Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/24236/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 08.07.2022. Зареєстровано: 09.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2022.
Дата набрання законної сили: 08.07.2022
Номер судового провадження: К/990/17148/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		08 липня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 380/24236/21
		адміністративне провадження № К/990/17148/22 
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі №380/24236/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
		 
		УСТАНОВИВ :
		 
		06.07.2022 через систему «Електронний суд» до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
		 
		При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Верховним Судом встановлено наступне.
		 
		Положеннями частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодексу адміністративного судочинства України) передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
		 
		Згідно із частиною четвертою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
		 
		У відповідності до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
		 
		02.06.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України (Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
		 
		30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII. Таким чином, з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
		 
		Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані лише питання представництва. Водночас самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника), голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу тощо безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
		 
		Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
		 
		Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.
		 
		Касаційну скаргу у справі №380/24236/21 від імені Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, подано та підписано його представником - Хомин Надією Михайлівною.
		 
		Однак, всупереч вищенаведеним положенням процесуального закону, жодних доказів на підтвердження повноважень Хомин Надії Михайлівни на представництво інтересів Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, чи доказів про наявність у вказаної особи права на вчинення дій в порядку самопредставництва до касаційної скарги не додано, що суперечить приписам статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
		 
		За правилами пункту першого частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		 
		Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		 
		Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
		 
		Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
		 
		Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі №380/24236/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу повернути особі, яка її подала.
		 
		2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддяС.С. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...