Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14850/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; спільної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2021. Зареєстровано: 04.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2021.
Дата набрання законної сили: 21.09.2022
Результат оскарження 21.09.2022 Північний апеляційний господарський суд: закрито апеляційне провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		02.11.2021Справа №  910/14850/21Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
		за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Каскад-Імпекс"
		до                  товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайвест" 
		про                визнання договору №01/09/21-1 від 01.09.2021 недійсним 
		 
		При секретарю судового засідання: Радченко А.А.
		Представники сторін:
		від позивача:      Паламарчук Д.Ю., довіреність № б/н  від 18.10.21,
		від відповідача: Іванов О.В., довіреність № б/н  від 07.10.21.
		 
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Каскад-Імпекс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайвест" про визнання договору № 01/09/21 від 01.09.2021 недійсним.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
		21.09.2021 до канцелярії суду позивач подав заяву про надання документів на виконання ухвали суду від 15.09.2021 у справі №910/14850/21 про залишення без руху з доданими документами.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 19.10.2021. 
		08.10.2021 до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позов.
		В судовому засіданні 19.10.2021 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2021 року.
		В судовому засіданні 02.11.2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
		Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в позові.
		В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		01.09.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайвест» (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс» укладено договір №01/09/21-1.
		Відповідно до п.2.1 договору предметом договору є встановлення прав та обов`язків сторін щодо здійснення інвестування у будівництво комплексу, внаслідок якого у сторони-2 виникає право отримати для оформлення права власності об`єкт, на умовах визначених в цьому договорі. Відповідно до умов цього договору, сторони домовилися співпрацювати одна з одною в цілях будівництва комплексу на земельній ділянці. Технічні, економічні та архітектурні показники комплексу та об`єкта визначені в проектній документації, погодженій та затвердженій згідно з законодавством.
		Згідно з п. 1.1 договору «земельна ділянка» означає частину земної поверхні (територію) орієнтовною загальною площею 0,13 га (нуль цілих тринадцять сотих) гектара, що є частиною земельної ділянки площею 0,3265 га, розташованої на вулиці Олеся Гончара, 55-б в Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:88:055:0011, що належить Інституту геологічних наук НАН України (код ЄДРПОУ 05417182) (далі - землекористувач) на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою №01-9-00001 від 26 серпня 2004 року та надана для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд інституту.
		Сторона-1 має право на залучення третіх осіб та співінвесторів для будівництва об`єкта відповідно до пункту 2.2.2. та підпункту 4.2.1 договору №1 від 02.03.2003 року про дольову участь у будівництві в редакції від 20 грудня 2019 року, укладеного з землекористувачем.
		Згідно із п. 1.2 договору «комплекс» означає будівлю багатофункціонального комплексу проектною загальною площею 12   209,08 (дванадцять тисяч двісті дев`ять цілих вісім сотих) квадратних метрів. План об`єкта міститься в додатку №1 до даного договору. Збудований об`єкт має відповідати проектній документації та положенням даного договору і додатків до нього. 
		Відповідно до п.1.3 договору «об`єкт» означає:
		- одну однокімнатку квартиру 1Б на третьому поверсі комплексу загальною площею за проектною документацією 87,24 (вісімдесят сім цілих двадцять чотири сотих) квадратних метрів (житлова проектна площа 17,07 кв.м),
		- одну однокімнатку квартиру 1В на третьому поверсі комплексу загальною площею за проектною документацією 94,13 (дев`яносто чотири цілих тринадцять сотих) квадратних метрів (житлова проектна площа 20,28 кв.м),
		- одну трикімнатку квартиру 3А на третьому поверсі комплексу загальною площею за проектною документацією 248,64 (двісті сорок вісім цілих шістдесят чотири сотих) квадратних метрів (житлова проектна площа 60,52 кв.м).
		Згідно з п. 1.4 договору «будівництво» означає будівництво комплексу з об`єктом в його складі, зокрема, яке включає сукупність етапів будівництва, згідно з законодавством України та чинними будівельними нормами та правилами, з розробки проектної документації та отримання будівельної документації для введення комплексу в експлуатацію.
		В п. 1.5 договору сторони визначили, що «проектна документація» означає документацію для будівництва комплексу, що складається з креслень, графічних,  текстових, інженерних матеріалів, робочої документації, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення та параметри комплексу та об`єкта зокрема, яка визначає головні будівельні параметри комплексу. Проектна документація підтверджена експертним звітом щодо розгляду проектної документації №7-137-20-ЕП/КО від 01 липня 2020 року, виданим ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза».
		Згідно із п. 2.2 договору сторона-1 зобов`язується здійснити будівництво комплексу у складі з об`єктом власними та/або залученими силами та після фактичного завершення будівельно-монтажних робіт, введення комплексу в експлуатацію та за умови дотримання стороною-2 умов цього договору, передати стороні-2 об`єкт.
		Відповідно до п. 2.3 договору сторона-2 зобов`язується здійснити інвестиційну участь у будівництві комплексу за рахунок власних та/або залучених грошових коштів на умовах, в обсягах та в строки, що передбачені даним договором, внаслідок чого у сторони-2, виникає право отримати об`єкт для оформлення права власності на нього відповідно до законодавства. Вищенаведене право сторона-2 може реалізувати лише після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта, а також присвоєння їй поштової адреси в порядку, передбаченому законодавством.
		Пунктом 4.2 договору передбачено, що за цим договором сторона-2 зобов`язується взяти участь в інвестування будівництва, після здійснення якої сторона-2 отримає об`єкт в порядку та на умовах визначених цим договором. Розмір інвестиційної участі сторони-2 в будівництві, визначений на момент укладення цього договору на підставі проектної документації, за 1 (один) квадратний метр загальної площі разом з ПДВ становить 40 566,00 грн. (сорок тисяч п`ятсот шістдесят шість гривень 00 коп.). Таким чином, виходячи з загальної площі об`єкта 430,01 (чотириста тридцять цілих одна сота) квадратних метрів розмір інвестиційної участі на день укладення договору разом з ПДВ складає 17   443 785,66 (сімнадцять мільйонів чотириста сорок три тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень 66 коп.).
		Відповідно до п. 5.1.4 договору сторона-1 цим заявляє, що починаючи з дати набрання чинності та протягом усього строку дії цього договору: земельна ділянка та її цільове призначення дозволяють будівництво комплексу у складі з об`єктом.
		Згідно із п. 3.4.4 договору сторона-2 має наступні права: розірвати договір та вимагати від сторони-1 повернення усіх сплачених за договором коштів у випадку, якщо сторона-1 порушить свої зобов`язання за цим договором та не виправить таке порушення протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після отримання письмового повідомлення сторони-2.
		Звертаючи із позов до суду, ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» зазначає, що після підписання вказаного договору, отримало від ТОВ «Ділайвест» документацію, яка на думку останнього, надає можливість будувати комплекс, проте на думку ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» у ТОВ «Ділайвест» відсутні законні підстави для спорудження комплексу, а тому останнє допустило порушення інвестиційного договору, які не підлягають виправленню, а тому договір підлягає визнанню недійсним.
		Позивач вважає, що оскаржуваний інвестиційний договір повинен бути визнаний недійним, оскільки:
		-          наміри ТОВ «Ділавест» щодо забудови Комплексу «багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б у Шевченківському районі м. Києва» на земельній ділянці розташованої на вулиці Олеся Гончара, 55-б в Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:88:055:0011, не відповідають містобудівній документації, а тому не можуть бути реалізовані; ТОВ «Ділайвест» має намір зводити «багатофункціонального комплекс», на земельній ділянці яка надана Інституту геологічних Наук НАН України для експлуатація та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд;
		-          ТОВ «Ділайвест» не отримано дозвіл Міністерства культури України на виконання земляних робіт на вказаному Комплексі, що є ознаками порушення абз. 1 ч.1 ст. 35 Закону» та не надано позитивний висновок по проекту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м.Києва». Таким чином, будівництво по вул. Олеся Гончара, 55-б в м. Києві ведеться з порушенням законодавства у сфері охорони культурної спадщини без дозволу на проведення земляних робіт.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		У силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Частинами 1-2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
		Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"  від 29.05.2013 № 11.
		Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.
		Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ділайвест» на підставі Інвестиційного договору укладеного з Інститутом геологічних наук НАН України та на підставі договору №15/08-ГПР/16-Г Генерального підряду від 10.05.2016 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Моноліт» здійснює інвестування та будівництво об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу за адресою: вул. О. Гончара, 55-б у Шевченківському районі м. Києва». Вказане будівництво здійснюється на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:88:055:0011, постійним користувачем якої є Інститут геологічних наук Національної академії наук України. 
		Так, згідно рішення Київської міської ради від 12.02.2004 р. за №43/1253 «Про оформлення права користування земельними ділянками» Інституту геологічних наук Національної академії наук України було надано право користування земельною ділянкою на вул. Олеся Гончара, 55-Б площею 0,3265 га із цільовим призначенням земельної ділянки - «експлуатація та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд». Право користування посвідчене державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 26.08.2004 р. за №01-9-00001.
		Згідно з пунктом ґ частини першої статті 95 Земельного Кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
		Відповідно до статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об`єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.
		Відповідно до наданих Земельним кодексом України прав Інститут геологічних наук Національної академії наук України звертався до Київської міської державної адміністрації із листом від 30.10.2006 р. з проханням дозволити будівництво на земельній ділянці по вул. Олеся Гончара, 55-Б площею 0,3265 га, цільове призначення - експлуатація та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд.
		Відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить повноваження в галузі будівництва щодо надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об`єктів містобудування незалежно від форм власності.
		Згідно частини другої пункту 3.1.1 Правил забудови м. Києва, що затверджені рішенням Київської міської Ради від 27.01.2005 р. №11/2587 (чинного на момент виникнення правовідносин), дозволом на проектування та будівництво об`єктів містобудування є розпорядження Київської міської державної адміністрації у разі наявності у забудовника документів, що відповідно до статті 126 Земельного кодексу України посвідчують право на земельну ділянку, право власності або користування об`єктом нерухомого майна.
		Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.10.2006 р. за №1547 «Про надання дозволу Інституту геологічних наук Національної академії наук України на будівництво на вул. Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі» дозволено Інституту геологічних наук Національної академії наук України здійснити будівництво на вул. Олеся Гончара, 55-6 у Шевченківському районі, відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації.
		При цьому пунктом 2 вказаного Розпорядження надано вказівку «Будівництво здійснити на земельній ділянці, яка оформлена згідно з рішенням Київської міської ради від 12.02.2004 р. за №43/1253 «Про оформлення права користування земельними ділянками», право користування на яку посвідчене державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 26.08.2004 р. №01-9-00001 (реєстраційний номер Акту постійного користування ЯЯ №9080509 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю).
		З огляду на викладене, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.10.2006 р. за №1547 було дозволено здійснювати будівництво без зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Олеся Гончара, 55-Б площею 0.3265 га, кадастровий номер 8000000000:88:055:0011.
		Таким чином, судом встановлено, що проведення Інститутом геологічних наук Національної академії наук України будівництва за адресою: вул. О. Гончара, 55Б у Шевченківському районі на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:88:055:0011, по вул. О. Гончара, 55-Б не вважається порушенням використанням землі за цільовим призначення, та з урахуванням Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.10.2006 за №1547 є правомірним та законним.
		Викладені обставини були встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 р. у справі №910/12156/17 (яке набрало законної сили 01.09.2017), які повністю спростовують фактичні твердження ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс», що на ділянці 8000000000:88:055:0011 заборонено будувати комплекс.
		З приводу твердження позивача щодо того, що відповідачем не отримано дозвіл Міністерства культури України на виконання земляних робіт на вказаному комплексі, що є ознаками порушення абз. 1 ч.1 ст. 35 Закону та не надано позитивний висновок по проекту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва» суд зазначає наступне.
		Так, частиною 1 ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини. Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа, виданого кваліфікаційною радою. Порядок надання дозволів установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Отже, дозвіл на земляні роботи має бути отриманий у разі їх здійснення в межах історичного ареалу населених місць фізичною особою виконавцем цих робіт, а не Інститутом геологічних наук НАН України як юридичною особою. 
		Водночас, компетенція органів охорони культурної спадщини щодо погодження проектів програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках культури, надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках культури, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, чітко розмежовується на пам`ятки національного значення, компетенція на які належить центральному органу охорони культурної спадщини згідно статті 5 Закону, та пам`ятки місцевого значення,  компетенція на які належить іншим органам охорони культурної спадщини згідно статті 6 Закону.
		В розумінні статті 6 Закону іншим органом охорони культурної спадщини було Головне управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке і видало Інституту дозвіл №08 від 25.01.2007 р. та маючи який Інститут і розпочав будівництво об`єкту, провів земляні роботи та далі почав зводити об`єкт вже керуючись отриманим дозволом на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р від 02.02.2009 р.
		З огляду на вищезазначене, Інститутом геологічних наук не порушено положення частини 1 ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 27.02.2019 року у справі №826/5755/17 суд дійшов висновку, що частина 1 статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на Інститут геологічних наук не поширюється і він не є особою, яка повинна одержувати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на об`єкті будівництва по вул. Олеся Гончара 55-б у м. Києві.
		Також, вказані обставини були встановлені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №826/4242/17.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 05.09.2016 Інститутом геологічних наук НАН України було отримано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №850/16/012/009-16 для будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:88:055:0011 площею 0,3265 га, що розташована на вул. Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м. Києва.
		Також, в позові ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» зазначає, що земельна ділянка за вказаною адресою, згідно з історико-архітектурним опорним планом міста Києва, який входить до складу «Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, входить до меж Центрального Історичного ареалу міста Києва та розташована в зоні регулювання забудови ї категорії (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979. На земельній ділянці по вул. Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м. Києва розташовуються адміністративна будівля Інституту геологічних наук НАН України, яка є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення «Будинок Київського відділення Російського технічного товариства, 1911-1914 рр.. з цього приводу суд зазначає наступне.
		Частинами 3 та 4 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»   для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Згідно, ч 3   статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»   вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
		З матеріалів справи вбачається, що місто Київ віднесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.
		Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (далі - Порядок № 318).
		Історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 318).
		Згідно з пунктом 4 Порядку № 318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
		Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць (пункт 5 Порядку № 318).
		Згідно пункту 10 Порядку № 318 історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.
		Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури (пункт 12 Порядку № 318).
		Абзацом 5 пункту 1 наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 № 912/0/16-11 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», відповідно до статей 5, 14, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», затверджено зони охорони пам`яток та історичних ареалів м. Києва, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень.
		Водночас, наказом Міністерства культури України від 29.10.2014 № 911 зупинено дію абзацу 5 пункту 1 наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 № 912/0/16-11 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» щодо затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Києва, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень.
		Станом на дату видання Містобудівних, а також станом на дату звернення до суду, дія абзацу 5 пункту 1 вказаного наказу не відновлена.
		Отже, Генеральний план м. Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, не є науково-проектною документацією у розумінні   статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку № 318.
		Таким чином, межі історичного ареалу м. Києва, як історичного населеного місця, занесеного до Списку історичних населених місць України, як того вимагають положення зазначених норм, на момент видання МУО належним чином не затверджені, у зв`язку з чим відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва - «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б», знаходиться в межах історичного ареалу.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17, від 03.04.2020 у справі №640/21505/18.
		Також із матеріалів справи вбачається, що у листі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 05.11.2020 №066-3944 за результатом розгляду адвокатського запиту від 03.11.2020 №03-11/20 щодо будівництва об`єкта за адресою: вул. Олеся Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва зазначено, що пунктом 12 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 року №501) передбачено, що рішення про визначення меж території органами охорони культурної спадщини приймаються після занесення пам`ятки до Реєстру за результатами проведених досліджень. До прийняття рішення про встановлення режиму використання пам`ятки її режим використання встановлюється відповідно до рекомендованого в обліковій документації режиму використання. Отже, за наявною у Департаменті інформацією, станом на день підготовки відповіді, облікова документація на вищевказану пам`ятку у Департаменті відсутня, територія пам`ятки, її межі та режими використання зон охорони не розроблялися та не затверджувалися.
		Матеріалами справи підтверджено, що 16.05.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна експертиза» за результатами розгляду проектної документації за проектом «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б у Шевченківському районі м. Києва» складено Експертний звіт №3-166-16-ЕП/КО яким встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку.
		Відповідно до витягу з протоколу №1/18/V від 11.10.2018 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, за результатом розгляду доповіді О. Мороки по історико-містобудівному обґрунтуванню «Будівництво багато-функціонального комплексу по вул. О. Гончара 55 Б у Шевченківському районі м. Києва» вирішили: рекомендувати доопрацювати надане на розгляд ІМО в частині доповнення матеріалами візуального розкриття об`єкта будівництва з видових точок і фронтів, на підставі чого визначити граничні допустимі параметри об`єкта будівництва в абсолютних висотних позначках; доповнити ІМО матеріалами дослідження візуального впливу новобудови на оточуючі об`єкти культурної спадщини і, в разі необхідності, заходами його нівелювання; рекомендувати замовнику виконати умови охоронного договору і здійснити реставраційні роботи на пам`ятці архітектури та історії місцевого значення «будинок Київського технічного товариства, 1911-1914 рр.» по вул. Олеся Гончара, 55-б (рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21.01.1986 №49, рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 05.09.1977 №1332).  
		Відповідно до витягу з протоколу №3/18/VI від 15.11.2018 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, за результатом розгляду доповіді О. Мороки по історико-містобудівному обґрунтуванню «Будівництво багато-функціонального комплексу по вул. О. Гончара 55 Б у Шевченківському районі м. Києва» вирішили: враховуючи «Містобудівний аналіз об`ємна-планувальних рішень будівлі по вул. Гончара, 55 Б, що передбачають можливість подальшого розвитку забудови на ділянках, які безпосередньо межують з нею» (підготовлений ТОВ «Майстерня Г. Духовичного»), а також відсутність принципових заперечень щодо забудови зазначеної земельної ділянки, схвалити історико-містобудівне обґрунтування в частині визначення можливості примикання об`єкта будівництва до пам`ятки місцевого значення для подальшого погодження об`ємно-просторових рішень об`єкта будівництва Міністерства культури України, згідно з вимогами ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та наказу Міністерства культури України від 17.02.2012 №122; рекомендувати замовнику виконати умови охоронного договору і здійснити реставраційні роботи на пам`ятці архітектури та історії місцевого значення «будинок Київського технічного товариства, 1911-1914 рр.» по вул. Олеся Гончара, 55-б (рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21.01.1986 №49, рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 05.09.1977 №1332), з відтворенням історичного куполу.
		Відповідно до протоколу №3 Ради Київської міської організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури від 03.12.2018 за результатом розгляду питання «Розгляд проекту «Будівництво багато-функціонального комплексу по вул. О. Гончара 55 Б у Шевченківському районі м. Києва» вирішила: відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920; розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 та від 12.05.2006 р. №817, погодити проект «Будівництво багато-функціонального комплексу по вул. О. Гончара 55 Б у Шевченківському районі м. Києва», за умови дотримання замовником вимог Ради КМО Товариства та висновків затвердженого Історико-містобудівного обґрунтування.
		Судом встановлено, що 30.05.2019 (вхідний номер 066/2998/19) Інститут геологічних наук НАН України звернувся до Департаменту Охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, як до органу який уповноважений надавати дозволи та погодження в зонах пам`яток місцевого значення, із листом вих. №73-217-1/6 від 29.05.2019 з проханням: 1. Надати позитивний висновок по проекту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва» (лист-погодження); 2. Надати дозвіл установленої форми на проведення робіт на території, що примикає до пам`ятки місцевого значення Інститут геології НАН України; 3. Погодити паспорт фасадів, 1 ТОМ проекту та генеральний план; 4. Надати дозвіл установленої форми на інші (земляні) роботи.
		Нормативними актами, що регулюють порядок отримання вказаного дозволу, є Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності",   постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди" від 27.01.2010 № 77, Порядок видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316 (далі також - Порядок № 316).
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.
		Частиною шостою статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", якою визначено принцип мовчазної згоди, передбачено, що якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
		Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
		За визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
		Отже, принцип мовчазної згоди (в контексті процедури отримання дозволу та наслідків неприйняття суб`єктом владних повноважень своєчасного рішення) можна застосувати у випадку, коли у визначений термін відповідним органом не прийнято жодного (позитивного або негативного) рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, або відповідного погодження. Суб`єкт господарювання вправі продовжувати виконання робіт до прийняття відповідного рішення (позитивного або негативного) компетентним органом.
		Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди, за загальним правилом, настає при наявності системи таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.
		Аналіз норм   Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"   дає підстави для висновку, що за умови подання суб`єктом господарювання повного пакету документів, він має право на застосування принципу мовчазної згоди.
		Відповідна правова позиція щодо застосування принципу мовчазної згоди викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 826/11460/17, від 10.01.2019 у справі № 813/3145/16, від 13.02.2019 у справі № 826/16335/17, від 21.03.2019 у справі № 817/498/17, від 16.05.2019 у справі № 818/600/17, від 21.08.2019 у справі № 826/25865/15, від 13.02.2019 у справі № 826/16335/17 та від 21.08.2019 у справі № 826/25865/15.
		Як визначено у статті 6-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання відповідних документів.
		Верховний Суд звертає увагу, що дотримання чітких строків виконання органами державної влади визначених законами повноважень (обов`язків) є запорукою уникнення свавільності (явної неправомірності) рішень, дій або бездіяльності таких суб`єктів. Процедурною гарантією, що запобігає цьому з боку державних органів, є, зокрема, можливість для суб`єктів приватного права розпочати здійснювати свою діяльність з урахуванням принципу мовчазної згоди.
		Відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди" від 27.01.2010 № 77 встановлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб`єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття
		Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
		Пунктом 6 Порядку № 316 зазначено, що дозвіл на проведення інших земляних робіт видається Мінкультури за офіційною заявою органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, дирекції державних заповідників та музеїв-заповідників, інших заінтересованих осіб.
		Як встановлено вище, Інститутом геології НАН України направлено до Департаменту Охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації звернення надати позитивний висновок по проекту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва» (лист-погодження); Надати дозвіл установленої форми на проведення робіт на території, що примикає до пам`ятки місцевого значення Інститут геології НАН України; Погодити паспорт фасадів, 1 ТОМ проекту та генеральний план; Надати дозвіл установленої форми на інші (земляні) роботи. Однак протягом одного місяця Департаментом Охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації не прийнято і не надано Інституту геології НАН України рішення про відмову у задоволенні такого.
		При цьому, суб`єкт господарювання має право здійснювати таку діяльність на підставі принципу мовчазної згоди до прийняття компетентним органом відповідного рішення (позитивного або негативного).
		Також суд враховує те, що принцип правової визначеності, як складова принципу верховенства права, означає, що суб`єктам владних повноважень не повинні надаватись повноваження діяти виключно на власний розсуд; юридична визначеність вимагає, щоб правовідносини, в які вступає суб`єкт господарювання, залишались передбачуваними, як і відповідні рішення суб`єкта владних повноважень. В даному випадку Інститут геологічних наук діяв добросовісно, відкрито і не може нести негативних наслідків від власного розуміння положень законодавства та можливості довільно використовувати свої повноваження Департаментом Охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації. Безпідставне та протиправне відтермінування суб`єктом владних повноважень прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документу дозвільного характеру, є прихованою формою відмови у видачі такого документу та прямо суперечить принципу правової визначеності, на забезпечення якого законом саме і встановлені темпоральні обмеження у прийнятті рішень державою в особі її уповноважених органів.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
		В той же час суд звертає увагу на те, що встановленню в подальшому фактів будь-яких порушень Інститутом геологічних наук НАН України законодавства України під час проведення будівельних робіт кореспондує обов`язок держави, в особі компетентних органів, застосувати до суб`єкта господарювання відповідні санкції, незважаючи на застосування принципу мовчазної згоди. 
		Так, за наслідками розгляду заяви заінтересованої особи обов`язковим є прийняття органом, який надає відповідний дозвіл, рішення (позитивного чи негативного). Неприйняття компетентним суб`єктом владних повноважень відповідного рішення не може бути підставою для позбавлення суб`єкта, що звернувся у встановленому законом порядку із заявою щодо його прийняття, права здійснювати відповідну діяльність, в тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 826/15869/17, від 28.11.2019 у справі № 826/2440/18.
		З урахуванням вищевикладеного та враховуючи приписи статті 1, частини 5 статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Пункту 106 переліку, наведеного в Законі України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», пункту 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пункту 1 постанови Кабінету міністрів України № 77 від 27.01.2010 року «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди», суд дійшов висновку, що Інститутом геологічних наук НАН України від Департаменту Охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації за принципом мовчазної згоди отримано висновок по проекту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва», дозвіл на проведення робіт на території, що примикає до пам`ятки місцевого значення Інститут геології НАН України та погоджено паспорт фасадів по об`єкту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва» та надано дозвіл на інші (земляні) роботи. 
		Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-технічна експертиза» за результатами розгляду проектної документації за коригуванням проекту «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б у Шевченківському районі м. Києва» (Коригування) складено Експертний звіт №7-137-20-ЕП/КО яким встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку.
		03.07.2020 Інститутом геологічних наук НАН України видано довідку вих. №285 «За місцем вимоги» в якій зазначено, що Інститутом геологічних наук НАН України від Департаменту Охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації за принципом мовчазної згоди надано позитивний висновок по проекту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва», отримано дозвіл на проведення робіт на території, що примикає до пам`ятки місцевого значення Інститут геології НАН України, отримано погоджено паспорт фасадів по об`єкту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. О. Гончара 55б у Шевченківську районі м. Києва» та отримано дозвіл на інші (земляні) роботи.
		22.07.2021 Інститутом видано довіреність №73-279-1/6 якою уповноважено ТОВ «Ділайвест» виконувати функції замовника будівництва багатофункціонального комплексу на території орієнтовною площею 0,13 га, яка розташована по вул. Олеся Гончара, 55-Б у Шевченківському районі м. Києва і є частиною земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні Інституту на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 26.08.2007 серія ЯЯ №080509.
		Судом врахована, що будівельні роботи на об`єкті ведуться на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р від 02.02.2009 р. на виконання будівельних робіт, що відповідно до відмітки на ньому чинний до 18.02.2011р., замовник будівництва - Інститут геологічних наук НАН України.
		Відповідно до п. 1 р. ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» дозвіл на виконання будівельних робіт, отриманий до набрання чинності (до 13.04.2009 р.) підпунктів, вказаних у першому реченні цього пункту, зберігає чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто, з 14.10.2008 р.), а щодо об`єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва.
		Зазначена норма є нормою прямої дії, у зв`язку з чим дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набуття чинності підпункту 17 пункту 10 розділу I   зазначеного Закону, є чинними та не потребують продовження терміну їх дії в межах строків, встановлених пунктом 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву".
		Дозвіл на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р від 02.02.2009 р. підпадає під зазначену норму Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», а тому є чинним до завершення будівництва та взагалі не потребував продовження.
		Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої документи, що надають право виконання будівельних робіт, у тому числі, дозвіл на виконання будівельних робіт, зазначений у п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону, є чинними до завершення будівництва.
		Отже, дозвіл №1134-Шв/Р від 02.02.2009р. на виконання будівельних робіт є чинним станом на день вирішення спору у справі.
		В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 28.08.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було внесено зміну даних за №ІУ083210819897-1 у Дозвіл на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р від 02.02.2009 щодо об`єкту «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б» на підставі повідомлення замовника - Інститут геологічних наук НАН України від 19.09.2021 за №40-30/1908/37 про зміну даних у дозволі на будівельні роботи, про що внесено інформацію до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. 
		Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»   передбачає, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
		Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»   право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із   Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Згідно з частиною 3 зазначеної норми для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
		2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
		3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
		4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
		5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
		6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
		7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Частиною 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»   встановлено, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.
		У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
		Аналогічно п.33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»   встановлено, що у разі коли право на будівництво об`єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), чи змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт, а також у разі коригування проектної документації замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни.
		Продовження виконання будівельних робіт без повідомлення про внесення змін забороняється.
		Як зазначено відповідачем, Інститут геологічних наук НАН України звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою №40-30/1908-37 від 19.08.2021 за формою згідно з додатком 10 вищезгаданого Порядку про внесення змін у Дозвіл на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р від 02.02.2009 р. із будівництва багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:055:0011, вид будівництва - нове будівництво, код об`єкта 1122.2, клас наслідків СС3.
		За змістом заяви внесення змін обґрунтовано: -коригуванням проектної документації      - згідно з виданим ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» Експертним звітом №7-137-20-ЕП/КО від 01.07.2020; зміною відповідальних осіб які здійснюють авторський нагляд - Опанасюк Олександр Леонідович кваліфікаційний сертифікат №004570 серія АА; зміною генерального підрядника на ТОВ «Спецбуд-Моноліт» (Код ЄДРПОУ 37633636)  
		Матеріалами  справи підтверджено, що 28.08.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією внесено зміни до дозволу №1134-Шв/Р від 02.02.2009 р. в частині корегованої проектної документації в частині намірів забудови на «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б»
		Суд зазначає, що зазначені зміни стосуються виключно випадків встановлених ч.7 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.33. Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
		Таким чином судом встановлено, що будівельні роботи на об`єкті «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б у Шевченківському районі міста Києва» ведуться на підставі дозволу №1134-Шв/Р від 02.02.2009 р. на виконання будівельних робіт, з урахування, внесених змін у даних від 28.08.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за №ІУ083210819897-1, який чинний до завершення будівництва.
		Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору №01/09/21-1 від 01.09.2021, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «торгівель-промислова компанія «Каскад-Імпекс» недійсним з моменту укладення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Відповідно до ч. 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
		Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позову відшкодування судових витрат у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		В позові відмовити повністю.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		                                                                          Дата підписання рішення: 04.11.2021 року.
		 
		Суддя                                                                                                                      С. М. Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...