Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/7482/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2022. Зареєстровано: 12.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2022.
Дата набрання законної сили: 05.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/813/1476/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021163020000027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/1476/22
		Справа № 947/7482/22 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05.07.2022 року                                         м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючий  суддя ОСОБА_2 ,
		судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали кримінального провадження№42021163020000027від 03.06.2021рокузаапеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та йогозахисника ОСОБА_6 на ухвалуКиївського районногосуду м.Одеси від01.06.2022року,пропродовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Мар`янівка Ширяївського району одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.307, ч.ч. 2,3,5 ст.27 ч.3 ст.307 КК України, -
		встановив:
		 
		Київським районним судом м. Одеси розглядається кримінальне провадження №42021163020000027 від 03.06.2021 року відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч.ч. 2,3,5 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України.
		Під час відкритого судового засідання прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Клопотання прокурора мотивовано тяжкістю можливого призначеного покарання обвинуваченому та наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не можливо попередити без ізоляції обвинуваченого від суспільства.
		Ухвалою суду першої інстанції від 01.06.2022 року клопотання прокурора задоволено та обвинуваченому  ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 30.07.2022 року, без визначення розміру застави.
		Мотивуючи прийнятерішення,суд пославсяна те,що ОСОБА_7  обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень вчинених організованою групою, а також на існування ризиків того, що обвинувачений перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, ухилитися від суду, може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, та незаконно чинити тиск на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні. 
		Не погоджуючись з ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник  ОСОБА_6 подали окремо апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Обвинувачений та захисник посилаються на те, що ОСОБА_7 не має відношення до вчинення злочину, а також на відсутність будь-яких ризиків, які є підставою для його утримання під вартою. Захисник та обвинувачений посилаються на неврахування судом даних про особу обвинуваченого, міцні соціальні зв`язки та позитивні його позитивні характеристики. Крім того, сторона захисту звертає увагу, що лише відносно ОСОБА_7 , тобто одного з шести обвинувачених, застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, хоча роль останнього відповідно до висунутого обвинувачення, є другорядною, а тому рішення суду про наявність підстав для утримання обвинуваченого під вартою, є невмотивованим. 
		Апеляційний розгляд проведено за відсутністю обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю, проте захист його прав в суді апеляційної інстанції забезпечений участю захисника ОСОБА_6 . 
		Прокурор, який був повідомлений про дату та час судового розгляду, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв про перенесення розгляду справи не подавав.
		Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити; дослідивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційних скарг та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
		Частина перша ст. 404 КПК України (далі  КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Стаття 370КПК передбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим. Законнимє рішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судової справи, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.307, ч.ч. 2,3,5 ст.27 ч.3 ст.307 КК України.
		Крім того, в рамках кримінального провадження №42021163020000027 від 03.06.2021 року обвинувачуються у вчиненні аналогічних злочинів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		01.06.2022 року прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , яке суд задовольнив.
		Апеляційний суд не погоджується з таким рішенням суду, з огляду на таке. 
		Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
		Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя та суд, відповідно до ст.178КПК та практики Європейського суду з прав людини,крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Так, відповідно до ст.ст. 177, 178КПК та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). 
		При цьому, суду слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
		Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог закону.
		Відповідно до ч. 1 ст.183КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. 
		Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції послався на особу обвинуваченого, його вік, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, врахував відсутність попередніх судимостей, а також послався на відсутність працевлаштування обвинуваченого, що на думку районного суду вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків. Крім того, суд послався на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушення вчинених організованою групою та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним. Також суд послався на існування ризиків того, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, та незаконно чинити тиск на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні
		Апеляційний суд не погоджується з мотивами суду першої інстанції про існування перелічених ризиків, з огляду на таке.
		Апеляційний суд наголошує, що тримання під вартою, як винятковий захід, може застосовуватися тільки у випадку, коли особа підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо слідчий/прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст.177 КПК. 
		У своєму Рішенні «Подвезько проти України» №74297/11 від 12.02.15 року ЄСПЛ у п. 21 вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватись фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватись, не може оцінюватися виключно не підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.
		Крім того, в зазначеному Рішенні ЄСПЛ звернув увагу на неприпустимість загальних формулювань в судових рішеннях та застосування повторюваних шаблонних фраз. Зазначене не свідчить про те, що суди здійснюють належну оцінку фактів стосовно необхідності застосування такого запобіжного заходу за обставин конкретної справи.
		Апеляційний судом встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, в тому числі особливо тяжкого у складі організованої групи.
		При цьому, відповідно до матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування було встановлено, що організатором вказаних злочинів був ОСОБА_8 , виконавцями  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 невстановлена особа  фінансував вчинення злочину (шляхом вирощування, виготовлення та сушіння коноплі), ОСОБА_11 надавав приміщення для сушіння та зберігання канабісу.
		Водночас, обвинувачений ОСОБА_7 , згідно сформульованого обвинувачення, був охоронцем приміщень, де зберігалась та сушилась конопля, тобто був посібником.
		Апеляційний суд на даній стадії не вдається до аналізу обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, що має бути перевірено судом першої інстанції під час судового розгляду шляхом безпосереднього дослідження всіх доказів по справі та надання їм остаточної оцінки з точки зору допустимості та достовірності, а також взаємозв`язку між собою.
		Проте, апеляційний суд вважає, що з огляду на можливу участь ОСОБА_7 в інкримінованих йому злочинах, останній відігравав не ключову роль у їх вчиненні, з огляду на що не можна вважати достатньо актуальним ризик впливу обвинуваченого на свідків, та більш того на інших обвинувачених. Крім того, існування такого ризику є недоведеним, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на існування таких фактів.
		Оцінюючи ризик можливого тиску на учасників процесу, апеляційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини викладену у рішенні «Летельє проти Франції», відповідно до якого, реальна небезпека чинення тиску на свідків могла існувати на початку цієї справи, але з плином часу вона значно зменшилася.
		Прокурор в клопотанні, а суд в оскарженій ухвалі послались на те, що продовжує існувати ризик вчинення аналогічних злочинів. Проте, апеляційний суд вважає, що цей висновок є непереконливим з огляду на те, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		Доводи прокурора про існування ризику знищення, сховання або спотворення обвинуваченим будь яких із речей, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального провадження, апеляційний суд визнає безпідставними та декларативними, оскільки прокурор не пояснив суду в який спосіб обвинувачений може знищити будь-які речі, які вилучені на стадії досудового розслідування, а на даний час долучені до матеріалів кримінального провадження, або ще знаходяться в розпорядженні сторони обвинувачення та не надані прокурором суду.
		Апеляційний суд погоджується з існуванням ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, але цей ризик є мінімізованим з даних про особу обвинуваченого.
		В даному випадку, апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме п. 33 рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ, яким визначено, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки в залежності від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою. При цьому, необхідно врахувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язку з державою, в якому він переслідувався за законом, і його міжнародні контакти.
		Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).
		Апеляційним судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання в Одеській області з народження, проживає разом з матір`ю, сам перебуває на диспансерному обліку за станом здоров`я, має на утриманні (відповідно до долученого свідоцтва про народження) неповнолітню дитину, повнолітній син обвинуваченого - ОСОБА_13 перебуває на теперішній час на військовій службі. Відповідно до характеристики на обвинуваченого, останній за місцем проживання проявив себе з позитивного боку, допомагав людям похилого віку, виконував різного роду роботи, що може вказувати на міцність у останнього соціальних зв`язків, а також бажання постійного працевлаштування.
		Зазначені обставини більш ніж достатньо вказують на існування у обвинуваченого ОСОБА_7 міцних зв`язків з державою, які зможуть стримувати останнього від намагання переховуватись від суду.
		Більш того, апеляційний суд звертає увагу на невмотивованість рішення суду щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу, з огляду на те, що інші обвинувачені в даному кримінальному провадженні, незважаючи на їх більш суттєву роль у вчинених злочинах (відповідно до обвинувачення), перебувають під домашнім арештом, який був застосований на початковій стадії судового розгляду. При цьому, хоча й апеляційний суд не може надати оцінку законності застосування судом першої інстанції щодо інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні більш м`якого запобіжного заходу, ніж обвинуваченому, але звертає увагу, що підставою для застосування до інших учасників організованої групи запобіжного заходу у виді домашнього арешту була наявність тих же ризиків, щодо існування яких посилається прокурор мотивуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
		Крім того, вирішуючи питання про доцільність та ефективність застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів бере до уваги доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника стосовно неможливості розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 через поганий технічний відео конференц зв`язок зі слідчим ізолятором, в якому утримується ОСОБА_7 , а з огляду на введений воєнний стан на території України, доставка обвинуваченого до суду на теперішній час є неможливою, що не дає можливості суду завершити розгляд справи.
		Зазначені обставини,як зогляду назагальні засадищодо розумностістроків розглядукримінального провадження,так іщодо кримінальногопровадження стосовноособи,яка тримаєтьсяпід вартою,яке має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово, не можуть вказувати на ефективність такого судового розгляду, зважаючи й на те, що такі обставини не залежать від волі самого обвинуваченого.
		Відтак, встановлені апеляційним судом обставини свідчить про те, що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на стадії судового розгляду кримінального провадження можливо шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.
		Апеляційний судвважає,що необхідностіобмеження праваобвинуваченогона свободу,передбаченого кримінальним процесуальним законом України та ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, на даній стадії судового розгляду, з урахуванням конкретних обставин справи та даних про особу, на даний час немає та прокурором не доведено. 
		Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , які вказують на існування міцних важелів соціального стримування останнього, апеляційний суд вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти суд першої інстанції на стадії судового розгляду, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби. Такий запобіжний захід, на думку апеляційного суду, буде цілком співрозмірним злочинам, які інкримінуються обвинуваченому та даним про його особу, та зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу районного суду, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
		З огляду на що, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника знайшли своє об`єктивне обґрунтування під час апеляційного розгляду, що дає суду законні підстави їх задовольнити, а ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
		Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
		постановив:
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та йогозахисника ОСОБА_6  задовольнити.
		Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2022 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному проваджені №42021163020000027від 03.06.2021рокуза ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.309,ч.3ст.307,ч.ч.2,3,5ст.27ч.3ст.307КК УкраїниКК України  скасувати. 
		Постановити нову ухвалу, якою застосувати дообвинуваченого ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному проваджені №42021163020000027 від 03.06.2021 року, запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою:  АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло, в період часу з 22:00 год до 06:00 год наступної доби.
		Покласти на обвинуваченого  ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
		- прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
		- не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу суду;
		- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи, а також зміну засобів зв`язку;
		Обвинуваченого  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти та доставити його за місцем застосування домашнього арешту.
		Роз`яснити обвинуваченому  ОСОБА_7 , наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
		Роз`яснити обвинуваченому  ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов`язань.
		Виконання ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу обвинуваченому  ОСОБА_7 , у виді домашнього арешту та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на співробітників Березівського РВП ГУНП в Одеській області. 
		Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу обвинуваченому  ОСОБА_7 у виді домашнього арешту становить до 05.09.2022 року.
		Копію ухвалиневідкладно надіслатина адресуДУ «Одеськийслідчий ізолятор»-для виконання,прокурору до відома,та начальникуБерезівського РВПГУНП вОдеській області   для виконання.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...