Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 294/1347/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2022.
Дата набрання законної сили: 07.09.2022
Номер судового провадження: 61-4584ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                            
		 
		07 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 294/1347/17 
		провадження № 61-4584св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,     Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області, 
		треті особи: прокуратура Житомирської області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Житомирської обласної прокуратури Смолевича Юрія Валерійовича на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Трояновської Г. С.,          Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовної заяви
		У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області, треті особи: прокуратура Житомирської області, Головне управління Національної поліції у Житомирській області про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури. 
		Позовну заяву мотивувала тим, що 02 грудня 2011 року слідчим слідчого відділу Чуднівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з її домогосподарства вилучено 10 240,00 кілограм металевих виробів, які вона заготовляла для проведення ремонту будинку та господарських будівель та частину з яких отримала в спадщину від батьків. Дії позивача були кваліфіковані як злочин і 15 грудня 2011 року прокурором Чуднівського району Житомирської області стосовно неї було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 213 КК України.
		Вказувала, що 29 грудня 2011 року слідчим її допитано як підозрювану та обрано стосовно неї запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Постановою слідчого від 03 січня 2012 року вилучений у неї металобрухт та ваги визнані речовими доказами та залишені на відповідальне зберігання ОСОБА_2 
		10 січня 2012 року винесена постанова про притягнення її як обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 213 КК України.
		23 січня 2012 року  прокурор Чуднівського району Житомирської області затвердив обвинувальний висновок та направив кримінальну справу до суду.
		01 липня 2014 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області винесено постанову про повернення кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування.
		Після повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2014 року внесено відомості за № 12014060320000326 за фактом порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом за частиною першою статті 213 КК України.
		30 грудня 2014 року кримінальне провадження №12014060320000326          від 11 серпня 2014 року закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
		 
		Позивач стверджувала, що зверталась до органів прокуратури та досудового розслідування з проханням повернути їй вилучене майно, однак їй була надана відповідь про те, що вилучений у неї металобрухт та ваги, які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , зникли. За фактом зникнення металобрухту до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12014060320000391 з попередньою кваліфікацією за частиною першою статті 191 КК України.
		Позивач вказувала, що своїми незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю прокуратура Житомирської області та Головне управління Національної поліції в Житомирській області завдали їй матеріальної шкоди у розмірі 53 056,00 грн, яка полягала у неповерненні металобрухту вагою 10 240 кілограм (станом на 13 червня 2017 року вартість за кілограм -      4,40 грн) на суму 45 056,00 грн, ваги на 500 кілограмів ГОСТ 11219-71 №38650 вартістю 5 000,00 грн і ваги на 200 кілограмів № 00327 вартістю 3 000,00 грн та завдали моральної шкоди, яку вона оцінила у розмірі 500 000,00 грн. Душевні страждання полягали у тому, що позивач постійно відчувала нервовий стрес, у неї погіршився стан здоров`я, над нею глузували жителі села.
		ОСОБА_1 просила суд стягнути матеріальну шкоду у розмірі          53 056,00 грн та моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн, завдану незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Заочним рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області       від 26 липня 2021 року, ухваленим у складі судді Лесько М. О., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		 
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 53 056,00 грн та моральної шкоди                   214 000,00 грн, що в загальному розмірі суми, належної до стягнення, становить 267 056,00 грн.
		 
		Задовольняючи позов у частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції вважав, що позивач має право на відшкодування шкоди за вилучене під час огляду майно, оскільки вилучене майно не було повернуто, місце перебування майна невідоме. Розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню, становить 53 056,00 грн  а саме: металобрухт вагою 10 240 кілограм (станом на 13 червня 2017 року вартість за кілограм - 4,40 грн) на суму 45 056,00 грн, ваги на 500 кілограмів, ГОСТ 11219-71 №38650, вартістю 5 000,00 грн і ваги на 200 кілограмів, №00327, вартістю 3 000,00 грн. Доказів щодо спростування вказаної суми учасниками справи не надано. Клопотання стосовно призначення експертизи щодо визначення вартості майна учасники справи не заявляли.
		 
		Частково задовольняючи позов у частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд першої інстанції вказав, що Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» визначено мінімальний розмір компенсації за спричинення моральної (немайнової) шкоди, виходячи з одного розміру мінімальної заробітної плати за один місяць перебування під слідством або судом. Судом встановлено, що незаконне кримінальне переслідування позивача тривало 35 місяців 20 днів, тому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди становить 214 000,00 грн. Суд першої інстанції вважав, що такий розмір відшкодування є достатнім для відновлення душевного стану позивача після перенесених страждань, яких вона зазнала в зв`язку з незаконним притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2022 року апеляційну скаргу представника Житомирської обласної прокуратури на заочне рішення Чуднівського районного суду Житомирської області             від 26 липня 2021 року повернуто.
		Повертаючи апеляційну скаргу представника Житомирської обласної прокуратури, суд апеляційної інстанції вказав, що з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції заочне рішення не переглядалося у порядку, встановленому статтями 284-287 ЦПК України, що є обов`язковою умовою для подальшого його оскарження в апеляційному суді. Житомирська обласна прокуратура оскаржила дане рішення в загальному порядку. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач порушив порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтею 288 ЦПК України, тому апеляційна скарга підлягала поверненню.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У травні 2022 року представник Житомирської обласної прокуратури Смолевич Ю. В. (далі - прокурор) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2022 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		27 травня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з Чуднівського районного суду Житомирської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		 
		17 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам та не звернув увагу на те, що Житомирська обласна прокуратура є третьою особою у справі, а не відповідачем, як визначив суд апеляційної інстанції. 
		 
		Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права             у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду         від 05 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18 (провадження                       № 61-47851ск18), від 25 листопада 2021 року у справі № 641/8989/20 (провадження № 61-13779св21).
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		 
		У червні 2022 року Головне управління Національної поліції у Житомирській області подало до Верховного Суду відзив, в якому просило задовольнити касаційну скаргу, а ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2022 року скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області, про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, треті особи: прокуратура Житомирської області, Головне управління Національної поліції у Житомирській області.
		 
		Заочним рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області       від 26 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		 
		У лютому 2022 року представник Житомирської обласної прокуратури Смолевич Ю. В. подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 липня 2021 року, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області, треті особи: прокуратура Житомирської області, Головне управління Національної поліції у Житомирській області, про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди.
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
		- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права 
		у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
		- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції                   не відповідає, з огляду на таке.
		 
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
		 
		При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
		 
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		 
		Встановлено, що заочним рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 липня 2021 року частково задоволено позов           ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області, треті особи: прокуратура Житомирської області, Головне управління Національної поліції у Житомирській області, про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - прокуратура Житомирської області подала апеляційну скаргу.
		 
		Згідно із частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		 
		Частиною першою статті 282 ЦПК України передбачено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
		 
		Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		 
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
		 
		Частинами другою та третьою статті 288 ЦПК України передбачено, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
		 
		Тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.
		 
		Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом.
		 
		Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду                      від 25 березня 2019 року у справі № 462/3542/16-ц (провадження                   № 61-7677св18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17 (провадження № 61-23208св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 488/3949/16-ц (провадження № 61-3498св20), від 22 липня 2020 року у справі № 760/13894/14-ц (провадження № 61-19413св19), на які, зокрема, як на підставу касаційного оскарження, посилається прокурор.
		 
		Оскільки прокурор подав апеляційну скаргу як третя особа у справі, то перегляд заочного рішення має проводитися апеляційним судом в загальному порядку.
		 
		Повертаючи апеляційну скаргу прокурору на підставі статті 357 ЦПК України, апеляційний суд не врахував, що прокуратура Житомирської області залучена до участі у справі як третя особа, тому не могла оскаржити заочне рішення рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 липня 2021 року в порядку, передбаченому частиною першою статті 284 ЦПК України.
		 
		За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		 
		Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
		 
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Апеляційний суд вищевказаного не врахував та повернув апеляційну скаргу прокурору без належних правових підстав, що не відповідає принципу верховенства права, а також - порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		 
		Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		З огляду на викладене наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України зазначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		З урахуванням приписів цієї норми підстав для розподілу судових витрат немає.
		 
		Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника Житомирської обласної прокуратури Смолевича Юрія Валерійовича задовольнити.
		 
		Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2022 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, 
		є остаточною та оскарженню не підлягає.
		  
		Головуючий  Д. Д. Луспеник       Судді:   Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць      Р. А. Лідовець      Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...