Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1572/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2021. Зареєстровано: 24.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		23 вересня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  916/1572/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,  
		розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк»
		на постанову  Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021
		та ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2021 (про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Мегабанк" на користь арбітражного керуючого грошових коштів) 
		у справі № 916/1572/17
		за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія-Гарант»
		про визнання банкрутом
		 
		ВСТАНОВИВ:
		19.08.2021, Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2021 (про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Мегабанк" на користь арбітражного керуючого грошових коштів) у справі №916/1572/17 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1572/17  визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.09.2021.
		У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1572/17  визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.09.2021.
		Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк»  з наступних підстав.
		З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. 
		Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
		Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини 3 статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.
		Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених  Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Частиною 2    Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII  від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019 визнано такими, що втратили чинність:    Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"    від 14 травня 1992 року N 2343-XII      з наступними змінами;    Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 року N 2344-XII.
		Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №916/1572/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія-Гарант» здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
		Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
		Наведений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
		З поданої касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження визначено постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2021 якою затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Мегабанк" на користь арбітражного керуючого грошових коштів у справі №916/1572/17, можливість оскарження якої не передбачено частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Такого ж висновку щодо застосування частини  3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 18.11.2019 у справі №910/26972/14, від 05.12.2019 у справі №Б11/071-07/14/18/2/3, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі   № 909/722/14, від 26.12.2019 у справі №910/11981/18, від 26.12.2019 у справі №917/648/18, від 26.12.2019 у справі №43/178, від 27.12.2019 у справі №903/984/16, 24.01.2020 у справі №917/966/15, від 27.01.2020 у справі №4/5025/1228/12, від 24.02.2020 у справі №910/8404/15-г, від 03.11.2020 у справі №923/1529/15, від 10.11.2020 у справі №24/5005/10848/2012, від 22.04.2021 у справі №918/566/13.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		З урахуванням викладеного, касаційна скарга ліквідатора Акціонерного товариства «Мегабанк»  на постанову Півнденно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2021 (про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Мегабанк" на користь арбітражного керуючого грошових коштів) у справі №916/1572/17  не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
		На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -           
		У Х В А Л И В:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк»  на постанову Півнденно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2021 (про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Мегабанк" на користь арбітражного керуючого грошових коштів) у справі №916/1572/17.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                         О.В. Васьковський
		Судді                                                                                                      К.М. Огороднік 
		                                                                                                             В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...