Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/706/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано судом: 28.01.2020. Зареєстровано: 28.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2020.
Дата набрання законної сили: 22.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 січня 2020 року Справа № 903/706/19 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В. 
		 
		при секретарі судового засідання Кужель Є.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енко" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. (повний текст 21.11.2019р.) у справі №903/706/19 (суддя Слободян О. Г.)
		за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" 
		до Публічного акціонерного товариства "Енко" 
		про стягнення 596 836,96 грн.
		 
		за участі представників:
		позивача - Ільницький І.Й., довіреність №2-116д від 28.11.2019р.;
		відповідача - Шевчук Я.Ю., довіреність від 21.01.2020р.;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. у справі №903/706/19 позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" до Публічного акціонерного товариства "Енко" задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Енко" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування"в особі філії "УГВ-Сервіс 596836грн. 96коп. (з них: 399729грн. пені та 197107грн. 96коп. штрафу), а також 8952грн. 55коп. витрат по сплаті судового збору.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Енко" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (арк.справи 118-120). 
		В скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано та не надано оцінки факту несвоєчасної оплати авансів та оплати за отриманий товар АТ «Укргазвидобування».
		Передбачена специфікацією №1 - 50% попередня оплата проводилась лише за першу партію товару. Натомість суд першої інстанції робить помилковий висновок, що товар, оплачений позивачем, відповідачем був поставлений з порушенням строків поставки.
		Також стверджує, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання розміру збитків у позивача, хоч дана обставина є вирішальною.
		Зазначає, що несвоєчасною поставкою товару ПрАТ «Енко» не завдало жодних збитків філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування», оскільки поставлений товар на момент звернення позивача до суду, не використовувався в господарській діяльності та знаходився на складах.
		Судом першої інстанції також безпідставно не враховано вчинення ПрАТ «Енко» дій щодо попередження філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування» про затримку поставки товару на які не було ніякого реагування. Отримання даних листів позивачем не заперечувалось.
		Зазначає, що жодних претензій за час затримки поставки ПрАТ «Енко» від філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування» також не отримувало, що свідчить про відсутність нагальної потреби в замовленому товарі.
		На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. у справі №903/706/19, та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 65%.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Енко" та призначено розгляд апеляційної скарги на 22.01.2020р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
		11.01.2020р. (вх.№209/20) на адресу суду від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
		У відзиві позивач зазначає, що відповідач не надав жодних доказів про фактичне та завчасне (з наведенням і підтвердженням конкретної дати) направлення чи надання позивачеві вказаних документів, без яких останній, відповідно, не міг здійснювати авансові платежі, а отже, твердження про наявність у діях позивача вини з невчасної оплати - безпідставні та не підкріплені жодним доказом.
		Посилання апелянта на не дослідження судом першої інстанції розміру збитків позивача від невчасного постачання товару як підставу для зменшення розміру неустойки вважає безпідставним. Так, відповідно до ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, а отже таке твердження не може обґрунтовувати позицію про допущення судом неповного з`ясування обставин.
		Зазначає, що твердження апелянта про не врахування і неповне дослідження судом підстав для зменшення неустойки спростовується самим рішенням (арк.5 описової частини), де досить детально описано дане питання.
		Посилання відповідача на ст.233 Господарського кодексу України як підставу зменшення штрафних санкцій через майновий стан сторони, позивач також вважає необґрунтованим та недоведеним, оскільки, доказів загрози банкрутства підприємства, інших доказів наявності форс-мажорних обставин, які б свідчили про неможливість виконати умови договору у визначений строк відповідачем суду не надано. 
		Дані доходу за І півріччя 2019р. відповідача не можуть відображати реальний фінансовий та майновий стан ПрАТ «Енко». Крім цього, наявність збитків у позивача судом не досліджувалось, оскільки це не є предметом спору та відповідно до ст.550 Цивільного кодексу України не впливають на право пред`явлення неустойки.
		На підставі викладеного позивач просить суд залишити рішення Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. у справі №903/706/19 без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ "Енко" від 05.12.2019р. без задоволення.
		У судовому засіданні 22.01.2020р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. у справі №903/706/19, та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 65%.
		Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги відповідача, надав пояснення по справі. Просив суд залишити рішення Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. у справі №903/706/19 без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ "Енко" від 05.12.2019р. без задоволення.
		 
		Розглядом матеріалів справи встановлено.
		12.07.2018р. між АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" (Покупець) та ПАТ "Енко" (Постачальник) укладено договір поставки (закупівля товару за власні кошти) з додатками.
		Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікації/ях (товар), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. 
		Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного у Спеціфікації/ях до цього Договору (п.3.2 Договору).
		Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунку на оплату та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок Постачальника, на умовах, зазначених у Спеціфікації/-ях або з урахуванням умов, передбачених п.3.4 Договору.
		Згідно п.п.5.1-5.3 Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях до цього Договору. Датою поставки Товару (кожної партії Товару) є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Постачальник вказує у акті приймання-передачі Товару або видатковій накладній код УКТ ЗЕД Товару. За вимогою Покупця Постачальник письмово повідомляє Покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження Товару шляхом направлення листа (для резидента).
		Відповідно до п.7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність передбачену законодавством України та цим Договором.
		Пунктами 8.1-8.3 Договору погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли "поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або або іншим уповноваженим на це органом.
		Згідно п.10.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скраплення печатками Сторін (за наявності), і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань.
		Договір підписаний представниками постачальника та покупця та скріплений печатками сторін.
		Як вбачається зі Специфікацій до Договору відповідач зобов`язувався поставити на адресу Філії УГВ-Сервіс АТ Укргазвидобування вагончики, пристосовані для проживання, адміністративних та побутових потреб працівників філії. Вартість всіх вагонів, передбачених договором, склала 2 815 828грн. (Додаток №1).
		Додатком №2 до Договору був встановлений графік поставки товару. Зокрема, вагончики мали бути поставлені у наступні строки: три вагони житлові - протягом 60 календарних днів з дати укладання договору (тобто не пізніше 10.09.2018 р.), три вагони (майстра, їдальня, інструментальна-сторожка) - протягом 90 календарних днів з дати укладання договору (тобто не пізніше 10.10.2018 р.); чотири вагони (сушарка, офіс, душова-пральня) - протягом 120 календарних днів з дати укладання договору (тобто не пізніше 09.11.2018 р.)
		Умовами Специфікації №1 (додаток №1 ) передбачені умови та строки оплати: 1-й етап: 50% попередня оплата від вартості першої партії Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Договору за умови пред`явлення рахунку; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів; 2-й етап: 50% попередня оплата від вартості другої партії Товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за першу партію Товару за умови пред`явлення рахунку та акту готовності першої партії Товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів; 3-й етап: 50% попередня оплата від вартості третьої партії Товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за другу партію Товару за умови пред`явлення рахунку, акту приймання-передачі першої партії Товару та акту готовності другої партії Товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів.
		На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. за №83 Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, позивач - ПАТ Укргазвидобування входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
		На виконання умов договору, позивач в три етапи перерахував відповідачу 2815828грн., що підтверджується платіжними дорученнями про оплату. 
		Проте, відповідач у порушення умов Договору, поставку оплаченого товару здійснив з простроченням термінів поставки, про що свідчать накладні на поставку товару.
		 
		Найменування товаруКількість товару, поставленого з простроченнямВартість товару (грн.), в т.ч. ПДВГраничний строк поставкиДата фактичної поставкиКількість днів прострочення поставкиНомер та дата накладної на поставку товаруВагон житловий2542 640,0010.09.2018р.22.12.2018р.102 дні№115 від 22.12.2018 Вагон житловий1271 320,0010.09.2018р.08.02.2019р.150 днів№19 від 08.02.2019 Вагон майстра1268 708,0010.10.2018р.08.02.2019р.120 днів№19 від 08.02.2019 Вагон- їдальня1293 760,0010.10.2018р.20.03.2019р.160 днів№29 від 20.03.2019 Вагон інструментальний- сторожка1240 480,0010.10.2018 р.20.03.2019р.160 днів№29 від 20.03.2019 Вагон-сушарка2556 800,0009.11.2018 р.05.04.2019р.146 днів№38 від 05.04.2019 Вагон-офіс1209 880,0009.11.2018 р.22.04.2019р.163 дні№46 від 22.04.2019 Вагон душова- пральня1432 240,0009.11.2018 р.22.04.2019р.163 дні№46 від 22.04.2019 
		Отже, матеріалами справи підтверджено, що товар, оплачений позивачем, відповідачем був поставлений з порушенням строків поставки.
		 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
		Як встановлено ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору. 
		В силу ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Як встановлено ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
		В силу ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Як встановлено ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. 
		Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. 
		Згідно положень ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.
		Частинами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
		Пунктом 7.10 Договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного Договору, останній сплачує Покупцю у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
		Колегія суддів, здійснивши перевірку нарахування пені та штрафу, встановила, що позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 143134,67грн за період прострочення з 21.08.2018р. по 29.01.2019р. та 98042,20грн штрафу у розмірі 7% від вартості вагонів, поставлених з простроченням понад 30 календарних днів, є підставними та підлягають до стягнення. 
		При цьому, відповідач, на підставі ст.233 Господарського кодексу України та посилаючись на звернення до позивача про відтермінування поставки товару, можливу загрозу банкрутства, та значну суму штрафних санкцій, просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 65%. На підтвердження наведеного надав фінансовий звіт станом на 30.06.2019р. за 1 півріччя 2019р. 
		Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду про неможливість зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. 
		Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 
		Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступень виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
		Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
		Розглядаючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів апеляційного суду враховує, що відповідач неодноразово попереджував директора філії «УГВ-Сервіс» про затримку поставки товару та просив її відтермінувати (листи №245/25-2 від 14.03.2019р., №155 від 11.02.2019р.), на що позивачем не було надано відповіді; у відповідь на претензію про стягнення штрафних санкцій відповідачем було запропоновано добровільно сплатити 35% суми претензії, на що позивачем також не було надано відповіді, що підтверджує добросовісність відповідача, який не ухилявся від виконання зобов`язання; як вбачається з звіту про фінансові результати ПрАТ «Енко» за 30.06.2019р., прибуток підприємства за минулий квартал склав 54тис.грн.; також, в матеріалах справи відсутні докази про виникнення будь-яких збитків у позивача у зв`язку з несвоєчасною поставкою вагончиків по договору поставки №УГВС 290/13-18 від 12.07.2018р.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є надмірно великими.
		Враховуючи, що було встановлено відсутність завданих збитків позивачу зі сторони відповідача, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, ступінь виконання відповідачем зобов`язання, а також інші обставини, які унеможливлювали належне виконання відповідачем умов договору, колегія суддів вважає можливим частково задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яка підлягає стягненню зі сторони, та зменшити розмір штрафних санкцій (штраф, пеню) до 50%.
		Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Враховуючи викладене, колегія суддів, дійшовши висновку про наявність підстав для зменшення неустойки (штрафу, пені), приходить до висновку про зміну цього рішення відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства "Енко" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс 298418грн. 48коп. (з них: 199864грн. 50 коп. пені та 98553грн. 98коп. штрафу).
		При цьому, судовий збір сплачений в суді першої інстанції в разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру. З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно задоволених вимог покладається на позивача.
		Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енко" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. у справі №903/706/19 задоволити частково.
		Рішення Господарського суду Волинської області від 11.11.2019р. у справі №903/706/19 змінити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енко" (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 13367676) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії "УГВ-Сервіс (36021, м.Полтава, вул.Грабчака, 4А, код ЄДРПОУ 40444061) 298418грн. 48коп. (з них: 199864грн. 50 коп. пені та 98553грн. 98коп. штрафу), а також 8952грн. 55коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
		Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії "УГВ-Сервіс (36021, м.Полтава, вул.Грабчака, 4А, код ЄДРПОУ 40444061) на користь Приватного акціонерного товариства "Енко" (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 13367676) 10329,45 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
		 
		Повний текст постанови складено 27.01.2020р.
		 
		 
		Головуючий суддя Саврій В.А. 
		 
		Суддя Дужич С.П. 
		 
		Суддя Миханюк М.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...