Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/5895/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2021. Зареєстровано: 31.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2022.
Дата набрання законної сили: 20.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.12.2021м. ДніпроСправа № 904/5895/21За позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карачунівське рибоводне господарство", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 
		про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, зобов`язання повернути майно 
		Суддя Євстигнеєва Н.М.
		Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
		 
		Представники:
		Від прокуратури: Колесніченко В.І, прокурор відділу прокуратури 
		Від позивача: не з`явився 
		Від відповідача: Стенюкова Л.М., адвокат; Білецька О.В., керівник 
		С У Т Ь С П О Р У:
		Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:
		- усунути перешкоди державі, в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації у користуванні Карачунівським водосховищем - водним об`єктом загальнодержавного значення, площею водного дзеркала 44,8 кв.км., об`ємом 308,53 млн. куб. метрів, що розташоване на території Криворізького району та м. Кривий Ріг, на 83 км. р. Інгулець шляхом заборони його використання для здійснення рибогосподарської діяльності (промислового рибальства) Товариству з обмеженою відповідальність "Карачунівське рибоводне господарство";
		- усунути перешкоди державі, в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в користуванні та розпорядженні Карачунівським водосховищем, а також земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальність "Карачунівське рибоводне господарство" повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації водний об`єкт загальнодержавного значення - Карачунівське водосховище, площею водного дзеркала 44,8 кв.км., об`ємом 308,53 млн. куб. метрів, що розташоване на території Криворізького району та міста Кривий Ріг, на 83 км. р. Інгулець разом із земельною ділянкою під ним.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що на території Криворізького району та м. Кривий Ріг, на 83 км. р. Інгулець розташоване Карачунівське водосховище - водний об`єкт загальнодержавного значення, площею водного дзеркала 44,8 кв.км., об`ємом 308,53 млн. куб. метрів. Водосховище експлуатується в каскаді з Іскрівським та Олександрівським водосховищем. Карачунівське водосховище, відповідно Водогосподарського паспорта водного об`єкта та інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 21.04.2021 №752/03-21, призначене для водопостачання, зрошення та рекреації. Крім того, зазначене водосховище використовується для питних потреб, а також екологічного оздоровлення басейну річки Інгулець. Технічна експлуатація водосховища здійснюється Державним промисловим підприємством "Кривбасводопостачання". Карачунівське водосховище, відповідно до ст. 1 Водного Кодексу України, відноситься до водних об`єктів комплексного призначення, оскільки відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних). Карачунівське водосховище, як водний об`єкт загальнодержавного значення і відповідно до його призначення, не може використовуватися для здійснення рибогосподарських потреб, не відноситься до рибогосподарських водних об`єктів і в ньому не може здійснюватись штучне розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та іх використання в спеціальних товарних рибних господарствах.
		Відповідач використовує водосховище для потреб своєї господарської діяльності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що порушує права держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
		Порушення інтересів держави прокурор вбачає у недодержанні встановленого чинним законодавством порядку набуття прав на земельні ділянки водного фонду та водні об`єкти, що призвело до безпідставного використання ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" водного об`єкту - Карачунівського водосховища у комплексі із земельною ділянкою водного фонду, на якій воно розташоване; вбачає необхідність забезпечення правомірного обігу майнових прав на водні об`єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.
		Позивач, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, просить розглянути справу за відсутністю її представника. Зазначає, що у відповідь на звернення прокуратури було повідомлено про відсутність розпоряджень голови облдержадміністрації з питань передачі в оренду земельних ділянок та водного дзеркала Карачунівського водосховища ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство", а також звернуто увагу на передчасність вжиття заходів, у тому числі представницького характеру, з повернення державі водного об`єкту - Карачунівського водосховища і земельної ділянки, на якій воно розташоване.
		Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальність "Карачунівське рибоводне господарство", проти задоволення позову заперечує з наступних підстав. З 2009 року водосховище експлуатується в діючому на сьогодні Режимі спеціального товарного рибного господарства (Режим СТРГ), яким передбачене щорічне вселення річників рослиноїдних риб. Режим рибогосподарської експлуатації Карачунівського водосховища від 27.02.2019 та Дозвіл № 000009/2018 від 03.12.2018 є чинними і видані у відповідності до вимог законодавства. Не передбачено отримання земель водного об`єкта в оренду, оскільки згідно з договором оренди, користувачам надається в користування водний об`єкт і вони є водокористувачами. При рибогосподарській діяльності, у тому числі в Режимі СТРГ використовується ресурс загальнодержавного значення - водні біоресурси і відповідно вони є користувачами водних біоресурсів. Діюче законодавство не містить норми, які б забороняли здійснювати у Карачунівському водосховищі, за виключенням поясу санітарної охорони, промислове рибальство і вселення водних ресурсів на підставі дозволів. Промислове рибальство, яке є видом спеціального користування водних об`єктів (а не водного об`єкту) не передбачає укладення договору оренди.
		Задоволення позовних вимог призведе до заборони рибогосподарської експлуатації частини Карачунівського водосховища із вилову і вселення водних біоресурсів відповідно до чинних дозволів, наданих відповідно до вимог законодавства, невиконання наукових рекомендацій, розроблених Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук України і Режиму вилову і вселення водних біоресурсів, які відповідач зобов`язаний виконувати, порушення прав суб`єкта рибного господарства, які охороняються законом, і заподіяння йому шкоди, оскільки в такому випадку на нього буде покладено індивідуальний та надмірний тягар стягнення заподіяної йому шкоди.
		Відзив містить попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10 000 грн: аналіз судової практики із зазначених питань, складання і подача відзиву на позов, заява про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та участь у трьох судових засіданнях.
		До відзиву надана заява про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України, Державне агентство меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства рибного господарства України у Дніпропетровській області.
		Клопотання мотивовано тим, що рішення по даній справі впливатиме на права та інтереси зазначених органів та інституту в силу можливого обмеження їх прав погодження режимів рибогосподарської експлуатації водосховищ і видачі дозволів на промислове вилучення водних біоресурсів і вселення водних біоресурсів. Зазначені вище органи Державного агентства рибного господарства України, відповідно до покладених на них завдань, здійснюють державне управління та регулювання у галузі рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, погоджують і видають дозвільні документи, здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері рибного господарства, за дотриманням лімітів і нормативів використання водних біоресурсів, правил рибальства і здійснюючи постійні заходи державного контролю діяльності відповідача мають інформацію і відомості про діяльність відповідача у водосховищі, яка триває з 2009 року по теперішній час.
		У відповіді на відзив прокурор не заперечує наявність у ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" Режиму рибогосподарської експлуатації Карачунівського водосховища та Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, однак зазначає, що вказані документи надають право на користування лише водними біоресурсами і не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право на користування водними об`єктами та землями водного фонду, відповідно не визначають правових підстав користування водними об`єктами. 
		Щодо доводів відповідача про не надання прокурором до суду належних та допустимих доказів неодноразового порушення ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" вимог Інструкції або Режиму рибогосподарської експлуатації Карачунівського водосховища в умовах спеціального товарного рибного господарства, як і доказів неодноразового невиконання приписів. Питання наявності чи відсутності з боку відповідача порушень при здійсненні промислового рибальства не є предметом чи підставою позову, жодного відношення не має до суті позовних вимог. Докази з цього питання до позову не додавались, за виключенням матеріалів адміністративного провадження, складених Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області у поточному році, які є підтвердженням факту користування ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" зазначеним водосховищем.
		Також заступник керівника прокуратури заперечує проти задоволення клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб. Вважає, що безпідставне, всупереч вимогам чинного законодавства, користування суб`єктом господарювання - ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" водним об`єктом стосується лише діяльності зазначеного товариства і жодним чином не впливає на права та інтереси зазначених установ та органів. Крім того, зазначені установи та органи не мають повноважень щодо розпорядження водними об`єктами та землями водного фонду, не здійснюють контроль у сфері водоохоронної діяльності та використання водних об`єктів, у зв`язку з чим порушення суб`єктом господарювання умов Водного та Земельного Кодексів щодо користування водними об`єктами не зачіпають їх інтереси та не впливають на їх права та обов`язки.
		Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, стверджує, що Карачунівське водосховище використовується ним для цілей рибного господарства виключно для добування водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, і вселення водних біоресірсів у діючому режимі та на підставі Дозволу. Відповідач не займається аквакультурою (рибництвом) - сільськогосподарською діяльністю із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах і не використовує водні біоресурси, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об`єктів водосховища, що передбачає укладення договору оренди водного об`єкту та/або земельної ділянки водного фонду (а.с.17-21 том 2).
		Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021 справу № 904/5895/21 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху.
		24 червня 2021 року від прокуратури до господарського суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду та долучено відповідні докази.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.07.2021. З 20.07.2021 підготовче засідання відкладено на 12.08.2021.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб; закрито підготовче провадження у справі №904/5895/21 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 31.08.2021.
		31.08.2021 до суду надійшло клопотання Комунального підприємства "Дніпровська міська студія телебачення" Дніпровської міської ради про допуск знімальної групи для проведення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду справи журналісту Доброславському М.О, та оператору Ягольнику І.О. Клопотання судом задоволено.
		У судовому засіданні 31.08.2021 оголошено перерву до 08.09.2021, з 08.09.2021 до 14.09.2021, з 14.09.2021 до 25.10.2021.
		Судове засідання, призначене на 25.10.2021, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. на лікарняному.
		Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2021 повідомлено учасників справи про призначення наступного судового засідання на іншу дату після повернення судді з лікарняного.
		Ухвалою суду від 02.11.2021, у зв`язку з виходом судді з лікарняного, призначено розгляд справи у засіданні на 29 листопада 2021 року.
		29.11.2021 від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме: відповіді Департаменту екології та природних ресурсів від 11.10.2021, копії заяви від 14.09.2021.
		06.12.2021 до канцелярії суду надійшли заперечення прокурора в порядку ст. 42 ГПК України щодо підстав визначення позивача у справі.
		З 29.11.2021 оголошено перерву до 06.12.2021, з 06.12.2021 до 21.12.2021.
		Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення № 4930018469458 про вручення ухвали суду від 06.12.2021 міститься в матеріалах справи).
		Судом досліджено докази наявні у справі.
		У судовому засіданні 29.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, господарський суд, -
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Карачунівське рибоводне господарство" зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 08.09.2009 реєстраційний номер 12271020000011217 (п.1.2. Статуту Товариства в редакції 2013 року, яка затверджена рішенням загальних зборів учасників товариства 09.07.2013), а.с.55-60 у томі 2.
		Предметом діяльності Товариства, зокрема є: 03.12.- прісноводне рибальство (основний вид); 03.22 - прісноводне рибництво (аквакультура). Клас 03.22 включає розведення риби в прісній воді, в тому числі розведення прісноводних акваріумних риб, розведення прісноводних ракоподібних, двостулкових молюсків, інших молюсків та інших тварин у прісній воді тощо; 10.20 - перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 46.38. - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 47.23 - роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах (а.с.133 том 1). 
		Здійснюючи рибогосподарську діяльність в режимі спеціального використання водних біоресурсів, ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" для вказаних цілей використовує водний об`єкт - Карачунівське водосховище на р. Інгулець.
		Карачунівське водосховище - водний об`єкт загальнодержавного значення, площею водного дзеркала 44,8 кв.км., об`ємом 308,53 млн. куб. метрів, розташоване на території Криворізького району та м. Кривий Ріг, на 83 км. р. Інгулець. Водосховище експлуатується в каскаді з Іскрівським та Олександрівським водосховищами.
		Відповідно до п.9 Водогосподарського паспорту водного об`єкта та інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 21.04.2021 № 752/03-21, Карачунівське водосховище призначене для водопостачання, зрошення та рекреації (а.с.23-56 у томі 1).
		Таким чином, Карачунівське водосховище відноситься до водних об`єктів комплексного призначення, оскільки відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).
		Зазначене підтверджується також листом Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 29.09.2020 № 1724/03-20 (а.с57 у томі 1).
		Крім того, зазначене водосховище використовується для питних потреб, а також екологічного оздоровлення басейну річки Інгулець. Технічна експлуатація водосховища здійснюється Державним промисловим підприємством "Кривбасводопостачання". Карачунівське водосховище є водним об`єктом комплексного призначення, і не підлягає передачі у користування на умовах оренди (лист Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області № 752/03-21 від 21.04.2021, а. с. 58 у томі 1).
		03.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Карачунівське рибоводне господарство" отримало Дозвіл № 000009/2018 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), виданий Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, зі строком дії з 03.12.2018 до 02.12.2023 (а.с.90 у томі 1).
		Як вбачається з даного дозволу, його видано на промислове вилучення водних біоресурсів (промислове рибальство), згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації, на водному об`єкті - Карачунівське водосховище із зазначенням в ньому даних щодо дозволених для використання знарядь лову, а також видів та обсягів водних біоресурсів.
		На замовлення ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук розроблено науково-біологічне обгрунтування рибогосподарської експлуатації Карачунівського водосховища в режимі спеціального товарного рибного господарства (а.с.60-82 у томі 1). 
		На підставі зазначеного обгрунтування розроблено Режим рибогосподарської експлуатації зазначеного водосховища (з доповненнями від 11.10.2019), погоджений Державним агентством рибного господарства України та Управлінням Державного агентства рибного господарства України у Дніпропетровській області (а.с.83-89 у томі 1).
		Визначені цим науковим обгрунтуванням та Режимом обсяги вселення біоресурсів та збільшення, у такий спосіб, рибопродуктивності, а також вилучення (вилов) водних живих ресурсів (риби) вказують на здійснення відповідачем рибогосподарської діяльності.
		Відповідачем, як користувачем виключно водних ресурсів, упродовж жовтня-листопада 2020 року виконано роботи із вселення водних біоресурсів, що підтверджуються актами про виконані роботи із вселення водних біоресурсів від 02.10.2020, 22.10.2020, 30.10.2020, 12.11.2020, 19.11.2020, 08.12.2020 (а.с.98-104 у томі 1). Вказані роботи проводились суб`єктом господарювання також протягом 2017-2019 років, що підтверджується звітами відповідача (а.с. 117-118 у томі 1).
		Обсяги вилову риби впродовж 2020 року відповідачем підтверджуються Звітами про обсяг вилову риби та інших живих ресурсів (а.с.105-115 у томі 1).
		Управлінням Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, яке здійснює заходи державного контролю діяльності ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство", під час опрацювання звітної інформації щодо виконання Режиму рибогосподарської експлуатації Карачунівського водосховища встановлено, що в 2020 році відповідачем порушені вимоги пунктів 10,14.5, 14.3. Режиму рибогосподарської експлуатації Карачунівського водосховища (лист №1-2-9/369-21 від 25.02.2021, а.с.119 том 1).
		Директору ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" видано припис №18 про недопущення та усунення порушень вимог законодавства у сфері використання та відтворення водних біоресурсів від 18.02.2021, складено протокол № 945243 про адміністративне правопорушення від 18.02.2021 за ч.3 ст. 85 КУпАП (а.с.91-96 том 1).
		Прокурор стверджує, що здійснюючи рибогосподарську діяльність в режимі спеціального використання водних біоресурсів, ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" для вказаних цілей використовує водний об`єкт - Карачунівське водосховище на р. Інгулець разом із зайнятою цим водосховищем земельною ділянкою водного фонду. Проте, жодного документа, що надає право користування водним об`єктом чи земельною ділянкою водного фонду, зайнятою цим водним об`єктом, відповідач не має, оскільки рішення уповноваженого органу про передачу в оренду водного об`єкту не приймалось, договір оренди не укладався. Водночас, ані Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є і не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами та землями водного фонду, а також не визначають правових підстав користування водними об`єктами.
		Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовом до суду.
		Розглянувши позовні вимоги, господарський суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв`язку визначаються виключно законами України (п.5 ст.92 Конституції України).
		За визначенням термінів, які наведені в статті 1 Водного кодексу України:
		- водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);
		- водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території; 
		- водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; 
		- водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).
		Характеристика водного об`єкта зазначається у водному паспорті.
		Відповідно до ст. 3 ВК України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.
		Згідно Паспорту водного об`єкта та в силу положень ст. 1 ВК України, Карачунівське водосховище є поверхневим водним об`єктом, штучною водоймою та водосховищем комплексного призначення, експлуатується в каскаді, як частина водогосподарської системи.
		До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (ст. 4 ВК України).
		Відповідно до ст.6 ВК України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
		Порядок користування на умовах оренди встановлюється статтею 51 Водного кодексу України.
		Так, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
		Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.
		Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.
		Як зазначено вище, рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.
		Відповідно до ч.ч. 1 -2 ст.48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
		Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
		Статтею 51 ВК України передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що використовуються для питних потреб.
		Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди.
		Установлено, що видами діяльності Товариства за КВЕД є: прісноводне рибальство (основний вид), прісноводне рибництво (аквакультура), перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах. 
		За ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 8 липня 2011 року № 3677-VІ (далі - Закон № 3677-VІ), водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.
		Згідно статті 1 Закону № 3677-VІ промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування суден флоту рибної промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України;
		район промислу - рибогосподарський водний об`єкт (його частина), в якому проводиться промисел водних біоресурсів;
		рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо;
		рибогосподарський водний об`єкт (його частина) - водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства;
		спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині). 
		До рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення належать водні об`єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), що розташовані і використовуються у межах однієї області та не належать до водних об`єктів загальнодержавного значення (ст.13 Закону № 3677-VІ).
		Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (ст.25 вказаного Закону).
		Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає в себе, в тому числі і промислове рибальство (ст.27 вказаного Закону).
		Отже, спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", а саме: Режиму промислу або Режиму рибогосподарської експлуатації.
		Разом з тим, згідно з абз.2 ч.1 ст. 34 вказаного Закону, суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку. Відповідно до ст.36 даного Закону, надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.
		З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування. Можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), де здійснюється використання цих водних біоресурсів чинним законодавством не передбачено.
		Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин).
		Судом встановлено, що відповідач здійснює промислове рибальство, проводить роботу з добування у рибогосподарських водних об`єктах (Карачунівське водосховище) водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі і використовує водні біоресурси.
		За змістом ст. 25 Закон України "Про тваринний світ", рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
		Закон України "Про тваринний світ" у статті 3 визначає об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед яких є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші).
		За умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів може здійснюватись такий вид використання об`єктів тваринного світу як рибальство (ст.20 Закону України "Про тваринний світ").
		Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України (ст. 26 Закон України "Про тваринний світ").
		Статтею 17 Закон України "Про тваринний світ" визначено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
		Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рибне господарство, яким займається відповідач, належить до спеціального використання об`єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського і спортивного рибальства.
		У січні 2008 року Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008 затверджена та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 64/14755 від 28 січня 2008 року Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі - Інструкція), яка розроблена, в тому числі, відповідно до Закону України "Про тваринний світ".
		Інструкція безпосередньо регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а не порядок розпорядження водними об`єктами та земельними ділянками водного фонду оскільки такими нормативними актами є Земельний та Водний кодекси України.
		Пунктом 2.1 Інструкції, передбачено перелік документів, які подає користувач до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання.
		Інструкція є підзаконним нормативно-правовим актом, тому вона не може суперечити вимогам Закону України "Про тваринний світ" щодо отримання в користування рибогосподарських водних об`єктів при веденні рибного господарства. Закон не встановлює будь-яких винятків в цьому для спеціального товарного рибного господарства, а такими винятками є лише випадки безоплатного любительського і спортивного рибальства, до яких не належить промислове рибальство, яке, в тому числі, здійснюється в режимі спеціального товарного рибного господарства.
		Крім того, дана Інструкція регламентує не тільки відтворення водних живих ресурсів, а і їх вилов, що підпадає під поняття "рибальство", яке не може здійснюватися без погодження з власником земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об`єкт, згідно з ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України.
		Статтею 23 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає і такий документ дозвільного характеру, як Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).
		Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №801 від 30.10.2013, визначає процедуру видачі суб`єктам господарювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання дозволу.
		Згідно з п. 2 вказаного Порядку, дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом.
		Дозвіл видається територіальним органом суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.
		Згідно п. 3 Порядку передбачено перелік документів, які суб`єкт господарювання подає державному адміністраторові для одержання дозволу, серед яких документи що посвідчують право користування водними об`єктами чи земельними ділянками водного фонду відсутні.
		Тож для затвердження Режиму чи отримання Дозволу зацікавлені особи не представляють жодних документів, які б свідчили про їхні права на водні об`єкти і земельні ділянки водного фонду, на яких знаходяться водні об`єкти, стосовно яких затверджується режим або видається дозвіл. При затвердженні Режиму і видачі Дозволу відповідні органи не досліджують питання та не надають права користуватися водними об`єктами і землями водного фонду.
		Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством.
		Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, тощо.
		Згідно із ч. 5 ст. 59 ЗК України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
		Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		За правилами ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		Таким чином, відповідно до повноважень органів виконавчої влади, Верховної Ради АРК та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, визначених ст. 122 ЗК України, розпорядження земельними ділянками, на яких розташоване Карачунівське водосховище, відноситься до компетенції Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
		З матеріалів справи вбачається, що рішень про передачу ТОВ "Карачунівське рибоводне господарство" у користування водного об`єкту та земельних ділянок під ним, не приймалося, договорів з приводу передачі у власність чи користування вищевказаного водного об`єкту не укладалося.
		Згідно ч. З ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться.
		Відповідно до статей 125 та 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		Аналіз вищевказаних норм права дає підстави вважати, що використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватись тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.
		Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачем, що протягом 2019-2020 років відповідач використовує водні ресурси держави, а саме водний об`єкт - Карачунівське водосховище для цілей здійснення рибного господарства, без правових підстав.
		Наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстав для одноосібного використання водного об`єкта та земельної ділянки під ним. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в п.36 постанови від 21.03.2019 у справі №923/213/18.
		Режим не може розцінюватися як правовстановлюючий документ на користування водним об`єктом та земельною ділянкою водного фонду.
		Як зазначено у п.1.3. Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби та інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008, Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об`єкта або його ділянки.
		Таким чином, виключно за умови наявності у Карачунівського водосховища статусу рибогосподарського водного об`єкта (або його ділянки), відносно нього можливо встановлювати відповідні вимоги щодо штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання (Режим).
		Рибогосподарські водні об`єкти - це озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства (п.1.3 Інструкції).
		Вимогою для визнання водного об`єкта рибогосподарським є обмеження господарської діяльності усіх учасників такого водогосподарського комплексу інтересами рибного господарства.
		Згідно Водогосподарського паспорту водного об`єкта та інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 21.04.2021 № 752/03-21, Карачунівське водосховище призначене для водопостачання, зрошення та рекреації.
		З огляду на те, що Карачунівське водосховище має комплексне призначення та використовується, зокрема для питних потреб, не відноситься до рибогосподарського водного об`єкту, щодо нього не підлягав розробці та погодженню Режим рибогосподарської експлуатації.
		Відповідно до ст.ст. 148-145 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси, в тому числі водні об`єкти, у порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
		За ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності - ч. 2 ст. 293 ЦК України.
		За змістом положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
		Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
		Згідно з нормою ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
		Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).
		До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст. 181 ЦК України).
		Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).
		Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Як передбачено ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
		Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав па землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		За вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.
		Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.
		Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.
		При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
		Способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій). Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17.
		У постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
		Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Позовна вимога - зобов`язати повернути земельну ділянку, розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).
		Тож, фактичне використання (зайняття) відповідачем водного об`єкта всупереч вимог законодавства, розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.
		У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 487/10128/14 від 12.06.2019 у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов прокурора є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. Твердження відповідача щодо правомірного користування спірним водосховищем на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації та Дозволу, спростовуються вищевикладеними нормами законодавства.
		За таких обставин, позовні вимоги про усунення перешкод державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації у користуванні Карачунівським водосховищем - водним об`єктом загальнодержавного значення шляхом: заборони його використання для здійснення рибогосподарської діяльності (промислового рибальства); зобов`язання повернути державі водний об`єкт загальнодержавного значення - Карачунівське водосховище разом із земельною ділянкою під ним підлягають задоволенню.
		Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карачунівське рибоводне господарство" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, зобов`язання повернути майно - задовольнити.
		Усунути перешкоди державі, в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ідентифікаційний код 00022467) у користуванні Карачунівським водосховищем - водним об`єктом загальнодержавного значення, площею водного дзеркала 44,8 кв.км., об`ємом 308,53 млн. куб. метрів, що розташоване на території Криворізького району та м. Кривий Ріг, на 83 км. р. Інгулець шляхом заборони його використання для здійснення рибогосподарської діяльності (промислового рибальства) Товариству з обмеженою відповідальність "Карачунівське рибоводне господарство" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, буд.3, офіс 413, ідентифікаційний код 36607305).
		Усунути перешкоди державі, в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ідентифікаційний код 00022467) в користуванні та розпорядженні Карачунівським водосховищем, а також земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальність "Карачунівське рибоводне господарство" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, буд.3, офіс 413, ідентифікаційний код 36607305) повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ідентифікаційний код 00022467) водний об`єкт загальнодержавного значення - Карачунівське водосховище, площею водного дзеркала 44,8 кв.км., об`ємом 308,53 млн. куб. метрів, що розташоване на території Криворізького району та міста Кривий Ріг, на 83 км. р. Інгулець разом із земельною ділянкою під ним.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карачунівське рибоводне господарство" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, буд.3, офіс 413, ідентифікаційний код 36607305) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) витрати по сплаті судового збору у сумі 4540,00грн, видати наказ.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено 30.12.2021
		Суддя Н.М. Євстигнеєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...