Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 730/546/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2021. Зареєстровано: 20.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2022
Результат оскарження 17.06.2022 Чернігівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/730/54/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021275390000181

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
		ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
		----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
		Справа №730/546/21 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" жовтня 2021 р. м.Борзна
		 
		 
		 
		Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
		 
		головуючої судді  ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		потерпілого(цивільного позивача)  ОСОБА_4 
		представника потерпілого (цивільного позивача)  адвоката ОСОБА_5 
		обвинуваченої  ОСОБА_6 
		захисника  адвоката ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзна кримінальне провадження №12021275390000181від 5червня 2021року зобвинувальним актомвід 25червня 2021року по обвинуваченню :
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Борзна Чернігівської обасті, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, заміжньої, не працюючої, раніше не судимої,-
		в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_6 , 04.06.2021 року, близько 17-40 години, перебуваючи на межі своєї земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень, навмисно нанесла один удар гострим краєм робочої частини сапи по спині ОСОБА_4 , у результаті чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді поверхневої рубаної рани поперекової ділянки спини, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 90 від 07.06.2021 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Прокурор вважав, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України є повністю доведеною зібраними у справі доказами, просив застосувати до неї покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
		Потерпілий ОСОБА_4  пояснив, що 04.06.2021 року він на подвір`ї свого домогосподарства біля паркану, який розташований зі сторони домогосподарства ОСОБА_6 , будував навіс для сільгосптехніки. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які допомагали йому в будівництві, поставили на межі між його та ОСОБА_6 присадибними ділянками будівельні козли. Він ненадовго поїхав у справах, в цей час йому зателефонували робітники і повідомили, що сусідка ОСОБА_6 не дозволяє їм ходити по межі, каже, що це її межа, погрожувала їм балончиком та викликала поліцію. Поліцейські порушень не виявили, по межі ходити не забороняли, для вирішення спору щодо межі порекомендували звернутись до земельного відділу. Ввечері, після 17-00 години, він допомогав робітникам будувати навіс. По своєму городу перейшов на межу і тримав металевий профіль обома руками, піднявши їх догори. В цей час ОСОБА_8 був на паркані, а ОСОБА_9 стояв на стільці за парканом. Вони допомагали прикручувати лист металу. ОСОБА_6 полола свій город. Побачивши їх, вона підбігла до нього та почала відхиляти профіль. Потім взяла сапу та замахнулася нею намагаючись нанести йому удар по голові. Він встиг відхилитися в бік і удар гострою частиною сапи прийшовся по профілю, залишивши вм`ятину на його поверхні. Обвинувачена відразу замахнулася вдруге, правою рукою він відхилив сапу, проте удар прийшовся в область попереку. Потім робітники помітили кров на футболці, виявилося, що в нього на спині рана. Він викликав поліцію, після чого звернувся в лікарню. 
		Щодо міри покарання обвинуваченій, потерпілий погодився з позицією прокурора. 
		Також, потерпілий ОСОБА_4 підтримав заявлений його представником цивільний позов та просив його задовольнити, вказав, що в результаті вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення йому завдано матеріальну шкоду, оскільки він купував медичні препарати необхідні для обробки рани та знеболення в результаті чого ним було витрачено 302,12 грн. Зазначив, що крім перепаратів вказаних в медичній карті, лікар призначав йому і інші лікарські засоби, зокрема і знеболюючі, проте вказані призначення були записані на окремому аркуші.
		Крім того, потерпілий вказав, що протиправною поведінкою обвинуваченої йому було завдано душевних страждань. Він переживав через ситуацію, яка склалася між ним та сусідкою. Розмір спричиненої моральної шкоди він оцінює в 10000 грн.
		Представник потерпілогоадвокат ОСОБА_5  вважав, що вина ОСОБА_6 у вчиненні даного правопорушення доведена поза розумним сумнівом зібраними у справі доказами. Щодо твердження сторони захисту, то зазначив, що слідчий експеримент проводився за адресою місця проживання потерпілого, а технічна помилка в протоколі слідчого експерименту, щодо адреси його проведення не є підставою для визнання вказаного доказу недопустимим. Також, вказує, що в основу висновку судово-медичної еспертизи експертом покладені дані об`єктивного дослідження потерпілого. Вважає, що заперечення обвинуваченою своєї вини є захисною версією, оскільки вона не зверталася до правоохоронних органів з приводу завданих їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . 
		Крім того, представник потерпілого підтримав заявлений цивільний позов та просив стягнути з обвинуваченої понесені ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу. Щодо міри покарання підтримав позицію прокурора.
		Обвинувачена ОСОБА_6  в судовому засіданні пояснила, що 04.06.2021 року повернувшись додому близько 15-30 год., вона побачила у своєму дворі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які виносили будівельний козлик. Вона зробила їм зауваження, оскільки вони ходили по її городу. Вони не відреагували і вона підійшла до паркану і перекинула будівельний козлик. Почувши у відповідь нецензурну лайку вона викликала поліцію. Коли приїхала поліція, вони пішли з її городу. Пізніше вона полола буряк з іншої сторони свого городу і побачила, як ОСОБА_4 обійшовши паркан і сітку, якими відокремлені їх домогосподарства, ніс листок металопрофілю розміром приблизно 0,5 м. на 1,5 м. Підійшовши до навісу, він притулив його над парканом і тримав обома руками. При цьому ніяких інструментів у його руках вона не бачила. Вона зробила йому зауваження, сказавши щоб він покинув її територію. Проте останній не реагував. Приблизно через 5 хвилин вона повторила своє зауваження і пішла до нього через город, кинувши сапу десь посередині городу. Коли вона підійшла до ОСОБА_4 , той стояв до неї спиною тримаючи листок металопрофілю обома руками на рівні своєї голови. Вона двома руками почала відхиляти металопрофіль. ОСОБА_4 вдарив її правою рукою по верхній частині спини, потім вона підійшла до нього вдруге і він знову її вдарив. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на паркані чи поза ним вона не бачила. Під час цих подій на сусідніх городах були люди. Після цього вона викликала поліцію щоб зафіксувати факт нанесення їй тілесних ушкоджень. Звідки взялася вм`ятина на металопрофілі їй невідомо.
		Крім того, обвинувачена зазначила, що відмовила у проведенні слідчого експерименту на її території, оскільки вона вперше в такій ситуації і хотіла залучити адвоката, проте їй було відмовлено. Стверджує, що слідчий експеримент проводився на її території, їй відомо, що по межі ходили якісь четверо чоловіків. Коли проводився слідчий експеримент її вдома не було. Також вказала, що всі фотоілюстрації додані до протоколу слідчого експерименту зроблені не на території її домогосподарства.
		ОСОБА_6 не визнала, заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		Захисник вважав, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів на встановлення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Вважає, що покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані свідки знайомі потерпілого, працювали у нього і мають процесуальний інтерес у даній справі. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не були очевидцями вказаної події. Вважає, що свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтверджують слова обвинуваченої, оскільки вони бачили як ОСОБА_4 її відштовхував. Також, зазначив, що висновок судово-медичної експертизи є недопустимим доказом, оскільки експерт не мав права збирати документи при проведенні експертизи, при проведенні дослідження він використовував медичну карту надану самим ОСОБА_4 та посилається на неї у своєму висновку. Вказує, що слідчий експеримент був проведений за адресою місця проживання обвинуваченої, на що остання не давала своєї згоди. Протокол проведення слідчого експерименту, вважає недопустим доказом, оскільки він отриманий в результаті істотного порушення прав обвинуваченої, а саме права на недоторканість житла чи іншого володіння особи. Також вказує на неповноту дізнання, оскільки не було проведено огляд місця події, не вилучено сапу, та футболку ОСОБА_4 .
		Вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, просив визнати її невинуватою та відмовити в задоволенні цивільного позову. 
		Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 суду повідомили, що вони товаришують з потерпілим ОСОБА_4 04.06.2021 року вони допомагали ОСОБА_4 будувати навіс з металопрофілю біля паркану з боку городу ОСОБА_6 . На межі земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вони поставили будівельний козел, розмістились на паркані і працювали. Прийшла ОСОБА_6 перекинула козел на свій город, та почала сваритися на них, що вони топчуть її город, погрожувала їм газовим балончиком, після чого викликала поліцію. Працівники поліції порушень не виявили, не забороняли їм ходити по межі. Близько 17-30 години приїхав ОСОБА_4 , обійшовши паркан, він стояв на межі та тримав обома руками листок металопрофілю. ОСОБА_8 , який знаходився на паркані та ОСОБА_9 , який стояв на стільці за парканом, допомагали йому прикручувати профіль. Прибігла ОСОБА_6 , яка в цей час полола свій город, і почала їх сварити. Вона замахнулась гострою частиною сапи в голову потерпілого, проте, останній відхилився і удар прийшовся на металопрофіль від чого залишилась вм`ятина. Обвинувачена відразу замахнулась вдруге, проте ОСОБА_4 правою рукою відхилив сапу і удар прийшовся на спину в області поперека. Потім потерпілий вирвав сапу з її рук і відкинув на землю. ОСОБА_6 пішла викликати поліцію. Вони помітили кров на футболці ОСОБА_4 і він теж зателефонував до поліції.
		Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомили, що вони були запрошені в якості понятих при проведенні слідчого експерименту в господарстві ОСОБА_4 , а саме у навісі де стояв трактор. У ході цієї слідчої дії, вони спостерігали, як потерпілий ОСОБА_4 розповідав та показував, що в червні робітники будували навіс. Щоб допомогти їм, він перейшов на межу, де тримав листок металопрофілю, прийшла сусідка та двічі вдарила сапою потерпілого. Лівою рукою ОСОБА_4 тримав профіль, правою захищався. Під час слідчого експерименту здійснювалося фотографування. Слідчий експеримент проводився з боку господарства ОСОБА_4 , щоб не спровокувати конфлікт із ОСОБА_6 .
		Свідок ОСОБА_12 повідомив, що 04.06.2021 року ввечері він був на своєму городі, коли його увагу привернув звук металу, він бачив як потерпілий ніс листок металу і підійшов до задньої стіни навісу. Оскільки він був на великій відстані, то йому не було видно чи по городу чи по межі він іде, проте бачив, що потерпілий ішов попід парканом. ОСОБА_6 в цей час полола на своєму городі. Він не бачив, щоб у неї в руках щось було. Потім вона пішла до потерпілого і між ними почалася сварка, першим він почув голос обвинуваченої, що вона говорила він не міг розібрати, бо був далеко. Він бачив як ОСОБА_6 впритул наблизилась до ОСОБА_4 і він її штовхнув правою рукою, потім вона підійшла ще раз і він відштовхнув її вдруге. В цей момент обвинувачений лівою рукою тримав лист металу. Він не бачив, щоб ОСОБА_6 завдавала удару ОСОБА_4 .. Після цього обвинувачена пішла викликати поліцію, а ОСОБА_4 продовжував роботу.
		Вказує, що протягом часу коли відбувалися вказані події, він працював на городі і постійно не дивився, що відбувається.
		Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, на початку червня 2021 року близько обіду (точного часу вона не пам`ятає), вони з чоловіком були на своїй присадибній ділянці. ОСОБА_6 в цей час полола город за допомогою сапи. Її увагу привернули жіночі крики. Чоловічого голосу вона не чула. Пребуваючи на відстані 150 м. від місця події, вона бачила як ОСОБА_4 тримаючи щось на рівні вище свого обличчя сильно штовхнув рукою обвинувачену, вона бачила один поштовх. В цей момент в руках обвинуваченої сапи вона не бачила. Після цього, ОСОБА_6 сказала, що викличе поліцію. Під час вказаних подій інших осіб окрім обвинуваченої та потерпілого не було. Вказує, що вона не весь час спостерігала за тим, що відбувається, оскільки ходила до дитини в будинок, а також працювала на городі.
		Пізніше, коли ОСОБА_6 приносила їм молоко, вона розповідала, що суперечка виникла через те, що ОСОБА_14 ходив по її городу.
		Заслухавши потерпілого, обвинувачену, свідків та дослідивши інші докази у справі у визначеному порядку та обсязі, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 в пред`явленому їй обвинуваченні підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:
		-заявою ОСОБА_4 від 04.06.2021 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що вона нанесла йому тілесні ушкодження вдаривши сапою по спині (а.с. 19).
		-висновком судово-медичної експертизи № 90 від 07.06.2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 було встановлено тілесне ушкодження легкого ступеня тяжкості у вигляді поверхневої рубаної рани поперекової ділянки спини, в утворенні якого могла мати місце динамічна дія (удар) твердого предмета, маючого більш-менш гострий край або лезо, тобто дія предмета володіючого властивостями рубального (а.с. 30-31).
		-протоколом проведення слідчого експерименту, який проводився на території господарства ОСОБА_4 з іншої сторони навісу для сільгосптехніки, в ході якого потерпілий ОСОБА_4 продемонстрував, як ОСОБА_6 замахувалась на нього сапою, та промахнувшись вдарила по листу металопрофілю від чого залишилась вм`ятина. А потім, нанесла йому удар робочою частиною сапи в область поперека (а.с. 41-48).
		-постановою про приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу, а саме DVD-R диску на якому містяться відеофайли з нагрудних камер працівників поліції, які 04.06.2021 року приїздили на виклики ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . 
		Так, на відеофайлі 20210604165708_0110 зафіксовано, що 04.06.2021 року в проміжок часу між 16.57 год та 17.00 год свідок ОСОБА_9 стоїть на підвищенні за парканом на території ОСОБА_4 вказане узгоджується з показаннями наданими свідком в ході судового розгляду.
		З відеофайлу 20210604184339_0114 вбачається, що дійсно 04.06.2021 року в проміжок часу між 17.00 год та 18.43 год мав місце конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Обвинувачена повідомляє працівникам поліції, що вони знов бігали по моїй території, також зазначає, що ОСОБА_15 її бив, а вона відбивалася, поліцію викликала з метою фіксації факту проникнення на її територію та застосування фізичного насильства.
		На відеофайлі 20210604184339_0115 зафіксовано, як ОСОБА_6 говорить, що після другого виклику поліції їх уже немає. Вказане свідчить про те, що біля навісу перебував не лише ОСОБА_4 , а також і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . 
		Також, обвинувачена на пропозицію працівників поліції відмовляється написати заяву про заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 
		-показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які бачили як ОСОБА_6 замахнулася сапою на ОСОБА_4 , той відхилився і удар прийшовся на профіль, від чого залишилась вм`ятина, потім вона знову замахнулася, проте ОСОБА_4 правою рукою відбив сапу і удар прийшовся в область поперека. Після цього, вони помітили кров на футболці ОСОБА_4 .
		Дослідивши вказані докази суд дійшов висновку про те, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, зібрані у встановленому законом порядку, не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченої поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
		Інші документи, надані стороною обвинувачення та досліджені судом не доводять і не спростовують винуватість ОСОБА_16 у вчиненні проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. 
		Також, суд не вважає такими, що доводять чи спростовують винуватість ОСОБА_6 схему розташування земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , Інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки обвинуваченої та потерпілого. Вказані докази носять інформативний характер, оскільки лише підтвержують наявність речових прав обвинуваченої і потерпілого на вказані земельні ділянки і свідчать лише про наявність межі між ними.
		Невизнання обвинуваченою своєї вини суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення, оскільки вона і стверджує, що потерпілий вчиняв фізичне насильство щодо неї і саме для цього вона викликала поліцію, проте з відповідною заявою вона до правоохоронних органів не зверталася.
		Суд також не враховує покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки, як повідомили вказані особи, вони постійно не спостерігали за подіями які відбувалися на межі ділянок потерпілого та обвинуваченої, крім того перебували на значній відстані від зазначеного місця.
		Щодо твердження захисника про процесуальну заінтересованість свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки вони знайомі ОСОБА_4 , працюють у нього, отримують плату за свою роботу, крім того перебувають у сімейних стосунках між собою. Суд вважає, що покази вказаних свідків логічні, послідовні, узгоджуються з поясненнями потерпілого та іншими доказами у справі. Обставини зазначені захисником не свідчать про процесуальний інтерес вказаних свідків. Крім того, вказані свідки давали показання в суді під присягою та були попереджені про кримінальну відповідальність.
		Щодо посилання захисника, про визнання висновку судово-медичної експертизи №90 від 07.06.2021 року недопустимим доказом, оскільки він зроблений на підставі наданих потерпілим безпосередньо експерту медичних документів, а саме амбулаторної картки. У даному випадку, отримання експертом безпосередньо від потерпілого, медичної документації не призвело до істотного порушення прав та свобод людини, а також не вплинуло на достовірність отриманих висновків. Як вбачається зі змісту висновку, в його основу покладено дані об`єктивного дослідження медичного огляду потерпілого ОСОБА_4 . Дані медичних документів ОСОБА_4 носили інформативний характер та не мали вирішального значення на підсумки експертизи. Вказане також, узгоджується з правовим висновком ВС викладеним у постанові №552/1884/20 від 21.07.2021 року.
		Щодо твердження захисника, що протокол проведення слідчого експерименту є недопустимим доказом, оскільки отриманий внаслідок істотного порушення прав обвинуваченої, так як, місцем проведення вказаної слідчої дії зазначено АДРЕСА_1 , тобто місце проживання обвинуваченої ОСОБА_6 , яка не давала своєї добровільної згоди її проведення. В даному випадку суд зважує на наступне. В протоколі слідчого експерименту місцем проведення вказаної слідчої дії дійсно вказано адресу місця проживання ОСОБА_6 . Проте, як бачається зі змісту вказаного протоколу, фотоілюстрацій до нього, а також показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які були залучені в якості понятих при проведенні вказаної слідчої дії, слідчий експеримент фактично проводився на території господарства потерпілого ОСОБА_4 . Крім того, в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачена вказала, що вона була відсутня за місцем проживання, коли проводилась дана слідча дія, а фотоілюстрації до вказаного протоколу зроблені не з території її домогосподарства. Таким чином, має місце описка допущена дізнавачем у протоколі слідчого експерименту щодо адреси його проведення. 
		Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні потерпілому ОСОБА_4 умисних легких тілесних ушкоджень, скоїла кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України і її дії органом дізнання кваліфіковані вірно.
		Вирішуючи питання за вид та міру покарання обвинуваченій, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії проступків, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винної, позицію потерпілого.
		Щодо ОСОБА_6 за місцем проживання негативні характеристики відсутні, заміжня, не працює, раніше не судима, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої в ході судового розгляду не встановлені.
		Суд не може погодитися з наявністю обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, що вказані прокурором в обвинувальному акті, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
		Щодо призначення покарання ОСОБА_6 , то суд враховує позицію прокурора який просив застосувати громадські роботи, а також думку потерпілого та його представника, які підтримали прокурора. 
		Виходячи з характеру та тяжкості скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення, яке відноситься законом до кримінальних проступків, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, особи винної та її ставлення до вчиненого нею діяння, відсутності на час ухвалення вироку постійного місця роботи, позиції потерпілого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді громадських робіт.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме визначеній у ст.50 КК України меті покарання.
		Застосування ОСОБА_6 інших видів покарання, передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України (штраф, виправні роботи), суд вважає неможливим, оскільки обвинувачена не працює, легальних джерел доходу не має.
		Розглядаючи заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа отримала у зв`язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, які фізична особа отримала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, членів його сім`ї або близьких родичів; у душевних стражданнях, які фізична особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням його майна.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		З огляду на вищевикладене, суд, керуючись принципом законності, виваженості, справедливості та диспозитивності, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
		Оскільки, ОСОБА_4 була заподіяна шкода внаслідок винних протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_6 , то остання повинна нести відповідальність за її спричинення потерпілому, як за матеріальну, так і за моральну шкоду.
		На підтвердження відшкодування матеріальної шкоди в сумі 302, 12 грн. потерпілим надано товарні чеки та виписка з медичної карти стаціонарного хворого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
		Так, відповідно до записів у медичній карті ОСОБА_4 04.06.2021 року він звертався до лікаря з приводу поверхневої рани шкіри поперекової ділянки. І йому рекомендовано місцеве застосування лейкопластиря та обробка ділянки хлоргексидином. Придбання потерпілим лейкопластиря підтверджується товарним чеком №ЧК-0255589 від 05.06.2021 року на суму 17,10 грн. Придбання інших медичних препаратів не випливає із медичних призначень лікаря зафіксованих у медичній карті. Інших доказів медичних показань до застосування придбаних медпрепаратів та наявність рецепту потерпілий не надав. Таким чином, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 17,10 грн.
		Оскільки, протиправні дії обвинуваченої призвели до фізичного болю та душевних страждань потерпілого у зв`язку з ушкодженням його здоров`я, то в розумінні ст.23 ЦК України йому було завдано моральної шкоди.
		Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість завданих потерпілому тілесних ушкоджень, глибину його страждань, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди частково - на суму 3000 грн., що відповідає засадам виваженості, розумності, справедливості та співрозмірності.
		Отже, цивільний позов потерпілого слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченої 17,10 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн.  моральної шкоди.
		Крім того, відповідно до положень ст.118, ч.2 ст.120, ч.1 ст.124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 підлягають стягненню 18000 грн. на відшкодування понесених ним витрат на правову допомогу, надану адвокатом ОСОБА_5 , які підтверджені належними та допустимими доказами: договором №21/06/16 від 29.06.2021 року про надання правової (правничої) допомоги, додаткової угоди №1 до вказаного договору про погодження розміру гонорару, актом про надану правничу (правову) допомогу від 02.08.2021 року №1, Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, квитанцією до прибуткового касового ордера №21/06/16/1 від 02.08.2021 року про сплату коштів за договором про правову допомогу від 21.06.2021 року.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
		Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимогст.100 КПК України
		На підставі викладеного, керуючись ст.369-376 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_6 визнати винуватою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити їй покарання у виді 150 (сто п`ятдесяти) годин громадських робіт.
		До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_6 - не обирати.
		Речові докази по справі - DVD-R диск залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Цивільний позов представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 17 (сімнадцять) гривень 10 (десять) копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000 (три тисячі) гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя Борзнянського районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...