Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/539/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2022. Зареєстровано: 08.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2022.
Дата набрання законної сили: 07.09.2022
Номер судового провадження: К/990/3442/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 440/539/21
		адміністративне провадження № К/990/3442/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., 
		розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
		про визнання протиправними та скасування рішень та постанов
		за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
		на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Перцової Т.С., Русанової В.Б., Жигилія С.П. від 21 жовтня 2021 року,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У січні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, відповідач), у якому просила:
		- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про вжиття до ФОП ОСОБА_1 обмежувальних (коригувальних) заходів № 308, № 309, № 311, № 312, № 314, № 315 від 6 жовтня 2020 року;
		- визнати протиправними та скасувати постанови ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу № 33 від 16 грудня 2020 року у сумі 68 000,00 грн, № 34 від 16 грудня 2020 року в сумі 68 000,00 грн, № 35 від 16 грудня 2020 року у сумі 68 000,00 грн, № 36 від 16 грудня 2020 року в сумі 34 000,00 грн, № 37 від 16 грудня 2020 року в сумі 34 000,00 грн, № 38 від 16 грудня 2020 року в сумі 34 000,00 грн.
		2. В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність спірних рішень відповідача про вжиття до неї обмежувальних заходів та винесених на їх підставі постанов про накладення штрафу, оскільки відповідачем не доведено факту невідповідності зразків відібраної продукції пунктам 20 та 28 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1067 «Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання» (далі - Технічний регламент №  1067), пунктам 25 та 32 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1077 «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» (далі - Технічний регламент № 1077). Позивач зазначає, що експертизу відібраних зразків продукції було проведено на предмет відповідності їх вимогам ДСТУ ЕN60335-1:2017, ДСТУ ЕN60335-2-14:2014, а не на предмет того, чи є така продукція небезпечною та становить ризик, а твердження відповідача про відсутність на приладах інформації про імпортера спростовується наявністю такої інформації на пакуванні та документах зразків відібраної продукції. 
		3. Також позивач вказує, що відповідач, у порушення приписів частини одинадцятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», не надіслав позивачу проєкти рішень про вжиття обмежувальних заходів з пропозицією надати у письмовій формі свої пояснення, заперечення на них, що передусім також свідчить про протиправність оскаржуваних рішень, які стали підставою для прийняття спірних постанов про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафів.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		4. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у задоволені позову відмовлено.
		5. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем в повному обсязі доведено вину позивача та законність прийнятих рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанов про накладення штрафів, оскільки, під час судового розгляду справи підтверджено порушення позивачем пункту 32 Технічного регламенту №  1077 як розповсюджувачем продукції, яке полягає у тому, що він не перевірив та допустив на ринок продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, не скористався свої правом надати до відповідача пояснення з приводу виявлених за результатами перевірки порушень та, у порушення вимог частини третьої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», не скористався своїм правом на подання клопотань про внесення змін до рішень чи подальшого продовження терміну виконання, не вжив вичерпних заходів для забезпечення співпраці з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, не вчинив жодних дій для виконання рішень та не надав відповідачу жодної інформації про стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
		6. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
		7. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до протоколів випробувань від 24 вересня 2020 року № 10.1-5695, № 10.1-5696, № 10.1-5697 за результатами експертизи зразків продукції, відібраної у позивача, не було встановлено, що вона є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, як і не було встановлено порушення норм Технічного регламенту № 1067 та Технічного регламенту № 1077. Також експертизою не встановлено, що продукція є небезпечною у розумінні Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». 
		8. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за результатами експертизи встановлено лише незначну невідповідність відібраної продукції нормам ДСТУ EN 60335-1:2017 у частині відсутності положень про використання продукції дітьми до 8 років та осіб з обмеженими можливостями, про попередження про можливі травми від неправильного використання та інформації щодо типу кріплення та заміни шнура, що не може слугувати доказом небезпечності продукції.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9. Не погоджуючись з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 22, частини десятої статті 23, статей 24, 27, 29, 30, 34 та 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 20 та 28 Технічного регламенту № 1077, ДСТУ EN 60335-1:2017, у зв`язку із чим, на думку скаржника, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для застосування обмежувальних заходів до продукції, щодо якої виник спір, та, як наслідок, необґрунтовано визнав протиправними та скасував рішення відповідача про вжиття обмежувальних заходів від 6 жовтня 2020 року № 308, № 309, №  311, № 312, № 314, № 315 та постанов про накладення штрафу на позивача від 16 грудня 2020 року № 33, № 34, № 35, № 36, № 37 та № 38.
		11. ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вищезазначених норм права у правовідносинах, які стосуються необхідності дотримання розповсюджувачами усіх без винятку вимог технічних регламентів.
		12. Від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, у якому зазначається, що суд апеляційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати, що спірна продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та, відповідно, щодо відсутності підстав для застосування до цієї продукції обмежувальних (корегувальних) заходів; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		13. Касаційну скаргу подано до суду 24 січня 2022 року.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 5 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі   №440/539/21, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області. 
		15. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його участі у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 6 вересня 2022 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		16. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа-підприємець (РНОКПП НОМЕР_1 ). Видами діяльності є: 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		17. На виконання секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік відповідно до наказу від 26 серпня 2020 року № 2457-ОД «Про проведення планових перевірок», за направленням від 26 серпня 2020 року № 2304, відповідачем проведено планову поєднану виїзну та невиїзну перевірку характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
		18. 26 серпня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 000006 про відбір зразків продукції для проведення експертизи, зокрема, відібрано:
		1) М`ясорубку «Liberton», модель: LMG-28BST, штрих-код: 6907843137693, виготовлено в КНР, дата виробництва 03.2020;
		2) М`ясорубку «Liberton», модель: LMG-28ST, штрих-код: 6907843197550, країна-виробник Китай, дата виробництва 03.2020;
		3) Тостер для бутербродів «SCARLETT», SC-TM 11038, країна-виробник Китай, штрих-код: 50503703122710, дата виробництва 2018.
		19. Відбір зразків продукції, здійснено відповідно до акта відбору зразків продукції № 000006 від 26 серпня 2020 року. 
		20. Згідно з рахунком № 461 від 26 серпня 2020 року відповідачем сплачено позивачу вартість зразків продукції у загальному розмірі 10  260 (десять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок, що підтверджується фіскальними чеками від 3 вересня 2020 року № 1101005, № 1101006, № 1101007, № 1101008, № 1101009, № 1101010.
		21. Відповідач звернувся до позивача з вимогою протягом строку проведення перевірки надати документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання. Примірник вимоги позивач отримав, що підтверджується підписом позивача на останній сторінці.
		22. 26 серпня 2020 року відповідачем прийнято рішення про призначення експертизи (випробування) № 000006.
		23. Проведеною плановою виїзною перевіркою у позивача та за результатами експертизи (випробування) виявлено реалізацію продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме:
		1. М`ясорубка Liberton, модель LMG-28BST, серійний номер 20200300828, 2800Вт, завод-виробник: SHUNDE HUANRUN IMP,& EXP.CO., LTD OF FOSHAN, Hesheng Road Xijiao, Guangzhu Highway of Ronggul, Shunde Area Foshan City, Guangdong, China. Виготовлено в КНР; згідно з інформацією на пакуванні, імпортер - ТОВ «Фірма Аделія», Україна, 52071, Дн-вська обл., Дн-вський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, офіс 601, штриховий код - 6907843137693, дата виробництва - 03.2020.
		2. М`ясорубка Liberton, модель LMG-28ST, серійний номер 0585032020, завод-виробник: Фошань Ксінфу ІМП енд ЕКСП Ко. ЛТД. № 11 Яохуюань Лейн Роад № 30, округ Деньшень, Роггуи, Шунде, Фошань, Гуандун, Китай; згідно з інформацією на пакуванні, імпортер - ТОВ «Фірма Аделія», Україна, 52071, Дн-вська обл., Дн-вський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, офіс 601, штриховий код - 6907843197550, дата виробництва - 03.2020.
		3. Тостер для бутербродів Scarlett, модель SC-TM11038, 850Вт, серійний номер 170817/34002, згідно з інформацією на пакуванні: виробник - Хоум Електронікс Лімітед, 801 Лак Ю Білдінг, 24-26 Станлей Стріт, Централ, Китай. Виготовлено в КНР, імпортер - ТОВ «ТЕХНОПОЛІС 15», Україна, 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, штриховий код - 5050370312710, дата виробництва - 11.2018.
		24. Виявлено, що на цій продукції не зазначено найменування імпортера, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг) та їх контактна поштова адреса згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, чим порушено вимоги пунктів 20 та 28 Технічного регламенту № 1067; пункти 25 та 32 Технічного регламенту № 1077.
		25. За результатами експертизи, проведеної ДП «Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» щодо продукції, згідно з протоколом випробувань від 24 вересня 2020 року № 10.1-5696 на відповідність вимогам розділів 5-8, 10-11, 13, 15-17, 19-23, 25-31 ДСТУ EN 60335-1:2017 (EN 60335-1:2012; А11:2014; АС:2014; А13:2017, IDT; IEC 60335-1:2010, MOD) Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги ДСТУ EN 60335-2-14:2014 Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-14. Додаткові вимоги до кухонних машин (EN 60335-2-14:2006 EN 60335-2-14:2006/A1:2008 EN 60335-2-14:2006/A11:2012 EN 60335-2-14:2006/AC:2007 EN 60335-2-14:2006/A11:2012/AC:2013, IDT), встановлено, що продукція не відповідає вимогам, а саме: заходи з безпечного користування приладом викладено не в повному обсязі, зокрема, щодо продукції 1 та 2:
		- відсутня інформація: що цей прилад можуть використовувати діти у віці 8 років та особи з обмеженими фізичними, чуттєвими або розумовими можливостями, або з недостатністю досвіду й знань, якщо вони перебувають під постійним наглядом або їх проінструктовано щодо безпечного використання приладу та вони зрозуміють можливі небезпеки; що діти не повинні бавитися з приладом; що очищення та обслуговування споживачем не повинні обслуговувати діти без нагляду;
		- інструкція не містить попереджень про можливі травми від неправильного використання;
		- інструкція не вказує, що необхідна обережність при поводженні з гострими ріжучими лезами, під час спорожнення чаші і в ході чистки;
		- інструкція не містить наступного: «Цей прилад не слід використовувати дітям» та «Зберігайте прилад і його шнур в недоступному для дітей місці», «Прилади можуть використовуватися особами з обмеженими фізичними, сенсорними або розумовими здібностями або з браком досвіду і знань, якщо їм надали нагляд або інструкції щодо безпечного використання пристрою і якщо вони розуміють пов`язані з цим небезпеки», «Діти не повинні гратися з приладом»;
		- інформація щодо заміни шнура відсутня;
		- інформація щодо типу кріплення шнура відсутня, чим порушено вимоги пунктів 7, 7.12, 7.12.5 ДСТУ EN 60335-1:2017 (ДСТУ EN 60335-2-14:2014) - Протокол випробувань від 24 вересня 2020 року № 10.1-5696.
		26. Щодо продукції 3 вищезазначеною експертизою встановлено, що продукція не відповідає вимогам, а саме: заходи з безпечного користування приладом викладено не в повному обсязі:
		- не в повному обсязі наведено положення про те, що цей прилад можуть використовувати діти у віці 8 років та особи з обмеженими фізичними, чуттєвими або розумовими можливостями, або з недостатністю досвіду й знань, якщо вони перебувають під постійним наглядом або їх проінструктовано щодо безпечного використання приладу та вони зрозуміють можливі небезпеки;
		- в інструкції відсутнє наступне положення: «Очищення та обслуговування споживачем не повинні обслуговувати діти без нагляду»;
		- в інструкції відсутні такі застороги: «Очищення та обслуговування приладів не повинні здійснюватися дітьми, якщо вони не старші за 8 років та не контролюються», «Тримайте прилад та його шнур недоступним для дітей віком до 8 років», чим порушено вимоги пункти 7, 7.12 (7.12) ДСТУ EN 60335-1:2017 (ДСТУ EN 60335-2-14:2014) - Протокол випробувань від 24 вересня 2020 року №  10.1-5697.
		27. Відповідно до пункту 10 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року № 1407, ГУ  Держпродспоживслужби в Полтавській області розроблено:
		1) сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція - М`ясорубка Liberton, модель LMG-28BST, серійний номер 20200300828, 2800Вт, завод-виробник: SHUNDE HUANRUN IMP,& EXP.CO., LTD OF FOSHAN, Hesheng Road Xijiao, Guangzhu Highway of Ronggul, Shunde Area Foshan City, Guangdong, China. Виготовлено в КНР; згідно з інформацією на пакуванні, імпортер - ТОВ «Фірма Аделія», Україна, 52071, Дн-вська обл., Дн-вський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, офіс 601, штриховий код - 6907843137693, дата виробництва - 03.2020. Рівень загрози - високий.
		2) сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція - М`ясорубка Liberton, модель LMG-28ST, серійний номер 0585032020, завод-виробник: Фошань Ксінфу ІМП енд ЕКСП Ко. ЛТД. №11 Яохуюань Лейн Роад №30, округ Деньшень, Роггуи, Шунде, Фошань, Гуандун, Китай; згідно з інформацією на пакуванні, імпортер - ТОВ «Фірма Аделія», Україна, 52071, Дн-вська обл., Дн-вський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, офіс 601, штриховий код - 6907843197550, дата виробництва - 03.2020. Рівень загрози - високий.
		3) сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція - Тостер для бутербродів Scarlett, модель SC-TM11038, 850Вт, серійний номер 170817/34002, згідно з інформацією на пакуванні: виробник - Хоум Електронікс Лімітед, 801 Лак Ю Білдінг, 24-26 Станлей Стріт, Централ, Китай. Виготовлено в КНР, імпортер - ТОВ «ТЕХНОПОЛІС 15», Україна, 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, штриховий код - 5050370312710, дата виробництва - 11.2018. Рівень загрози - високий.
		28. На підставі акта перевірки характеристик продукції № 000021, яким установлено порушення статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; пунктів 20 та 28 Технічного регламенту № 1067; пунктів 25 та 32 Технічного регламенту № 1077; пунктів 7, 7.12, 7.12.5 ДСТУ EN 60335-1:2017 (ДСТУ EN 60335-2-14:2014), відповідно до результатів експертизи (випробовування) та виявлених порушень, відповідачем було прийнято:
		1. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 308 щодо продукції М`ясорубка Liberton, модель LMG-28ST, серійний номер 0585032020, № 311 щодо продукції М`ясорубка Liberton, модель LMG-28BST, серійний номер 20200300828 та № 314 щодо продукції Тостер для бутербродів Scarlett, модель SC-TM11038, якими застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, шляхом нанесення на продукцію, у тому числі ТУ, що зберігається на складах виробників (імпортерів), найменування імпортера, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та його контактну поштову адресу згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, шляхом співпраці з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Строк виконання - до 9 листопада 2020 року.
		2. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 309 щодо продукції М`ясорубка Liberton, модель LMG-28ST, серійний номер 0585032020, № 312 щодо продукції М`ясорубка Liberton, модель LMG-28BST, серійний номер 20200300828 та № 315 щодо продукції Тостер для бутербродів Scarlett, модель SC-TM11038, якими застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, шляхом забезпечення супроводження зазначеної продукції, у тому числі тих, що зберігаються на складах виробників (імпортерів), інструкцією з наявною інформацією згідно з вимогами ДСТУ EN 60335-1:2017 (ДСТУ EN 60335-2-14:2014) (розділ 1 даного рішення), шляхом співпраці з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Строк виконання - 9 листопада 2020 року.
		3. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 310 щодо продукції М`ясорубка Liberton, модель LMG-28ST, серійний номер 0585032020, № 313 щодо продукції М`ясорубка Liberton, модель LMG-28BST, серійний номер 20200300828 та № 316 щодо продукції Тостер для бутербродів Scarlett, модель SC-TM11038, якими застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку. Строк виконання - 9 листопада 2020 року.
		29. Вищезазначені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 308-316 від 6 жовтня 2020 року позивач отримав, що підтверджується листом № 01-27/05.1/7033 від 7 жовтня 2020 року, чеком поштового відправлення № 3600400600455 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3600400600455.
		30. На підставі наказу від 18 листопада 2020 року № 3697-ОД «Про проведення позапланової перевірки стану виконання рішень», за направленням від 18 листопада 2020 року № 3490, відповідачем проведено позапланову перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ФОП ОСОБА_1 , під час якої встановлено та відображено в акті перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 20 листопада 2020 року № 000006, а саме:
		- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 308, №  309, № 311, № 312, № 314 та № 315 - не виконані. Результативність виконання - не можуть бути визнані результативними. Протягом визначеного в рішенні терміну (до 9 листопада 2020 року) ФОП  ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомлення за встановленою формою про виконання рішення чи будь-якої іншої інформації щодо стану виконання рішення не надано. Клопотань щодо продовження терміну виконання рішень (до 9 листопада 2020 року) не заявлялось. Формальну невідповідність не усунуто; продукцію не приведено у відповідність до встановлених вимог;
		- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 310, № 313 та № 316 - виконані повністю; результативність виконання - результативне.
		31. Примірник акта перевірки від 20 листопада 2020 року № 000006 позивач отримав, що підтверджується листом № 01-27/05.1/8192 від 30 листопада 2020 року, чеком поштового відправлення № 3600400621290 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3600400621290. Також вищевказаним листом позивача запрошено на складання протоколу про виявлені порушення на 10 год. 00 хв. 11 грудня 2020 року до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області.
		32. Відповідачем складено протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 11 грудня 2020 року № 000013, які полягають у:
		- невиконанні суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною першою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами згідно з рішеннями від 6 жовтня 2020 року № 309, № 312 та № 315;
		- невиконанні суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо усунення формальної невідповідності згідно з рішеннями від 6  жовтня 2020 року № 308, № 311 та № 314 стосовно продукції, яка стала предметом планової перевірки характеристик продукції та зазначена в акті перевірки характеристик продукції від 26 серпня 2020 року № 000021, а саме: м`ясорубка Liberton, модель LMG-28ST; м`ясорубка Liberton, модель LMG-28BST; тостер для бутербродів Scarlett, модель SC-TM11038, чим порушено вимоги частини третьої статті 30, частини другої статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», вимоги пункту 4 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 1017 (далі - Порядок № 1017).
		33. Примірник протоколу від 11 грудня 2020 року № 000013 позивач отримав, що підтверджується листом № 01-27/05.1/8528 від 11 грудня 2020 року, чеком поштового відправлення №  3602104547800 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №  3602104547800.
		34. 16 грудня 2020 року відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу:
		- № 33, № 34 та № 35, якими на позивача накладено штраф у розмірі чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (по кожній) - 68  000,00 (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) за порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме - за невиконання розповсюджувачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 309, № 312 та № 315;
		- № 36, № 37 та № 38, якими на позивача накладено штраф у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (по кожній) 34000,00 (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) за порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме - за невиконання розповсюджувачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 308, № 311 та № 314.
		35. Вказані постанови про накладення штрафів надіслані позивачу листом вих.-01-27/05.1/8603 від 16 грудня 2020 року у строки, визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що підтверджується чеком поштового відправлення №  3602104547703 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №  3602104547703.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
		37. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		38. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		39. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		40. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на таке.
		41. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		42. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		43. У касаційній скарзі скаржник вказує на неправильність застосування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення положень статті 22, частини десятої статті 23, статей 24, 27, 29, 30, 34 та 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 20 та 28 Технічного регламенту № 1077, ДСТУ EN 60335-1:2017, у зв`язку із чим, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для застосування обмежувальних заходів до відповідної продукції.
		44. Оцінюючи доводи касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
		45.  Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено  Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		46. Згідно зі  статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються. Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.
		47. Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
		48. Частинами першою, другою, п`ятою та шостою  статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
		Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.
		Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом,  законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
		Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Президентом України.
		49. Відповідно до пункту 6 частини першої  статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим  Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.
		50. Згідно з частиною першою статті 22 цього ж Закону заходами ринкового нагляду є:
		1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
		2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
		а) обмеження надання продукції на ринку;
		б) заборону надання продукції на ринку;
		в) вилучення продукції з обігу;
		г) відкликання продукції;
		3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
		4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
		51. Частиною десятою статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.
		У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).
		У разі здійснення перекладу, зазначеного у  пункті 3  частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.
		У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині  сьомій  цієї статті.
		Продовження строку проведення перевірки не допускається.
		52. Частиною першою статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду та 2) позапланові.
		53. Відповідно до частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості.
		Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника (голови та членів або уповноваженої особи державного колегіального органу).
		Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.
		У разі відсутності в Україні випробувальних лабораторій чи інших організацій, акредитованих на право проведення експертизи (випробувань) зразків відповідної продукції, допускається проведення експертизи (випробувань) зразків такої продукції у випробувальних лабораторіях, які мають необхідну технічну компетентність для їх проведення.
		54. Відповідно до статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
		Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
		Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
		Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.
		Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
		55. Згідно із частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
		знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
		не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
		не було складено декларацію про відповідність або декларацію про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
		декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
		органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
		вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
		Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
		56. Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:
		1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);
		2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною третьою статті 29 цього Закону);
		3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
		Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).
		57. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів  можуть бути прийняті:
		1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до  статті 26  цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до  частини шостої  статті 38 цього Закону;
		2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до  частини десятої  статті 34 цього Закону;
		3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб`єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;
		4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб`єктами господарювання відповідно до  Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
		Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або  Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
		Згідно з положеннями частини одинадцятої цієї ж статті до прийняття  рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
		Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.
		Надання, несвоєчасне надання чи ненадання пояснень, заперечень та/або інформації до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не позбавляє суб`єкта господарювання, якого стосується рішення, права оскаржити таке рішення.
		58. Отже, органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку. При цьому до прийняття  рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання проєкт відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення. Водночас, у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів може бути прийняте без попереднього направлення проєкту суб`єкту господарювання. Водночас суб`єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.
		59. Крім того, зі змісту статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вбачається, що обмежувальні заходи можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання виключно у випадку, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція становить серйозний ризик. Такий ризик оцінюється відповідно до Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року № 1407.
		60. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2022 року у справі № 640/15352/19.
		61. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області проведено планову перевірку характеристик нехарчової продукції, а також здійснено у встановленому порядку відповідно до акта відбору зразків продукції № 000006 від 26 серпня 2020 року відбір зразків продукції для проведення експертизи. За результатом проведення експертизи відібраних зразків продукції відповідно до протоколів випробувань від 24 вересня 2020 року № 10.1-5695, № 10.1-5696, № 10.1-5697 виявлено, що заходи з безпечного користування приладами викладено не в повному обсязі та на продукції не зазначено найменування імпортера, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг) та їх контактна поштова адреса згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, що, за висновком ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, є порушенням статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 20 та 28 Технічного регламенту № 1067, пунктів 25 та 32 Технічного регламенту № 1077 та пунктів 7, 7.12, 7.12.5 ДСТУ EN 60335-1:2017.
		62. У подальшому ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області відповідно до пункту 10 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 1407 розроблено сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція, та зроблено висновок про високий рівень загрози.
		63. З огляду на вищезазначене, на підставі акта перевірки від 1 жовтня 2020 року № 000021 та результатів проведеної експертизи ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області прийняті рішення про вжиття обмежувальних заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам безпечності, від 6 жовтня 2020 року №№ 308-316, згідно з якими застосовано обмеження надання продукції на ринку та надано позивачу строк до 9 листопада 2020 року для приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом забезпечення супроводження зазначеної продукції, у тому числі тих, що зберігаються на складах виробників (імпортерів), інструкцією з наявною інформацією згідно з вимогами ДСТУ EN 60335-1:2017 (ДСТУ EN 60335-2-14:2014) та усунення формальної невідповідності шляхом нанесення на продукцію, у тому числі ту, що зберігається на складах виробників (імпортерів), найменування імпортера, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та його контактну поштову адресу.
		64. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутність повної інформації, яка вимагається технічними регламентами та державними стандартами, щодо продукції є, за визначених обставин справи та з урахуванням оцінки ризику, підставою вважати, що така продукція становить високий рівень небезпеки для споживачів, а тому щодо такої продукції відповідачем правомірно застосовано обмежувальні заходи з наданням позивачу строку для усунення виявлених порушень.
		65. Натомість судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки за результатами експертизи встановлено лише незначну невідповідність відібраної продукції нормам ДСТУ EN 60335-1:2017 в частині відсутності положень про використання продукції дітьми до 8 років та осіб з обмеженими можливостями, про попередження про можливі травми від неправильного використання та інформації щодо типу кріплення та заміни шнура, то така продукція не може вважатися небезпечною та, відповідно, застосування відповідачем обмежувальних заходів щодо такої продукції є неправомірним.
		66. Надаючи оцінку правильності застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів виходить із такого.
		67. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		68. Частина третя статті 42 Конституції України передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		69. Згідно зі статтями 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, Україна взяла зобов`язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів.
		70. Частиною першою статті Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, захист прав споживачів та безпека суспільства і держави.
		71. Відповідно до частини першої статті 9 ГК України у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб`єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому.
		72. Згідно із частиною третьою статті 10 ГК України у соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів.
		Відповідно до частини третьої статті 19 ГК України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у таких сферах, зокрема, як споживання - за якістю і безпечністю продукції та послуг.
		73. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів споживачів (частина перша статті 20 ГК  України).
		74. Частинами першою та другою статті 39 ГК України визначено, що споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:
		державний захист своїх прав;
		гарантований рівень споживання;
		належну якість товарів (робіт, послуг);
		безпеку товарів (робіт, послуг);
		необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг);
		відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров`я людей товарами (роботами, послугами), у випадках, передбачених законом;
		звернення до суду та інших уповноважених органів влади за захистом порушених прав або законних інтересів.
		З метою захисту своїх прав та законних інтересів громадяни можуть об`єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).
		Держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.
		75. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
		76. У силу вимог статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава зобов`язана забезпечувати, зокрема, дотримання прав споживачів на належну якість продукції та безпеку продукції.
		77. Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.
		78. Правовий висновок про пріоритетність життя та здоров`я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам, неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 817/381/16, від 14 лютого 2020 року у справі № 808/2525/16, від 28 вересня 2020 року у справі № 826/855/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/19248/19, від 31 січня 2022 року у справі № 640/15352/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 160/8569/20 та від 7 липня 2022 року у справі № 560/2260/21.
		79. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням:
		характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції; застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо).
		80. Відповідно до частин першої та третьої статті 5 цього ж Закону продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.
		Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.
		У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, або за відсутності чи незастосуванні національних стандартів, визначених частиною третьою цієї статті, орган державного ринкового нагляду під час доведення того, що продукція є небезпечною, може враховувати в такій послідовності:
		1) національні стандарти інших держав щодо забезпечення безпечності продукції, гармонізовані з відповідними європейськими та міжнародними стандартами;
		2) регіональні стандарти щодо забезпечення безпечності продукції відповідно до міжнародних договорів України;
		3) стандарти України щодо забезпечення безпечності продукції, крім визначених частиною третьою цієї статті;
		4) кодекси усталеної практики із забезпечення безпечності продукції у відповідних галузях;
		5) досягнення науки і техніки у сфері безпечності продукції;
		6) очікування споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування).
		Продукція не може вважатися небезпечною лише з тих підстав, що є можливості досягнення вищого рівня безпечності продукції або що на ринку пропонується інша продукція, яка становить менший ступінь ризику.
		81. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що нехарчова продукція вважається безпечною, якщо вона не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, зокрема, за умови відповідності такої продукції національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами, технічним регламентам, очікування споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання, у тому числі з урахуванням особливостей використання такої продукції певними категоріями осіб.
		82. Отже, побутова техніка, інша нехарчова продукція, щодо якої відсутня повна та вичерпна інформація щодо безпечності її використання, застереження щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо), а також інформація про інші важливі попередження щодо способу та особливостей її використання, не може вважатися безпечною, оскільки може становити загрозу для життя та здоров`я особи при недотриманні відповідних умов та застережень щодо її використання. 
		З огляду на вищезазначене, з метою забезпечення безпечності нехарчової продукції суб`єкт господарювання, зокрема, розповсюджувач такої продукції зобов`язаний дотримуватися усіх без винятку вимог технічних регламентів та державних стандартів.
		83. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, перевіркою та експертизою встановлено порушення статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 20 та 28 Технічного регламенту № 1067, пунктів 25 та 32 Технічного регламенту № 1077 та пунктів 7, 7.12, 7.12.5 ДСТУ EN 60335-1:2017 (ДСТУ EN 60335-2-14:2014).
		84. Так, відповідно до пункту 20 Технічного регламенту № 1067 імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.
		85. Згідно з пунктом 28 Технічного регламенту № 1067 перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту.
		Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не надає таке електрообладнання на ринку до приведення його у відповідність із такими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.
		86. Згідно з пунктом 25 Технічного регламенту № 1077 імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на апаратурі, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні чи в документі, що супроводжує таку апаратуру. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
		87. У пункті 32 Технічного регламенту № 1077 вказано, що перед наданням апаратури на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на апаратурі знака відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, визначених у пунктах 48- 50 цього Технічного регламенту, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також виконання виробником вимог, визначених у пунктах 16 і 17, імпортером - вимог пункту 25 цього Технічного регламенту.
		Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що апаратура не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у додатку 1, він не надає цю апаратуру на ринку до приведення її у відповідність з такими вимогами. Якщо зазначена апаратура становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.
		88. Водночас пунктами 7, 7.12, 7.12.5 ДСТУ EN 60335-1:2017 (ДСТУ EN 60335-2-14:2014) Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-14. Додаткові вимоги до кухонних машин (EN 60335-2-14:2006, EN 60335-2-14:2006/A1:2008, EN 60335-2-14:2006/A11:2012, EN 60335-2-14:2006/AC:2007, EN 60335-2-14:2006/A11:2012/AC:2013, IDT) визначені вимоги до інструкції з експлуатації побутових приладів, зокрема, передбачено, що така має містити інформацію про використовувати приладів дітьми у віці 8 років та особами з обмеженими фізичними, чуттєвими або розумовими можливостями, або з недостатністю досвіду й знань; попередження про можливі травми від неправильного використання; інформацію про необхідну обережність при поводженні з гострими ріжучими лезами, під час спорожнення чаші і в ході чистки; інформацію щодо заміни шнура та типу кріплення шнура.
		89. Отже, державним стандартом та технічними регламентами читко визначено вимоги до обсягу та повноти інформації, яка повинна міститися, зокрема, в інструкції з експлуатації обладнання, а тому відсутність такої інформації є підставою вважати, що відповідна продукція не відповідає державним стандартам та технічним регламентам.
		90. Крім того, виходячи з положень технічних регламентів імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.
		91. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що відповідна інформація наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб вона була видимою, розбірливою і незмивною. Водночас, законодавцем передбачено виключення з загального правила нанесення такої інформації безпосередньо на пакування та на супровідні документи продукції лише в тому випадку, коли це є неможливим або не виправданим через характер продукції. Тобто коли через технічні характеристики продукції є неможливим забезпечити нанесення інформації про найменування імпортера, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на цю продукцію, така інформація наноситься на пакування та на супровідні документи.
		92. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2022 року у справі № 640/15352/19.
		93. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що нанесення на електрообладнання: М`ясорубка Liberton, модель LMG-28BST, М`ясорубка Liberton, модель LMG-28ST, Тостер для бутербродів Scarlett, модель SC-TM11038 найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу є можливим, однак вищевказані вимоги не дотримано; на кожному з вищезазначеному електрообладнанні є наліпки, на яких зазначено найменування тільки виробників, однак відсутні відомості про найменування імпортерів та їх контактні поштові адреси. Тобто, розміщення вказаної інформації є можливим на електрообладнанні.
		94. Крім того, судами встановлено та не заперечується сторонами, що у супровідних документах до електрообладнання, зокрема, в інструкціях з експлуатації відсутня інформація про особливості її використання певними категоріями осіб, попередження про можливі травми від неправильного використання, а також інформація про необхідну обережність при поводженні з гострими ріжучими лезами, під час спорожнення чаші і в ході чистки, інформація щодо заміни шнура та типу кріплення шнура.
		95. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що недотримання вищезазначених вимог державних стандартів та технічних регламентів під час інформування споживача про особливості експлуатації електрообладнання, а також незазначення інформації про імпортерів та їх контактні поштові адреси на апаратурі, свідчить про недотримання розповсюджувачем вимог щодо безпеки нехарчової продукції та, відповідно, правомірність вжиття ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області обмежувальних заходів до відповідної продукції від 6 жовтня 2020 року №№ 308- 316.
		96. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність рішень відповідача про застосування обмежувальних заходів, виходячи також із того, що відповідачем під час проведення перевірки характеристик продукції, розповсюджувачем якої є позивач, порушено вимоги частини десятої статті 23 та частини одинадцятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме - безпідставно продовжено строк перевірки до 1 жовтня 2020 року після проведеної експертизи (зокрема, суд зазначив, що строк проведення перевірки міг бути зупинений лише на час проведення експертизи, а саме, до 24 вересня 2020 року) та не направлено позивачу проєкти рішень про вжиття стосовно неї обмежувальних заходів, що позбавило, за висновком суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 можливості надати відповідачу свої пояснення, заперечення тощо з приводу вказаних у таких рішеннях порушень.
		97. Водночас, колегія суддів вважає у даному випадку правильними висновки суду першої інстанції про те, що ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області на підставі частини п`ятнадцятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв`язку з необхідністю термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, прийняті рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів. 
		98. Позивач передусім, відповідно до Закону мав право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Надання, несвоєчасне надання чи ненадання пояснень, заперечень та/або інформації до проєкту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не позбавляє суб`єкта господарювання, якого стосується рішення, права оскаржити таке рішення.
		99. Однак позивач не скористався своїм правом, а оскарження прийнятих відповідачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року в судовому порядку дає змогу перевірити їх правомірність адміністративним судом.
		100. Із цього приводу колегія суддів також зазначає, що у справі, яка розглядається, складання відповідачем акта перевірки з порушенням встановленого строку є формальним порушенням встановленої процедури, тобто «надмірний формалізм», та не може бути самостійною підставою для скасування правомірних по суті рішень.
		101. Зокрема, у судовій практиці склалась стала правова позиція (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4194/16, від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20 та від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17), відповідно до якої загальноприйнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це поняття було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		102. Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив із того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.
		103. «Надмірний формалізм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.
		104. Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами. 
		105. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.
		106. Отже, у справі, що розглядається позивач не був позбавлений права надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до рішення про вжиття обмежувальних заходів в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення, а порушення строку складання акта перевірки не може слугувати самостійною підставою для скасування правомірного по суті рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області.
		107. Стосовно правомірності прийняття відповідачем постанов про накладення штрафних санкцій на позивача, колегія суддів зазначає таке. 
		108. Відповідно до частин першої та другої статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:
		1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;
		2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;
		3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
		Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
		109. Судами попередніх інстанцій установлено та не заперечується сторонами, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 308, № 309, № 311, №  312, № 314 та № 315 не були виконані у встановлений термін (до 9 листопада 2020 року), зокрема, шляхом співпраці з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; позивачем не надано до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів чи будь-якої іншої інформації щодо стану виконання рішень; клопотань щодо продовження терміну виконання рішень позивач не заявляв.
		110. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
		111. Частиною першою статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено зокрема, що:
		ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);
		виробник - це:
		фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;
		уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);
		імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).
		112. Таким чином, суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання є не лише особа, у якої було придбано продукцію, а також виробник продукції, імпортер. При цьому з метою усунення формальної невідповідності, приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, суб`єкт господарювання має право звернутись до будь-якого суб`єкта господарювання в ланцюгу постачання, в тому числі до виробника даної продукції, а також вжити всіх можливих заходів для повідомлення постачальника про виявлену невідповідність встановленим вимогам.
		113. Отже, Законом не обмежено розповсюджувачів, котрими всупереч вимогам чинного законодавства було надано на ринку продукцію що не відповідає встановленим вимогам, у виборі способів співпраці с суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання з метою усунення формальної невідповідності. Однак необхідність ефективної співпраці між собою з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, визначено як обов`язок з метою досягнення встановлених Законом цілей.
		114. З викладеного слідує, що розповсюджувач перед наданням продукції на ринку, забезпечує перевірку на відповідність продукції встановленим вимогам. Однак позивач не перевірив та надав продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам на ринок.
		115. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що позивач, не скористався своїм правом на подання клопотань про внесення змін до рішень про застосування обмежувальних заходів чи подальшого продовження терміну виконання таких рішень, передбачених статтею 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», не вжив вичерпних заходів для забезпечення співпраці з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, не вчинив жодних дій для виконання рішень та не надав відповідачу жодної інформації про стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
		116. Відповідно до пунктів 2 та 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: 
		2) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених  статтею 29  цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої  частиною третьою  статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
		3) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених  частиною третьою  статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
		117. Отже, оскільки позивачем не виконано вимоги рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 6 жовтня 2020 року № 308, № 309, № 311, № 312, № 314 та № 315, відповідач правомірно 16 грудня 2020 року прийняв постанови про накладення штрафу № № 33, №  34, № 35, № 36, № 37 та № 38 на підставі пунктів 2 та 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		118. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області діяла у межах повноважень та у порядку, визначених Конституцією та законами України, а тому спірні рішення відповідача про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про застосування штрафних санкцій щодо позивача є правомірними.
		119. Водночас, суд апеляційної інстанції, у зв`язку з неправильним застосуванням положень статті 22, частини десятої статті 23, статей 24, 27, 29, 30, 34 та 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 20 та 28 Технічного регламенту № 1077, ДСТУ EN 60335-1:2017, скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
		120. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах установить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		121. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. 
		122. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
		123. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)). 
		124. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі. 
		125. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). Із  цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
		126. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. The Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59). 
		127. Однак варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява №  16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Водночас у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися  залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи. 
		128. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
		Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. 
		129. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		130. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити у силі як таке, що є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі правильного застосування норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.
		131. Враховуючи, що Верховний Суд задовольняє касаційну скаргу суб`єкта владних повноважень, то згідно з вимогами статті 139 КАС України судовий збір, сплачений суб`єктом владних повноважень, не повертається, а судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області задовольнити.
		Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року скасувати.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року залишити у силі. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                      Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                           Н.В. Коваленко
		                                                                                                                       Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...