Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 654/1820/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2021. Оприлюднено: 16.12.2021.
Дата набрання законної сили: 06.12.2021
Номер судового провадження: 51-3251км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017230150002320

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Окрема думка
		судді В.В. Короля
		до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року
		справа № 654/1820/18
		провадження № 51-3251кмо20
		 
		Короткий зміст оскаржених судових рішень, встановлених обставин та рішення об`єднаної палати ККС ВС
		Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року  ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді арешту на строк шість місяців. 
		У мотивувальній частині цього вироку судом надано оцінку показанням певних свідків, у тому числі свідка ОСОБА_2 . Зокрема, суд зазначив, що «при ухваленні вироку суд не враховує, вважаючи їх неправдивими, показання наступних свідків: …. ОСОБА_2 … оскільки показання зазначених вище свідків, на думку суду, є намаганням виправдати обвинуваченого чи зменшити ступінь його суспільно небезпечного діяння та розмір покарання за скоєне…».
		24 березня 2020 року слідчим СВ Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК.
		2 квітня 2020 року ОСОБА_2 подав на вирок щодо ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив вирок змінити, виключити з його мотивувальної частини висновок суду про визнання судом неправдивими показань свідків, зазначивши фразу: «суд при ухваленні вироку не враховує показання наступних свідків». У решті вирок залишити без змін.
		Херсонський апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 повернув апелянту на тій підставі, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
		Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року касаційну скаргу адвоката Найченка О.Є. в інтересах ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без задоволення та повернуто йому апеляційну скаргу.
		Адвокат Найченко О.Є. подав в інтересах ОСОБА_2 касаційну скаргу, в якій, вказуючи на пункт 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просив ухвалу апеляційного судускасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.Стверджував, що апеляційний суд, відмовляючи ОСОБА_2 в поновленні строків на апеляційне оскарження вказаного вироку, позбавив останнього доступу до правосуддя, чим істотно порушив норми Конституції України і кримінального процесуального закону. Додатково посилався на те, що право на оскарження вироку щодо ОСОБА_1 виникло у ОСОБА_2 з дня пред`явлення йому обвинувального акта у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.  2 ст. 384 КК. 
		У доповненні до касаційної скарги адвокат Найченко О.Є. просив об`єднану палату Касаційного кримінального суду Верховного Суду(далі - об`єднана палата) врахувати позицію, викладену у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 квітня 2019 року (справа № 137/1610/16-к).
		Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 серпня 2021 року матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою адвоката Найченка О.Є. в інтересах ОСОБА_2 на підставі ч. 2 ст. 4341 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати.
		Така передача була мотивована тим, що перевірка законності ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 нерозривно пов`язана з позицією, викладеною у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року, про те, що вирок відносно ОСОБА_1 стосується прав, свобод та інтересів свідка ОСОБА_2 , а тому відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК він мав право звертатися до апеляційної інстанції з оскарженням цього судового рішення.
		Однак колегія суддів вважала за необхідне відступити від такої позиції, оскільки переконана, що свідок не вправі оскаржувати судове рішення в частині оцінки достовірності наданих суду показань, а зроблена місцевим судом оцінка показань свідка не має наперед будь-якого вирішального значення в іншому кримінальному провадженні.
		За наслідками касаційного розгляду об`єднаною палатою ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишено без зміни, а касаційну скаргу адвоката Найченка О. Є. в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
		При цьому більшістю суддів об`єднаної палати було констатовано, що свідок ОСОБА_2 , який в апеляційній скарзі оскаржував правильність судової оцінки наданих ним у кримінальному провадженні показань, не є суб`єктом оскарження вироку місцевого суду відносно  ОСОБА_3 у розумінні п. 10 ч. 1 
		ст. 393 КПК. Відповідно, так як ОСОБА_2 не є особою, яка має право оскаржити в апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 , то вирішення питання про дотримання ним процесуальних строків подання апеляційної скарги, на думку більшості суддів об`єднаної палати, вже не мають процесуального значення.
		Водночас, на виконання вимог ч. 4 ст. 442 КПК України у постанові об`єднаної палати було викладено висновок щодо застосування норми права, передбаченої п.  10 ч. 1 ст. 393 КПК, такого змісту:
		«Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 393 КПКапеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом, якщо оскаржене судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів.
		Якщо у вироку (ухвалі про застосування примусового заходу виховного характеру чи про застосування примусових заходів медичного характеру) постановленому щодо однієї особи, зроблено висновок, який стосується прав, свобод та інтересів іншої особи, то остання на підставі п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК та керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі пунктами 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, частин першої та другої статті 24 КПК, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення в частині її прав, свобод та інтересів.
		Однак свідок, який у кримінальному провадженні надавав відомості щодо відомих йому обставин, не є суб`єктом, який має право на оскарження вироку в частині оцінки достовірності його показань».
		 
		Мотиви окремої думки
		Не вдаючись в оцінку мотивів, покладеними в основу цієї постанови об`єднаної палати, а також висновку щодо застосування норми права, передбаченої п.  10 ч. 1 ст. 393 КПК, вважаю, що об`єднана палата своїм рішенням мала повернути матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою адвоката Найченка  О.Є. в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року на розгляд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті
		Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4341 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		Отже, за змістом наведеної норми процесуального права підставою для передачі кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати є такі обов`язкові умови: 1)  необхідність відступити від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої судової палати або у складі іншої палати; 2) подібність правовідносин, за яких було неоднаково застосовано норми права. 
		Разом з тим, при передачі матеріалів провадження на розгляд об`єднаної палати колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - колегія суддів Третьої судової палати), на мою думку, не дотрималась зазначених вимог закону.
		В ухвалі колегія суддів Третьої судової палати вважала за необхідне відступити від позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 жовтня 2020 року про застосування норми п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, відповідно до якої свідок  ОСОБА_2  у цьому кримінальному провадженні був вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок щодо  ОСОБА_1 ,шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.
		На думку колегії суддів Третьої судової палати, свідок не вправі оскаржувати судове рішення в частині оцінки достовірності своїх показань, а зроблена місцевим судом оцінка показань свідка не має будь-якого наперед вирішального значення в іншому кримінальному провадженні. 
		Водночас, як було зазначено в ухвалі, матеріали кримінального провадження передаються на розгляд об`єднаної палати, оскільки з висновком колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду 
		від 15 жовтня 2020 року нерозривно пов`язана перевірка законності ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скаргиОСОБА_2 . 
		Проте ці судові рішення прийнято судами в одному кримінальному провадженні, причому в оскарженій ухвалі апеляційного суду від 24 лютого 2021 року вирішувалося питання, чи містить клопотання про поновлення строку обґрунтовані причини, які вказують на непереборність обставин, що унеможливили подання апеляційної скарги у визначений законом строк.
		Отже, відмінності у правових питаннях, які були предметом розгляду, свідчили про відсутність подібності правовідносин, за яких неоднаково застосовано одну і ту саму норму права.
		Разом з тим, забезпечення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, яка втілюється з додержанням загальних засад кримінального провадження, встановлених у ст. 7 КПК, шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах. Тобто завдання об`єднаної палати - досягти у встановленому законом порядку юридичної визначеності у спірних правовідносинах і запобігти невизначеності у подібних ситуаціях. 
		Враховуючи зазначене, вважаю, що ухвала колегії суддів Третьої судової палати від 18 серпня 2021 року не містила передбачених ч. 2 ст. 4341 КПК підстав для передачі провадження за касаційною скаргою адвоката Найченка О.Є. в інтересах  ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року на розгляд об`єднаної палати, а тому кримінальне провадження підлягало поверненню на розгляд колегією суддів Третьої судової палати для прийняття рішення по суті у межах відповідного предмету касаційного оскарження. 
		 
		 
		С у д д я                                                                                           В.В. Король

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...