Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/17672/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2021. Зареєстровано: 04.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/523/1595/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021164490001250

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 523/17672/21
		Провадження №1-кп/523/1595/21
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 жовтня 2021 року 
		Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України у спрощеному провадженні в приміщенні суду обвинувальний акт й додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021164490001250 від 07.09.2021 року, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого та неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		   На адресу Суворовського районного суду м.Одеси із Суворовської окружної прокуратури м.Одеси для розгляду одночасно із означеним обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку, в якому викладено клопотання прокурора ОСОБА_3 про розгляд акта у спрощеному порядку, також надійшли матеріали кримінального провадження та відповідні заяви потерпілої сторони і сторони захисту.
		Положення ч.1 ст.382 КПК України встановлюють, що у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п`ятиденний строк з дня отримання такого обвинувального акта, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. 
		Вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані для судового розгляду обвинувальний акт й додані до нього матеріали, суд доходить наступних висновків.
		Згідно з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2021 року приблизно о 23:25 годині обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку №66 по вул.Ак.Заболотного в м.Одесі, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав дві металеві кришки люка телефонної мережі із запірним пристроєм з кабельної каналізації за №№С1227, С1367, та одну металеву кришку люка телефонної мережі типу «Л» із запірним пристроєм з кабельної каналізації за №С1229, які помістив до візка, заволодівши якими вказаний обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд та спричинивши таким чином ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду у загальному розмірі 7544,50 гривень. 
		Отже, за обвинувальним актом,  ОСОБА_2  висунуте обвинувачення у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. 
		Відповідно до означених вище заяв, представник потерпілого ПАТ «Укртелеком» та обвинувачений  ОСОБА_2 , за участю захисника останнього - адвоката ОСОБА_4 , погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомилися з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду, виявивши згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинувачений при цьому повністю й беззаперечно визнав свою винуватість, просив призначити йому покарання у виді громадських робіт.
		З огляду на матеріали кримінального провадження, обвинувачений  ОСОБА_2  під час досудового розслідування повністю визнавав свою провину за висунутою підозрою, що ідентична викладеному в акті обвинуваченню, а будучи допитаним дізнавачем в якості підозрюваного, надав зізнавальні показання про час, місце, спосіб і мотиви вчиненого ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєного кримінального проступку.
		Втім, суд вважає, що винність обвинуваченого  ОСОБА_2  у вчиненні ним кримінального проступку, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників провадження не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджуються наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не проводилось, відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.
		Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що обвинувачений  ОСОБА_2  своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а відтак дії зазначеної особи вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.185 КК України.
		Так, з огляду на ч.1 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.
		 
		 
		 
		 
		 
		За ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_2 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним та те, що скоєне ним відноситься до категорії кримінальних проступків, а також судом враховується особа обвинуваченого  свою провину визнає, раніше не судимий, на обліку в КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР і КНП «Одеський обласний центр психічного здоров`я ООР» не перебуває, забезпечений місцем реєстрації й проживання, але офіційно не працевлаштований і неодружений, що свідчить про відсутність у обвинуваченого легальних джерел доходу та обумовлює можливість його виправлення в умовах суспільства.
		Згідно з обвинувальним актом, прокурором ОСОБА_3 в якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого  ОСОБА_2 , визначено щире каяття.
		Проте, з такою позицією прокурора, суд погодитись не може, оскільки незважаючи на визнання обвинуваченим  ОСОБА_2  своєї провини, останній протягом досудового розслідування та станом на час розгляду кримінального провадження судом заподіяну потерпілій стороні матеріальну шкоду не відшкодував, а згідно з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (зокрема, постанова від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к, від 09.10.2018 року у справі №51-275км17), розкаяння особи передбачає, окрім визнання фактів вчинення злочинів, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у скоєному, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.
		Втім, відомості, які б підтверджували факт щирого каяття обвинуваченого  ОСОБА_2 , зокрема у формі відшкодування останнім завданої потерпілій стороні матеріальної шкоди у визначеному в обвинувальному акті розмірі, мали знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження, але відповідних доказів на підтвердження означеної обставини, до суду не надано і матеріали провадження таких даних не містять.
		Отже, за приписами ст.ст.66, 67 КК України, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання  ОСОБА_2 , протягом розгляду кримінального провадження судом, не встановлено.
		На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги наявні в матеріалах справи характеризуючі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 (зокрема, його не працевлаштованість, відсутність легальних джерел доходів), які за приписами ст.ст.53, 57 КК України обумовлюють неможливість призначення йому таких видів покарання як штраф або виправні роботи, суд у контексті ст.ст.50, 56, 65 цього ж Кодексу та згоди обвинуваченого на призначення йому покарання у виді громадських робіт, доходить висновку про те, що виправлення зазначеного обвинуваченого й недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень має відбуватися без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді громадських робіт у визначених санкцією ч.1 ст.185 КК України межах, що за переконанням суду є обґрунтованим й достатнім для виправлення зазначеної особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Частиною 1ст.56КК Українирегламентовано,що громадськіроботи полягаютьу виконаннізасудженим увільний відроботи чинавчання часбезоплатних суспільнокорисних робіт,вид якихвизначають органимісцевого самоврядування,а заст.36КВК України,покарання увиді громадськихробіт відбуваєтьсяза місцемпроживання засудженогота контрольза виконаннямпокарання покладаєтьсяна уповноваженийорган зпитань пробації. 
		Керуючись ст.ст.369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
		Згідно зі ст.56 КК України, ст.ст.36-38 Кримінально-виконавчого кодексу України, строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання. 
		Відповідно до ст.36 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку та контроль за виконанням засудженим ОСОБА_2 покарання,  покласти на начальника Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
		Копії вироку направити прокуророві та ОСОБА_2 , а також спрямувати для виконання до Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та надати для відома іншим заінтересованим особам.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня ухвалення, а для ОСОБА_2 ,  у той же строк з дня отримання його копії.
		 
		С у д д я: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...