Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 409/358/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2021. Зареєстровано: 21.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2021.
Дата набрання законної сили: 07.12.2021
Результат оскарження 07.12.2021 Луганський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/431/385/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		05.10.2021
		 
		Справа 409/358/19
		Провадження 2/431/385/21
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 жовтня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області
		у складі: головуючого - судді Воронкіна О.А.,
		за участю секретаря Савкової Т.Є.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі  Відповідач) про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути з Відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 року.
		В обґрунтування позову банк посилається на те, що 21.04.2011 року відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписала заяву б/н від 21.04.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У позові банк зазначає, що відповідач своїм підписом у заяві підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг, тобто заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовій формі. Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач, у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, станом на 13.01.2019 року, має заборгованість в сумі 81398,70 грн.
		   Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 19.11.2020 року банк зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 21.04.2011 року в розмірі 71076,33 грн., з яких: 52671,29 грн.  заборгованість за простроченим тілом кредиту та 18405,04 грн.  заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, а також понесені Позивачем судові витрати.
		Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечила наявність заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 року у зв`язку з повним поверненням банку коштів, що надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем зазначено, що банк не мав права нараховувати будь-які проценти, пені та штрафи за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 року, так як такі умови не погоджувались між сторонами під час укладання кредитного договору № б/н від 21.04.2011 року. Відповідач не визнає умови та правила надання банківських послуг та тарифи банку, на які посилається позивач,частиною кредитного договору № б/н від 21.04.2011 року, так як вони не були відомі відповідачеві, вона з ними не знайомилась і не підписувала. Крім того, відповідач у відзиві стверджує, що будь-яка заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 року відсутня, так як надані банком кошти у вигляді кредитного ліміту на картковому рахунку повністю повернуто, а саме списані банком з карткового рахунку відповідача за рахунок коштів наданої позики за договором № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року. До відзиву відповідачем, крім іншого, додані копії дублікати чеків з призначенням «Пополнение карты/счета) або «Перевод на карту». 
		Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності відповідачки та представника. Позовні вимоги не визнає у повному обсязі, тому що згідно виписки банку за заявою відповідача від 21.04.2011 року банком встановлювався кредитний ліміт 21.04.2011 року у сумі 3600,00 грн. Даний кредитний ліміт 26.06.2011 року збільшено до 5000,00 грн. Після цієї дати більше банківської операції по збільшенню кредитного ліміту не відбувалося взагалі. Остання банківська операція по використанню відповідачкою кредитного ліміту у сумі 4935,59 грн. відбулась 28.09.2016 року. Дані кошти повернуті відповідачем повністю шляхом поповнення карткового рахунку та переказу 30.09.2016 року на суму 4600,00 грн. та 1000,00 грн. Відповідно вимога позивача про стягнення тіла кредиту у сумі 52671,29 грн. є необґрунтованою, жодним доказом по справі не підтверджено факту надання коштів у якості кредиту на суму 52671,29 грн. у зв`язку з викладеним просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк».
		У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, надав заяву, в якій зазначив що у разі відсутності в судовому засіданні відповідача та його представника просив провести судове засідання та розглянути справу за відсутності представника банку, на уточнених позовних вимогах, а саме стягнення суми заборгованості у розмірі 71076,33 грн. та судові витрати наполягає. Просить врахувати раніше надані по справі письмові докази, письмові та усні пояснення представника банку. Згідно наданої до суду відповіді на відзив банком зазначено, що банком до суду надано докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань. Крім того, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи не призначались. Відповідачем не доведено та матеріалами справи не встановлено, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа. Також згідно виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача на те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Тому просив суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, що наведені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		21.04.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір б/н з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5000,00 грн, шляхом підписання відповідної заяви від 21.04.2011 року.
		У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
		До позову на підтвердження укладання кредитного договору Банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
		У заяві Банку про зменшення розміру позовних вимог від 26.11.2020 року і доданого до неї розрахунку, зазначено заборгованість Відповідача за вказаним кредитним договором б/н від 21.04.2011 року станом на 10.11.2020 року, яка становить: 71076,33 грн., що складається з заборгованості за кредитом 52671,29 грн. та заборгованості за відсотками нарахований на прострочений кредит згідно ст. 625  18405,04 грн.
		Заява позичальника від 21.04.2011 року не містить умов щодо процентної ставки. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
		Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21.04.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті Банку, як невід`ємні частини спірного договору.
		Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
		При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
		Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
		Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин сторін (21.04.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (18.02.2019 року), і даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому,) оскільки кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, та за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, дійшов висновку про те, що надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
		Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Наявні в матеріалах справи умови і правила надання банківських послуг не мають правового значення, оскільки вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21.04.2011 року шляхом підписання заяви, а тому підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, відсутні.
		Також відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з Відповідачем АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11.Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
		Згідно п.п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити…
		Як вбачається з положень ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Стаття 629 ЦК України чітко визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
		Саме на таке порушення посилається Банк у позовній заяві та аргументує підстави для стягнення з Відповідача заборгованості за користування кредитними коштами, приєднанням останнього до Умов та правил надання банківських послуг та погодження Відповідача із запропонованими банком умовами користування послугами банку, про що свідчить підпис Відповідача на заяві, тобто позивач вважає, що з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений кредитний договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
		Дійсно, у ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому ці умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
		Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом Відповідач не підписувала Умови та правила надання банківських послуг, Умови користування послугами банку, Витяг з Тарифів, копії яких додані позивачем АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог до Відповідача.
		Більш того, зазначені копії витягів з Умов та витяг з Тарифів взагалі не містять необхідних реквізитів щодо посвідчення копій документів.
		Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги Умов та Тарифів розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, що саме у зазначеному в цих документах розмірі і порядку мають здійснюватися нарахування процентів за користування кредитними коштами.
		Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
		Позивачем до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за договором, копію документа, який за своєю формою і змістом є заявою, копію Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг та копії статутних документів банку. Разом з відповіддю на відзив Банком додано виписку по рахунку, фото та копію паспорта відповідача, накази Банку та договір №KUB1471512327512 від 18.08.2016 року.
		У заявах по суті справи сторони посилаються на факт укладання договору № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року, за умовами якого кошти позики були перераховані 31.09.2016 року на картковий рахунок, що вже був раніше відкритий за заявою відповідача б/н від 21.04.2011 року, та на який Банком надавався кредит, який є предметом даного спору. Позивач та Відповідач не заперечують та жодним чином не спростовують цього факту.
		Згідно Виписки за період з 01.04.2011 року по 15.04.2020 року, що надана Банком, 31.08.2016 року на картковий рахунок Відповідача зараховані Банком кошти у сумі 50000,00 грн. у графі «Деталі операції» зазначено «Оплата частями 5 (Україна, Днепропетровская, Днепропетровск) Пополнение карты». При цьому Банк, за рахунок коштів наданої позики, списав з карткового рахунку Відповідача наявну заборгованість за кредитом у сумі 4925,24 грн., і графа «Остаток после операции» має позитивне сальдо 45053,55 грн.
		Факт погашення 31.08.2016 року заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 року повністю співпадає та підтверджується Банком у Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.04.2011 року, укладеного між Приватбанком та клієнтом  ОСОБА_1 , станом на 30.09.2019 року, що наданий Банком разом з заявою про зменшення розміру позовних вимог від 26.11.2020 року, де станом на 01.09.2016 року у графі «Заборгованість за наданим кредитом» визначено суму «0».
		Протягом вересня 2016 року Відповідачем здійснена низка банківських операцій щодо зняття готівкових коштів, переказів та оплати товарів і послуг за рахунок коштів наданої позики, і станом на 24.09.2016 року позитивний баланс карткового рахунку складав 108,17 грн.
		28.09.2016 року Відповідачем здійснено операцію у сумі 5043,76 грн. частина якого здійснена за рахунок кредитного ліміту у сумі 4935,59 грн., деталі операції «Оплата платежей через термінал самообслуживания Белокуракино, ул. Чапаева, дом. 81, Магазин " Получатель: Тедис-Украина. Код квитанции 0636-3968-3543-6787».
		30.09.2016 року Відповідачем повернуто кошти кредитного ліміту двома операціями на суму 4600,00 грн. та 1000,00 грн., про що свідчить Виписка за період з 01.04.2011 року по 15.04.2020 року. В подальшому Відповідачем здійснювались виключно операції з поповнення карткового рахунку і кошти кредитного ліміту не використовувалися.
		В цей же день 30.09.2016 року Банком проведено операцію на суму -5581,34 грн.«(в т.ч. скидка 214,67) ОПЛАТА ЧАСТЯМИ 5 (Украина, Днепропетровская, Днепропетровск,) покупка». Після цієї операції Банку на картковому рахунку Відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.04.2011 року збільшується на суму -5581,34 грн.
		У Відзиві Банк зазначає, що сума 5581,34 грн. списана Банком як один із щомісячних платежів на протязі 12 місяців з кредитної картки у якості заборгованості за позикою, наданої по договору № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року,та відображається у виписці як «ОПЛАТА ЧАСТЯМИ 5 Покупка». Право банку здійснювати списання коштів з усіх рахунків Відповідача закріплене у договорі № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року.
		Згідно виписки Банк щомісяця у період з 30.09.2016 року по 31.08.2017 року здійснив списання з карткового рахунку Відповідача ще 11 платежів на суму 5581,34 грн. кожен, чим фактично збільшив заборгованість за кредитним договором б/н від 21.04.2011 року на загальну суму (12 х 5581,34 грн) 66976,08 грн.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно кредитного договору б/н від 21.04.2011 року Відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, про що свідчить заява останнього від 21.04.2011 року.
		Відповідач не зверталась до Банку та не отримувала від Банку інших грошових коштів у якості кредиту, крім грошових коштів у якості кредиту у розмірі та на умовах, встановлених договором б/н від 21.04.2011 року, про що також свідчить виписка, яка надана Банком. Інші докази, що б спростували цей факт суду не надавались.
		Відповідно дії Банку щодо збільшення заборгованості за кредитним договором б/н від 21.04.2011 року за рахунок невиконаного грошового зобов`язання по іншому договору № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року суперечать самій природі кредитного договору та положенням ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, так як фактично Банком не надавались Відповідачеві грошові кошти (кредит), а необґрунтовано включались невиконані грошові зобов`язання за договором позики до заборгованості за кредитним договором.
		Крім того, згідно наданої виписки, на момент проведення Банком «списання» коштів з карткового рахунку Відповідача, коштів, які б належали Відповідачеві,на його картковому рахунку взагалі не було, про що свідчить негативний залишок у графі «Остаток после операции». Як наслідок, Банк не міг за їх рахунок погасити невиконані зобов`язання Відповідача за іншим договором № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року, а лише необґрунтовано та безпідставно збільшував заборгованість за кредитним договором, що також не було передбачено умовами договору № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року. 
		Суд не надає правової оцінки правовідносинам між сторонами за договором № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року, так як вони не є предметом цього спору і відповідні вимоги Банком у позові не заявлені.
		Відповідно до положень ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Встановивши факт порушення умов договору № KUB1471512327512 від 18.08.2016 року Банк, як позикодавець, відповідно до умов цього договору, мав право на захист своїх інтересів шляхом пред`явлення до позичальника відповідної вимоги, але не скористався даним правом. Дана вимога не заявлялась Банком і у цьому позові, відповідно Банком належно не доведено та не обґрунтовано вимогу до Відповідача в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 52671,29 грн., в зв`язку з чим задоволенню ця вимога не підлягає. Доводи Банку про те, що заборгованість за позикою списувалась з наданого Відповідачеві кредиту не підтверджені фактичними обставинами справи. 
		Не може підлягати задоволенню вимога Банку до Відповідача в частині застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання на суму 18405,04 грн., передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України. Встановленими обставинами справи повністю спростовано наявність порушення грошового зобов`язання за кредитним договором б/н від 21.04.2011 року, як наслідок відсутні підстави для відповідальності за порушення грошового зобов`язання. 
		Крім того слід зауважити, що у позові відсутнє належне обґрунтування для розрахунку Банку щодо відповідальності за ст. 625 Цивільного кодексу України, так як не доведено жодним чином право Банку, згідно договору, застосовувати розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання у іншому розмірі чим передбачено положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
		Ст. 141 ЦПК Українивказує на те, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
		Оскільки позов не підлягає до задоволення, то вимога про стягнення судових витрат відповідно до задоволення також не підлягає.
		Керуючись статтями13,81,141,247,259,263-265,273 Цивільного процесуального кодексу України, статтями526, 626, 629, 625, 634, 638, 1054 ЦК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.
		Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя О.А.Воронкін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...