Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/31194/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 05.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		        ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про закриття провадження у справі
		05 листопада 2021 року м. Київ№ 640/31194/20Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження  адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 доНаціональної поліції Українипрозобов`язання вчинити дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		           ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України про зобов`язання Національної поліції України утриматись від ведення оперативно - розшукової діяльності відносно ОСОБА_1 .
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/31194/20.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2021 вжито заходів забезпечення доказів шляхом витребовування у Національної поліції України (ідентифікаційний код: 40108578, адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) листів, запитів, звернень, повідомлень, заяв та будь-яких інших документів, якими обмінювалась Національна поліція України з Інтерполом, Європолом та правоохоронними органами іноземних держав, зокрема правоохоронних органів Чеської Республіки або інших міжнародних організацій та установ щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце народження: смт. Веселе, Веселівсікий район, Запорізька область, Україна.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2021 продовжено  Національній поліції України строк на подання витребуваних ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2021 доказів у справі №640/31194/20.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Варакіної О.В. про звернення із судовим дорученням.
		02 листопада 2021 року від представника Національної поліції України надійшло клопотання (вх.№03-14/170552/21) про закриття провадження у справі.
		В обгрунтування клопотання про закриття провадження, представник відповідача наголошує, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оперативно-розшукова діяльність, так само як і досудове слідство, охоплюється сферою регулювання кримінального процесуального законодавства.
		Розглядаючи подане клопотання про закриття провадження, суд враховує наступне.
		Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою визначають переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
		хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
		а адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
		Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
		Отже, законодавцем передбачено різновиди публічно-правових спорів, які належить розглядати не лише в адміністративному провадженні, а й у порядку кримінального судочинства.
		Предметом спору у цій справі є зобов`язання Національної поліції України утриматись від ведення оперативно - розшукової діяльності відносно позивача.
		Відповідно до частин першої, другої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
		Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		Правова регламентація оперативно-розшукової діяльності встановлена Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ (далі - Закон № 2135- ХІІ), відповідно до статті 1 якого завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
		Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 Закону № 2135-ХІІ).
		За змістом пункту 1 частини першої статті 6 Закону № 2135-ХІІ підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є: наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: злочини, що готуються; осіб, які готують вчинення злочину; осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; осіб безвісно відсутніх; розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;
		Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв`язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках (частина друга статті 6 Закону № 2135-ХІІ).
		Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб`єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора (частина друга статті 8 Закону № 2135-ХІІ).
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2135-ХІІ у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, органу Служби безпеки України, оперативного підрозділу органу Державного бюро розслідувань, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу органів доходів і зборів, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, підрозділу Національного антикорупційного бюро України або його уповноваженим заступником.
		Відповідно до частин першої, другої статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Оперативно-розшукові заходи можуть проводитися виключно визначеними в Законі державними органами та їх посадовими особами, які зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Основного Закону України).
		Свою позицію у рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 висловив Конституційний Суд України, який зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
		Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
		Так, у цій справі позивач оскаржує дії відповідачів щодо здійснення стосовно нього оперативно-розшукових заходів поза межами кримінального провадження, незаконність заведення відповідачем оперативно-розшукової справи відносно позивача.
		Надаючи оцінку  доводам сторін з приводу предметної юрисдикції цього спору, суд виходить з того, оперативно-розшукова діяльність, так само як і досудове слідство, охоплюється сферою регулювання кримінального процесуального законодавства.
		Поняття «негласні слідчі (розшукові) дії» (глава 21 КПК) та «оперативно-розшукові заходи» не є тотожними, водночас мають спільну правову основу -КПК (глава 21) та Закон № 2135-ХІІ. 
		Зважаючи на завдання оперативно-розшукової діяльності, її правову основу та правовий статус органів, які її здійснюють, а також значення матеріалів оперативно-розшукової діяльності у зіставленні із завданням кримінального провадження, визначеними КПК, така діяльність (хоч і здійснюється до того, як відповідні відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР), не є управлінською, а процесуальною і становить частину саме кримінальних правових відносин.
		Таким чином оцінка судом правових підстав для складання постанов про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, а також дій чи бездіяльності посадових чи службових осіб, визначених статтею 9 Закону 2135-ХІІ щодо закриття/відмови закриття оперативно-розшукової справи може здійснюватися в порядку кримінального судочинства.
		Суд звертає увагу, що кримінальні правові відносини виникають з моменту вчинення кримінального правопорушення, а не з дати внесення про нього відомостей до ЄРДР, з чим КПК пов`язує початок досудового розслідування як початкової стадії кримінального провадження. 
		Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду віж21.10.2021 у справі №640/31081/20 і є обов`язковими для врахування.
		При цьому, як зазначає відповідач, ГСУ НПУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000693 від 16 липня 2020 року, в якому 20 травня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 255-1 КК України. 
		Таким чином, ураховуючи суть спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а охоплюються кримінальним судочинством.           Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
		          Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника Національної поліції України та закриття провадження у справі.
		Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Клопотання представника Національної поліції України та закриття провадження у справі задовольнити.
		2.  Закрити провадження в адміністративній справі №640/31194/20.
		 
		          Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		            Суддя                                                                                  С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...