Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/6253/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано для оприлюднення: 09.09.2022. Зареєстровано: 09.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2022.
Дата набрання законної сили: 03.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/495/738/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022164020000035

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 495/6253/22
		Номер провадження 1-кп/495/738/2022
		02 вересня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
		 
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючої  одноособово судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря - ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження внесене в ЄРДР № 42022164020000035 від 12 липня 2022 року відносно:
		 
		 
		 
		           ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця села Виноградівка Болградського (колишній Арцизький район ) Одеського області,українця, громадянина України раніше в силу ст. 89 КК України не судимого ,з повною загальною середньою освітою,не одруженого, який проходить військову службу за призивом під час моблізації призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2022 року, на момент вчинення правопорушення проходив службу на посаді хіміка 1 відділення раціаційного хімічного біологічного захисту 2 взводу радіаційного хімічного біологічного захисту 1 роти радіаційного хімічного біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у військовом званні " солдат ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 - 
		 
		обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України-
		 
		 
		 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону - ОСОБА_4 
		обвинувачений - ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 402 КК України, при наступних обставинах:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 який проходить військову службу за призивом під час моблізації призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2022 року, на момент вчинення правопорушення проходив службу на посаді хіміка 1 відділення раціаційного хімічного біологічного захисту 2 взводу радіаційного хімічного біологічного захисту 1 роти радіаційного хімічного біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у військовом званні " солдат", 02 липня 2022 року близько 21 години 00 хвилин,більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим,перебуваючи на теріторії тимчасової дислокації батальону РХБЗ військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , під час шикування та вечірньої перевірки підрозділу,діючи умисно,протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій,передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, після доведення головним сержантом бітальону РХБЗ військової частини НОМЕР_1 старшим прапорщиком ОСОБА_6 наказу про заступання особового складу з 09:00 годин 03 липня 2022 року по 09:00годин 04 липня 2022 року у добовий наряд по патрулюванню гарнизону,затвердженого ТВО командира військовоїчастини НОМЕР_1 ,відповідно до наказу начальника Білгород-Дністровського гарнізону№14 від 29.04. 2022 року " Про залучення особового складу до патрулювання у місті Білгород-Дністровський ",в порушення ст. ст. 6,11,16,28-38,119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4,6 Дисциплинарного статуту Збройних Сил України,в присутності особового складу підрозділу, в умовах воєнного стану,відкрито відмовився виконати наказ про заступання у добовий наряд по патрулюванню гарнизону з 09:00 годин 03 липня 2022 року по 09:00 04 липня 2022 року,в подальшому підготовку до заступання в добовий наряд не здійснив , 03 липня 2022 року о 09:00 у добовий наряд по патрулюванню гарнизону,відповідно до доведеного головним сержантом батальону РХБЗ військової частини НОМЕР_1 старшим прапорщиком ОСОБА_6 наказу не заступив, тобто обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушеня,передбачене ч.4 ст. 402 КК України- непокору,тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
		 
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив вимоги ч. 3ст. 349 Кримінального процесуального кодексу Україниі наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
		 
		Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 ч.4 КК України визнав повністю та пояснив суду,що дійсно він є військовослужбовцем проходить військову службу за призивом під час моблізації на посаді хіміка 1 відділення раціаційного хімічного біологічного захисту 2 взводу радіаційного хімічного біологічного захисту 1 роти радіаційного хімічного біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у військовом званні " солдат . 02 липня 2022 року під час вечірньої перевірки підрозіділу,після доведення головним сержантом батальону про заступання особового складу до патрулювання гарнизону,в присутності особового складу відкрито відмовився виконати наказ про заступання в добовий наряд та не вийшов до патрулювання гарнизону, тобто здійснив непокору в умовах воєнного стану.В скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати.
		 
		 
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України. Висновок суду підтверджується, зокрема, поясненнями обвинуваченого, який надав точні пояснення щодо того, як, коли та за яких обставин він вчинив злочин. Суд бере до уваги, що пояснення обвинуваченого не суперечать іншим об`єктивним доказам по справі та дозволяють достовірно встановити обставини скоєння злочину обвинуваченим.
		 
		Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 402 КК України як непокора військовослужбовця, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника в умовах воєнного стану.
		 
		Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		 
		Стосовно призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд приходить до наступного:
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 07.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		З урахуванням того,що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся в скоєнному злочині, в умовах збройної агресії проти України приймає активну участь у ії захисті та висловив твердий намір продовжувати боронити кордони держави , суд погоджується з думкою сторони обвинувачення про те, що є підстави застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положення статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання , а саме: призначити інший, більш м`який вид покарання,ніж передбачений сакцією ч. 4 ст. 402 КК України, визнав обставини наведені судом вище,як виключні по справі.
		 
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		 
		За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		 
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що при розгляді справ рішення ЄСПЛ застосовуються як джерело права.
		 
		Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним»
		Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.
		 
		    При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховуєсуспільну небезпекута характервчиненого нимкримінального правопорушення,тяжкість скоєного,а такождані якіхарактеризують особуобвинуваченого,який замісцем проходженнявійськової службихарактеризується негативно ,йоговік тастан здоров`я,майновий станобвинуваченого,те щовін раніше всилу ст.89КК України несудимий,вчинив кримінальнеправопорушення,які згіднозі ст.12КК Українивідноситься до категорії тяжких злочинів , його каяття у скоєному.
		 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 є не судимою особою, має постійне місце мешкання, негативно характеризується, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його ставлення до скоєного, а саме те, що він розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, суд приходить до переконання про можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу на користь держави.
		 
		Судові витрати та речові докази по справі відсутні, цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений. .
		.
		    Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
		  
		Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		 
		          ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України та на підставі санкції вказаною статті призначити йому покарання , із застосуванням ст. 69 КК України,у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 8 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 136 000 гривень.
		 
		Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_3 до набуття вироком законної чиності не обирати.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
		 
		Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
		 
		Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя :                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...