Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 688/257/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2021. Зареєстровано: 01.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2021.
Дата набрання законної сили: 02.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/688/58/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021240270000023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 688/257/21 
		№ 1-кп/688/58/21 
		 
		                    ВИРОК
		Іменем України
		 
		01 жовтня 2021 року                                     м.Шепетівка
		 
		Шепетівський міськрайонний суд    Хмельницької області в складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		при секретарі             ОСОБА_2 ,
		з участю прокурорів         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого         ОСОБА_5 , 
		потерпілого             ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12021240270000023 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бальтазарівка Чаплинського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.185 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   31 грудня 2020 року близько 17.00 год. ОСОБА_5 після вживання алкогольного напою, разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приїхав автомобілем марки «Ford» моделі «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним на праві користування ОСОБА_6 , на територію подвір`я будинку АДРЕСА_2 , що належить останньому. Виходячи останнім з салону автомобіля, ОСОБА_5 побачив на панелі приборів вказаного автомобіля дві паперові коробки, у яких знаходилися платіжні картки АТ КБ «Приватбанк», належні потерпілому ОСОБА_6 , та вирішив заволодіти ними. З цією метою, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, нахилившись до панелі приборів вищевказаного автомобіля, взяв правою рукою ці паперові коробки, у яких знаходилися платіжні картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які є різновидом офіційних документів та містять обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента, на яких були зазначені пін-коди від банківських карток, з метою подальшого здійснення розрахунків та зняття коштів шляхом їхнього використання, а також грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою, які знаходилися в одній з коробок, та поклав їх у праву кишеню своїх штанів. Після цього ОСОБА_5 вийшов з салону автомобіля, повечеряв разом з потерпілим та іншими особами, що приїхали з ними, та через 20 хв. покинув місце події з викраденим майном. Того ж дня близько 19.30 год. ОСОБА_5 намагався за допомогою вказаних карток розрахуватися за продукти харчування в магазині, розташованому по АДРЕСА_3 , належного ФОП ОСОБА_12 , проте не зміг цього зробити в зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках. 
		   Допитаний по суті пред`явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_5 свою вину заперечив та показав, що ОСОБА_6 найняв його на роботу, він та ще 7 осіб, в тому числі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вирубували ліс в селі за м.Баранівка Житомирської області. ОСОБА_6 мав розрахуватися з ним за роботу  заплатити 2150 грн., натомість дав йому лише 500 грн. Після роботи всі разом їхали з лісу на синьому мікроавтобусі, що належав ОСОБА_6 . В Баранівці зупинилися, купили харчів та поїхали до ОСОБА_6 святкувати Новий рік. Він трохи випив алкоголю разом з усіма та пішов додому, а вдома цивільна дружина виявила в його рюкзаку 2 банківські картки. З цими картками він пішов в магазин, щоб їх перевірити, на коробках з-під карток були вказані пін-коди. В магазині, який знаходиться в с.Михайлючка, він хотів купити продукти харчування, але на цих картках не було грошей. Ще в коробці було 500 грн., за які він придбав продукти. Яким чином у нього опинилися ці банківські картки та гроші він пояснити не може, оскільки був в стані алкогольного сп`яніння. 
		   В подальшому змінив свої показання, визнав вину та показав, що 31.12.2020 року вдень він вживав алкоголь, а коли ввечері він з іншими працівниками прихали в с.Михайлючка до ОСОБА_6 , він останнім виходив з автомобіля, побачив банківські картки на панелі приборів автомобіля, які лежали зверху у паперових коробках, нахилився до них та забрав їх, поклав до правої кишені своїх штанів та вийшов з машини. В цей час надворі вже було темно і його ніхто не бачив. В коробочці з банківською карткою було ще 500 грн. однією купюрою. 
		Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 31.12.2020 року він разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 працювали в полі  вирубували кущі в с.Рогачі Баранівського району Житомирської області до 15.00 год. Працювали вони неофіційно у чоловіка на ім`я « ОСОБА_15 ». Їм привезли заробітну плату в сумі 6000 грн. на всіх. Він видав ОСОБА_5 500 грн., а ще 2500 грн. мав доплатити. Зазвичай роботодавець перераховував кошти на його банківську картку, про що всім було відомо. У нього було 2 банківські картки: № НОМЕР_3  для виплат та № НОМЕР_2  кредитна. Після роботи вони скупилися в Баранівці та поїхали його автомобілем до нього додому  в АДРЕСА_2 . Приїхали близько 17 год., всі забрали з машини свої речі та вийшли, машину після цього на замок не закривав, залишив біля подвір`я. На його подвір`ї, яке огороджене парканом, він із усіма випили 1 л горілки протягом 30 хв. ОСОБА_16 випив 3-4 чарки та через 20 хв. пішов додому. Коли він виходив з автомобіля, картки були на місці  на панелі управління автомобіля, доступ до них мали всі. Картки знаходилися в паперових коробочках банку, на них були зазначені пін-коди до карток, в одній з коробок разом з карткою було ще 500 грн. однією купюрою. В подальшому 9-10 січня наступного року він побачив на своєму телефоні смс-повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_2 , що 31.12.2020 року з його карткового рахунку намагалися зняти кошти о 19.32 год. та 19.33 год. в магазині ФОП ОСОБА_17 в с.Михайлючка. Коли його дружина прийшла у вказаний магазин, їй повідомили, що в цей час в магазин приходив ОСОБА_5 з цими картками. Він зателефонував ОСОБА_5 , щоб спитати про ці картки, але той не брав слухавку, а його дружина сказала, що вона нічого не знає. Після того, як він звернувся до поліції, картки йому повернув слідчий та повідомив, що їх знайшли у обвинуваченого. Грошей до теперішнього часу йому не повернуто. 
		   Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 31.12.2020 року він разом з потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , а також ще 5-6 осіб близько 16.00 год. їхали з м.Баранівки мікроавтобусом потерпілого в с.Михайлючка Шепетівського району до ОСОБА_6 . На панелі управління автомобіля лежали картки Приватбанку в 2-х коробках, що належали потерпілому. Приїхали у с.Михайлючка близько 18 год., повечеряли у нього та вживали спиртне. О 19-20 год. він поїхав до себе додому в с.Рилівка зі своїм односельцем, що приїхав по нього. Через 4-5 днів ОСОБА_6 телефонував йому та питав, чи не брав він його банківських карток, що були в машині. В Баранівці він бачив, як ОСОБА_6 клав 500 грн. у коробочку з банківською карткою. ОСОБА_5 в цей час сидів в задній частині автомобіля. 
		   Свідок ОСОБА_7 суду показав, що раніше працював з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 31.12.2020 року вони вирізали самосів в селі за Баранівкою, о 15-16 год. їхній роботодавець Армен привіз гроші за роботу  лише 6000 грн. на 7 осіб., частково розрахувався з ними, після чого вони поїхали додому на синьому мікроавтобусі «Форд», що належав ОСОБА_6 . В м.Баранівка ОСОБА_6 пішов в банк, а потім вони поїхали в с.Михайлючка до ОСОБА_6 . Там вони повечеряли всі разом та розійшлися близько 21 год. ОСОБА_6 лишився винен їм гроші, тому міг сам сховати свої картки, щоб не платити за роботу. 
		Свідок ОСОБА_12 показала, що працює продавцем в магазині в АДРЕСА_4 у ФОП ОСОБА_18 31.12.2020 року близько 19.30 год. в магазин прийшов ОСОБА_5 з дружиною, хотів розрахуватися за товар картками Приватбанку, просив перевірити, чи наявні на них кошти. Коштів було недостатньо, тому він розрахувався готівкою  500 грн. 
		Вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується також:
		-заявою ОСОБА_5 від 16.01.2021 року про долучення до матеріалів кримінального провадження двох карток ПриватБанку № НОМЕР_4 та № 5168757418150563, оформлені на ОСОБА_6 у двох спеціальних паперових коробках, на яких зазначено пін-коди до них (а.с.116),
		-довідками за реквізитами АТ КБ «ПриватБанк» від 28.01.2021 року, згідно яких банківські карткові рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 належать ОСОБА_6 (а.с.131, 132),
		-протоколом огляду мобільного телефону від 19.01.2021 року, згідно якого при огляді мобільного телефону, який належить ОСОБА_6 , у мобільному додатку «Вайбер» наявні смс-повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_2 за 31.12.2020 о 19.32 год. та 19.33 год. про відмову (а.с.134-135),
		-копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «FORD Transit синього кольору, який належить ОСОБА_19 (а.с.144),
		-протоколом огляду місця події з фото-таблицею від 19.01.2021 року, згідно якого по АДРЕСА_2 знаходиться домоволодіння, що належить ОСОБА_6 (а.с.146),
		-протоколом огляду місця події та фото-таблицею до нього від 19.01.2021 року, згідно якого під час огляду автомобіля блакитного кольору марки «Форд транзит», д.р.н. НОМЕР_1 , встановлено, що між кермом та панеллю приборів наявна полиця (а.с.152-159),
		-оглядом речового доказу  банківської картки № НОМЕР_3 . 
		Суд визнає протокол огляду речових доказів від 16.01.2021 року, скріншот з мобільного телефону потерпілого неналежними доказами, оскільки вони не відповідають принципу безпоседньості дослідження доказів судом, визначеному ст.ст.23, 99, 357 КПК України. 
		Суд визнає ухвалу слідчого судді від 20.01.2021 року про надання тимчасового доступу до документів, протокол тимчасового доступу до документів від 27.01.2021 року, довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 27.01.2021 року про неможливість надання тимчасового доступу до документів, копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 11.11.2008 року, витягу з державного реєстру правочинів від 11.11.2008 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.11.2008 року, довідки про належність житлової площі на домоволодіння від 11.11.2008 року, титульної сторінки технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2 неналежними доказами, оскільки вони не містять інформацію щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 таємно викрав чуже майно та викрав офіційний документ з корисливих мотивів та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України. 
		 
		Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 було пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у сховище, за наступних обставинах. 
		31.12.2020 року близько 19.15 год. ОСОБА_5 після спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на території подвір`я будинку АДРЕСА_2 , з метою викрадення чужого майна повернувся до домоволодіння свого знайомого ОСОБА_6 , яке розташоване за вищевказаною адресою, де, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_6 у салоні належного йому на праві користування автомобіля марки «Ford» моделі «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на той час знаходився на огородженій території подвір`я домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , на панелі приборів зберігає у двох спеціальних паперових коробках видані йому дві картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , видані на ім`я потерпілого ОСОБА_6 та грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою, які вирішив викрасти. З цією метою ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному місці та час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб проник на вищевказану огороджену територію подвір`я, після чого підійшов до автомобіля марки «Ford» моделі «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відчинив двері та у такий спосіб проник у салон автомобіля , де, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно викрав дві паперові коробки, на яких були зазначені пін-коди, у яких знаходилися картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , видані на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , які є різновидом офіційних документів та містять обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (банк) та держателя цього спеціального засобу, з метою подальшого здійснення розрахунків та зняття коштів шляхом їхнього використання, в одній з них знаходилися грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою. Відразу після цього ОСОБА_5 з викраденими картками та грошовими коштами в сумі 500 грн. покинув місце події. Своїми умисними діями ОСОБА_5 завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 500 грн. 
		Однак, як зазначив Верховний Суд в постановах від 10.10.2018 року у справі № 523/16623/16-к, від 08.11.2018 року у справі № 335/8665/16-к дії особи, яка шляхом вільного доступу потрапила до приміщення та вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, або якщо умисел на викрадення майна виник вже під час перебування у зазначених приміщеннях, не охоплюються ознакою «проникнення у приміщення чи сховище». 
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вільно зайшов до салону автомобіля, належного потерпілому, за його згоди, і після того як він побачив в салоні автомобіля коробки з банківськими картками у нього виник умисел на вчинення кримінального правопорушення  заволодіння ними. 
		За таких обставин, суд вважає, що ознака «проникнення у сховище» відсутня і дії обвинуваченого підлягають перекваліфікації з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України. 
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних ним кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, не одружений, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено. 
		Згідно досудової доповіді Шепетівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 22.03.2021 року виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк неможливе та може становити високу небезпеку для суспільства. 
		Враховуючи загальні засади призначення покарання, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став, а продовжив злочинну діяльність, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді обмеження волі з встановленням іспитового строку, що буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. 
		Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.65-67, 75, 76, 185, 357 КК України, ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні крмінальних проступків, передбачених ч.1 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України, і призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст.185 КК України  у виді 1 (одного) року обмеження волі, 
		- за ч.1 ст. 357 КК України  у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		На підставі ч.ч.1,3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Речові докази - дві картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6  повернути власнику ОСОБА_6 . 
		Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. 
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...