Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 559/2258/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2021. Зареєстровано: 15.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2021.
Дата набрання законної сили: 27.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/559/95/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020180490000104

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 559/2258/20 
		Провадження № 1-кп/559/95/2021
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
		в складі:    головуючогосудді  ОСОБА_1 
		    секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду матеріали кримінального провадження № 42020180490000104 по обвинуваченню 
		ОСОБА_3 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , командир бойової машини - командир 3-го розвідувального відділення 3-го розвідувального взводу 2-ої розвідувальної роти, учасника бойових дій, неодноразово відзначений державними нагородами та грамотами за сумлінну військову службу по захисту держави від російської агресії, нагородженого відзнакою «За мужність» молодшого сержанта, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження
		прокурора  ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 
		потерпілої ОСОБА_6 
		представника потерпілої ОСОБА_7 
		представника відповідача ОСОБА_8 
		                    В С Т А Н О В И В:
		Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 , 26 липня 2020 року, близько 00 години 14 хвилин, перебуваючи на проїжджій частині навпроти контрольно-пропускного пункту №1 військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_9 , внаслідок своєї злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій для життя ОСОБА_9 , хоча повинен був і міг їх передбачити, умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в обличчя, від якого ОСОБА_9 впав та вдарився потиличною ділянкою голови об асфальтоване покриття, втративши свідомість.
		Надалі, близько 01 години 15 хвилин 26 липня 2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 (за адресою: АДРЕСА_2 ) поблизу входу у приміщення казарми, під час словесного конфлікту із ОСОБА_9 , внаслідок своєї злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно- небезпечних наслідків своїх дій для життя ОСОБА_9 , хоча повинен був і міг їх передбачити, умисно наніс йому один удар долонею лівої руки в обличчя, внаслідок чого потерпілий втративши рівновагу задньою частиною голови вдарився об тверду поверхню стіни будівлі. В результаті дій ОСОБА_3 які виразились у нанесенні двох ударів з подальшим контактуванням голови потерпілого об тверду поверхню, заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді:
		-    зовнішніх ушкоджень на голові, припухлість в потиличній ділянці голови та садна на її фоні в лівій потиличній ділянці; синець на повіках лівого ока з деяким поширенням доверху на надбрівну ділянку на фоні якого садно; підслизовий крововилив на слизовій оболонці верхньої та нижньої частини губи біля правого кута рота на фоні якого в середній третині розташовані дві тріщини слизової; синець на правій щоці дещо правіше від кута рота, з поширенням донизу до правої частини низгідної гілки нижньої щелепи на фоні якого садно; садно на задній поверхні грудей зліва в нижній третині на рівні 9- го ребра; садно на спині на рівні нижнього кута правої лопатки; синець на передньо-внутрішній поверхні лівого плеча у верхній третині; синець на задньо-внутрішній поверхні правого плеча у нижній третині; синець по задньо- зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу на фоні якого садно; садно на задній поверхні правого ліктьового суглоба; синець на передній поверхні лівого коліна з поширенням доверху; два садна на передній поверхні лівої гомілки в середній третині; синець на передній поверхні правого стегна в нижній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень;
		-    закритої черепно-мозкової травми у вигляді: двох лінійно-звивистих переломів кісток склепіння та основи черепа, крововилив під м`які покрови голови, тверду мозкову оболонку, просторих крововиливів під м`яку мозкову оболонку, а також в ділянці півкуль мозочка та стовбуру мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і перебувають і прямому причинно-наслідковому зв`язку з настання смерті потерпілого.
		Смерть ОСОБА_9 настала у проміжку часу між 03 та 07 годинами 26 липня 2020 року.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 119 КК України визнав повністю зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. При цьому, надав покази про те, що всі ці події, які передували смерті ОСОБА_9 відбулися 26.07.2020 року. Ще ввечері 25.07.2020 року йому стало відомо, що солдат ОСОБА_9 , в черговий раз не з`явився на чергування у добовий наряд. Його це обурило, оскільки це вже не вперше, і він почав вживати заходів щодо його пошуку. Близько опівночі йому вдалося додзвонитись до нього, на що він повідомив, що зараз приїде до розташування військової частини. У ході розмови він зрозумів, що ОСОБА_9 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Близько 00:20 год. 26.07.2020 року він прийшов до контрольно-перепускного пункту військової частини, що по АДРЕСА_2 , де зустрів солдата ОСОБА_9 , який йшов йому назустріч. Наблизившись до нього, він вдарив ОСОБА_10 кулаком в обличчя, щоб той відчув біль і в такий спосіб намагався йому дати зрозуміти, що його вчинок ганебний і щоб він його більше не повторював. Від вказаного удару останній втратив рівновагу та впав навзнаки на землю, вдарившись об асфальт головою та втратив свідомість. Його очі були відкриті, однак сам ОСОБА_10 не реагував на зовнішні подразники. З метою надання йому медичної допомоги, він почав його розтирати та стукати долонями своїх рук по щоках. ОСОБА_9 подавав ознаки життя, дихав але на нього не реагував. Будь-яких тілесних ушкоджень на ньому видно не було та слідів крові також не було. Від нього було чути запах спиртного.
		Медична працівницявійськової частиниза допомогоюнашатирного спиртупривела ОСОБА_9 до станусвідомості.Він допоміг йому піднятися на ноги та підтримуючи його за тулуб відвів до санітарної частини, де його оглянула медичний працівник. Саме тоді, в районі задньої частини голови вона виявила набряк чи гематому. Відкритих, видимих ран не було, кров не йшла.
		В той час, ОСОБА_9 запевняв її, що скарг не має, що нормально себе почуває. В подальшому, він із ОСОБА_11 , повели його із медчастини до кімнати відпочинку казарми. На шляху до казарми ОСОБА_9 не падав, більше йому ударів не наносив. Провівши його на третій поверх будівлі, він пішов у кімнату для відпочинку №2 . Однак, щоб переконатися, чи все гаразд із здоров`ям у ОСОБА_10 , він зайшов у кімнату для відпочинку №1. Там знаходився ОСОБА_9 та сидів на одному із ліжок та почав ображати його нецензурною лайкою. Побачивши, що він продовжує агресивно і непорядно себе поводити, він вирішив задокументувати факт перебування ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння. Для цього попросив солдата ОСОБА_12 взяти книгу запису хворих та запропонував ОСОБА_9 знову йти у медчастину для освідування. Там медичний працівник провів медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння солдата ОСОБА_10 . Як наслідок медичним працівником із використанням алкотесту «драгер» було засвідчено у ОСОБА_9 наявність в крові 1,9 проміле алкоголю.
		Після освідування, він із ОСОБА_10 вирушили в напрямку до казарми, де по дорозі останній знову почав висловлюватися до нього із застосуванням нецензурної лексики та висловлювати до нього претензії з приводу освідчення. ОСОБА_10 ображав його і погрожував відомстити за це в майбутньому. На його зауваження припинити таку негативну поведінку,останній не реагував, у зв`язку з чим, він наніс несильний удар долонею руки в область правої щоки ОСОБА_9 . Від даного удару, чи то від енерції удару, чи то намагаючись його уникнути, хитнувся назад і вдарився лопатками об стіну будівлі. Обвинувачений не виключає, що він міг вдруге вдаритись задньою, потиличною частиною голови об стіну. ОСОБА_10 рівноваги не втрачав та на землю не падав, ніяких скарг не висловлював, жодних слідів крові у нього не було, та припинивши образи, прослідував далі у казарму. 
		Піднявшись по сходах на поверх казарми, він пішов у кімнату для відпочинку №2, а ОСОБА_10 пішов в кімнату №1. Будучи впевненим, що життю та здоров`ю ОСОБА_9 нічого не загрожує, він заснув на сусідньому ліжку. 
		Зранку його розбудив солдат ОСОБА_13 та повідомив, що ОСОБА_9 погано. В той момент він лежав на правому боці обличчям догори. Саме тоді він побачив, що біля ротової порожнини у нього були сліди підсохлої крові, пульс практично не прощупувався. Він викликав медичного працівника, яка відразу вжила всіх можливих реанімаційних заходів.
		Обвинувачений зазначив, що як під час нанесення першого удару біля КПП, так і після нанесення йому «ляпаса» біля входу в казарму, він не передбачав наслідки, які настали та не бажав їх настання. Завдаючи цих ударів, він сподівався завдати лише значного фізичного болю, з мотивів попередження в майбутньому подібних випадків порушення дисципліни.
		У скоєному розкаявся, жалкує, що так все скінчилося, просив суворо не карати та не позбавляти його волі. На даний час відшкодував потерпілій 20000 гривень завданої моральної шкоди, тому визнає заявлений цивільний позов потерпілої про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 180000 гривень, заявлену суму відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди визнає частково, а саме з приводу виплати зазначених сум до відшкодування наперед на три роки для кожного з позивачів, зазначає, що ця вимога є для нього нереальною для виконання, оскільки на його утриманні також перебуває двоє неповнолітніх дітей, крім того, у зв`язку з розглядом кримінального провадження відносно нього він отримує щомісячно заробітну плату у розмірі близько однієї тисячі гривень на місяць, тому не може на даний час зібрати якусь частину коштів для відшкодування сім`ї потерпілої. При задоволенні матеріальної шкоди просить не враховувати нарахування за участь в зоні ООС, а врахувати його дійсний середньомісячний заробіток у розмірі 10468,20 грн. 
		Потерпіла ОСОБА_6 дала покази про те, що вона дізналася про загибель чоловіка від командира частини. Вона приїхала в м. Дубно, де їй розповіли про трагедію. Потім з приводу вказаного факту її допитували працівники поліції. З чоловіком вона спілкувалася рідко, так як останній місяць перед його загибеллю в них були напружені відносини. На даний час залишилася з двома малолітніми дітьми, яких треба виховувати та доглядати. Цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином моральної та матеріальної шкоди підтримує в повному обсязі, зазначивши, що у зв`язку зі смертю чоловіка вона втратила годувальника для свої дітей. 
		Щодо відшкодування заподіяної матеріальної шкоди представник потерпілої пояснив, що під час несення військової служби ОСОБА_9 були завдані тілесні ушкодження від яких він помер. На момент трагедії дружина загиблого перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною, тобто вона та їхні двоє дітей перебували на утриманні чоловіка. Середньомісячний заробіток ОСОБА_3 по місцю служби становив близько 29000 гривень, За період з 01 січня 2020 по червень 2020 заробітна плата становила 174008 гривень. Тому, якщо вказану суму розділити на чотирьох осіб, а саме на потерпілу, двох неповнолітніх дітей та обвинуваченого, то місячна сума виплати становить 7250 гривень. Зважаючи на те, що вказані обставини злочину виникли у зв`язку із проходженням обвинуваченим служби на території військової частини, вказану суму просять стягнути солідарно також і з військової частини. Поданий відзив військової частини не визнає, вважає таким, який неналежним чином оформлений, оскільки не містить підтверджуючих документів про статус особи, що його подала, тобто не відповідає вимогам ЦПК України. 
		Щодо призначення покарання обвинуваченому вважає, що останній підлягає кримінальній відповідальності, однак просить суд не позбавляти його волі, оскільки він є учасником бойових дій, повністю усвідомив протиправність та негативні наслідки вчиненого та щиро розкаюється, частково відшкодував заподіяну моральну шкоду.
		Представник цивільного відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив проти заявленого цивільного позову щодо солідарного стягнення завданих злочином збитків, зазначивши про те, що обвинувачений ОСОБА_3 під час вчинення кримінального правопорушення не виконував обов`язки військової служби. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2019 року №636 «про організацію служби військ і бойового навчання у 2020 році» введено в дію розпорядок дня військової частини, на період з 1 січня 2020 по 31 грудня 2020 року, згідно якого робочий день розпочинається о 8.50 год. та закінчується о 06.00 год. Обвинувачений ОСОБА_3 в момент вчинення злочину не діяв в інтересах військової частини, хоча проживав на її території, як військовослужбовець. У зв`язку з тим, що в даний час забезпечення військовослужбовців є недостатнім, командиром військової частини прийнято рішення розмістити особовий склад на території частини з метою його проживання у приміщеннях, які не займалися іншими військовими службами. Просив відмовити у солідарному стягненні заданих злочином збитків.
		Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3ст. 349 КПК України. Фактичні обставини справи суд вважає встановленими та винність обвинуваченого доведеною. Враховуючи вищезазначене, суд визначив за недоцільне дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		г
		При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України- як вбивство, вчинене через необережність.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, які передбаченіст.66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування потерпілій завданих злочином збитків.
		Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого по справі не встановлено
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ч.4ст.12 КК України, відносяться до тяжкого злочину, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення.
		Вирішуючи питання задоволення позовних вимог позивачів про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди суд виходить з загальних засад відшкодування заподіяної шкоди в розумінні ст..ст. 1166,1167, 1187 ЦК України.
		Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові(дружині) батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		При вирішенні питання цивільного позову ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або матеріальної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
		Згідностатті 22 Цивільного кодексуУкраїни особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодовування.
		Згідно приписівст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зпротиправною поведінкою щодо близьких родичів.
		Частиною 1статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Приписами ч. 2ст. 1168 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям(усиновленим),а також особам,які проживали з нею однією сім`єю.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), якихзазнавпозивач,характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.
		При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6  була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв`язку іззагибеллю їїчоловіка,смерть якого позначилася на її психологічному та фізичному здоров`ї, відбулись тяжкі вимушені зміни у її житті, які не підлягають поверненню у попередній стан. Відтак, втрата чоловіка, який на момент загибелі був єдиним годувальником сім`ї також спричинила значні порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілої.
		Виходячиз викладеного,конкретних обставинсправи,суд враховуєхарактер татривалість стосунківпозивача,що існувализ потерпілимза йогожиття,з урахуваннямдоказів,наданих потерпілоюна підтвердженняїї позовнихвимог,враховує передусімвимоги розумностіі справедливостіі вважає,що зврахуванням зазначенихобставин таповного визнання вини обвинувачним,розмір заявленоїзаподіяної потерпілійморальної шкодиу розмірі180000  тисячгривень підлягає до задоволення.
		Щодо відшкодуваннязаподіяної злочиномматеріальної шкодисуд приходитьдо висновкупро те,щообвинувачений ОСОБА_3 є учасником бойових дій та неодноразово отримував нагороди за участь в ООС та у зв`язку з розглядом кримінального провадження, останній практично позбавлений заробітку по місцю роботи, тому сума відшкодувань матеріальної шкоди, зазначених у цивільному позові є непосильною для обвинуваченого, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди без врахування виплат на користь потерпілої та малолітніх дітей наперед на три роки.
		Згідно ч. 1 ст. 1200 ЦК України - у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншими непрацездатними особами, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.
		У відповідності до ч. 2 ст. 1200 ЦК України - особам, визначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
		Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина потерпілого, народжена після його смерті. Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявникапостійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови увстановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
		Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.
		Наданими суду документами встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 перебували у шлюбі, зареєстрованому в Костопільському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у ГТУЮ у Рівненській області. ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . У свідоцтві про їх народження ОСОБА_6 та ОСОБА_9 зазначені батьками (а.с. 96, 101,103 т. 1).
		Довідкою від 15.12.2020 року № 750 виданою виконкомом Золотолинської сільської ради Костопільського району Рівненської області (додається) підтверджено факт того, що ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті згідно погосподарської книги АДРЕСА_3 , був зареєстрований з 29.01.2019 року в АДРЕСА_3 , але фактично проживав без реєстрації за місцем проживання дружини ОСОБА_6 за адресою : АДРЕСА_4 . (а.с.99).
		Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_6 на час вчинення кримінального правопорушення не працювала, так як перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Згідно ч. 3 ст. 1200 ЦК України - особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
		У відповідності до ст. 1202 ЦК України - відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки наперед.
		Отже, в порядку ст. 1200 ЦК України непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання мають право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. 
		Оскільки, малолітні діти померлого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебували на утриманні батька, відповідно мають право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю останнього. 
		В порядку ст. 1200 ЦК України така шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних членів сім`ї, які не мають права на відшкодування.
		Згідно матеріалів справи, ОСОБА_9 04 листопада 2019 року уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки та був зарахований до списків особового складу частини (а.с.91). Його середньомісячний заробіток складав 10468 гривень. Нарахування за участь в зоні ООС ОСОБА_9 становить 17000 гривень, однак, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 02.06.2021 року (справа № 240/11441/19), що винагорода за участь в ООС є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. Верховний Суд зазначав, щовказана винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення,який є складовим елементом грошового забезпечення, а тому така винагорода не може бути прийнята до уваги при обчисленні суми відшкодування для сім`ї загиблого. 
		Станом на дату смерті сім`я ОСОБА_9 складалась із чотирьох осіб: ОСОБА_9 , дружина ОСОБА_6 , донька померлого ОСОБА_14 та син померлого ОСОБА_15 . Таким чином на кожного члена сім`ї припадала 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_9 , що дорівнює 2617 грн. 05 коп. 
		Таким чином діти померлого ОСОБА_9  ОСОБА_16 та ОСОБА_15 мають право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю батька у розмірі частини його середньомісячного заробітку, що становить 2617,05 гривень щомісячно, на кожну дитину починаючи 27.07.2020 року до досягнення дітьми 18-річного віку.
		Окрім того, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, дружина загиблого - ОСОБА_6 має право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю чоловіка щомісячно у разі якщо вона не працює і здійснює догляд за дітьми померлого до досягнення дітьми чотирнадцяти років.
		Оскільки, ОСОБА_6 на даний час не працює та здійснює догляд за малолітнім сином ОСОБА_15 , отже має право на стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 шкоди, заподіяної смертю її чоловіка у розмірі частини середньомісячного заробітку загиблого, що становить 2617,05 гривень, щомісячно, починаючи 27.07.2020 року до досягнення 14 років найменшою дитиною ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 )
		Щодо твердження представника відповідача- військової частини НОМЕР_1 про невизнання позовних вимог цивільних позивачів в частині солідарного стягнення завданої злочином матеріальної та моральної шкоди, з тих підстав, що злочин вчинений хоч і на території військової частини, однак, в позаробочий час, не заслуговують на увагу суду з наступних підстав.
		Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 26 липня 2020 року, близько 00 години 14 хвилин, перебуваючи на проїжджій частині навпроти контрольно-пропускного пункту №1 військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 , завдав потерпілому ОСОБА_9 один удар кулаком лівої руки в обличчя, від якого ОСОБА_9 впав та вдарився потиличною ділянкою голови об асфальтоване покриття, втративши свідомість. В подальшому, близько 01 години 15 хвилин 26 липня 2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи на території вказаної військової частини НОМЕР_1 не передбачаючи можливості настання суспільно- небезпечних наслідків своїх дій для життя ОСОБА_9 , хоча повинен був і міг їх передбачити, умисно наніс йому один удар долонею лівої руки в обличчя, внаслідок чого потерпілий втративши рівновагу задньою частиною голови вдарився об тверду поверхню стіни будівлі, в результаті чого заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_9 настала у проміжку часу між 03 та 07 годинами 26 липня 2020 року. Зазначене узгоджується також і з показами учасників судового провадження. Окрім цього,суд зазначає, що потерпілий ОСОБА_9 в день отримання тілесних ушкоджень мав перебувати в добовому наряді тобто був безпосередньо залученим до виконання посадових обов`язків по військовій службі тобто перебував у трудових відносинах з військовою частиною. Суд приймає до уваги та обставину, що злочин було скоєно на території військової частини, військовослужбовцем хоча і поза часом виконання обвинуваченим обов`язків військової служби. Крім того ОСОБА_3 на момент вчинення злочину проживав на території військової частини, як військовослужбовець, що підтверджено показами представника в/ч.
		Як зазначено у постанові Верховного суду від 02.07.2020 у справі № 570/1531/17 завдану військовослужбовцем шкоду потерпілій стороні має відшкодовувати також і військова частина, на території якої стався нещасний випадок. У вказаній постанові Верховний суд відхилив доводи про те, що обов`язок з відшкодування шкоди потерпілій стороні має бути покладений на особу, що її завдала.
		За таких встановлених підстав суд приходить до висновку про необхідність солідарного відшкодування заподіяної злочином шкоди з обвинуваченого та військової частини.
		Щодо обрання міри покарання обвинуваченому, суд враховує обставини, що пом`якшують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який є не судимим, по місцю проживання та служби характеризується виключно позитивно, є учасником бойових дій по захисту держави від російської агресії, нагороджений державною відзнакою « За мужність» наданий час продовжує військову службу за контрактом, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває. Суд враховує повне визнання вини обвинуваченим у скоєному та щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Судом також взято до уваги позицію потерпілої яка просить не позбавляти волі обвинуваченого та доводи, викладенні у досудовій доповіді органу пробації, згідно якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3  у виді позбавлення волі в межах санкціїч.1ст.119 КК України, з призначенням іспитового строку на підставі ст.75КК України та покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України.
		Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 28 липня 2020 до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави, розміром 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 84080 гривень, яка була внесена застоводавцем ОСОБА_17 на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області
		Згідно з ч. 11ст.182КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.
		Статтею 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Заявлені витрати на правничу допомогу згідно до поданого попереднього розрахунку в сумі 13620 гривень підлягають солідарному стягненню з обвинуваченого та військової частини.
		Арешт на майно,накладений ухвалоюслідчого суддіРівненського міськогосуду від28.07.2020,31.07.2020  скасувати.
		Процесуальні витрати за проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі. Заявлений цивільний позов потерпілої у кримінальному провадженні підлягає до часткового задоволення Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставіст.75КК Українизасудженого ОСОБА_3  звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням. Іспитовий термін випробування встановити строком у 2 (два) роки.
		На підставі ч.1ст.76КК Українипід часвідбуття іспитовогостроку,покласти назасудженого ОСОБА_3  обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, за місцем проживання або місцем проходження військової служби, повідомляти уповноважений орган з питань пробації або командування військової частини, про зміну місця проживання, роботи або навчання, або проходження військової служби за контрактом.
		Стягнути ззасудженого ОСОБА_3  у дохід держави документально підтверджені судові витрати на залучення експерта у розмірі 16832 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 88 копійок.
		Стягнути солідарно з засудженого ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 та військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), адреса місцезнаходження: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Садова, 7) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди у розмірі 1/4 частини середньомісячного заробітку загиблого чоловіка ОСОБА_9 , що становить 2617,05 гривень, щомісячно, починаючи з 27.07.2020 року до досягнення 14 (чотирнадцяти) років найменшою дитиною ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
		Стягнути солідарно з засудженого ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ),адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), адреса місцезнаходження: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Садова, 7) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), в інтересах малолітньої ОСОБА_14 (2017 р.н.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином у розмірі 1/4 середньомісячного заробітку загиблого батька ОСОБА_9 , що становить 2617,05 гривень щомісячно, починаючи з 27.07.2020 року до досягнення ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вісімнадцятирічного віку. 
		Стягнути солідарно з засудженого ОСОБА_3 (РНОК1111: НОМЕР_2 ), адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), адреса місцезнаходження: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Садова, 7) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), в інтересах малолітнього ОСОБА_15 (2018 р.н.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином у розмірі 1/4 середньомісячного заробітку загиблого батька ОСОБА_9 , що становить 2617,05гривень щомісячно,  починаючи з 27.07.2020 року до досягнення ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 )вісімнадцятирічного віку. 
		Стягнути з засудженого ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 та військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), адреса місцезнаходження: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Садова, 7) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування заподіяної злочином майнової (нематеріальної) шкоди.
		Стягнути солідарно з засудженого ОСОБА_3 (РНОК1111: НОМЕР_2 ), адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), адреса місцезнаходження: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Садова, 7) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), витрати на правову допомогу у розмірі 13620 гривень.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 28 липня 2020 року, а саме на зразки волосся та нігтьових пластин з рук, які поміщені в паперові згортки, зразок крові в колбі, штани темно-зеленого кольору , кофта зеленого кольору, труси чорного кольору, білі шкарпетки, ремінь чорного кольору, що поміщені в паперову коробку та були вилучені 26.07.2020 в ході огляду трупа ОСОБА_9 ;
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 31 липня 2020 року, а саме: на футболку зеленого кольору, мобільний телефон марки Huawei ІМЕІ: НОМЕР_5 : НОМЕР_6 , п`ять слідів рук, п`ять змивів речовини, схожі на кров із п"ятьма контролями марлі до них, один зікріб речовини, схожої на кров із контрольним зішкрібом до нього, паперовий згорток, вирізку із рушника, що вилучені 26.07.2020 року в ході огляду місця події на території військової частини - знищити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 31 липня 2020 року, а саме на труси чорного кольору, шкарпетки сірого кольору, берци коричневого кольору, які поміщені до спеціального пакету НПУ № 7232852, футболка темно-зеленого кольору (військова), штани камуфляжні, кепка камуфляжна, поміщена до паперового конверту НПУ ГСУ, які були вилучені 26.07.2020 під час обшуку затриманого ОСОБА_3 
		-повернути ОСОБА_17 , жителю АДРЕСА_2 заставу у сумі 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят чотири) гривні, яка була внесена за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , на рахунок ТУ ДСА в Рівненській області, код отримувача ЄДРПОУ 26259988, рахунок отримувача UA048201720355229002000010599, згідно ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 28.07.2020.
		Речові докази у кримінальному провадженні : 
		- диск DVD-R, марки «ALERUS» 4,7 GB/120 min з відеозаписом із камер відео спостереження військової частини НОМЕР_1 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- диск DVD-R, марки «ALERUS» 4,7 GB/120 min з відеозаписом проведення медичного огляду ОСОБА_9 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_9 , поміщені в два окремі паперові конверти, п`ять змивів та один зішкріб та контролі до них поміщені в спец. пакет № 4097759; штани типу камуфляж поміщені в спец пакет №4115917; футболка зеленого кольору поміщена в спец пакет №4116021; взуття, (берци) коричневого кольору, шкарпетки сірого кольору, труси чорного кольору, поміщені в поліетиленовий пакет, на якому прикріплена бирка №187, НОМЕР_7 ; кофта темно-зеленого кольору, штани камуфляжні зеленого кольору, пояс чорного кольору, труси чорного кольору, шкарпетки білого кольору, поміщені в картонну коробку-знищити.
		- пакет експертної служби № INZ 21008322, в якому знаходяться п`ять слідів рук, зразки волосся ОСОБА_9 , поміщені в п`ять окремих паперових конвертів- знищити.
		- зразок крові ОСОБА_9 та зразок марлі, на яку була вилита кров ОСОБА_9 , поміщені в два окремі паперові конверти;     зразок крові ОСОБА_9 поміщений в окремий паперовий конверт, зразок крові ОСОБА_3 , поміщений в окремий паперовий конверт- знищити;
		- спец. пакет «Експертна служба» №2478272 в якому знаходиться вирізка з рушника, паперовий згорток в першопочаткових упаковках; спец пакет «Експертна служба» №4116020 в якому знаходиться кепка в первинній упаковці; спец пакет «Експертна служба» №4115916, в якому знаходяться футболка темно-зеленого кольору  знищити.
		- мобільний телефон "Huawei" ІМЕІ: НОМЕР_5 : НОМЕР_6 поміщений в спец. пакет №INZ 1008311- повернути власнику ОСОБА_3 .
		На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського Апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд. 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...