Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 167/615/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2022. Зареєстровано: 12.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 15.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/0158/33/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021030590000228

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 167/615/21
		Провадження № 1-кп/0158/33/22 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 лютого 2022 року м. Ківерці
		 
		Ківерцівський районний суд Волинської області
		в складі головуючого судді - ОСОБА_1 
		секретаря - ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 
		захисника  ОСОБА_6 
		потерпілого  ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12021030590000228 від 20.05.2021 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, учня 11 класу ОЗО ЗЗСО І-ІІІ ступеня № 4, неодруженого, раніше несудимого
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, - 
		 
		 в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_4 25 квітня 2021 року близько 19 год. 40 хв., перебуваючи у м. Ківерці Луцького району Волинської області на території футбольного майданчику, який знаходиться неподалік вул. Шевченка, під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, керуючись метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя останнього, а саме у ділянку правої щоки, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, післятравматичною невропатією правої другої гілки трійчастого нерва, стійкою цефалгією та вегето-судинною дистонією, перелому правої виличної кістки з переходом на латеральну та нижню стінку орбіти і передню стінку гайморової пазухи зі зміщенням, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21-ї доби.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення вину у вчиненому визнав повністю, розкаявся. Заявлений цивільний позов визнав частково: погоджується сплатити 10000 гривень. Суду показав, що він прийшов на футбольне поле, де грали діти у футбол віком 14-15 років, а з ними грав потерпілий ОСОБА_7 . Під час гри виник спортивний момент: потерпілий ОСОБА_7 ненавмисно вдарив коліном брата обвинуваченого ОСОБА_4  ОСОБА_8 , брат зробив зауваження, щоб той був обережнішим, бо ж грає з дітьми, на що потерпілий відреагував агресивно, штовхнув чи вдарив (точно не пам`ятає) ОСОБА_8 . Після цього він підбіг до потерпілого заступився за брата та вдарив один раз рукою потерпілого ОСОБА_7 , забрав брата і вони разом пішли сіли на лавку. Після закінчення гри, тобто приблизно за хвилин 30, він підійшов до потерпілого, попросив вибачення, він в свою чергу визнав теж, що неправильно поводився, помирились і розійшлися.
		Не дивлячись на повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що справді під час гри в футбол виник спортивний момент у нього з ОСОБА_8 , під час якого він відібрав в останнього м`яча, на що той підвищив до нього тон, тому він руками забрав у нього м`яча, однак не штовхав, не вдаряв його. В цей час до нього підбіг обвинувачений ОСОБА_4 і наніс йому удар. Будь-якої його вини у виникнення конфлікту не було. Цього ж дня він звернувся в лікарню, а в подальшому в поліцію.
		Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні суду показали, що під час гри у футбол справді виникла конфліктна ситуація між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тому обвинувачений ОСОБА_4 заступився за брата.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, стверджується іншими доказами:
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію 20.05.2021, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 завив про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (а.с. 112);
		- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього від 22.07.2021 (а.с. 113-115) за участю свідка ОСОБА_11 , в ході якого останній детально розказав та показав як ОСОБА_4 наніс удар рукою ОСОБА_7 ;
		- заявою потерпілого ОСОБА_7 та медичною документацією (а.с. 116-119);
		- висновком експерта № 328 від 21.05.2021 за результатами проведення судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_7 були такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, післятравматична невропатія правої другої гілки трійчастого нерва, стійка цефалгією та вегето-судинною дистонією, перелому правої виличної кістки з переходом на латеральну та нижню стінку орбіти і передню стінку гайморової пазухи зі зміщенням, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21-ї доби;
		- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього від 28.07.2021 (а.с. 124-127) за участю потерпілого ОСОБА_7 , в ході якого останній детально розказав та показав як ОСОБА_4 наніс йому удар рукою.
		 
		З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України.
		 
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.
		Так, ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно. Згідно з показами представника служби у справах дітей ОСОБА_12 неповнолітній ОСОБА_4 не перебував та не перебуває на обліку у службі, згідно з показами представника ювенальної превенції ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_4 на обліку постановлений у зв`язку з 
		 
		Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та вчинення злочину неповнолітнім.
		З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 , суд не вбачає жодної. 
		 
		З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, особи підсудного, який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, раніше не судимий, вину у вчиненому визнав, розкаявся, не відшкодував завданих збитків, є неповнолітнім, конкретних обставин справи, суд призначає ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 75, 104 КК України звільняє ОСОБА_4 від відбування покарання зі здійсненням за ним нагляду органами пробації та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
		 
		Речові докази та судові витрати у справі відсутні
		 
		Щодо вирішення питання цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди завданої протиправними діями, суд зазначає наступне.
		Так, цивільний позивач ОСОБА_7 просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь 100000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. 
		Відповідно до вимог статті 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
		Згідно з частиною 2 статті 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відшкодування моральної шкоди регулюється статтею 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		За змістом пункту 1 частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає серед іншого й у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Як передбачено частиною 3 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Також, суд приймає до уваги постанову пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме пункт 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, провокацію конфліктної ситуації потерпілим, майновий стан обвинуваченого, який є неповнолітнім, навчається у школі, глибину душевних страждань потерпілого, які пов`язанні із отриманням тілесних ушкоджень середньої тяжкості, лікуванням, змінами у його житті, а також вимоги розумності та справедливості, часткового визнання позову обвинуваченим, тому вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково.
		 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, - 
		 
		 з а с у д и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 10000 (десять тисяч) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Інші учасники судового провадження мають право копію вироку отримати в суді. 
		 
		 
		Суддя 
		Ківерцівського районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...