Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/1928/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2022. Зареєстровано: 09.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2022.
Дата набрання законної сили: 13.12.2022
Номер судового провадження: П/300/2124/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" вересня 2022 р. справа № 300/1928/22
		м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо не проведення перерахунку і виплати пенсії та зобов`язання на підставі довідок №161, №162 від 08.07.2021 здійснити перерахунок пенсії за 60 календарних місяців, за оптимальним варіантом, з 01.09.2021, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.П. (надалі по тексту також  представник позивача), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також  відповідач, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного фонду) про визнання протиправними дій щодо не проведення перерахунку і виплати пенсії та зобов`язання на підставі довідок №161, №162 від 08.07.2021 (надалі по тексту також  спірні довідки) здійснити перерахунок пенсії за 60 календарних місяців, за оптимальним варіантом, з 01.09.2021.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 27.07.2019 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З часу призначення пенсії позивач отримує її у мінімальному розмірі, так як при обрахунку розміру пенсійної виплати не враховано заробітну плату за 60 календарних місяців до 01.07.2000. У зв`язку із вказаними обставинами ОСОБА_1 13.09.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату позивача за №№ 161, 162 від 08.07.2021, виданими (оформлених) Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол" за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року. Факт перебування у трудових відносинах з ДП "Стірол" протягом 1987-1997 років підтверджується записами в трудовій книжці. Втім відповідач листом №7901-7524/Д-02/8-0900/21 від 29.09.2021 відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.09.2021 із врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року згідно довідок №№ 161, 162 від 08.07.2021, виданих Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол", з підстав знаходження вказаного підприємства на тимчасово окупованій території України (непідконтрольні українській владі). А тому, на думку відповідача, коментовані довідки, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсними і такими, що не створюють правових наслідків.
		Позивач вважає неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, зазначаючи, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. В свою чергу, позивачем, одночасно із поданням відповідачу спірних довідок про заробітну плату надано засвідчені коментованим підприємством копії особових рахунків за весь період заробітної плати, яка відображена у спірних довідках. Додатково зазначає, що трудовий стаж та заробіток позивачем набутий у період, коли населений пункт м. Горлівка Донецької області, на території якої підприємство здійснювало господарську діяльність, перебувало під правомірним контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.
		За доводами позивача, до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "Намібійські винятки", сформульовані в рішеннях Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй, а саме: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Із посиланням на правову позицію Верховного Суду при розгляді аналогічних спорів, позивач вважає неможливість проведення органом пенсійного фонду перевірки відповідності запису довідок первинним документам, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки видані суб`єктом, який володіє належною обставиною про заробіток ОСОБА_1 та містять усі необхідні реквізити і відомості. З наведених підстав просила позов задовольнити повністю. 
		 
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України для окремих категорій справ незначної складності. Одночасно судом витребувано у відповідача докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.40-41).
		 
		На виконання вищевказаної ухвали суду від 09.05.2022 від відповідача 24.05.2022 поштовим зв`язком на адресу суду надійшли витребувані докази і письмові пояснення №0900-0903-7/16600 від 20.05.2022 (а.с.46-47, 48-97). 
		Також відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву №0900-0903-7/16854 від 23.05.2022, який 26.05.2022 зареєстрований в суді (а.с.98-103). 
		У відзиві на позов від 23.05.2022 та письмових поясненнях від 20.05.2022 відповідач не погодився з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві. Заперечуючи позовні вимоги, орган пенсійного фонду виходить із того, що згідно норм Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. А тому, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з території, яка непідконтрольна українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. 
		Згідно пояснень відповідача, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу 31 рік 11 місяців та заробітної плати за період з 01.11.2001 по 31.12.2013 (згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу), коефіцієнт заробітку  0,60604. На переконання відповідача довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №№161, 162 від 08.07.2021, видані Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол" за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року, не підлягають врахуванню, оскільки видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, а отже є недійсними і не створюють правових наслідків. Вказана обставина і стала підставою для відмови у перерахунку пенсії позивачу на підставі коментованих довідок, що, на думку відповідача, є правомірним. Додатково відповідач стверджує про неподання позивачем заяви про перерахунок пенсії з урахуванням спірних довідок, а також звернув увагу на пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		Представник позивача направила на електронну адресу суду додаткові письмові пояснення, які зареєстровані судом 24.06.2022 із відповідними доказами (а.с.104-109, 110-115). Згідно поданих пояснень, відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 13.09.2021 про перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату №№161, 162 від 08.07.2021 з підстав видання їх підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, а не з причин того, що заява за формою та змістом не відповідала вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також  Порядок №22-1). Крім того, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядок №22-1 не встановлюють реалізацію права на перерахунок пенсії виключно за заявою встановленого зразка, а тому посилання відповідача на те, що заява розглядалася як звернення громадян є безпідставним. Щодо посилань Управління на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №300/2128/19, то представник позивача вказав на різні предмети і підстави позову у справі №300/2128/19 і у справі №300/1928/22. Стосовно пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду із вказаним позовом, то представник позивача вказала на поважну причину, а саме введення на території України воєнного стану.
		 
		Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позові письмових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
		ОСОБА_1 відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 06.01.2016, є громадянином України (а.с.7).
		З 27.07.2019 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується заявою позивача про призначення пенсії від 09.07.2019, копія якої міститься в матеріалах справи, розрахунком пенсії від 30.09.2019, а також відомостями із підсистеми призначення та виплати пенсії (а.с.48, 52, 64). 
		Так, згідно записів №№7-14 трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 03.10.1977 (а.с.9-11), позивач в період з 10.11.1987 по 30.06.1991 працювала "нормувальником-економістом цеху №3-А" та "інженером по нормуванню праці і плануванню цеху №3-А" в Горлівському виробничому об`єднанні "Стірол", з 01.07.1991 по 31.08.1994 працювала "інженером по нормуванню праці і плануванню" у МГП "Гранас", а з 01.09.1994 по 17.11.1997 - "економістом" на заводі "Гранас".
		Відповідно до довідки №575 від 15.08.2013, виданої Публічним акціонерним товариством "Стірол", МГП "Гранас" являлось структурним підрозділом Концерну "Стірол", а індивідуальні архівні картки, розрахункові відомості і книги наказів зберігаються в архіві Публічного акціонерного товариства "Стірол" (а.с.14).
		ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 09.07.2019 про призначення пенсії за віком, долучивши при цьому певний ряд документів (а.с.52).
		Згідно розписки-повідомлення, позивачем при зверненні із заявою від 09.07.2019 долучено, поряд з іншим, наступні документи, а саме: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт громадянина України, трудову книжку, свідоцтво про шлюб (а.с.53).
		В подальшому, ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою від 13.09.2021 про перерахунок пенсії з 01.09.2021 із врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року згідно довідок №№161, 162 від 08.07.2021, виданих (оформлених) Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол", долучивши при цьому копії особових рахунків (а.с.73, 74, зворотній бік а.с.74, а.с.75-93).
		Відповідач в свою чергу, листом від 29.09.2021 за №7901-7524/Д-02/8-0900/21 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії оскільки довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року, видані Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол", яке знаходиться на тимчасово окупованій території України (непідконтрольні українській владі), а отже, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є недійсними і такими, що не створюють правових наслідків (а.с.94-95).
		Не погоджуючись із відмовою органу пенсійного фонду у перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року згідно довідок, виданих Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол", ОСОБА_1 звернулася в суд з метою захисту свого порушеного права.
		 
		Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.
		У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також  Закон №1058).
		За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
		Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
		Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
		Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
		В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку).
		За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
		У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
		Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
		Як встановлено судом та зазначалось вище, ОСОБА_1 13.09.2021 звернулася до Головного управління ПФУ в області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року згідно довідок, виданих (оформлених) Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол" (а.с.52).
		Проте, відповідач, як уже зазначалось, листом від 29.09.2021 за №7901-7524/Д-02/8-0900/21 вказав про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки довідки №161, №162 від 08.07.2021 видані Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол", яке знаходиться на тимчасово окупованій території України (непідконтрольні українській владі).
		Отже, спірним правовим питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивачу, виходячи з заробітної плати зазначеної у довідках №161, №162 від 08.07.2021, виданих (оформлених) Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол", та завірена (засвідчена) печаткою вказаного підприємства, яке знаходиться в м. Горлівка Донецької області.
		Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 за №2268-VIII (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту також  Закон №2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
		За змістом статті 2 Закону №2268-VIII правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
		У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
		Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 за №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування" місто Горлівка, відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
		Так, згідно з частинами 1-2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 за №1207-VII (надалі по тексту також  Закон №1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
		На підставі частини 1 статті 17 Закону №1207-VII визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
		Згідно зі статтею 18 коментованого Закону №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
		Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом №1207-VII.
		Положеннями частин 1-3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
		Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що акт (рішення, документ), виданий органом на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків у разі, якщо він виданий органом створеним у порядку, не передбаченому законом.
		Разом з тим, суд звертає увагу на правове регулювання частини 4 статті 9 Закону №1207-VII, відповідно до якої встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
		Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (надалі по тексту також  ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави  члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".
		Європейський суд з прав людини (надалі по тексту також  ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
		При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
		Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН, та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
		У зв`язку з цим, на думку суду, неврахування відповідачем довідок про заробітну плату №161, №162 від 08.07.2021 за період роботи в Горлівському виробничому об`єднанні "Стірол" (МГП "Гранас"), є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
		Таке неврахування спірних документів є непропорційним втручанням держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у гарантовані конституційні права на пенсійне забезпечення громадянина України.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23.01.2018 у справі № 583/392/17, від 30.10.2018 у справі №234/3038/17, від 11.12.2018 у справі №360/1628/17, від 23.12.2019 у справі № 235/2773/17, від 04.03.2020 у справі № 235/2008/17, від 08.04.2020 у справі №242/1568/17, від 31.03.2021 у справі №0440/6809/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 560/3907/18.
		В силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Окрім вказаного, слід взяти до уваги набуття ОСОБА_1 стажу у період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року та отримання заробітної плати за коментований період, коли підприємство знаходилось на підконтрольній території України та відповідно сплачувало всі необхідні соціальні внески до Пенсійного фонду України, а відтак така обставина є додатковим підтвердженням неправомірності дій органу пенсійного фонду щодо неврахування спірних довідок.
		Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, суд звертає увагу й на те, що Державне унітарне підприємство Донецької Народної Республіки "Стірол", яке видало (оформило) спірні довідки №161, №162 від 08.07.2021 про заробітну плату позивача для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року, не є державним органом та органом місцевого самоврядування, створеним не в порядку передбаченому законом, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Як свідчить бланк і оформлення спірних довідок останні складені суб`єктом господарської діяльності, організаційно-правова форма якого є державне унітарне підприємством, створеного/зареєстрованого не за правилами, чинних на території України. А тому відсутні достатні підстави вважати видані довідки №161, №162 від 08.07.2021 такими, що не створюють правових наслідків для ОСОБА_1 з метою захисту її прав як громадянина України.
		Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 500/232/17 та від 08 грудня 2021 року у справі № 560/3907/18.
		Судом також встановлено, що подані ОСОБА_1 до відповідача довідки №161, №162 від 08.07.2021 про заробітну плату для обчислення пенсії, засвідчені печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості про розмір заробітної плати, про нарахування страхових внесків.
		Додатково позивачем при зверненні із заявою від 13.09.2021 надано відповідачу копії особових рахунків, виданих ДП "Стірол" за період з липня 1987 року по листопад 1997 року, що не заперечується останнім (а.с.73-93). 
		Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які спростовують відомості, зафіксовані у спірних довідках та особових рахунках.
		Виходячи з викладеного, суд вважає відомості, відображених у спірних довідках такими, що відповідають вимогам Порядку №22-1, а також вимогам статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки Законом не передбачено іншого порядку встановлення та підтвердження вказаного факту, виходячи з тих життєвих обставин, що склалися.
		Отже, позивачем вчинено усі належні дії та подано усі відповідні документи, необхідні для перерахунку пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаній у довідках №161, №162 від 08.07.2021.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідок про заробітну плату за період з липня 1987 року по листопад 1997 року, з підстав видачі їх підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території України (непідконтрольні українській владі).
		 
		Вище сформованими висновками суд у даній справі жодним чином не оцінює і не надає офіційності статусу Державного унітарного підприємства Донецької Народної Республіки "Стірол", яке зареєстровано і знаходиться на тимчасово окупованій території України, як належного суб`єкта видавати юридично значимі документи, які повинні враховуватися національними органами і установами держави Україна. У даному випадку суд тільки оцінює і досліджує відомості, внесені у довідки №161, №162 від 08.07.2021, зміст яких має істотне значення для захисту і відновлення конституційного права громадянина України на належне пенсійне забезпечення.
		 
		Суд наголошує на тому, що в даній справі ефективним способом захисту прав позивача, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин є перевірка законності правових підстав відмови відповідача в перерахунку їй пенсії, а не перевірка відповідності поданої позивачем заяви встановленій формі.
		 
		Суд вказує на помилковість посилання відповідача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019, ухваленого у справі №300/2128/19, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 06.08.2019 за №184 і від 21.08.2019 за №204, виданих ДП "Стірол", так як у справі №300/2128/19 і у справі №300/1928/22 хоча і містяться окремі схожі події за подібними обставинами, втім в останніх різні предмети і підстави позову.
		Водночас, згідно положень частини 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
		 
		Щодо доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, то суд, на стадії відкриття провадження у справі, надав правову оцінку поважності причин пропуску такого строку і дійшов висновку про наявність достатніх підстав для його поновлення саме з 01.09.2021 (а.с.40-41).
		 
		Надаючи оцінку вимозі позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №161, №162 від 08.07.2021, виданих Державним унітарним підприємством "Стірол", за оптимальним варіантом, суд зазначає, що така є передчасною, оскільки лист-відмова відповідача у перерахунку пенсії не містить жодної згадки чи будь-якого заперечення стосовно перерахунку і виплати позивачу пенсії за оптимальним варіантом (тобто таким, що дає найбільший розмір пенсії).
		 
		В силу вимог частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
		Враховуючи обставину подання позивачем заяви про перерахунок пенсії до органу пенсійного фонду 13.09.2021, тобто до 15 числа місяця включно, то перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату, відповідачу слід здійснити саме з 01.09.2021.
		 
		Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		 
		Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. 
		 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 992,40 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція №0.0.2460033482.1 від 16.02.2022 (а.с.1).
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
		Таким чином, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 893,16 гривень, що пропорційно становить 90 відсотків задоволених позовних вимог від розміру судового збору, який сплачено за одну позовну вимогу.
		Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
		 
		На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково. 
		Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оформленої листом від 29.09.2021 за №7901-7524/Д-02/8-0900/21, у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.09.2021 у відповідності до відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року, занесених у довідки №№161, 162 від 08.07.2021, оформлених Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол".
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.09.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії за період з липня 1987 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по листопад 1997 року, занесених у довідки №№161, 162 від 08.07.2021, оформлених Державним унітарним підприємством Донецької Народної Республіки "Стірол".
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 893,16 (вісімсот дев`яносто три гривні) гривень 16 (шістнадцять) копійок. 
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Учасники справи:
		позивач   ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;
		представник позивача  Шевченко Наталія Павлівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001736 від 07.08.2020, ордер серії АТ №1023169 від 02.05.2022), бульвар Незалежності, 6/141, м. Калуш, Калуський район, 77304;
		відповідач  Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
		 
		 
		Суддя Чуприна О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...