Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/317/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2022. Зареєстровано: 13.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2022.
Дата набрання законної сили: 14.11.2022
Результат оскарження 14.11.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
		e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" вересня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/317/22 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 
		до відповідача Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради
		про стягнення заборгованості у розмірі 689 297, 80 грн.
		 
		Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
		Представники сторін в судове засідання не з`явились.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області зі позовною заявою до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії у розмірі 689 297, 80 грн.
		Ухвалою від 08.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 05.07.2022.
		Ухвалою від 05.07.2022 розгляд справи по суті відкладено на 21.07.2022.
		21.07.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог (а.с. 50-52).
		Розглянувши даний відзив та додатки до нього, суд зазначає, що ухвалою від 08.06.2022 суд встановив відповідачу строк до 05.07.2022 для подання відзиву на позов.
		Згідно ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
		Ухвала від 08.06.2022 вважається врученою відповідачу 14.06.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32). 
		Таким чином, строки для подання відзиву на позов закінчилися 05.07.2022. Жодних клопотань про продовження чи поновлення такого строку відповідачем не подано.
		Згідно ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.
		Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Окрім того, ч. 5 ст. 165 ГПК України встановлено, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
		Відповідач, всупереч встановленим вимогам ГПК України, не надіслав позивачу відзив на позовну заяву та не надав до суду відповідні докази, в матеріалах справи відсутні докази направлення відзиву позивачу.
		Оскільки відзив на позовну заяву не відповідає вимогам ч. 5 ст. 165 ГПК України, тому судом відзив та додані до нього документи не приймаються до уваги.
		Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Ухвалою від 21.07.2022 розгляд справи по суті відкладено на 18.08.2022.
		Ухвалою від 18.08.2022 розгляд справи відкладено на 08.09.2022. 
		30.08.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зокрема, представником зазначено, що відзив позивачу не надходив, а сума заборгованості підтверджується Актами про надання послуг, які підписані відповідачем та Договором про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 11.03.2022 року, а тому наявні всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
		Окрім того, 02.09.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибути представнику в судове засідання.
		Представники позивача та відповідача у судове засідання 08.09.2022 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином.
		Суд, розглянувши заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов до наступних висновків.
		Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Згідно із ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Суд, неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача.
		З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд відхиляє заяву про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог. 
		Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 08.09.2022 обов`язковою не визнавалася.
		За таких обставин, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
		Cуд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
		11.03.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - Товариство, Виконавець) та Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради (далі - Споживач) укладено Договір № 1605 про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір, а.с. 4 - 8).
		Відповідно до п. 38 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання та поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01.11.2021 року і діє протягом року з дати набрання чинності.
		Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 41 Договору).
		Згідно з п. 1 Договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб приготування гарячої води (далі - послуги) відповідно якості та обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
		Пунктом 28 Договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
		Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця 24 - 27 числа, з урахуванням прогнозованого споживання по 30(31) число місяця, Виконавцем у присутності Споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється Виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У такому разі Виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку0 ознайомлення з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку Споживачем шляхом опублікування на офіційному веб-сайті виконавця, зазначення в рахунках на оплату послуги та/або через електронну систему обліку розрахунків Споживача (п. 16 Договору).
		Згідно з п. 19 Договору, плата Виконавцю за послуги за цим Договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.
		Відповідно до п.п. 22 - 23 Договору, Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги Споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою Споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків Споживачів. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настав за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
		Судом із фактичних обставин справи встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується актами про нанадання послуг, які наявні в матеріалах справи (а.с. 15 -21).
		Усупереч наведеному, відповідач свої договірні зобов`язання не виконав належним чином, отримані послуги не оплатив в повному обсязі, внаслідок чого за період з 01.10.2021 - 01.05.2022 року за ним обліковується заборгованість за Договором в розмірі 689 297, 80 грн (а.с. 11-12), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
		11.03.2022 з метою погашення заборгованості за спожиту теплову енергію сторони уклади договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію, предметом якого є погашення заборгованості у строки та на умовах, встановлених цим договором, дебіторської заборгованості за теплову енергію, спожиту боржником згідно з договором №1605 на постачання теплової енергії від 11.03.2022, яка станом на 01.03.2022 склала 836 465, 55 грн, у тому числі згідно з ухвали суду у справі №918/971/21 борг станом на 01.09.2021 становить 285 455, 25 грн (а.с. 13 -14).
		Згідно п. 1.2. Договору реструктуризації заборгованості за спожиту теплову енергію, Боржник зобов`язується в порядку, в строки і на умовах, погасити борг, визначений в п.1.1. цього Договору. 
		Розділом 2 Договору реструктуризації заборгованість за спожиту теплову енергію, визначено строки та суми оплати боргу.
		Форма розрахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора або будь  яка інша форма розрахунків, не заборонена чинним законодавством (п. 2.2. Договору).
		Відповідно до п. 2.5. Договору реструктуризації заборгованість за спожиту теплову енергію, в разі порушення розмірів та строків погашення боргу, та порушень умов п.2.1. цього договору, ТОВ "Рівнетеплоенерго" має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір, що не звільняє Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради від виконання взятого на себе зобов`язання щодо суми боргу в повному обсязі, та стягнути борг в порядку передбаченому чинним законодавством.
		Згідно з п. 4.1. Договір складений у двох оригінальних примірниках і вступає в дію з моменту її підписання і діє до 31.10.2022, але у будь якому випадку до повного виконання зобов`язань боржником та не може бути змінений в односторонньому порядку. 
		У зв`язку з порушенням порядку та умов проведення розрахунків за договором про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 11.03.2022, позивач повідомив відповідача листом №03-05/1317/1320 від 26.05.2022 про припинення вказаного договору з 01.06.2022 (а.с. 39 -40). 
		Доказів погашення відповідачем заборгованості в розмірі 689 297, 80 грн суду не надано.
		З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із несвоєчасною сплатою за надані послуги на підставі договору постачання теплової енергії, регулювання яких здійснюється Законом України "Про теплопостачання", ГК України та ЦК України.
		Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
		Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов`язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів
		Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
		У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 цього Закону).
		У силу вимог ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Згідно ч. 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
		Пунктом 2 ч. 5 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки встановлені відповідними договорами.
		Частиною 1 ст. 714 ЦК України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
		Згідно ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		За п. 23 постанови КМ України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
		Пунктом 40 постанови КМ України від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
		Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
		Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
		У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а відтак про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 689 297, 80 грн основного боргу.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
		У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 10 339, 47 грн.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 10 339, 47 грн покладається на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов - задовольнити.
		2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради (33001, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 195, ідентифікаційний код 35597574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, ідентифікаційний код 36598008) 689 297 (шістсот вісімдесят дев`ять тисяч двісті дев`ятсот сім) грн 80 коп. - основного боргу та 10 339 (десять тисяч триста тридцять дев`ять) грн 47 коп. - судового збору.
		3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 13 вересня 2022 року.
		 
		 
		 
		Суддя А.М. Горплюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...