Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/22177/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2021. Зареєстровано: 13.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 11.10.2021
Номер судового провадження: A/855/22967/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22177/21                                                            Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  11 жовтня 2021 року                                                                         м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді                                                            Коротких А.Ю.,
		суддів                                                                                Сорочка Є.О.,
		                                                                                          Єгорової Н.М.,
		при секретарі                                                                      Дмитренко К.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Державна служба геології та надр України та відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої вимоги апелянти мотивують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
		Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
		Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у справі №640/18993/19 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 04 вересня 2019 року № 175-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр з 05 вересня 2019 року та стягнуто з Держгеонадр на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 61 663,42 грн, допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр з 05 вересня 2019 року та в частині стягнення з Держгеонадр на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за один місяць в сумі 11 400,00 грн.
		28 лютого 2020 року позивачу у справі № 640/18993/19 було видано виконавчі листи в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадри з 05 вересня 2019 року та стягнення з Держгеонадр на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за один місяць в сумі 11 400,00 грн.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року залишено без змін.
		На підставі вказаного вище рішення та виданих на підставі нього виконавчих листів, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №62455703 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року.
		Так, 02 липня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною, розглянуто заяву про примусове виконання вказаного рішення та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження. Крім того, державним виконавцем було також винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
		Також, у даному виконавчому провадженні, державним виконавцем відділу винесено вимоги до боржника у зв`язку з невиконанням судового рішення, після цього 17 листопада 2020 року було винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання судового рішення у розмірі 5 100 грн, та 21 грудня 2020 року виконавцем повторно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн за невиконання судового рішення.
		Проте, надалі, постановою від 30 квітня 2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку з ніби-то перешкоджанням боржником виконанню рішення суду.
		В обґрунтування вказаної постанови, державним виконавцем було зазначено наступне:
		« 20 квітня 2021 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу державного виконавця від 20.04.2021 року № 62455703/20.1/22, якою вимагалось надати до Державної служби геології та надр України трудову книжку для внесення відповідного запису про поновлення на посаді.
		29 квітня 2021 року до Міністерства юстиції України надійшов лист Державної служби геології та надр України, яким повідомляється, що станом на 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 так і не з`явилась до Державної служби геології та надр України, не надала трудову книжку для внесення запису про її поновлення на посаді.
		Таким чином стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій.»
		Позивач, не погоджуючись з оскаржуваною постановою, звернулась до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (надалі - Закон України «Про виконавче провадження»).
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», (частина перша статті 5 Закону).
		Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
		Так, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 62455703 з примусового виконання виконавчого листа № 640/18993/19 виданого 28 лютого 2020 року Окружним адміністративним судом м. Києва про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року.
		В свою чергу, з аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що на виконання вказаного вище рішення на підставі якого відкрито виконавче провадження, Державною службою геології та надр України було прийнято наказ від 17 березня 2020 року № 86-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року.
		Водночас, щодо вказаного суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
		Так, за змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
		У постанові від 13 серпня 2020 року, справа № 821/3795/15-а, Верховний Суд звернув увагу на те, що «враховуючи приписи частини 1 статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а, отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі».
		У судовій практиці вироблений підхід, згідно з яким у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, роботодавець повинен внести відповідні зміни до чинного штатного розпису - ввести скорочену посаду або поновити працівника на рівнозначній посаді.
		У доктрині трудового права поновлення незаконно звільненого працівника на роботі за рішенням суду розглядається як правовідновлювальний юридичний фактичний склад, що утворюється із сукупності відповідних одиничних юридичних фактів, які настають у певній послідовності.
		Таким чином, при вирішенні судом спору про поновлення на роботі на користь працівника трудові відносини фактично відновляться, якщо окрім власне рішення суду, матимуть місце волевиявлення працівника і роботодавця у формі відповідних передбачених законом дій, спрямованих на його виконання. Отже, для того, щоб трудові відносини відновилися, не достатньо лише рішення суду як правовідновлювального юридичного факту, а й потрібно, зокрема, щоб поновлена особа фактично приступила до роботи. З боку роботодавця для повноцінного відновлення трудових відносин також вимагається вчинення певних дій, спрямованих на виконання відповідного рішення суду, без яких відновлення правового становища працівника, яке існувало до моменту його незаконного звільнення, не може вважатися таким, що відбулося.
		За змістом пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнений без законних підстав або з порушенням установленого порядку працівник не поновлюється на попередній роботі лише у випадку, коли поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації.
		У постанові від 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц Верховний Суд роз`яснив, що «негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і піддягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави».
		Верховний Суд також дійшов висновку про те, що «законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися».
		Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується поновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі) (п.  5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права» від 27 вересня 2012 року № 10-1389/0/4-12.
		Виходячи з вищенаведеного, роботодавець повинен поновити працівника на попередній роботі незалежно від наявності у штатному розписі цієї посади, зокрема, у разі відсутності цієї посади - внести відповідні зміни до штатного розпису або поновити на рівнозначній посаді. Відсутність посади не може бути підставою для невиконання рішення суду, адже роботодавець повинен скасувати наказ про звільнення і відновити становище працівника, яке існувало до порушення права: забезпечити працівнику ті ж самі умови праці, які він мав до незаконного звільнення.
		Отже, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ чи розпорядження про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, яке включає в себе створення умов, за яких він може здійснювати виконання трудових обов`язків у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17.
		В свою чергу, з матеріалів даної справи вбачається, що ОСОБА_1 при виконанні виконавчого провадження № 62455703, відкритого на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року, було поновлено на посаді начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року.
		Водночас, на момент виконання рішення суду, що було відомо державному виконавцю, штатний розпис, яким була передбачена посада начальника Юридичного управління, затверджений наказом Держгеонадр від 04 жовтня 2017 року № 439 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України» визнано таким, що втратив чинність згідно з наказом Держгеонадр від 26 грудня 2018 року № 518 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України», тобто посада, на якій прийнято наказ поновити стягувача відсутня в штатному розписі.
		Тобто, з аналізу вказаного можна дійти висновку, що на момент поновлення ОСОБА_1 чинним був штатний розпис Держгеонадр, затверджений наказом Держгеонадр від 07 лютого 2020 року № 36, з аналізу якого вбачається, що така посада, як начальник Юридичного управління у ньому відсутня, водночас, вказаним штатним розписом від 07 лютого 2020 року була передбачена рівнозначна за функціональними обов`язками та кваліфікацією посада, а саме - директора Юридичного департаменту.
		Крім цього, відповідно до копії вимоги Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31 липня 2020 року № 62455703/20.1/22, вбачається наступне:
		«До відділу надійшла заява Державної служби геології та надр України за підписом Голови Опімаха Р.Є. про закінчення виконавчого провадження, якою повідомляється про виконання рішення суду. До заяви додано копію наказу Державної служби геології та надр України від 17.03.2020 року №86-к, яким скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 04.09.2019 року №5-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Юридичного управління з 05.09.2019 року.
		Докази внесення відповідного запису до трудової книги стягувача боржником не надані.
		Стягувачем ОСОБА_1 повідомлено відділ про те, що вона фактично не поновлена на посаді, оскільки наказом Держгеонадр від 04.10.2017 року № 439 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України», штатний розпис, де існувала посада начальника Юридичного управління, визнано таким, що втратив чинність відповідно до наказу Держгеонадр від 26.12.2018 року №518 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України», що підтверджується копіями зазначених наказів.
		Також стягувачем надано до відділу копію наказу Держгеонадр від 07.02.2020 року «Про введення в дію штатного розпису Державної служби геології та надр України», яким введено в дію з 1 січня 2020 року штатний розпис Державної служби геології та надр України на 2020 рік, погоджений Міністерством фінансів України від 04.02.2020 року. Згідно витягу зі штатного розпису на 2020 рік посада начальника Юридичного управління в структурі відсутня.
		З наведеного вбачається, що боржником видано наказ про поновлення стягувача на неіснуючій посаді, а отже, фактичного виконання рішення суду не відбулось.
		Разом з тим, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду».
		Крім того, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №640/18993/19 колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 слід поновити на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр. В той же час, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису.
		До того ж, відповідно до висновків науково-правової експертизи від 20 серпня 2020 року № 126/160-е, проведеної Радою Науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України: «видання роботодавцем наказу про поновлення працівника на скороченій посаді, яка на час видання такого наказу не передбачена штатним розписом установи, не може вважатися належним виконанням рішення суду про поновлення працівника. Таким чином, наказ Держгеонадр від 17 березня 2020 року № 86-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді, що не передбачена внутрішніми організаційно-управлінськими документами роботодавця, зокрема штатним розписом, не забезпечує відновлення порушених прав особи та не відповідає законодавчо встановленим гарантіям. При цьому, відсутність посади у чинному штатному розписі не може бути підставою для невиконання рішення суду, адже роботодавець зобов`язаний скасувати незаконний наказ про звільнення і відновити становище працівника, яке існувало до порушення права, а саме забезпечити працівнику ті ж самі умови праці, які він мав до незаконного звільнення. Отже, поновлення є можливим виключно шляхом введення до чинного штатного розпису скороченої посади або поновлення згідно з чинним штатним розписом на рівнозначній посаді.»
		Таким чином, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савка Ліана Олегівна, приймаючи постанову про повернення виконавчого провадження від 30 квітня 2021 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», діяла всупереч вимогам чинного законодавства та обставинам, які свідчать про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки на момент прийняття оскаржуваної постанови рішення щодо поновлення позивача на займаній посаді так і не було виконано належним чином, з урахуванням тих висновків, які були викладені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 640/18993/19 та у висновку науково-правової експертизи від 20 серпня 2020 року № 126/160-е, проведеної Радою Науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України.
		Водночас, посилання державного виконавця на те, що стягувачем-позивачем було вчинено перешкоджання проведенню виконавчих дій, суд не бере до уваги, оскільки відповідачем на підтвердження вказаних посилань не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем вчинялись дії, які перешкоджали виконанню рішення щодо поновлення позивача на посаді.
		Також не надано відповідачем разом із матеріалами виконавчого провадження доказів того, що боржник надав державному виконавцю докази направлення стягувачу наказу про поновлення, запрошення прибути на роботу. Наявні в матеріалах виконавчого провадження листи були надані боржником без доказів поштового направлення стягувачу, а тому державний виконавець з невідомих суду причин цю інформацію не перевірив.
		Отримуючи численні листи від боржника з вимогами закрити виконавче провадження, оскільки наказ про поновлення стягувача прийнято, листи про це ніби-то направлено, відповідач, не погоджуючись з цим, накладав на боржника штрафи, і в серпні 2020 року не виносив вимоги щодо стягувача надати трудову книжку, за тих самих обставин, які не змінились за період з 17.03.2020 року до 20.04.2021 року.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повертаючи виконавчий документ стягувачу та приймаючи відповідну постанову, порушила принцип правової визначеності та винесла постанову всупереч попередньо прийнятим в цьому ж виконавчому провадженні постановам, не перевіривши викладені боржником заяви та їх відповідність дійсним обставинам, що дає підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30 квітня 2021 року ВП № 62455703, винесену державним виконавцем.
		Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      Коротких А.Ю.
		 
		Судді:                                                                                          Сорочко Є.О.
		 
		                                                                                                    Єгорова Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...