукуяшного Е.В. про відсутність запрошення та непоінформованість профспілкового комітету щодо дат проведення спільних консультацій відносно скорочення чисельності та штату працівників ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (а.с.100, т.1).
		Листом від 06.11.2020 року №1256/9.1/01-19 відокремленим підрозділом «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», яке входить до складу Міністерства енергетики України було надано перелік вакантних посад (професій) на підприємстві (а.с.101, т.1). ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись із даним листом, про що складено відповідний акт від 09 листопада 2020 року № б/н (а.с.102, т.1).
		Листом від 09.11.2020 року №1.1/626 ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» було запропоновано Первинній профспілковій організації даного підприємства призначити спільну консультацію з представником ППО №1 щодо розгляду переважного права працівників на залишення на роботі при звільненні у зв`язку із змінами в організації праці (а.с.25, 103, т.1). 
		Листом від 10.11.2020 року №1.1/635 підприємство повідомило в.о. голови ППО №1 Спиридонова В.В. про проведення 12.11.2020 року спільної консультації з питань визначення переважного права на залишенні на роботі при вивільненні працівників, про що той був ознайомлений 10.11.2020року, що засвідчує його підпис (а.с.104, т.1).
		12 листопада 2020 року відбувся повторний розгляд питання скорочення гірників 01 розряду, обумовлений зверненням голови Первинної профспілкової організації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська`від 02.11.2020 року №18 (а.с.105-106, т.1). Згідно протоколу засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право на залишенні на роботі по підприємству від 12 листопада 2020 року голова ППО №1 не з`явився на засідання. За наслідками консультації, у зв`язку із тим, що штат працівників за професією гірник 01 розряду скорочується повністю, то принцип переважного права залишення на роботі в даному випадку не застосовується. Протокольне рішення засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право на залишенні на роботі від 19.10.2020 року, залишити без змін.
		У відповідь на заяву позивача щодо переліку наявних вакантних посад (професій) на ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» станом на 13.11.2021 року, підприємством було надано відповідь № 9.1/688 від 26.11.2020 року про відсутність таких (а.с.176-177, т. 1).
		09.12.2020 року за вих. № 21 голова Первинної профспілкової організації ДП «Перепускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Спиридонов В.В. повідомив т.в.о. директора ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» про те, що профспілковий комітет не дає згоду на скорочення чисельності та штату працівників ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», посилаючись на відсутність змін в проекті «Будівництво шахти №10 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля». Також зазначив, що Державне підприємство «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», згідно з договором субпідряду (додаткова угода №55 від 28.05.2020 року до договору №20 від 24.05.2012 року) є субпідрядником на будівництві шахти №10 «Нововолинська» та працює згідно з проектом «Будівництво шахти №10 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» (коригування)», тому зміни організації виробництва і праці відсутні (а.с.27, т.1).
		Незважаючи на таке обґрунтування відмови, наказом №123/к від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП (скорочення штату) (а.с.7).
		Згідно акту управління Держпраці у Волинській області про інспекційне відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю від 18.01.2021 року № ВЛ/4/571/АВ проведеного за заявою ОСОБА_1 порушень при проведенні звільнення не виявлено (а.с.107-110, 194-207, т.1).
		 
		Із показань свідка ОСОБА_7 , який являється головою профспілки ДП «Перепускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», судом встановлено, що профспілковим комітетом не було надано згоду на проведення скорочення штату, оскільки були відсутні підстави для реорганізації підприємства, такого рішення Міненерго не приймало.
		Так, профспілковий комітет про скорочення працівників був повідомлений наказом про таке скорочення, який було видано на основі відповідного протоколу. На час отримання наказу про скорочення працівників діяв договір субпідряду, а ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» працювало згідно з проектом «Будівництво шахти №10 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» (коригування)».
		Фактично документів на скорочення працівників, які були надіслані поштою, він не отримував, щоб проводити будь-які спільні консультації з адміністрацією. Подання щодо скорочення всіх працівників, включаючи гірників 01 розряду, до яких відносилась і ОСОБА_1 , він отримував, однак дозволу на звільнення не надавав у зв`язку із тим, що був не згідний із здійсненням оптимізації роботи підприємства шляхом скорочення штату та чисельності працівників.
		19.10.2020 року та 12.11.2020 року на засідання комісії для визначення кола осіб, які мають переважне право на залишення на роботі з тих працівників, які підлягають скороченню він не з`являвся, бо вважав, що процес скорочення розпочався невірно. Окрім того, на першому такому засіданні, він був присутнім, однак не були присутніми працівники підприємства та представники адміністрації в рівному співвідношенні. Тому, не вважав за потрібне в подальшому брати участь у таких засіданнях.
		Відповідь на подання ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» щодо ненадання згоди на скорочення працівників підприємства ним була надана лише 09.12.2020 року тому, що він не вважав необхідним реагувати на таке, оскільки уповноваженим органом на скорочення працівників є міністерство, яке повинно було видати відповідний наказ. Тому, скорочення повинно було проходити за згодою міністерства. Протокол, при цьому, носить рекомендаційний характер.
		До органів місцевого самоврядування чи у правоохоронні органи з поданнями щодо порушення законодавства про працю при проведенні скорочення працівників на підприємстві він не звертався.
		 
		Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_9 , яка працює провідним інженером кадрів ДП «Дирекції по будівництву об`єктів» показала, що підставою для скорочення штату став протокол наради Міненерго у зв`язку із зменшенням обсягу робіт. Економічна служба обрахувала та зробила економічне обґрунтування кількості людей, яка може підтримувати функціонування шахти, внаслідок чого був виданий наказ про виведення із штату певних посад та було розпочато процедуру скорочення. Економічною службою було сповіщено профспілки про проведення консультацій, і через місяць було видано наказ про попередження про скорочення штату. Розглядалася можливість переважного права на залишення на роботі, однак, оскільки всі п`ять посад гірників виводилися із штату, то переважного права працівники не мали. На момент скорочення, ОСОБА_1 не надала жодних документів на підтвердження її переважного права на залишення на роботі. Вживалися також заходи для працевлаштування працівників на вакантні місця шахти «Бужанська». Однак, ОСОБА_1 відмовилася підписувати ознайомлення із переліком вакантних посад шахти «Бужанська».На підприємстві була посада на час перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною, однак така не вважається вакантною. Були вакантні посади стовбурового підземного, однак така робота підходить лише чоловікам. Працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду бухгалтера також було неможливо, оскільки у неї немає досвіду.
		Ні штатний розпис, ні структура підприємства не погоджується із міністерством. З моменту, коли повідомили працівників про скорочення, нові працівники на підприємство не приймалися.
		 
		Із показань свідка ОСОБА_10 , яка працювала головним бухгалтером ДП «Дирекції по будівництву об`єктів», судом встановлено, що на початку 2020 року неодноразово на підприємство надходили листи і протоколи міністерства щодо фінансування. У таких наголошувалося про зменшення збитків та скорочення програми утримання підприємства. У вересні 2020 року був виданий наказ на основі фінансово-економічного обґрунтування про скорочення працівників. Завчасно повідомлено профспілкові комітети, однак такі на зустріч не йшли та не надавали відповідей. Із вакантних посад були лише стовбурові підземні. По можливості працевлаштовували людей на вакантні посади шахти «Бужанська».В той час вона входила до складу комісії з визначення осіб, які мають право переважне право на залишення на роботі. На початку листопада 2020 року було організовано збори, загалом через гірників 01 розряду та через непогодження голови профспілки із скороченням. Однак, голова профспілки не з`явився. На засіданні працівникам вкотре було запропоновано вакансії шахти «Бужанська». Однак, ніхто не виявив бажання. 29.12.2020 року ОСОБА_1 було скорочено за наказом та здійснено повний розрахунок. 
		За заявою ОСОБА_1 у січні було проведено перевірку Управлінням державної праці. У лютому 2020 році надійшов лист про звернення ОСОБА_1 та гірників. Було складено відповідний акт, в якому порушень законодавства про працю при скороченні працівників не виявлено. Вважає таке скорочення економічно обґрунтованим, оскільки навантаження на гірників 01 розряду не було, а їхні обов`язки повноцінно могли виконувати лампівники. До повноважень керівника підприємства входило затвердження штатного розпису без погодження з міністерством. Протоколи нарад Міністерства енергетики хоча формально і носять інформаційний характер, однак виконання таких вимагається від керівника. Керівник організовує роботу підприємства та несе відповідальність за виконання або невиконання фінансового плану, який погоджується з міністерством. Рішення щодо оптимізації витрат приймається керівником підприємства.
		V. Застосоване законодавство
		Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).
		Згідно з ч. 3 ст. 9 Конвенції міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, що ратифікована Верховною Радою України 4 лютого 1994 року, у випадках звільнення з причин, викликаних виробничою потребою підприємства, установи чи служби, органи, зазначені в статті 8 цієї Конвенції, наділяються повноваженнями з`ясовувати, чи справді трудові відносини припинено з цих причин, однак межі їхніх повноважень приймати рішення про те, чи є ці причини достатньо обґрунтованими для припинення трудових відносин, визначаються методами здійснення, зазначеними у статті 1 цієї Конвенції. Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частиною першою статті 40 КЗпП України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
		При розгляді спору про поновлення працівника на роботі необхідно перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.
		Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (статті 49-2 КЗпП України).
		При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.
		При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
		Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
		Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
		В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та з урахуванням висновку про право роботодавця звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки випливає, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.
		Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом, виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».
		Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.
		При цьому, висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15, в якій зазначено, що у висновку від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-163цс14.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Також, відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
		VІ. Висновки суду
		Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Як передбачено ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
		Правовідносини, що виникли між сторонами, є трудовими і врегульовані Конституцією України,Кодексом законівпро працюУкраїни (далі -КЗпП України).
		Статтею 43Конституції України встановлено, що кожен громадянин має прав на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Статтею 5-1КЗпП України закріплено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Відповідно до ч.1 ст.21КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.
		Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тобто, скорочення штату представляє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.
		Однак, незважаючи на безумовне право роботодавця визначати штат працівників, процедура звільнення працівника у випадку скорочення має чітко відповідати вимогам законодавства про працю, тобто відбуватись на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
		Під терміном «зміни в організації виробництва і праці» розуміється раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, серед них перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо.
		При цьому термін «зміни в організації виробництва і праці» використовується в частині третій статті 32 та пункті 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, в якому йдеться про можливість розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,Протоколом нарадиМіненерго зрозгляду питаньфінансування шахти№10«Нововолинська» від13.08.2020року державномупідприємству «Передпусковадирекціяшахти №10 «Нововолинська» було доручено розглянути доцільність подальшої роботи підприємства у зв`язку із відсутністю обсягів завантаження підприємства будівельно-монтажними роботами на шахті №10 та надати відповідні пропозиції Міненерго, а ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» повідомити ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» про можливе припинення дії контракту на виконання робіт будівництва шахти №10 від 25.08.1999 з 01.01.2021 року в зв`язку із відсутністю фінансування на виконання робіт з будівництва шахти №10». 
		Судом встановлено, що на виконання даного протоколу, 11 вересня 2020 року за результатами наради ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» з розгляду питань фінансування у 2021 році було вирішено розробити структуру підприємства та штатний розпис у відповідності до потреб виробництва з оптимальним використанням трудових ресурсів на виконання робіт з утримання шахти № 10 «Нововолинська» в безаварійному стані, а 22 вересня 2020 року ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» було видано наказ № 110 про внесення змін до штатного розпису у зв`язку зі скороченням посад (професій), відповідно до якого зі штатного розпису виведено, в тому числі, 5 штатних одиниць посади (професії) гірник 01 розряду; введено в дію з 23.12.2020 року новий штатний розпис, з урахуванням зазначених в наказі змін та створено комісію для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця у складі, згідно з додатком № 1 до наказу.
		Отже, вищевказані документи підтверджують факт змін в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності та штату працівників.
		Відповідно до ч. 1ст. 62 ГК Українипідприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
		Відповідно до ч. 1ст. 64 цього Кодексупідприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
		Відповідно до ч. 3ст. 64 цього Кодексупідприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис.
		Відповідно дост. 65 ГК Українивизначено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.
		Згідно з п.п. 7.5, 7.8 Статуту ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Уповноваженого органу управління. Згідно Статуту керівник затверджує за погодженням з Уповноваженим органом управління структуру підприємства, а також затверджує штатний розпис підприємства (а.с.23, т.2).
		Згідно п.п. 8.1 Статуту ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію підприємства.
		Слід звернути увагу, що при розгляді спору про поновлення працівника на роботі суд перевіряє наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але не наділений компетенцією досліджувати питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників (правова позиція ВС від 27.03.2019 року у справі №756/5243/17).
		Відтак, факт змін в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності та штату працівників в процесі розгляду справи відбувся, що встановлено судом.
		Також не беруться судом до уваги пояснення представника позивача про відсутність на підприємстві самого штатного розпису, локального акту, яким він затверджений, розстановка із зазначенням посад та професій не може бути, на думку представника, штатним розписом, а також відсутність у даній розстановці такої посади як гірник 01 розряду. Так, по робітничих професіях підприємством затверджується розстановка чисельності по робочих місцях. У зв`язку із цим, з метою підтвердження відсутності робітничих посад на підприємстві, які можна було б запропонувати позивачці надано розстановку чисельності працівників, яка вводиться з 01.10.2020 року (дійсна станом на 23.10.2020 року), з 01.11.2020 року (дійсна станом на 29.12.2020 року) з 01 січня 2021 року (дійсна станом на 28.01.2021 року). Посилання представника позивача на те, щозаконодавство не містить визначення поняття «розстановка», а тому цей доказ є неналежним та недопустимим, оскільки не є штатним розписом, - не беруться судом до уваги, адже вказаний документ затверджений т.в.о. директора шахти та містить відомості про наявні на підприємстві вакантні посади. Так, найменування посад 9заступників керівника, головних фахівців, провідних фахівців) напрямами діяльності відповідно до специфіки виконуваної роботи встановлюються керівником підприємства в межах затвердженої кількості по кожній посаді і в цілому по підприємству та з дотриманням вимог щодо назв посад, встановлених Класифікатором професій. На твердження позивача про відсутність посади гірника в розстановці, представник відповідача зазначив, що це  посада табельника. Це також підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_9 зазначивши, що розстановка чисельності  технічний фінансовий документ для робітників і в жодній із розстановок не було зазначено посади гірника. Так, як вбачається із розстановки, що вводиться з 01.10.2020 р., в розділі 3.2 поверхня наявна посада табельник, а же у розстановці, що вводилася з 01.11.2020 р. (після попередження ОСОБА_1 про звільнення) в розділі 2.2 поверхня - посада табельника відзначена двома зірочками, що означає, що вказана штатна одиниця підлягає скороченню.
		 
		Як свідчать матеріали справи, позивачка була своєчасно попереджена про зміни в організації виробництва і праці та про майбутнє вивільнення.
		Відповідно до ч. 1, 2, 3ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		У відповідності до повідомлення ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», керуючисьст. 49-2 КЗпП Українипопередило позивача, що згідно наказу від 22.09.2020 року №110 професію гірника 01 р. дільниці вентиляції та техніки безпеки, яку вона обіймає виведено зі штатного розпису та попереджено про наступне звільнення з професії гірника 01 розряду дільниці вентиляції та техніки безпеки на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 23.12.2020 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. З вказаним попередженням ОСОБА_11 ознайомлена 29.10.2020 року.
		За таких обставин, термін попередження в два місяці збігав 29.12.2020 року.
		Відповідно до наказу підприємства від 29.12.2020 року № 123/к ОСОБА_1 звільнено з роботи.
		Вказані обставини свідчать про своєчасне попередження позивача про звільнення (за два місяці).
		При проведенні звільнення працівників в зв`язку зі скороченням штату на підставі п.1 ч.1 ст.40КЗпП України керівниками підприємства повинні бути дотримані вимоги ст.42 та ст.49-2 КЗпП України.
		У постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 по справі №6-2748цс15 викладено правовий висновок про те, що під час звільнення працівника на підставі п.1 ч.1 ст.40КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації праці, у тому числі скорочення штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбаченихст.49-2 КЗпП України.
		За приписами ч.1 та ч.3ст.49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважене право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
		Власник є таким, що належно виконав наведені вище вимогиКЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
		У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник підлягає звільненню відповідно до п.1 ч.1ст. 40 КЗпП України.
		Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 161/9976/16-ц, власник є таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо; при цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював; оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
		Роботодавець зобов`язаний вжити заходів з недопущення вивільнення працівника та запропонувати йому будь-які вакантні посади, які б відповідали його фаху та спеціалізації.
		Частиною 2 ст.40КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у п. 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до норм чинного законодавства суд не може аналізувати причин звільнення чи доцільність скорочення штату, він управі лише визначити, чи відбулася процедура відповідно до закону.
		Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Указаний правовий висновок щодо застосування положень статті 49-2 КЗпП України висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (П/9901/310/18), провадження № 11-43/ асі18.
		Як встановлено у судовому засіданні у період з 29.10.2020 року по 29.12.2020 року на підприємстві були наявні 2 вакантні одиниці, а саме: з 18.11.2020 року - стовбуровий підземний 03 розряду 1 одиниця; з 04.12.2020 року стовбуровий підземний 03 розряду 1 одиниця.
		Однак, зазначена професія пов`язана із шкідливими та небезпечними умовами праці з повним робочим днем під землею та професійної підготовки. Тому, з урахуванням завдань та обов`язків стовбурового (підземного), а також ст. 174 КЗпП, якою передбачена заборона застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, пропозиції щодо цієї професії ОСОБА_1 не надавались.
		Разом з тим, Нововолинським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом 31.03.1998 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво №143 про присвоєння кваліфікації бухгалтер. Однак, така не працювала за вказаною професією, а отже, відповідно до частини 4 статті 49 Закону України «Про зайнятість населення», не відповідає критеріям прийому на роботу на вказану посаду.
		Інших вакантних посад у період з 29.10.2020 року по 29.12.2020 року у ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» не було.
		До того, суд зазначає та погоджується з позицією відповідача, що в умовах скорочення всіх наявних на підприємстві штатних одиниць професії гірника 01 розряду, відсутність у штаті відповідача інших осіб, які, маючи таку ж кваліфікацію і освіту, що й позивачка, займали б однакову з нею посаду чи виконували однакову роботу, то принцип переважного права залишення на роботі в даному випадку не застосовується.
		Як пояснив в судовому засіданні позивач, жодна із посад на підприємстві їй запропоновано не було, що було підтверджено і самим представником відповідача, так як, посади, які б відповідали кваліфікації та рівню ОСОБА_1 на підприємстві на момент звільнення останньої були відсутні.
		Також, матеріалами справи підтверджується той факт, що ОСОБА_11 відмовилася ознайомлюватися із листом ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» №1256/9.1/01-19 від 06.11.2020 року, яке входить до складу Міністерства енергетики України та яке надало перелік вакантних посад (професій) на підприємстві. Про таке було складено відповідний акт, наявний у матеріалах справи. Представник позивачки пояснила в судовому засіданні, що це інша юридична особа, і як мало б відбуватися переведення працівника з одного підприємства в інше їй не пояснили. Проте, як вбачається із листа від 24.03.2021 року № 369/9/1/01-19 (вх. №197 від 24.03.2021 року) ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» повідомила, що ОСОБА_11 з питань працевлаштування на підприємство не зверталася, а також надала перелік осіб  колишніх працівників ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська». Які були працевлаштовані в період з 01.07.2020 року по 23.03.2021 року. Даний список містив цілий ряд посад (професій). Отже, позивач могла скористатися наявними посадами на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та влаштуватися на роботу. Також слід зазначити, що витяг з журналів реєстрації з кадрових питань працівників за період з 29.10.2020 року по 03 березня 2021 року підтверджують неприйняття нових робітників по робочих місцях.
		З наведеного слідує, що роботодавцем добросовісно та без застосування надмірного формалізму виконано обов`язок щодо працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника, відтак, дотримано вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України та вжито усіх можливих заходів щодо працевлаштування працівника.
		Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_11 вказала, що у відповідності до ст. 42 КЗпП України, вона мала перевагу на залишенні на роботі у зв`язку із відсутністю в сім`ї працівників із самостійним заробітком, а саме скорочення також свого чоловіка ОСОБА_12 . Як зазначив відповідач, 04.12.2020 року ОСОБА_12 був ознайомлений з вакантними посадами на шахті ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» Міністерства енергетики України, що засвідчує його підпис. При цьому ОСОБА_11 не надала документів, які б підтвердили відсутність у неї та членів сім`ї самостійного заробітку, також не надано документів на підтвердження складу сім`ї позивачки. Згодом ОСОБА_1 долучено довідку про доходи останньої, з якої вбачається, що єдиним джерелом доходів її є допомога по безробіттю.
		 
		До того ж, так як ОСОБА_11 була членом профспілкового комітету, то згідно п. 10 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві повинен був надати згоду або відмовити у дачі такої на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
		Покази свідка - голови профспілки ДП «Перепускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Спиридонова В.В. щодо неотримання ним документів на скорочення працівників, які були надіслані поштою, однак отримання подання щодо скорочення всіх працівників, включаючи гірників 01 розряду, до яких відносилась і ОСОБА_11 є суперечливими.
		У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником (ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
		Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез`явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез`явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
		Однак, як встановлено в судовому засіданні із показань голови профспілки ДП «Перепускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Спиридонова В.В., 19.10.2020 року під час першого засідання комісії для визначення кола осіб, які мають переважне право на залишення на роботі з тих працівників, які підлягають скороченню на якому він був присутнім - не були присутніми працівники підприємства та представники адміністрації в рівному співвідношенні. Оскільки, він не вважав за потрібне в подальшому брати участь у таких засіданнях, тому на такі не з`являвся.
		Такі дії ОСОБА_7 , як голови профспілки ДП «Перепускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», вчинені без дотримання порядку надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбаченого ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
		Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
		Отже, згода виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору з працівником, який є її членом чи відмова у її наданні, повинна бути чіткою, вмотивованою та з об`єктивним дослідженням усіх обставин.
		Однак, виборний орган первинної профспілкової організації, всупереч встановленому законодавством порядку, не розглянув подання роботодавця (у п`ятнадцятиденний термін) та не повідомив підприємство про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття, що підтверджується матеріалами справи.
		Подана 09.12.2020 року головою Первинної профспілкової організації ДП «Перепускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» Спиридоновим В.В. відмова профспілкового комітету у наданні згоди на скорочення чисельності та штату працівників ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», мотивована тим, що відсутні зміни в проекті «Будівництво шахти №10 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», а Державне підприємство «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», згідно з договором субпідряду (додаткова угода №55 від 28.05.2020 року до договору №20 від 24.05.2012 року) є субпідрядником на будівництві шахти №10 «Нововолинська» та працює згідно з проектом «Будівництво шахти №10 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» (коригування)», а тому зміни організації виробництва і праці відсутні.
		Верховний Суд у своїй постанові від 20.06.2019 у справі № 226/1664/18 роз`яснив, що розглядаючи трудовий спір з урахуванням положень частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Оскільки, необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості. Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій правильно вважали, що рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення позивачки не містить достатньої аргументації та посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. У висновку не міститься будь-яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення позивачки, її ділових і професійних якостей.
		Відмова у наданні згоди профспілкового комітету на скорочення чисельності та штату працівників ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», а також членів профспілки дійсно не містить правового обґрунтування підстав щодо неможливості проведення звільнення працівників підприємства, а лише формально зазначено про відсутність змін в Проекті «Будівництво шахти № 10 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та продовження діяльності Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».
		Відтак, у зв`язку із відсутністю у рішенні профспілкового комітету правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівників, ненадання такої відмови у терміни, встановлені ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суд дійшов висновку, що підприємство мало право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.
		Крім того, суд звертає увагу, що в ході проведеної перевірки складено акт управління Держпраці у Волинській області про інспекційне відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю від 18.01.2021 року № ВЛ/4/571/АВ, проведеної за заявою самої позивачки - ОСОБА_1 , порушень при проведенні звільнення не виявлено (а.с.107-110, 194-207, т.1). Також 01.02.2021 р. ОСОБА_11 звернулася із зверненням щодо наявності ознак порушень законодавства з боку підприємства до Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства юстиції України (с.164 т.1). Листом від 12.02.202 р. №6274/КО-3380/7.2.2 зазначене звернення було переадресовано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства енергетики України. Листом від 02.03.2021 р. №8.1-ВИХ/29-21 Міністерство енергетики України дано доручення підприємству провести аналіз фактів викладених у зверненні. Листом від 09.03.2021 року № 1.1/190 ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» було надано відповідь Міністерству енергетики України про не підтвердження фактів, наведених у заяві.
		Усі інші доводи ОСОБА_1 та її представника не підтверджують позовні вимоги і фактично зводяться надмірного формалізму та суб`єктивних суджень позивача про її незаконне звільнення, що відбулося з особистих неприязних мотивів. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що роботодавцем дотримано вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП України, щодо працевлаштування працівника, а зазначена відповідачем підстава для звільнення позивача з роботи є обґрунтованою і порушення трудових прав ОСОБА_1 та порядку її звільнення в межах заявлених і підтриманих позовних вимог судом не встановлено.
		Таким чином, звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи проведено відповідачем із дотриманням вимог закону, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами
		Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати на оплату судового збору слід залишити за позивачем.
		Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 258-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
		у х в а л и в :
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі -відмовити.
		Судові витрати по справі залишити за позивачем ОСОБА_1 .
		Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		Представник позивача: адвокат Якименко Зінаїда Степанівна, яка діє відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1060 від 19.04.2019 року та ордеру серії ВЛ № 000,063371 від 15.03.2021 року, адреса: АДРЕСА_2 ; 
		Відповідач: Державне підприємство "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", код ЄДРПОУ 35671961, місцезнаходження: с. Поромів, Володимир-Волинського району, Волинської області;
		Представник відповідача: Сулімов Микола Леонідович, адреса: вул. О. Пчілки, 3/3 м. Нововолинськ, Володимир-Волинського району, Волинської області:
		Третя особа: Управління Держпраці у Волинській області, код ЄДРПОУ 39810267, місцезнаходження: вул. Кравчука, буд. 22-в, м. Луцьк, Волинська область.
		 
		Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2021 року.
		 
		 
		Суддя                 І. Є. Малюшевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...