Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/7319/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано судом: 14.02.2022. Зареєстровано: 16.02.2022. Оприлюднено: 16.02.2022.
Дата набрання законної сили: 11.02.2022
Номер судового провадження: К/9901/32495/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 лютого 2022 року 
		м. Київ
		справа № 160/7319/18
		адміністративне провадження № К/9901/32495/21  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Гончарової І.А.,
		суддів: Олендера І.Я.,  Ханової  Р.Ф., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
		на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року (колегія суддів: головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
		у справі № 160/7319/18
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурсталькомплект»
		до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
		про скасування податкового повідомлення-рішення,
		В С Т А Н О В И В:
		У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурсталькомплект» (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ «Бурсталькомплект») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, скаржник, ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2018 № 0003771421. 
		Рішенням Дніпропетровського  окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.02.2018 № 0003771421.
		Не погодившись із зазначеним судовим рішення, 16 липня 2021 року скаржник подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського  окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що у частині другій статті 299 КАС України закріплено обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі, у разі, якщо апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
		Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено приписи пункту 1 частини другої статті 295 КАС України щодо права відповідача на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Наголошує на тому, що рішення суду першої інстанції було направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень 02 березня 2021 року, зареєстровано 04 березня 2021 року та оприлюднено 05 березня 2021 року. Відповідач отримав повний текст рішення Дніпропетровського  окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року лише 30 червня 2021 року, при цьому, справа розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі, а тому відповідач має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. 
		Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
		Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
		Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
		Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України   рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		За приписами частини першої статті 293 КАС України   учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до частини п`ятої   статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
		Частиною шостою   статті 251 КАС України   встановлено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою   статті 299 цього Кодексу.
		За правилами частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		Як вбачається з ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі № 160/7319/18, суддею вирішено розглядати справу одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року вказано, що воно ухвалене судом в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
		З наведеного слідує, що учасники справи не були повідомлені про дату розгляду даної справи.
		Матеріали справи свідчать про те, що копія судового рішення від 04 лютого 2019 року одержана відповідачем 30 червня 2021 року. Належні докази направлення копії рішення на адресу учасників справи раніше, в матеріалах справи відсутні.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року надіслано судом до вказаного реєстру 03 березня 2021 року та оприлюднено 05 березня 2021 року.
		Наведені обставини є об`єктивною причиною неможливості відповідачем раніше довідатися про наявність такого рішення та скористатися своїм правом на своєчасне його оскарження.
		Вищевикладене свідчить, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині порядку направлення копій судових рішень, визначених   статтею 251 КАС України   та порядку оприлюднення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, визначеного   статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень».
		Суд зазначає, що в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження важливим є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною п`ятою   статті 251 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
		Положення частини другої   статті 299 КАС України   містять виняток застосування наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження суб`єктами владних повноважень незалежно від причин - подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений.
		Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що спірна ситуація підпадає під вищевказаний виняток. Суд апеляційної інстанції не врахував конкретних обставин у даній справі, зокрема, тієї обставини, що пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження у цьому випадку не обумовлений його суб`єктивною поведінкою та не залежав від його волевиявлення. Тому, застосувавши до скаржника наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження без оцінки повідомлених скаржником причин, суд апеляційної інстанції фактично поклав на відповідача відповідальність за порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині порядку направлення копій судових рішень та оприлюднення рішення в Єдиному реєстрі судових рішень, чим фактично позбавив останнього права на апеляційне оскарження та порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Зважаючи на обставини даної справи, Суд дійшов висновку, що у даному випадку апеляційний суд помилково застосував положення частини другої   статті 299 КАС України   при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року.
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Суд визнає, що касаційна скарга податкового органу підлягає задоволенню, а ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 810/1275/18.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного  управління ДПС у Дніпропетровській  області задовольнити.
		 
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року    у справі № 160/7319/18 - скасувати, а справу № 160/7319/18 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...