Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/3869/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2022. Зареєстровано: 02.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2022.
Дата набрання законної сили: 01.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/554/377/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170460000180

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/3869/22
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		Дата документу 01.08.2022 
		 
		 
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
		 
		головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря -             ОСОБА_2 ,
		прокурора -                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого -              ОСОБА_4 ,
		захисника                  ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
		 
		встановив:
		 
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 у першій декаді квітня 2022 року, перебуваючи на блок-посту, на перехресті АДРЕСА_2 , під час виконання господарських робіт знайшов реактивну протитанкову гранату РПГ-22, серійний номер 6Г18 КТ27 0068, що відноситься до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів), яку умисно, незаконно привласнив, тобто без передбаченого законом дозволу безоплатно придбав вибуховий пристрій. Після цього, ОСОБА_4 умисно, незаконно переніс вказану гранату до власного автомобіля «Wolkswagen Passat», д. н. з. НОМЕР_1 та перевіз до гаражного приміщення за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 26.04.2022 року. 
		Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, перенесення та зберігання вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу. 
		31травня 2022 року у даному кримінальному провадженні було укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , згідно з якою обвинувачений беззастережно визнав свою вину за ч. 1 ст. 263 КК України.
		Відповідно до вимог ст. 472 КПК України, обвинувачений зобов`язався: прийняти узгоджене покарання та дати згоду на його призначення; прийняти наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
		Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання, визначених у ст. 66 КК України, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину та відсутності обставин, передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання. 
		Виходячи з викладеного, сторони погодились призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.
		Укладення угоди про визнання винуватості, на думку сторін, надасть можливість зменшити навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, забезпечить процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду та зекономить бюджетні кошти на витрати пов`язані з кримінальним провадженням.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до тяжких, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, предмет злочину вилучений із незаконного обігу, отже угода не суперечить вимогам законодавства.
		ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, не було наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального та Кримінального Кодексів України, а також інтересам суспільства.
		Суд враховує, що обвинувачений не судимий, утримує малолітнього сина, працює водієм за цивільно-правовими угодами, має постійне місце проживання.
		Також слід зазначити, що в умовах воєнного стану кожен має право наактивну участь у національному спротиві проти збройної агресії Російської Федерації проти суверенітету України з метою захисту життя і здоров`я, честі і гідність, недоторканності й безпеки людини як найвищої соціальної цінності, що, на думку суду, суттєво знижує суспільну небезпечність зберігання громадянином бойових припасів у цей період. Саме таку мету переслідував ОСОБА_4 , як убачається з його пояснень суду.
		Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження даної угоди та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
		Відомості про судові витрати суду не надані, долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		Угоду від 31 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022170460000180 про визнання винуватості, укладену між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 - затвердити.
		КАЛЕНІЧЕНКА ОСОБА_6  визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. 
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений органз питаньпробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
		Речові докази  знищити.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...