Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/1233/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 06.01.2022. Зареєстровано: 06.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2022.
Дата набрання законної сили: 15.03.2022 (частково)
Результат оскарження 15.03.2022 Рівненський апеляційний суд: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/565/27/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020180230000295

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 556/1233/21
		Провадження № 1-кп/565/27/22
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		06 січня 2022 року                                     м.Вараш
		   
		   Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
		головуючої судді                         ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої ОСОБА_5 , 
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180230000295 від 17 червня 2020 року відносно:
		- ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кузнецовськ, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, із вищою освітою, неодруженої, працюючої на посаді лікаря-хірурга КНП «Володимирецька багатопрофільна лікарня», раніше не судимої;
		-  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Сопачів Володимирецького району, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, із середньою спеціальною освітою, одруженої, працюючої машиністом крана на ВП «Рівненська АЕС», раніше не судимої,
		обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України,
		в с т а н о в и в:
		07 червня 2020 року приблизно о 18 год. 00 хв. перебуваючи біля магазину «Зустріч», який знаходиться за адресою: вул. Івана Гузоватого, с. Сопачів, Вараського району, Рівненської області, на грунті виниклого конфлікту, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 умисно нанесли ОСОБА_4 не менше восьми ударів кожна кулаками лівої та правої руки в ділянку голови.
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своїми умисними діями спричинили ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку легкого ступеню важкості, набряку головного мозку, поєднаному із забоєм м`яких тканин лівої скроневої та потиличної ділянок голови з травматичною вогнищевою алопецією, множинних крововиливів в ділянці правого передпліччя, плеча, синців обох стегон, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
		В судовому засіданні обвинуваченні  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнали повністю, цивільний позов визнали частково, від дачі показань відмовились.
		Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі в сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинувачених  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
		Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 07 червня 2020 року, приблизно о 18 год. 00 хв. вона перебувала в с. Сопачів Володимирецького району Рівненської області, куди приїхала разом з ОСОБА_9 автомобілем. ОСОБА_9 зупинив автомобіль поблизу магазину «Зустріч» та пішов до магазину. Потерпіла сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Дверцята автомобіля відчинила ОСОБА_6 , яка схопила лівою рукою за волосся ОСОБА_4 , та нанесла їй в загальній кількості не менше десяти ударів кулаком правої руки по голові. До автомобіля підбігла матір ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка вкусила ОСОБА_4 за щиколотку правої ноги та почала наносити ОСОБА_4 удари кулаками обох рук по голові та обличчі.
		Після цього вказані особи витягнули ОСОБА_4 за волосся з автомобіля на вулицю. ОСОБА_7 взяла її телефон в машині і почала бити його об бордюр. Розбивши телефон ОСОБА_7 нанесла ОСОБА_4 не менше чотирьох ударів правою ногою по ногах. Підбіг ОСОБА_9 і почав їх розбороняти. ОСОБА_6 продовжувала виривати волосся з голови потерпілої та при цьому наносила їй удари по голові. Як доїхала додому не пам`ятає, по дорозі втрачала свідомість, змушена була звернутись в лікарню за допомогою. 
		Згідно з витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020180230000295 від 17 червня 2020 року за повідомленням ОСОБА_4 17 червня 2020 року внесено відомості до ЄРДР, про те, що 07 червня 2020 року, приблизно о 18 год. 00 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.с.3 матеріалів досудового розслідування).
		У протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення зафіксовано, що потерпіла вказала на обставини отримання тілесних ушкоджень та осіб які їх заподіяли (а.с.6 матеріалів досудового розслідування).
		Відповідно до висновку експерта № 130 від 13 серпня 2020 року (а.с.33-34 матеріалів досудового розслідування) у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, набряк головного мозку, менінгіальний синдром, забій м`яких тканин голови з травматичною вогнищевою алопецією та кінцівок. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Вказаний в медичних документах діагноз  забій головного мозку, об`єктивними данними не підтверджений, тому в оцінці ступені тяжкості не враховується.
		Висновком експерта № 85 від 29 жовтня 2020 року (а.с.42-46 матеріалів досудового розслідування) підтверджено, що у ОСОБА_4 при зверненні08червня 2020року іподальшому стаціонарномулікуванні з08по 30червня 2020року у«ДЗ СМСЧ-3МОЗ України»м.Вараш,лікарями буловідмічено наступнітілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку легкого ступеню важкості, набряку головного мозку, поєднана із забоєм м`яких тканин лівої скроневої та потиличної ділянок голови з травматичною вогнищевою алопецією; множинні крововиливи в ділянці правого передпліччя, плеча, синці обох стегон.
		Тілесне ушкодження у вигляді забою головного мозку легкого ступеню важкості спричинене не менш як від двох травматичних дій тупих предметів з ймовірним місцем прикладанням сили в ліву скроневу та потиличну ділянки голови. Травмуючим знаряддям цілком могла бути рука людини або інший тупий предмет (конструктивні особливості травмуючих знарядь у відмічених ушкодженнях не відображені). По терміну виникнення дані ушкодження не суперечать строку, вказаному в матеріалах кримінального провадження, а саме 07 червня 2020 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
		Тривалість перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні (22 доби) в даному випадку не відповідає власне характеру ушкодження, викладеному у «Протоколі надання медичної допомоги хворим із забоєм головного мозку легкого ступеня тяжкості» і затвердженому наказом МОЗ України № 245 від 25 квітня 2006 року, згідно з яким орієнтована тривалість лікування у стаціонарних умовах - до 8-14 діб. 
		Множинні крововиливи в ділянці правого передпліччя, плеча, синці обох стегон, спричинені не менш як від чотирьох травматичних дій тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Травмуючим знаряддям цілком могла бути рука людини або інший тупий предмет (конструктивні особливості травмуючих знарядь у підмічених ушкодженнях не відображені). По терміну виникнення дані ушкодження не суперечать строку, вказаному в матеріалах кримінального провадження, а саме 07 червня 2020 року і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
		При отриманні відмічених ушкоджень положення потерпілої по відношенню до нападників змінювалось, на що вказує локалізація тілесних ушкоджень на різних анатомічних ділянках тіла потерпілої і загалом не суперечить даним матеріалів кримінального провадження, викладеним у протоколі допиту потерпілої ОСОБА_4 від 17 червня 2020 року.
		Встановити які з вищеописаних тілесних ушкоджень могли виникнути внаслідок самопадіння, чи падіння з прискоренням з положення стоячи на тверду поверхню чи виступаючі предмети,не представляється можливим, через поверхневий (недостатній) опис лікарями тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 в наданих на експертизу медичних документах на її ім`я.
		Із протоколу слідчого експерименту від 19 лютого 2021 року з участю потерпілої ОСОБА_4 та долученої до нього ілюстрованої таблиці (а.с.12-18 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що ОСОБА_4 детально розповіла та показала як саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили щодо неї інкриміноване кримінальне правопорушення, зазначила час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, свою поведінку та поведінку обвинувачених.
		Слідчим експериментом від 10 лютого 2021 року за участю свідка ОСОБА_9 та долученою до нього ілюстрованою таблицею (а.с.59-66 матеріалів досудового розслідування) зафіксовано як ОСОБА_9 відобразив на статистові яким чином та в які частини тіла ОСОБА_7 та ОСОБА_6 наносили тілесні ушкодження ОСОБА_4 . 
		Суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України повністю доведена в судовому засіданні і їхні дії вірно кваліфіковані, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Згідно з ч. 2 ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є проступком.
		Дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 встановлено, що по місцю роботи ОСОБА_6 характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в КНП ВМР «ВБЛ» не перебуває, на утриманні має малолітню дитину, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
		Дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_7 встановлено, що по місцю роботи ОСОБА_7 характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в КНП ВМР «ВБЛ» не перебуває, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
		Як вбачається з досудових доповідей органу пробації, щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ризик вчинення ними повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Орган пробації вважає, не доцільним призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України, якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інкримінованому їм правопорушенні.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		Суд не визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щире каяття,оскільки, щире каяття  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 199/6365/19.
		Однак, у матеріалах кримінального провадження відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щиро розкаюються.
		Суд не може формально віднестися до визначення поняття щирості каяття, оскільки такого в процесі судового розгляду не встановлено, а ототожнювати його з визнанням вини є неприпустимим.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не встановлено.
		Враховуючи викладене вище суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді штрафу, в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
		Від потерпілої ОСОБА_4 надійшла позовна заява про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової шкоди) завданої кримінальним правпорушенням. Потерпіла ОСОБА_4 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на свою користь заподіяний матеріальний збиток в сумі 1504 грн. завданий внаслідок ушкодження здоров`я, втрачений внаслідок ушкодження здоров`я заробіток в сумі 10862 грн. 90 коп., моральну шкоду в сумі 80000 грн. Також потерпіла ОСОБА_4 просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на її користь матеріальний збиток в сумі 12524 грн. завданий внаслідок знищення власного майна (мобільного телефону).
		В обгрунтування позову ОСОБА_4 зазначає, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їй, як потерпілій у кримінальному провадженні, заподіяно матеріальний збиток та моральну шкоду. Під час нанесення їй тілесних ушкоджень публічно, на місці пригоди, а особливо під час утримання за волосся та травматичної вогнищевої алопеції, що супроводжувалось принизливими висловами, відчувала нестерпні фізичні болі, приниження та відверті образи. 
		З приводу отриманих травм голови змушена була стаціонарно лікуватися в КНП «Вараська багатопрофільна лікарня» з 08 червня 2020 року до 30 червня 2020 року. Після закінчення стаціонарного лікування продовжувала амбулаторне лікування. 
		Під час стаціонарного та амбулаторного лікування на придбання медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення, вітамінів для відновлення функцій організму, відновлення волосяного покрову за призначенням лікаря нею було витрачено кошти в сумі 1504 грн.
		Стверджує, що вартість знищеного мобільного телефону марки iPhone становить 12524 грн., що підтверджується гарантійним талоном № 0603. 
		Враховуючи ступінь тяжкості заподіних їй тілесних ушкоджень, душевні та фізичні страждання, які вона змушена була перенести, а наслідки відчуває і по нині, приниження її честі та гідності як жінки, приниження її ділової репутації як лікаря моральну шкоду оцінює у розмірі 80000 грн.
		Враховуючи приписи ст.1197 ЦК України вважає, що розмір втраченого нею доходу у зв`язку з втратою загальної працездатності з причини заподіяння обвинуваченими ушкоджень її здоров`ю як 60 % від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за період з 08 червня 2020 року по 30 червня 2020 року склав 10862 грн. 90 коп.
		У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та її представник  адвокат ОСОБА_5 повністю підтримали вказані позовні вимоги та просили суд їх задоволити.
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позов визнали в частині заподіяний матеріального збитку в сумі 1504 грн. завданого внаслідок ушкодження здоров`я, в решті позов заперечили.
		Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
		Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Враховуючи викладене, суд застосовує вимоги ч.ч.3, 4 ст.12 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Стосовно вимоги про стягнення з обвинувачених матеріального збитку в сумі 1504 грн. завданого внаслідок ушкодження здоров`я суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальний збиток в сумі 1504 грн. визнано в повному обсязі. Потерпілою ОСОБА_4 на підтвердження зазначеної матеріальної шкоди надано копії фіскальних та товарних чеків про придбання ліків. Суд враховує, що загальна сума, яка зазначена в фіскальних та товарних чеках, становить 1503 грн. 82 коп. Відтак, позовна вимога про солідарне стягнення з обвинувачених матеріального збитку завданого внаслідок ушкодження здоров`я підлягає частковому задоволенню в сумі 1503 грн. 82 коп.
		Стосовно вимоги потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_7 на її користь матеріального збитку в сумі 12524 грн. завданого внаслідок знищення мобільного телефону, суд зазначає, що в ході судового розгляду не встановлено достовірних даних, які б вказували на те, що саме внаслідок неправомірних дій обвинуваченої ОСОБА_7 знищено телефон потерпілої ОСОБА_4 . За таких обставин, підстави для задоволення цивільного позову в частині відшкодування матеріального збитку в сумі 12524 грн. відсутні.
		Стосовно вимоги про відшкодування 10862 грн. 90 коп. втраченого заробітку суд зазначає наступне.
		Згідно ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		Частиною 1 ст.1197 ЦК України визначено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
		Ступінь втрати працездатності визначається відповідним або висновком медико-соціальної комісії, або висновком експерта. Проте потерпілою та її представником не надано суду таких висновків, що позбавляє суд можливості визначити ступінь втрати потерпілою працездатності та розмір втраченого нею заробітку, відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		Згідно з п.п.1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.Відповідно доч.ч.3-5ст.23ЦК Україниморальна шкодавідшкодовується грішми,іншим майномабо вінший спосіб. Розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відмайнової шкоди,яка підлягаєвідшкодуванню,та непов`язана зрозміром цьоговідшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Пунктом 9 постанови №4 пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року встановлено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд виходить із того, що шкода, завдана умисними злочинними діями, враховує глибину фізичних та душевних страждань, істотне порушення нормальних, звичних життєвих зв`язків і необхідність докладання додаткових зусиль потерпілою для організації свого життя. На думку суду, потерпілою не наведено достатніх підстав та не підтверджено в ході судового розгляду, що саме послугувало для визначення моральної шкоди у розмірі 80000 грн.
		Враховуючи характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченими стосовно потерпілої, глибину її фізичних і душевних страждань, ступінь вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. В іншій частині позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
		Потерпіла та її представник також просили стягнути з обвинувачених на користь потерпілої судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. 00 коп.
		За змістом ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.
		Суду надано договір про надання правничої допомоги № 213 від 17 серпня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_4 (клієнт) доручає, а адвокатське об`єднання «Ваше право» приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу у кримінальному провадженні № 12020180230000295 від 17 червня 2020 року. Для надання правової допомоги клієнту адвокатське бюро призначило адвоката ОСОБА_5 . Також суду надано додаткову угоду від 13 грудня 2021 року до договору про надання правничої допомоги № 213, акт виконаних робіт від 28 грудня 2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордера від 28 грудня 2021 року, яка свідчить, що адвокатським об`єднанням «Ваше право» прийнято від ОСОБА_4 на підставі договору № 213 від 17 серпня 2021 рку кошти в сумі 8 000 грн.
		Наведені обставини дають суду підстави для стягнення з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 документально підтверджених понесених процесуальних витрат на правову допомогу у даному кримінальному провадженні у сумі 8 000 грн.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід стосовно обвинувачених не обирався, клопотань про обрання такого в ході судового розгляду не надходило.
		Керуючись статтями 368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_6  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		ОСОБА_7  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Стягнути солідарноз ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 )та ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 )на користь  ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1503 грн. 82 коп. матеріального збитку, 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
		У задоволенні решті вимог цивільного позову відмовити.
		Речові докази:
		- оптичний диск «ЕМІТЕС» CD-R 700 mb, на якому наявний відеозапис від 07 червня 2020 року, фотознімки на 9 аркушах - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути солідарноз ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 )та ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 )на користь  ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8000 грн. витрат на правову допомогу.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...