Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-288а12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		6 листопада 2012 року                                                                                                         м. Київ                        
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
		головуючого Кривенка В.В.,суддів:Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Гуля В.С., Гусака М.Б.,    Ємця А.А., Колесника П.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Потильчака О.І.,             Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Фесенка Л.І., Шицького І.Б., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - СТОВ «Батьківщина») до Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Срібнянська РДА), третя особа - ОСОБА_19, про визнання незаконним та скасування рішення, 
		в с т а н о в и л а:      
		У березні 2011 року СТОВ «Батьківщина» звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням зміни предмета позову просило визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Срібнянської РДА від 1 жовтня 2010 року № 310 у частині надання ОСОБА_19 згоди на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2100,98 га та від 12 листопада 2010 року № 373 в частині затвердження проектів землеустрою та передачі в оренду ОСОБА_19 земельних ділянок загальною площею 1935,2338 га. 
		                              На обґрунтування позовних вимог СТОВ «Батьківщина» послалося на недотримання Срібнянською РДА вимог статті 33 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV), згідно з якими після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
		                              Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 7 квітня 2011 року позов задовольнив. 
		                              Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 6 грудня 2011 року постанову суду першої інстанції скасував і прийняв нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		                              Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 червня 2012 року скасував постанову суду апеляційної інстанції і залишив у силі постанову суду першої інстанції. 
		                              Суди встановили, що у 2007 році між СТОВ «Батьківщина» та Срібнянською РДА було укладено договори оренди земельних ділянок земель державної власності (землі запасу та землі резерву) на території Срібнянського району Чернігівської області. Орендар - СТОВ «Батьківщина» - належно виконував свої обов'язки згідно з умовами договорів і після закінчення терміну їх дії звернувся до Срібнянської РДА із клопотанням про їх поновлення.
		                              Розпорядженнями голови Срібнянської РДА від 14 квітня 2010 року №№ 102, 103, 104, 105, 106 та від 24 квітня 2010 року №№ 118, 119, 120, 127 СТОВ «Батьківщина» було надано дозволи на розробку технічної документації для поновлення зазначених договорів оренди. 
		                              Чернігівська обласна державна адміністрація (далі - Чернігівська ОДА) розпорядженням від 30 серпня 2010 року № 273 вищезазначені розпорядження голови Срібнянської РДА скасувала.
		                              СТОВ «Батьківщина» звернулося до суду із позовом про визнання незаконним та скасування цього розпорядження Чернігівської ОДА. 
		                              Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 8 лютого 2011 року цю постанову скасував і ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог.
		                              У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), представник Срібнянської РДА Пересунько О.В. зазначає, що в доданих до заяви постановах Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2009 року та Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20 травня 2008 року по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення статті 33 Закону № 161-XIV. Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2012 року скасувати. 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява представника Срібнянської РДА Пересунько О.В. про перегляд оскаржуваного рішення підлягає задоволенню з таких підстав.    
		Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданих до заяви постановах по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано  статтю 33 Закону № 161-XIV.
		            У справах, рішення в яких надано для порівняння, суди виходили з того, що положення статті 33 Закону № 161-XIV, відповідно до яких після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору, разом із тим не передбачають автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін. Суди зазначили, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту. 
		                              Натомість у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов іншого висновку, виходячи з того, що оскільки положеннями статті 33 Закону      № 161-XIV для орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору оренди землі, встановлено переважне право на поновлення цього договору після закінчення строку, на який його було укладено, договір оренди  має бути поновлений незалежно від волевиявлення орендодавця.      
		Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що суди неоднаково застосували положення статті 33 Закону  № 161-XIV.  
		  Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначеної норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.                          
		Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, і районних державних адміністрацій.
		                              Згідно зі статтею 17 ЗК розпорядження землями державної власності, у тому числі й надання їх у користування, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. 
		                              Підставами набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної власності відповідно до статті 116 ЗК є рішення органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або результати аукціону. 
		                              Статтею 124 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		                              Таке положення узгоджується з вимогами статті 16 Закону № 161-XIV, згідно з якими укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК, або за результатами аукціону.
		                              Згідно з частинами першою та третьою статті 33 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
		                              Разом із тим наведеною нормою не передбачено порядку автоматичного поновлення договорів оренди землі в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі він підлягає поновленню. 
		                              Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. За відсутності такого рішення зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або ж його поновити неможливо, оскільки це суперечить вимогам законодавства - відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		                              Районна державна адміністрація при здійсненні повноважень власника землі є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права користування землею в порядку, встановленому законом. 
		                              Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформлюється  відповідним рішенням.
		                              За таких обставин у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого ухвала Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2012 року є незаконною.
		                              Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. 
		Скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд виходив із того, що  справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок обґрунтованим визнати не можна.            
		Відповідно до частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
		                              У справі, що розглядається, районна державна адміністрація, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 ЗК має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - районна державна адміністрація - владних управлінських функцій не здійснювала. 
		                              Проте зазначені обставини залишилися поза увагою суду касаційної інстанції, хоча вони мають істотне значення для вирішення питання щодо можливості розгляду справи за правилами, встановленими КАС.  
		                             Оскільки оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України  не узгоджується з вимогами чинного законодавства, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції. 
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву представника Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області Пересунько О.В. задовольнити.
		Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		Головуючий                              В.В. Кривенко  
		Судді:                                    М.І. Балюк                                                                                               В.П. Барбара                                                                                                  І.С. Берднік                                                                                                  В.С. Гуль                                                                                                   М.Б. Гусак                                                                                                  А.А. Ємець                                                                                                                                           П.І. Колесник                                                                                                                                                                                                О.А. Коротких                                                               О.В. Кривенда   В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко  О.І. Потильчак   О.Б. Прокопенко  О.О. Терлецький  Ю.Г. Тітов  Л.І. Фесенко   І.Б. Шицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...