Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1582/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2022. Зареєстровано: 02.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2022.
Дата набрання законної сили: 30.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"30" червня 2022 р.           Справа№ 911/1582/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Гаврилюка  О.М.
		суддів:            Ткаченка Б.О. 
		          Майданевича А.Г. 
		 
		 за участю секретаря судового засідання: Дерій В.В.
		за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання
		від позивача: Калінін М.В. (адвокат);
		Саква Д.Ю. (адвокат);
		Гордій Р.А. (адвокат);
		від відповідача: Войтюк Д.В. (адвокат (поза межами суду);  
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"
		на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022
		у справі № 911/1582/21 (суддя Подоляк Ю.В..)
		за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
		до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"
		про стягнення 202 837 779,97 грн
		За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду 
		 
		До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Енергоринок" до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про стягнення 202 837 779,97 грн, з яких 173 884 531,31 грн основний борг, 19 320 522,02 грн інфляційні втрати, 9 632 726,64 грн 3% річних.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 31.01.2006 № 3304/01 щодо здійснення розрахунку за придбану в червні 2019 року електричну енергію у строк визначений договором.
		Рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі №  911/1582/21 позов Державного підприємства "Енергоринок" до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про стягнення 202 837 779,97 грн, з яких 173 884 531,31 грн основний борг, 19 320 522,02 грн інфляційні втрати, 9 632 726,64 грн 3% річних задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" 173 884 531,31 грн основного боргу, 19 320 522,02 грн інфляційних втрат, 9 632 726,64 грн 3% річних, 794 500,00 грн витрат зі сплати судового збору.
		Рішення мотивоване тим, що враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за придбану електричну енергію у строк визначений договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 173884531,31 грн. основного боргу, 19320522,02 грн. інфляційних втрат, 9632726,64 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. Відносини між сторонами у справ, як учасниками ринку електроенергії станом на дату вчинення відповідачем у даній справі одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021, регулював Закон України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", який передбачає погашення утвореної на оптовому ринку електричної енергії заборгованості у спеціальному порядку, визначеному державою.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішенні Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі №   911/1582/21; задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору до припинення воєнного стану в країні; прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1582/241 та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1582/21, яким позовні вимоги задоволено повністю; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у справі № 911/1582/21 про стягнення 202 837 779,97 грн відмовити; судові витрати покласти на відповідача.
		Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
		Скаржник вказує на те, що ним було здійснено погашення заборгованості перед позивачем шляхом направлення заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яка була отримана позивачем 22.06.2021.
		Скаржник зазначає про те, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 зазначено про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 ЦК України "Припинення зобов`язань", а тому така підстава припинення зобов`язання відрізняється від виконання зобов`язання (ст. 599 ЦК України) або припинення зобов`язання за домовленістю сторін (ст. 603 ЦК України).
		Скаржник вважає, що з огляду на зміст ч. 5 ст. 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", погашення (списання) заборгованості здійснюється учасниками виключно на підставі примірних договорів відповідно до окремих порядків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом. Відтак, вищезгаданим Законом передбачено погашення заборгованості, яка утворилась на оптовому ринку електричної енергії України до 01.07.2019, підтверджена учасниками та підлягає сплаті відповідно до укладених договорів і судових рішень. Водночас, таке погашення (списання) має здійснюватися у порядку, встановленому окремим законопроектом, який з дня набрання чинності цим Законом повинен розробити та внести на розгляд Верховної Ради Кабінет Міністрів України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 913/567/19 та від 17.02.2022 у справі № 910/4216/20. Натомість наразі, відповідний порядок Кабінетом Міністрів України не розроблений, що в свою чергу лише підтверджує правомірність припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог оскільки спеціальний механізм погашення заборгованості відсутній.
		На думку скаржника, за таких обставин, помилковим є твердження суду першої інстанції про нікчемність одностороннього правочину, у зв`язку із наявністю спеціального порядку погашення, а отже, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки фактам реалізації механізмів погашення заборгованості у порядку, визначеному Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
		 
		Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
		 
		Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про те, що неправомірність дій відповідача щодо проведення зарахування та правомірність дій позивача по відмові у проведенні такого зарахування, підтверджено рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2020 у справі № 911/2560/19, яким визнано недійсним, з моменту вчинення, односторонній правочин про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений відповідачем (вказане рішення залишено без змін постановами Північного апеляційного господарського суду та Верховного Суду від 26.05.2020 та від 19.08.2020, відповідно.
		Однак, не зважаючи на існування рішень судів усіх інстанцій про незаконність проведеного зарахування зустрічних вимог, 22.06.2021 на адресу позивача, від відповідача повторно надійшла заява про зарахування, а у відповідь на зазначену вище заяву, позивач листом від 30.06.2021 № 01/22-1912 повідомив відповідача, що односторонній правочин у формі Заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений останнім є нікчемним правочином, оскільки в розумінні ст. 228 ЦК України, такий правочин порушує публічний порядок, оскільки щодо такого зарахування вже існує судове рішення, яке набрало законної сили, у зв`язку із чим, вчинення відповідачем повторного незаконного зарахування зустрічних однорідних вимог (яке вже визнано судом недійсним) є нікчемним. 
		Позивач вважає, що доводи відповідача про те, що зобов`язання сторін нібито припинилися на підставі поданої ним заяви про зарахування, є непереконливими, безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства, а також спрямовані на обхід встановленої судової практики та принципу преюдиції судового рішення.
		Позивач вказує на те, що погашення заборгованості позивача перед відповідачем Законом № 719-ІХ визначено спеціальний механізм погашення такої заборгованості. Окрім того, Закон № 719-ІХ передбачає такий механізм погашення заборгованості перед відповідачем, як алгоритм розподілу коштів, що в свою чергу нівелює можливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Також позивач вказує на те, що у разі задоволення позовних вимог, вищенаведені кошти, будуть спрямовані саме на погашення заборгованості перед генеруючи ми компаніями, які наразі потребують значного фінансування.
		 
		Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу
		 
		Відповідач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу зазначив про те, що наявність заборгованості позивача перед відповідачем підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії між позивачем та виробником електричної енергії відповідачем за червень 2019р, актом звірки розрахунків позивача з відповідачем за куповану ОРЕ електроенергію станом на кінець дня 31.06.2021 та не заперечується позивачем.
		На думку відповідача, судами було уточнено висновки, викладені, зокрема, у постанові від 19.08.2020 у справі № 911/2590/19 та надано однозначних, а отже чіткий висновок, що до правовідносин, які склались між відповідачем та позивачем на підставі договору № 3304/01 від 31.01.2006 можливе застосування ст. 601 ЦК України.
		Відповідач зазначає про те, що згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії", передбачено погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії України до 01.07.2019, підтверджена учасниками та підлягає сплаті відповідно до укладених договорів і судових рішень. Водночас таке погашення (списання) має здійснюватися у порядку, встановленому окремим законодавством, який з дня набрання чинності цим Законом, повинен розробити та внести на розгляд Верховного Ради України Кабінет Міністрів України (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.10.2021 у справі № 913/567/19 та від 17.02.2022 у справі № 910/4216/20). Натомість, наразі відповідний порядок Кабінетом Міністрів України не розроблений, що в свою чергу лише підтверджує правомірність припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки спеціальний механізм погашення заборгованості відсутній.
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/1582/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1582/21. Призначено справу № 911/1582/21 до розгляду у судовому засіданні 30.06.2022.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
		 
		Позиції учасників справи
		 
		Представники позивача у судовому засіданні 30.06.2022 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1582/21 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
		Представник відповідача у судовому засіданні 30.06.2022 (поза межами суду) підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1582/21 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		 
		Між сторонами у справі укладено договір від 31.01.2006 № 3304/01 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - далі УГЕ зобов`язався продавати, а позивач - далі ДПЕ зобов`язався купувати електроенергію за двоставочним тарифом, вироблену на гідроелектростанціях УГЕ, та здійснювати її оплату відповідно до умов даного договору (п. 1.1 договору).
		Згідно з п. 2.2 договору УГЕ зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати всю вироблену електроенергію на гідроелектростанціях УГЕ, за винятком електроенергії, яка використовується УГЕ (відповідачем) на власні потреби своїх гідроелектростанцій, через точки поставки - межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Актах розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток № 3 договору).
		Пунктом 2.5 договору в редакції додаткових угод від 30.05.2014 № 10474/04   та від 31.12.2014 № 10063/03 передбачено, що купівля електричної енергії, необхідної УГЕ (відповідачу) для заповнення водосховищ Дніпровської ГАЕС та Київської ГАЕС, здійснюється відповідно до постанови НКРЕКП.
		Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2010 № 6707/02 обсяг фактично проданої та купленої електроенергії визначається згідно з Інструкцією про порядок здійснення розрахунків на ОРЕ України (далі - ІПР) з використанням погодинних даних, отриманих з автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (далі АСКОЕ), яка охоплює точки обліку згідно з Інструкцією про порядок комерційного обліку електричної енергії (далі ІКО).
		Згідно з п. 3.4 договору в редакції додаткових угод від 31.12.2010 № 6707/02 та від 30.05.2014 № 10474/04 УГЕ надає до ДПЕ добові (погодинні) фактичні дані за попередню добу стосовно кожної електростанції щодо: обсягу виробництва, продажу та купівлі електроенергії на власні потреби електростанцій УГЕ під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії; обсягу витрат електричної енергії для заповнення водосховища (заряд ГАЕС); обсягу витрат електричної енергії, зумовленого роботою генераторів у режимі синхронного компенсатора. Ці дані надаються електронною поштою в порядку, визначеному ІПР, та згідно з погодженим Реєстром даних з використанням уніфікованого протоколу передачі даних вимірювань і повинні наростаючим підсумком відповідати відповідним фактичним даним за місяць. Реєстр даних - погоджений з ДПЕ перелік параметрів, згідно з яким УГЕ повинна надавати ДПЕ дані комерційного обліку.
		Пунктом 3.12 договору в редакції додаткових угод від 14.06.2011 № 7108/02, від 12.06.2013 № 9740/09, від 30.05.2014 № 10474/04 передбачено, що ДПЕ надає УГЕ електронною поштою 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ для заповнення водосховища Дністровської ГАЕС та для власних потреб Дністровської ГАЕС у разі відсутності виробітку електричної енергії Дністровською ГАЕС, для заповнення водосховища Київської ГАЕС та для власних потреб Київської ГАЕС, у разі відсутності виробітку електричної енергії Київською ГАЕС, а також на власні потреби електростанцій УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії, які не покриваються за рахунок обсягу відпуску електричної енергії іншими електростанціями УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, за формою, наведеною в додатку № 8 до цього договору.
		Відповідно до п. 3.13 договору в редакції додаткових угод від 14.06.2011 № 7108/02, від 12.06.2013 № 9740/09, від 30.05.2014 № 10474/04 УГЕ за підписом керівника підтверджує ДПЕ Акт купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ для заповнення водосховища Дністровської ГАЕС та для власних потреб Дністровської ГАЕС у разі відсутності виробітку електричної енергії Дністровською ГАЕС, для заповнення водосховища Київської ГАЕС та для власних потреб Київської ГАЕС, у разі відсутності виробітку електричної енергії Київською ГАЕС, а також на власні потреби електростанцій УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії, які не покриваються за рахунок обсягу відпуску електричної енергії іншими електростанціями УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС (п. 3.12 цього договору) факсимільним зв`язком до 10-00 години 9 числа місяця, наступного за розрахунковим, про фактичні обсяги та вартість купленої у ДПЕ електроенергії, які відображаються в бухгалтерській та статистичній звітності.
		Відповідно до 3.14 договору в редакції додаткових угод від 14.06.2011 № 7108/02, від 12.06.2013 № 9740/09, від 30.05.2014 № 10474/04 ДПЕ надсилає УГЕ поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ для заповнення водосховища Дністровської ГАЕС та для власних потреб Дністровської ГАЕС у разі відсутності виробітку електричної енергії Дністровською ГАЕС, для заповнення водосховища Київської ГАЕС та для власних потреб Київської ГАЕС, у разі відсутності виробітку електричної енергії Київською ГАЕС, а також на власні потреби електростанцій УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії, які не покриваються за рахунок обсягу відпуску електричної енергії іншими електростанціями УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, підписаний зі свого боку у двох примірниках.
		Пунктом 3.15 договору в редакції додаткових угод від 14.06.2011 № 7108/02, від 12.06.2013 № 9740/09, від 30.05.2014 № 10474/04 визначено, що УГЕ в триденний термін після отримання Акту купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ для заповнення водосховища Дністровської ГАЕС та для власних потреб Дністровської ГАЕС у разі відсутності виробітку електричної енергії Дністровською ГАЕС, для заповнення водосховища Київської ГАЕС та для власних потреб Київської ГАЕС, у разі відсутності виробітку електричної енергії Київською ГАЕС, а також на власні потреби електростанцій УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії, які не покриваються за рахунок обсягу відпуску електричної енергії іншими електростанціями УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС зі свого боку підписує їх у двох примірниках та надсилає до ДПЕ один примірник поштою. Якщо УГЕ не надішле у зазначений у п. 3.13 термін до ДПЕ Акт купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ, то з наступного розрахункового місяця після виконання дій у відповідності до пп. 3.12, 3.13 цього договору вступає в силу такий порядок: ДПЕ надсилає УГЕ поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ, не підписаний зі свого боку. УГЕ підписує Акт купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ у двох примірниках і направляє їх на адресу ДПЕ. ДПЕ в триденний термін після отримання Актів купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ зі свого боку підписує їх двох примірниках та надсилає до УГЕ один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення в ДПЕ всіх Актів купівлі-продажу електроенергії між ДПЕ та УГЕ, які були направлені на адресу УГЕ.
		Згідно з п. 4.8 договору в редакції додаткових угод від 17.07.2009 № 5609/01, від 12.06.2013 № 9740/09, від 30.05.2014 № 10474/04 оплата за електричну енергію, куплену УГЕ (відповідачем) в ДПЕ (позивача) для заповнення водосховища Дністровської ГАЕС та для власних потреб Дністровської ГАЕС у разі відсутності виробітку електричної енергії Дністровською ГАЕС, для заповнення водосховища Київської ГАЕС та для власних потреб Київської ГАЕС, у разі відсутності виробітку електричної енергії Київською ГАЕС, а також на власні потреби електростанцій УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії, які не покриваються за рахунок обсягу відпуску електричної енергії іншими електростанціями УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, здійснюється УГЕ грошовими коштами, що перераховуються кожного банківського дня розрахункового місяця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену УГЕ у ДПЕ у цьому місяці. При цьому сума щоденних платежів повинна відповідати вартості щоденних обсягів купівлі електричної енергії УГЕ у ДПЕ.
		Пунктом 4.9 договору в редакції додаткових угод від 17.07.2009 № 5609/01, від 12.06.2013 № 9740/09, від 30.05.2014 № 10474/04 визначено, що остаточний розрахунок за електричну енергію, куплену УГЕ (відповідачем) в ДПЕ (позивача) в розрахунковому місяці для заповнення водосховища Дністровської ГАЕС та для власних потреб Дністровської ГАЕС у разі відсутності виробітку електричної енергії Дністровською ГАЕС, для заповнення водосховища Київської ГАЕС та для власних потреб Київської ГАЕС, у разі відсутності виробітку електричної енергії Київською ГАЕС, а також на власні потреби електростанцій УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії, які не покриваються за рахунок обсягу відпуску електричної енергії іншими електростанціями УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, здійснюється УГЕ до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ. При цьому УГЕ зобов`язана вказати в призначенні платежу період, за який здійснюється розрахунок.
		Підпунктом 5.2.12 п. 5.12 договору в редакції додаткових угод від 17.07.2009 №  5609/01, від 12.06.2013 № 9740/09, від 30.05.2014 № 10474/04 УГЕ зобов`язана здійснювати купівлю електричної, необхідної для заповнення водосховища Дністровської ГАЕС та для власних потреб Дністровської ГАЕС у разі відсутності виробітку електричної енергії Дністровською ГАЕС, для заповнення водосховища Київської ГАЕС та для власних потреб Київської ГАЕС, у разі відсутності виробітку електричної енергії Київською ГАЕС, а також на власні потреби електростанцій УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС, під час відсутності або недостатності виробітку електричної енергії, які не покриваються за рахунок обсягу відпуску електричної енергії іншими електростанціями УГЕ, крім Дністровської ГАЕС та Київської ГАЕС на Оптовому ринку електричної енергії України в заявлених обсягах та з дотриманням графіку навантаження, узгодженого та доведеного НЕК "Укренерго".
		Відповідачем складено акт від 30.06.2019 № 6 про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої для ПрАТ "Укргідроенерго" у червні 2019 році, згідно якого обсяг виробітку електричної енергії - 689374240 кВт. год, обсяг витрат електричної енергії на власні потреби - 10731557 кВт. год, обсяг відпуску електричної енергії в мережу 678642683 кВт. год, обсяг витрат електричної енергії, зумовлений роботою генераторів у режимі синхронного компенсатора - 6901933 кВт. год, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
		Між сторонами у справі складений акт від 30.06.2019 купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та електропостачальником ПрАТ "Укргідроенерго" за червень 2019 року, який підписаний уповноваженими представника сторін, підписи яких скріплені печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, згідно з яким (актом) загальна вартість електричної енергії (з ПДВ) за обсяг електричної енергії 146570,313 тис.кВт.год становить 173884531,31 грн.
		Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором від 31.01.2006 № 3304/01 щодо здійснення розрахунку за придбану в червні 2019 року електричну енергію у строк визначений договором, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 173884531,31 грн.
		На підтвердження розміру заборгованості позивач також надав акт звірки розрахунків ДП "Енергорингок" з ПрАТ "Укргідроенерго" за продану з ОРЕ електроенергію від 28.04.2021 № 01/32-1365, відповідно до якого заборгованість на кінець дня 31.03.2021 становить 173 884 531,31 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін, скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
		Відповідач заперечує проти позовних вимог позивача з підстав того, що заборгованість відповідача перед позивачем є погашеною шляхом припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021 № 6-2/2376, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		 
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)   суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
		Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		За частинами першою, четвертою, сьомою статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
		При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
		Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина перша статті 180 ГК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно із приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.
		Статтею 601 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
		Згідно з ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Договір, стягнення за яким є предметом спору у даній справі, укладено в період дії Закону України "Про електроенергетику" та нормативно-правових актів, які приймались на його виконання. До 01.07.2019 відносини між сторонами як учасниками оптового ринку електроенергії регулювались Законом України "Про електроенергетику", стаття 15-1 якого визначала спеціальний порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії, який був обов`язковим для усіх учасників цього ринку.
		У період дії Закону України "Про електроенергетику" порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України можливий був лише через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, виключно на підставі алгоритму розподілу коштів, який встановлювався НКРЕКП.
		З 01.07.2019 Закон України "Про електроенергетику" втратив чинність згідно з Закон України "Про ринок електричної енергії", який не містив положень щодо спеціального порядку розрахунку між учасниками ринку електроенергії.
		Відповідно до п. 2 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01.07.2019 почав діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії).
		Пунктом 15 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оптовий постачальник електричної енергії (тобто ДП "Енергоринок") провадить діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію.
		Згідно з приписами п. 16 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" Кабінет Міністрів України повинен був протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.
		Запровадивши новий ринок електричної енергії, держава закріпила спеціальні умови (обов`язкові для позивача та відповідача) щодо погашення заборгованості ДП "Енергоринок" в порядку, визначеному окремим законом.
		Відповідним законом є ухвалений Верховною Радою України 17.06.2020 Закон України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" № 719-IX, який набрав чинності з 16.07.2020 (крім статей 5 і 6, які набирають чинності з 01.01.2024), яким визначено правові, економічні та організаційні засади, пов`язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України. Метою цього Закону є повне погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України, тобто погашення заборгованості, що виникла до 01.07.2019, підтверджена учасниками та підлягає сплаті відповідно до укладених договорів і судових рішень.
		Положеннями цього закону визначено як шляхи погашення заборгованості, так і механізми проведення розрахунків.
		Відповідно до пунктів 3, 5, 8, 10 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
		- заборгованість - сума коштів, що виникла до 1 липня 2019 року, підтверджена учасниками та підлягає сплаті відповідно до укладених договорів і судових рішень;
		- підтвердження заборгованості - процес встановлення та уточнення сум заборгованості учасниками, за результатами якого складається акт про наявність та розмір заборгованості;
		- процедура погашення заборгованості - комплекс необхідних заходів, спрямований на остаточне врегулювання кредиторської та дебіторської заборгованості на оптовому ринку електричної енергії, а також припинення діяльності оптового постачальника електричної енергії;
		- учасники процедури погашення заборгованості (далі - учасники) - учасники (члени) оптового ринку електричної енергії України, їх кредитори та дебітори та інші суб`єкти господарювання, визначені цим Законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" учасники здійснюють погашення заборгованості шляхом: 1) застосування процедури взаєморозрахунків з використанням механізмів, передбачених статтею 3 цього Закону; 2) погашення (списання) заборгованості відповідно до статті 4 цього Закону.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" на умовах, визначених цим Законом, підлягає погашенню (списанню): заборгованість державного підприємства "Енергоринок" перед виробниками електричної енергії державної форми власності та акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належать державі, яке здійснює функції оператора системи передачі, в обсязі заборгованості до погашення (списання) відповідно до пункту 2 цієї частини.
		З метою забезпечення механізму погашення (списання) заборгованості, передбаченого частиною першою цієї статті: Кабінет Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом приймає рішення про збільшення статутного фонду та/або капіталу виробників електричної енергії державної форми власності та акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належать державі, яке здійснює функції оператора системи передачі, за рахунок емісії та внесення до статутного фонду та/або капіталу облігацій внутрішньої державної позики на суму заборгованості, передбаченої до погашення (списання) частиною першою цієї статті. Умови емісії та цільове призначення облігацій внутрішньої державної позики затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії").
		На умовах, визначених цим Законом, підлягає погашенню (списанню): заборгованість державного підприємства "Енергоринок" перед оператором системи передачі за послуги з диспетчерського управління об`єднаною енергетичною системою України та передачі електричної енергії магістральними і міждержавними електричними мережами (п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії").
		Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" погашення (списання) заборгованості здійснюється учасниками на підставі примірних договорів відповідно до окремих порядків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом.
		Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"   визначено, що кредиторська або дебіторська заборгованість державного підприємства "Енергоринок", що залишилася після проведення процедури погашення заборгованості, списується учасниками, після чого Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо припинення державного підприємства "Енергоринок".
		З наведених положень Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" слідує, що заборгованість державного підприємства "Енергоринок" перед відповідачем, що утворилася за договором № 3304/01 від 31.01.2006 підлягає погашенню у спеціальному порядку, визначеному державою.
		Запровадивши новий ринок електричної енергії, держава змінила характер регулювання спірних правовідносин, що склалися між сторонами спору на підставі укладеного договору.
		Не зважаючи на те, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між позивачем та відповідачем регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", реалізація положень якого спрямованими на погашення заборгованості ДП"Енергоринок" за договором у спеціальному порядку.
		На дату вчинення відповідачем одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог у вигляді заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021 № 6-2/2376, відносини між сторонами у справі з погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії регулював Закон України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", який передбачає погашення утвореної на оптовому ринку електричної енергії заборгованості у спеціальному порядку, визначеному державою.
		Враховуючи, що погашення заборгованості позивача перед відповідачем станом на вчинення відповідачем одностороннього правочину у формі заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021 № 6-2/2376 та на час ухвалення судового рішення у даній справі здійснюється у спеціальному порядку, визначеному державою, то у відповідності до положень п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України спірні правовідносини не допускають зарахування зустрічних вимог, а відтак вчинений відповідачем односторонній правочин у формі заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021 № 6-2/2376 є нікчемним в силу закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки спірні правовідносини не допускають зарахування зустрічних вимог, а вчинений відповідачем односторонній правочин у формі заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021 № 6-2/2376 є нікчемним в силу закону, то заборгованість відповідача перед позивачем не може вважатись погашеною шляхом припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021 № 6-2/2376.
		В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів, які підтверджують виконання зобов`язань за договором від 31.01.2006 № 3304/01 щодо здійснення розрахунку за придбану у червні 2019 року електричну енергію в розмірі 173 884 531,31 грн, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 173 884 531,31 грн і позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 173 884 531,31 грн.
		Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання, а саме: згідно із розрахунком позивача інфляційні втрати з простроченої суми 173884531,31 грн за період прострочення з серпня 2019 року по квітень 2021 року складають 19 320 522,02 грн, 3% річних з простроченої суми 173 884 531,31 грн. за період прострочення з 16.07.2019 по 20.05.2021 складають 9 632 726,64 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.  
		Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, передбачених договором, перевіривши розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми у розмірі 19 320 522,02 грн та у розмірі 9 632 726,64 грн, відповідно, та вважає зазначені суми правильними, обгрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,  те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за придбану електричну енергію у строк визначений договором, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги про стягнення 173 884 531,31 грн основного боргу, 19 320 522,02 грн інфляційних втрат та 9 632 726,64 грн 3% річних є доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
		Для погашення заборгованості позивача перед позивачем Законом № 719-ІХ визначено спеціальний механізм погашення такої заборгованості, окрім того, вказаний закон передбачає такий механізм погашення заборгованості перед відповідачем, як алгоритм розподілу коштів.
		Так, відносини між сторонами у справі, як учасниками ринку електроенергії станом на дату вчинення відповідачем у даній справі одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.06.2021, регулював Закон України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", який передбачає погашення утвореної на оптовому ринку електричної енергії заборгованості у спеціальному порядку, визначеному державою, тому відсутні підстави брати до уваги постанову Об`єднаної палати Верховного Суду від 22.01.2021 №  910/11116/19, оскільки у вказаній справі відносини між учасниками ринку електроенергії станом на дату вчинення відповідачем у справі № 910/11116/19 одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.08.2019, регулював Закон України "Про ринок електричної енергії" від 17.04.2017 № 219-VIII, який не містив положень щодо спеціального порядку розрахунку, а новий Закон України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" №719-IX було ухвалено 17.06.2020 (п. 55, 56 названої постанови у справі № 910/11116/19).
		З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006  № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
		Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній  скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
		Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
		Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1582/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі №  91/1582/21 слід залишити без змін.
		З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" на рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1582/21 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі №  911/1582/21 залишити без змін.
		3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
		4. Справу № 911/1582/21 повернути до Господарського суду Київської області.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. 
		Текст постанови складено та підписано 02.08.2022, в перший робочий день після відпусток суддів.
		 
		Головуючий суддя                                                                      О.М. Гаврилюк 
		 
		Судді                                                                                Б.О. Ткаченко
		 
		                                                                                А.Г. Майданевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...