Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/8604/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 19.12.2021
Номер судового провадження: 1-кс/0182/1694/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021041340001179

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 182/8604/21
		Провадження № 1-кс/0182/1694/2021 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13.12.2021                                        м. Нікополь
		Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. 
		                                    ОСОБА_1 , 
		       секретар судового засідання             ОСОБА_2 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуу м.Нікополі клопотанняслідчого СВНікопольського РУПГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 ,яке погодженопрокурором Нікопольськоїокружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні,відомості провчинене кримінальнеправопорушення заяким внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2021 № 12021041340001179 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження  с. Томаківка Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , працює директором КП «Міське паркове господарство» в м. Нікополь, з освітою вищою, одружений, на утриманні має малолітню дитину, сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий,
		за участю сторін кримінального провадження
		       прокурора                         ОСОБА_4 
		підозрюваного                         ОСОБА_5 
		захисника                         ОСОБА_7 ,
		       
		в с т а н о в и в :
		 
		11 грудня 2021 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання слідчого СВНікопольського РУПГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 ,яке погодженопрокурором Нікопольськоїокружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні,відомості провчинене кримінальнеправопорушення заяким внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2021 № 12021041340001179 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
		Доводи клопотання 
		Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2021 № 12021041340001179 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
		Органом досудового розслідуванням встановлено, що 10.12.2021 поліцейський відділу реагування патрульної поліції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капрал поліції ОСОБА_8 разом з дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 , відповідно до своїх посадових обов`язків, перебуваючи у добовому чергуванні, на підставі плану-розстановки були залучені до мобільної групи реагування на факти вчинення домашнього насильства «Поліна», утвореної з метою протидії домашньому насильству.
		10.12.2021 приблизно о 12.00 год. поліцейський відділу реагування патрульної поліції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капрал ОСОБА_8 разом з дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 , які згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та які, відповідно до своїх функціональних обов`язків, з метою охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення можуть застосовувати поліцейські превентивні заходи, визначені статтями 31 - 41 Закону України «Про Національну поліцію», у форменому одязі заступили на чергування до групи реагування на факти вчинення домашнього насильства «Поліна» для протидії домашньому насильству.
		10.12.2021 о 19.50 годині до чергової частини Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від ОСОБА_10 надійшла заява про те, що її чоловік - ОСОБА_5 поводить себе агресивно та вчиняє щодо неї домашнє насильство за місцем її мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим необхідне прибуття працівників поліції за вказаною адресою.
		10.12.2021 приблизно о 19.55 год. поліцейський відділу реагування патрульної поліції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капрал поліції ОСОБА_8 разом з дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 прибули на службовому автомобілі марки ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за вищевказаним викликом. Прибувши на місце за викликом, співробітників поліції біля входу на подвір`я вищевказаного будинку зустріла заявниця ОСОБА_10 та провела до подвір`я, де сидів ОСОБА_5 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Побачивши співробітників поліції, які перебували у форменому одязі працівника поліції, ОСОБА_5 почав виражатися нецензурною лайкою у бік працівників поліції та своєю поведінкою почав проявляти ознаки агресії та наміру застосувати фізичне насилля до працівників поліції. Тоді ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , відповідно до своїх функціональних обов`язків, почали вимагати від ОСОБА_5 припинити вчинення даних протиправних дій.
		На законні вимоги працівників поліції ОСОБА_5 не реагував та продовжував себе агресивно поводити. Після цього ОСОБА_5 намагався відкрити ворота свого подвір`я, щоб виїхати з двору та поїхати з місця події на своєму автомобілі, однак співробітники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перегородили йому шлях своїм службовим автомобілем.
		В цей час y ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникам поліції правоохоронного органу, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тілесних ушкоджень під час виконання ними своїх службових обов`язків .
		З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 10.12.2021 приблизно о 20.10 год., перебуваючи біля подвір`я приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи, що його протиправні дії спрямовані відносно працівників поліції, які, перебуваючи у форменому одязі, виконували свої професійні обов`язки, вийшов зі свого автомобіля, підійшов до співробітника поліції ОСОБА_8 , який в цей час також вийшов з автомобіля, та наніс співробітнику поліції ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в обличчя, чим заподіяв ОСОБА_8 , згідно медичної довідки № 1068 від 10.12.2021, наданої КП «Нікопольська міська лікарня № 4» НМР, тілесне ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин обличчя, голови. В цей же час, побачивши протиправні дії по відношенню до співробітника поліції ОСОБА_8 , зі службового автомобіля вийшла співробітник поліції ОСОБА_9 та з метою припинення протиправних дій стосовно поліцейського ОСОБА_8 заблокувала праву руку ОСОБА_5 ,. на що ОСОБА_5 , проявляючи активний супротив співробітникам поліції, схопив співробітника поліції ОСОБА_9 за праву руку, притиснув до автомобіля, чим заподіяв ОСОБА_9 , згідно медичної довідки № 1067 від 10.12.2021, наданої КП «Нікопольська міська лікарня № 4» НМР, тілесне ушкодження у вигляді: розтягнення зв`язок правого плечового суглобу.
		Після вказаних дій ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції, а потерпілим працівникам поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надано необхідну медичну допомогу.
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2ст.345 КК України  умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		10.12.2021 ОСОБА_5 о 20-43 год. був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
		11.12.2021 ОСОБА_5 було врученописьмове повідомленняпро підозруу вчиненнікримінального правопорушення/злочину/передбаченого ч.2ст.345 КК України.
		Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний, нетяжкий злочин, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5-ти, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань, так як свідок ОСОБА_10 є його дружною; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду; незаконного впливу на свідків; можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. З урахуванням викладеного, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Позиції учасників судового провадження.
		Прокурор підтримавклопотання слідчогота просивйого задовольнити,оскільки вважає,що єобґрунтована підозрау вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину,передбаченого ч.2ст.345 КК України,а такожє ризики,передбачені ст.177КПК України,а застосування більш м`якихзапобіжних заходівне зможезапобігти вказанимризикам.Проти клопотанняпідозрюваного тайого захисникапро застосуваннязапобіжного заходуу виглядіособистого зобов`язаннязаперечує,вважаючи,що такийзапобіжний західне зможезапобігти наявнимризикам. Просив задовольнити клопотання. 
		Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки ніяких намірів переховуватися від слідства та суду не має, він має постійне місце проживання, сім`ю, на утриманні має малолітню дитину, працює. Завдану матеріальну шкоду зобов`язується відшкодувати. Зобов`язується з`являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, ухилятися від слідства та суду також не буде. 
		Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 проти клопотання слідчого заперечував. Доказів того, що його підзахисний може переховуватись від слідства немає. Його підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Має вищу юридичну освіту, працює. За місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Одружений, на утриманні має малолітню дитину, сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його підзахисного повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке є нетяжким злочином. Крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, прокурором не доведено, що його підзахисний, перебуваючи на волі переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або його повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, а тому згідно ч. 3 ст. 183 КК України, до його підзахисного не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Долучив характеризуючі документи.
		Оцінка та висновки слідчого судді 
		Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
		Згідно з ч. 1 ст.176КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
		Згідно з ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
		При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
		1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
		3) вік та стан здоров`я;
		4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію;
		7) майновий стан;
		8) наявність судимостей;
		9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї. 
		Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 345 КК України, внесені до ЄРДР 10.12.2021 № 12021041340001179.
		11 грудня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст.345КК України (ч. 4 ст. 12 КК України).
		Щодо наявності обґрунтованої підозри 
		При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. 
		Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
		Згідно ч. 5 ст.9КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
		Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; електронним рапортом про подію; довідками КП «Нікопольська міська лікарня № 4» Нікопольської міської ради»; протоколами допиту потерпілих, свідків.
		Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
		Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. А на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування запобіжного заходу.
		Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
		Слідчий у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: …
		3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину …
		Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч.2ст.183КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
		Ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях сторін провадження, слідчий суддя враховує наступні обставини.
		ОСОБА_5 раніше не судимий. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.
		Відомостей про те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування чи суду; перешкоджав кримінальному провадженню; йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, слідчому судді не надано.
		Отже, зважаючи на положення п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК, до ОСОБА_5 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).
		Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
		Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 5-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. 
		Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
		Що стосується наявності ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), то вказаний ризик стороною обвинувачення не доведено. У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 може вчинити тиск на свідка ОСОБА_10 , яка є його дружиною, однак згідно ст. 63 Конституції України, п. 3) ч. 1 ст.. 66 КПК України дружина має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів, в тому числі чоловіка. 
		Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки у клопотанні взагалі не зазначено у чому він полягає.
		Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. 
		Оскільки слідчим суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, наявність цього ризику підтверджена достатніми доказами, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.
		Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує репутацію підозрюваного, який судимості не має, має постійне місця проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, на утриманні має малолітню дитину, сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а тому на думку слідчого судді є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
		Наявність вищевказаного ризику стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні нетяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчому судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується. Щодо застосування застави, то слідчий суддя вважає обрання такого запобіжного заходу недоцільним.
		Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, до ОСОБА_5 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього. Слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце постійного проживання у нічний час доби. Заборона підозрюваному залишати своє житло цілодобово є недоцільною та не виправдовуватиме такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
		Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Клопотання слідчогоСВ НікопольськогоРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 ,яке погодженопрокурором Нікопольськоїокружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні,відомості провчинене кримінальнеправопорушення заяким внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2021 № 12021041340001179 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5  задовольнити частково.
		Застосувати щодо підозрюваного  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в періодчасу з21-00год.до 06-00год.наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:
		- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;
		- не відлучатися з м. Нікополя, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
		Негайно звільнити  ОСОБА_5  з під варти в залі суду.
		Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області обл.
		Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, а також не більше строку досудового розслідування, тобто до 10.02.2022 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
		Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду  прокурор.
		Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		   Слідчий суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...