Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/5095/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2021. Зареєстровано: 28.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2021.
Дата набрання законної сили: 02.09.2021
Номер судового провадження: 2/210/12/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 210/5095/15-ц 
		Провадження № 2/210/12/21 
		У Х В А Л А
		іменем України
		"02" вересня 2021 р.                             м. Кривий Ріг 
		 
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді                    Ступак С.В., 
		за участі:
		секретаря судового засідання            Домуховської М.В., 
		позивача                         ОСОБА_1 , 
		представника позивача                 ОСОБА_2 , 
		представника відповідача                 ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ,треті особи: ОСОБА_5 ,приватний нотаріусКриворізького міськогонотаріального округуЛогонюк АнастасіяАнатоліївна,Дзержинський відділреєстрації актівцивільного стануКриворізького міськогоуправління юстиціїДніпропетровської області,приватний нотаріусКриворізького міськогонотаріального округуГуц ЮліяВолодимирівна про визнання шлюбу та заповіту недійсними, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні перебувають матеріали цивільної справи за вказаним позовом. 
		29 жовтня 2015 року при зверненні до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 подано заяву про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, в якій позивач просив суд призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити Гейківській обласній психіатричній лікарні Дніпропетровської області. Перед експертом просив поставити наступні питання: чи усвідомлював свої дії та керував ними ОСОБА_6 , 1927 року народження, при укладені 07 серпня 2010 року шлюбу з ОСОБА_7 та чи усвідомлював свої дії та керував ними ОСОБА_6 , 1927 року народження, при складанні заповіту 25 серпня 2010 року.
		Присутній у судовому засіданні 02 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 (кожен окремо) підтримали раніше подану заяву про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи та просили суд доручити проведення вказаної експертизи Комунальному підприємству «Дніпропетровська багатопрофільна лікарня за надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», оскільки, на даний час Гейківська обласна психіатрична лікарня Дніпропетровської області вже не проводить таких експертиз. 
		Представник відповідача Руденко А.П. заперечував проти призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи та просив суд відмовити у задоволені вказаної заяви. В обґрунтування зазначив, що позивачем та його представником не надано доказів, що вказана експерта установа має ліцензію на проведення даного виду експертиз та призначення вказаної експертизи суперечить вимогам закону. 
		Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків. 
		За приписами положень статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність. 
		Статтею 5ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. 
		У статті 11ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. 
		Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. 
		Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		У відповідності до ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Згідно п. 4ст.12ЦПК України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. 
		Згідно ч.2, ч.3 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. 
		Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
		За загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
		Згідно ст.1ЗУ «Просудову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» №5 від 12 червня 2009 року, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. 
		Положеннями ч.1статті 106 ЦПК України визначено право учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. 
		Згідно п.2 ч.1, ч.2 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності такої умови, як сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. 
		Відповідно до ст.105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, психічний стан особи. 
		Однак, позивачем долучено до матеріалів справи копію Акту №93 амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 . 
		Так, 26 квітня 2011 року судово-психіатричною експертною комісією ОКУ «ГПНЛ» Жир Н.І., Кулеева С.М. та Криштопи Е.Т. складено Акт №93 амбулаторної судово-психіатричної експертизи, за участю ОСОБА_6 , на підставі матеріалів цивільної справи та медичних документів на ім`я ОСОБА_6 , а саме: оригіналу медичної картки стаціонарного хворого №875 КЗ Міської лікарні №11; оригіналу медичної картки стаціонарного хворого №3405 КЗ Міської лікарні №11; оригіналу медичної картки стаціонарного хворого №545 КЗ Міської лікарні №11; медичної картки амбулаторного хворого міської поліклініки №3 №2-1614 та медичної картки амбулаторного хворого №143566 ОКЗ «ПНД м. Кривого Рогу». 
		Відповідно до вказаного Акту №93, комісія прийшла до висновку, мовою оригіналу: «Можно предположить, что ОСОБА_8 , 1927г.р. обнаруживает умеренно выраженное расстройство личности, обусловленное сосудистым поражением головного мозга (церебральный атеросклероз, гипертоническая болезнь ІІІ степени, инфаркт головного мозга 2007 год) с бредовым синдромом. Однако учитывая кратковременность наблюдения в амбулаторных условиях, вынести окончательное диагностическое и экспертное решение не представляется возможным в связи с чем, в отношении ОСОБА_8 рекомендовано проведение стационарной СПЭ в условиях КУ «Днепропетровская областная клиническая психиатрическая больница. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нуждается в проведении в отношении него стационарной судебно-психиатрической экспертизы в КУ «ДОКПБ» (Том 1, а.с.107-111). 
		Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сільченко В.Є. від 27 вересня 2011 року у справі №2о-18/110408 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи ОСОБА_6 , Відділ опіки та піклування Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради, про визначення фізичної особи недієздатною, установлення над ним опіки і призначення опікуна, була призначена стаціонарна судово-психіатрична експертиза, проведення якої доручено експертам КУ «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня». (Том 1, а.с.16) 
		Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сільченко В.Є. від 18 січня 2012 року у справі №2о-18/110408 примусово направлено ОСОБА_6 , на судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам КУ «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня». (Том 1, а.с.57) 
		Однак, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку до медичного закладу ОСОБА_6 , вказана стаціонарна експертиза проведена не була. 
		Згідно з ч.2 ст.113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). 
		Як встановлено із Акту №93 амбулаторної судово-психіатричної експертизи, який наявний в матеріалах справи, судово-психіатричною експертною комісією ОКУ «ГПНЛ» не представилось можливим проведення амбулаторної експертизи ОСОБА_6 та відповідно до висновків вказаних у даному акті, ОСОБА_6 потребував у проведенні відносно нього стаціонарної судово-психіатричної експертизи за його участю. 
		Відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. 
		Відтак, суд зазначає, що посмертна судово-психіатричної експертизи проводиться лише за матеріалами справи, медичними та іншими документами, проте відповідно до висновків Акту №93 амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_6 потребував проведення відносно нього стаціонарної судово-психіатричної експертизи, тому на думку суду, призначення посмертної експертизи по вказаній справі, за наявності медичних документів та матеріалів справи та за відсутності самого ОСОБА_6 , не дасть належних результатів, а лише призведе до затягування розгляду справи, провадження по якій відкрито ще в листопаді 2015 року. 
		Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність фактичних даних про необґрунтованість чи сумнів у правильності попередньої судово-психіатричної експертизи, суд вважає, що підстав визначених ст.113ЦПК України для призначення посмертної судово-психіатричної експертизи відсутні, у зв`язку із чим клопотання позивача не підлягає задоволенню. 
		Керуючись ст.ст. 103-106, 108, 113, 260 ЦПК України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Заяву позивача ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи  залишити без задоволення.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
		Повний текст ухвали суду складено 06 вересня 2021 року.
		 
		Суддя: С. В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...