Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/231/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2022. Зареєстровано: 13.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2022.
Дата набрання законної сили: 12.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  911/231/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги
		FROLD PROJECT LIMITED (ФРОЛД ПРОДЖЕКТ ЛІМІТЕД)
		 
		на ухвалу Господарського суду Київської області
		(суддя - Горбасенко П.В.)
		від 20.01.2022
		 
		та постанову Північного апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.)
		від 29.06.2022
		 
		у справі №911/231/22
		 
		за заявою Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
		про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" від 18.01.2022
		 
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - АТ   "Білоцерківська ТЕЦ") до подання позовної заяви звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову шляхом:
		 
		- зупинення дії рішень позачергових загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль") (ідентифікаційний код 30664834) від 18.01.2022, скликаних акціонерами MULREADY VENTURES LIMITED та FROLD PROJECT LIMITED, оформлених протоколом або іншим документом, незалежно від його форми, складеним за результатами проведення 18.01.2022 позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо ПрАТ   "Білоцерківська ТЕЦ" (ідентифікаційний код 30664834), а саме: вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи на виконання рішення позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" (ідентифікаційний код 30664834) від 18.01.2022, скликаних акціонерами MULREADY VENTURES LIMITED та FROLD PROJECT LIMITED, оформлених протоколом або іншим документом, незалежно від його форми, складеним за результатами проведення 18.01.2022 позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
		 
		В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що АТ "Білоцерківська ТЕЦ" є акціонером ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" та володіє простими бездокументарними іменними акціями Товариства в кількості 5 337 480 акцій (з них 5 337 480 голосуючих акцій), що становить 40 % від загальної кількості акцій (зокрема голосуючих). Необхідність звернення заявника до суду за захистом порушених прав та інтересів зумовлена неправомірністю скликання та проведення позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2021.
		 
		2. Зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
		 
		2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, задоволено заяву АТ "Білоцерківська ТЕЦ" про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022.
		 
		Суд вжив заходи забезпечення шляхом зупинення дії рішень позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022, скликаних акціонерами MULREADY VENTURES LIMITED та FROLD PROJECT LIMITED, оформлених протоколом або іншим документом, незалежно від його форми, складеним за результатами проведення 18.01.2022 позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
		 
		Також суд вжив заходи забезпечення шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", а саме: вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи на виконання рішення позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022, скликаних акціонерами MULREADY VENTURES LIMITED та FROLD PROJECT LIMITED, оформлених протоколом або іншим документом, незалежно від його форми, складеним за результатами проведення 18.01.2022 позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
		 
		2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на захист корпоративних прав АТ "Білоцерківська ТЕЦ", як акціонера ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ". При цьому господарські суди врахували, що в даному випадку, можуть мати місце в період розгляду спору про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" обставини виконання такого рішення - реєстрації новостворених органів управління Товариства та, в свою чергу, вчинення такими органами управлінських функцій, зокрема щодо розпорядження майном відповідача, а відтак, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав позивача (як акціонера ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ") на ефективний судовий захист в межах одного судового провадження.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022, FROLD PROJECT LIMITED (ФРОЛД ПРОДЖЕКТ ЛІМІТЕД) подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви АТ "Білоцерківська ТЕЦ" про забезпечення позову.
		 
		3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 та від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також від 17.02.2022 у справі №   910/3447/21. При цьому скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 60 та 170 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з частиною 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", і пункту 4 рішення Ради адвокатів від 12.04.2019 № 41 "Про затвердження положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги" у новій редакції. Так, за доводами скаржника адвокат Павленко Г.С. як представник АТ "Білоцерківська ТЕЦ" звернувся до суду із заявою про забезпечення позову на підставі нечинного ордеру серія КС № 896306 від 20.01.2022, у зв`язку з чим суд повинен був повернути таку заяву на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та відсутність правових висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права в спірних правовідносинах.
		 
		Зокрема скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з абзацом 2 пункту 4 частини 5 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, яке полягає в тому, що суди попередніх інстанцій не з`ясували ні назву документа, ні існування такого документа, ні зміст оспорюваного позивачем рішення, у зв`язку з цим, вжиті судом заходи забезпечення позову, є юридично невизначеними, суперечливими, умовними та абстрактними, не є ефективними та не підлягають застосуванню на практиці. Крім того, господарські суди не з`ясували чи набрало чинності оскаржуване рішення, дію якого ними зупинено, з огляду на положення абзацу першого частини 3 статті 45 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідно до якого рішення загальних зборів акціонерного товариства вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували, що зупинення дії рішення зборів акціонерів про обрання посадових осіб товариства не зупиняє повноваження новообраних органів товариства, оскільки такі рішення зборів є актами індивідуальної дії, які вичерпують свою юридичну силу після їх виконання, а тому, вжиті судом заходи забезпечення позову, не забезпечують виконання в подальшому судового рішення у випадку задоволення позову, а тому не можуть ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в цій справі. При цьому скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 920/622/18 щодо неналежності обраного позивачем способу забезпечення у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів.
		 
		Крім того, скаржник посилається, на те, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили обов`язок заявника зазначити в заяві про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення з правом суду застосувати зустрічне забезпечення, чим порушили пункт 7 частини 1 статті 170 та частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту заяви про забезпечення позову.
		 
		Скаржник звертає увагу на те, що стаття 136 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік заходів забезпечення позову та не передбачає зупинення дії рішення загальних зборів акціонерів, а отже, такий захід є втручанням в діяльність господарського товариства.
		 
		Щодо заборони державним реєстраторам вчиняти певні дії, то скаржник зазначає, що в разі задоволення позову, позивачу не доведеться звертатися з окремими позовами про оскарження дій державних реєстраторів, оскільки такі дії мають вчинятися за заявою заявника на підставі відповідного судового рішення.
		 
		3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Білоцерківська ТЕЦ" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що доводам касаційної скарги, які є аналогічними з доводами апеляційної скарги, була надана оцінка судом апеляційної інстанції. Також посилається на практику Верховного Суду щодо аналогічних способів забезпечення позову.
		 
		4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
		 
		4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		4.2. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень загальних зборів акціонерного товариства та заборону вчинення реєстраційних дій на виконання оскаржуваних рішень.
		 
		4.3. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		 
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		 
		Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
		 
		Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		 
		Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
		 
		1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
		 
		2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;
		 
		3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
		 
		4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
		 
		4.4. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		 
		Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17).
		 
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		 
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №   910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).
		 
		Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		 
		У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №   904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №   916/3245/19, від 21.10.2021 у справі №   910/20007/20, від 30.06.2022 у справі №   911/3616/21(911/184/22).
		 
		4.5. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову АТ   "Білоцерківська ТЕЦ" зазначає, що є акціонером ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", володіє простими бездокументарними іменними акціями в кількості 5 337 480 акцій (з них 5 337 480 голосуючих акцій), що становить 40 % від загальної кількості акцій.
		 
		Необхідність звернення заявника до суду за захистом порушених прав та інтересів зумовлена неправомірністю скликання та проведення 18.01.2022 позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", на яких були прийняті рішення з питань порядку денного :
		 
		1) обрання лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ   "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		2) обрання головуючого та секретаря позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		3) прийняття рішень з питань порядку проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		4) звіт керівника (Директора, одноосібного виконавчого органу, особи, яка виконує обов`язки Директора) ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2020 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду звіту керівника (Директора, одноосібного виконавчого органу, особи, яка виконує обов`язки Директора) ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2021 рік. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту керівника (Директора, одноосібного виконавчого органу, особи, яка виконує обов`язки Директора) ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2020 рік;
		 
		5) звіт Наглядової ради ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за підсумками роботи у 2020 році. Затвердження заходів за результатами розгляду звіту Наглядової ради ПрАТ   "Білоцерківська ТЕЦ". Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту Наглядової ради ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		6) звіт та висновки Ревізійної комісії ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за підсумками фінансово-господарської діяльності Товариства за 2020 рік. Затвердження звіту та висновків Наглядової ради ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ". Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту Ревізійної комісії ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		7) затвердження річного звіту ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за 2020 рік;
		 
		8) затвердження звіту про винагороду членів Наглядової ради ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		9) щодо доцільності внесення змін до положення про винагороду членів Наглядової ради та виконавчого органу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		10) прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ   "Білоцерківська ТЕЦ" в повному складі;
		 
		11) обрання нових членів Наглядової ради ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		12) про припинення повноважень членів Ревізійної комісії ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" у повному складі;
		 
		13) обрання нових членів Ревізійної комісії ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		14) про припинення повноважень керівника (Директора, одноосібного виконавчого органу, особи, яка виконує обов`язки Директора) ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		15) обрання нового Директора ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
		 
		16) затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради;
		 
		17) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину;
		 
		18) про проведення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань щодо ПрАТ   "Білоцерківська ТЕЦ".
		 
		За наведеними заявником доводами, представники акціонерів MULREADY VENTURES LIMITED та FROLD PROJECT LIMITED, які ініціювали скликання позачергових загальних зборів, не були уповноважені на вчинення таких дій, діяли з перевищенням прав, наданих їм довіреностями.
		 
		Для участі у позачергових загальних зборах 18.01.2022 зареєструвалися та брали участь представники акціонерів LAVOY ALLIANCE LIMITED та DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED, не зважаючи на те, що вказані юридичні особи ліквідовані у 2017 році та 2016 році згідно з відомостями з публічних реєстрів Великобританії про ліквідацію LAVOY ALLIANCE LIMITED та DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED. Їх реєстрація до участі у позачергових зборах створила наявність кворуму, необхідного за законом для прийняття рішень.
		 
		За доводами заявника, особи, які скликали позачергові збори акціонерів, діяли самостійно, без попереднього звернення до органів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", у позачергових зборах приймали участь ліквідовані юридичні особи, завдяки участі яких було досягнуто видимість кворуму.
		 
		Заявником також зауважено, що аналогічні питання порядку денного представниками акціонерів MULREADY VENTURES LIMITED та FROLD PROJECT LIMITED вносили на розгляд позачергових загальних зборів акціонерів, які скликалися ними на 28.12.2021.
		 
		У зв`язку з цим заявник висловлював побоювання, що до моменту розгляду судом питання про недійсність прийнятих на позачергових зборах рішень, усунення правових наслідків незаконності прийнятих на позачергових зборах рішень як для акціонерів, так і для товариства буде неможливе у рамках одного процесу, і з високим ступенем ймовірністі призведе до додаткових звернень до суду з метою відновлення становища, яке існувало до видання оспорюваних корпоративних актів.
		 
		На думку заявника, строкове зупинення судом дії спірних рішень загальних зборів і заборона проведення реєстраційних дій, які мають бути вчинені за наслідками реалізації оскаржуваних рішень, матиме тимчасовий характер, не вплине на господарську діяльність ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", не зупинить її і не порушить прав інших акціонерів. Натомість невжиття таких заходів до забезпечення позову спричинить негативні наслідки для заявника, матиме невідворотний характер, буде економічно невигідним, а захист прав - неефективним і потребуватиме додаткових зусиль, у тому числі за допомогою судових органів.
		 
		4.6. Оскільки АТ   "Білоцерківська ТЕЦ" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		 
		Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
		 
		Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходив з того, що без вжиття вказаних заходів забезпечення позову, відповідач та інші особи матимуть можливість на підставі рішення позачергових загальних зборів 18.01.2022 року, законність яких заявник має намір оскаржувати в судовому порядку, до прийняття рішення у справі, здійснювати юридично значимі дії, що значно ускладнять виконання рішення суду в майбутньому в разі задоволення позову.
		 
		Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, врахувавши також дію корпоративного акта у часі і просторі; правові наслідки, які породжує такий акт, - необхідність внесення змін до записів у ЄДРПОУ відносно відомостей щодо керівних органів ПрАТ   "Білоцерківська ТЕЦ"; спрямованість інституту забезпечення позову - тимчасово, до перевірки судом обставин, на які посилався заявник, зберегти становище, яке існувало до прийняття правового акта; обмеженість процесуальним законом прав суду, який вирішує питання вжиття тимчасових заходів забезпечення до подання позову; вважав допустимим забезпечення майбутнього позову, предметом якого заявлено законність правового акта АТ, шляхом зупинення його дії та установлення заборони його виконувати державним реєстраторам, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо АТ.
		 
		4.7. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки як свідчать встановлені обставини справи, позивач у цій справі має намір захистити порушені на його думку його корпоративні права як акціонера Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська ТЕЦ" внаслідок прийняття оспорюваних рішень, у разі виконання яких він може бути позбавлений права на ефективний судовий захист, адже здійснення державним реєстратором на підставі цих рішень до закінчення розгляду справи нових реєстраційних дій стосовно Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська ТЕЦ" (припинення повноважень та призначення нових осіб до органів управління Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська ТЕЦ", вчинення такими органами управлінських функцій, зокрема щодо розпорядження майном відповідача тощо), зумовить неможливість захисту або поновлення позивачем своїх прав в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
		 
		При цьому обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення спірних позачергових загальних зборів учасників акціонерного товариства та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскарженого рішення, з урахуванням визначеного предмету позову (визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська ТЕЦ"), відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та є такими, що спроможні забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав (інтересів) позивача в разі задоволення позову.
		 
		Подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 30.06.2022 у справі №   911/3616/21 (911/184/22).
		 
		4.8. Частина перша статті 137 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку заходів, якими може бути забезпечений позов у справі.
		 
		Згідно з пунктом 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		На підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує, що відповідно до практики Верховного Суду заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення спірних позачергових загальних зборів та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскарженого рішення відповідають процесуальним нормам, що регулюють корпоративні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів (постанова Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21 (911/184/22), від 23.06.2021 у справі № 920/26/21, від 25.11.2019 у справі № 922/1992/19).
		 
		Також у постанові від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21 (911/184/22) Верховний Суд зазначив таке.
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		 
		Згідно з частинами першою - другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		 
		Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії").
		 
		Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).
		 
		Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
		 
		Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
		 
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).
		 
		У цій справі встановлені судом першої інстанції обставини свідчать, що невжиття наведених заходів забезпечення позову ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивача у разі задоволення позову.
		 
		За таких умов вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - залишення незмінним суб`єктного складу органів управління Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська ТЕЦ", що був чинним на момент прийняття оскаржених рішень позачергових зборів акціонерів. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача будуть порушені, а баланс інтересів порушений.
		 
		Крім того, колегія суддів враховує, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 906/781/21).
		 
		4.9. З огляду на наведене, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, в частині вжиття заходів забезпечення позову, непередбачених чинним законодавством. 
		 
		Також колегія суддів зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову не досліджується обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим відхиляє інші доводи касаційної скарги в цій частині.
		 
		Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 920/622/18, колегія суддів зазначає, що предметом спору в справі № 910/622/18, на відміну від цієї справи, що переглядається, було визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП -15927", оформленого протоколом від 29.09.2017, про призначення нового директора та перерозподіл часток, а також визнання недійсною нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП -15927". При цьому господарські суди встановили, що спірні рішення загальних зборів та статут ТОВ "Сумське АТП-15927" були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. З врахуванням наведеного, Верховний Суд в постанові від 25.03.2019 у справі №   920/622/18 дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів та зупинення дії статуту ТОВ   "Сумське АТП-15927" не впливає на ефективність захисту порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Разом з тим в цій справі, що переглядається, заявник вказував про те, що відповідні реєстраційні дії на виконання оскаржуваних рішень загальних зборів ще не були вчинені, а отже, вимоги про зупинення їх дії разом із забороною вчинення реєстраційних дій спрямовані на запобігання виконання оскаржуваних рішень загальних зборів.
		 
		4.10. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не з`ясували ні назву документа, ні існування такого документа, ні зміст оспорюваного позивачем рішення, а також не з`ясували чи набрало чинності оскаржуване рішення, дію якого ними зупинено, колегія суддів зазначає, що           
		 
		навівши такі аргументи, скаржник, при цьому, не спростовує факт прийняття оскаржуваних рішень чи прийняття загальними зборами 18.01.2022 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" інших рішень.
		 
		4.11. Щодо посилання скаржника на порушення господарськими судами пункт 7 частини 1 статті 170 та частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суддів зазначає, що в заяві про забезпечення позову АТ   "Білоцерківська ТЕЦ" вказало, що враховуючи диспозитивний характер застосування інституту зустрічного забезпечення, у даному випадку відсутні обов`язкові підстави для його застосування, оскільки обрані заходи забезпечення до позову не завдають будь-яких збитків чи негативних наслідків для учасників даної справи, а також не призводять до завдання таким учасникам будь-яких збитків. Тобто, АТ   "Білоцерківська ТЕЦ" вказало про те, що відсутні правові підстави для обов`язкового застосування заходів зустрічного забезпечення.
		 
		Також на підставі частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21, щодо того що є виконанням пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
		 
		Стаття 139 Господарського процесуального кодексу України містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
		 
		Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).
		 
		Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
		 
		Зважаючи на частину 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст.13 ГПК (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/661/19 , від 10.10.2019 у справ №916/1572/19).
		 
		Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом апеляційної інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування постанови, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
		 
		Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18 від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі 904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі 916/1572/19.
		 
		4.12. Також у своїй касаційній скарзі скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій статей 60 та 170 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з частиною 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", і пункту 4 рішення Ради адвокатів від 12.04.2019 № 41 "Про затвердження положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги" у новій редакції, оскільки адвокат Павленко Г.С. як представник АТ "Білоцерківська ТЕЦ" звернувся до суду із заявою про забезпечення позову на підставі нечинного ордеру серія КС № 896306 від 20.01.2022, у зв`язку з чим суд повинен був повернути таку заяву на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Щодо наведених доводів, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що Рішенням РАУ від 26 червня 2019 року № 68 "Про затвердження роз`яснення щодо застосування форми (бланку) ордеру на надання правничої (правової) допомоги", допускається можливість використання типової форми ордеру, виготовленої друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, і після 01 січня 2022 року. Підставою представництва, а отже і повноважень адвоката є укладений між ним та клієнтом договір. У ордері, який виписав адвокат, міститься посилання на договір, тому лише та обставина, що форма ордеру не відповідала затвердженій формі цього документу РАУ, було би надмірним формалізмом ставлення до вимог закону і порушенням прав на справедливий судовий захист.
		 
		При цьому посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, від 17.02.2022 у справі № 910/3447/21, колегією суддів відхиляються як нерелевантні, з огляду на таке.
		 
		Так, у постановах від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 та від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для повернення позовної заяви позивачеві є те, що в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у Верховному Суді. 
		 
		У справі № 910/3447/21 Верховним Судом вирішувалось питання щодо того чи мав представник позивача - адвокат достатній обсяг повноважень для звернення від його імені із заявою про відмову від позову, оскільки будь-яких підстав не приймати відмову від позову встановлено не було.
		 
		Отже, постанови Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, від 17.02.2022 не підтверджують позицію скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
		 
		5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		5.1. Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		5.2. Виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень. 
		 
		6. Судові витрати
		 
		6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. 
		 
		Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу FROLD PROJECT LIMITED (ФРОЛД ПРОДЖЕКТ ЛІМІТЕД) залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 20.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі №  911/231/22- без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                                    В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                                                О. Баранець
		 
		 
		                                                                                                                        О. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...