Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/12324/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2022
Номер судового провадження: 51-5817км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018160000000077

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 вересня 2022 року
		м. Київ
		справа № 521/12324/18
		провадження № 51-5817кмо21
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_4, 
		суддів:                                               ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 
		ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, 
		за участю:
		секретаря судового засідання    ОСОБА_11.,
		прокурора                                        ОСОБА_12,
		захисника                                         ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції),
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_13 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 № 1. 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		ОСОБА_1 , котрий є громадянином Турції, подав до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу № 1, в якій державною мовою назвав суд, до якого вона подається, вказав свою особу та зазначив, що оскаржуваним судовим рішенням є ухвала Малиновського районного суду м. Одеси про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (без зазначення дати її постановлення). Інший текст скарги викладений іноземною мовою.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 № 1 повернуто особі, яка її подала.
		Постановляючи таке рішення, апеляційний суд вказав, що апеляційна скарга має бути викладена державною (українською) мовою, що дає суду змогу перевірити її відповідність пунктам 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Одночасно апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки нормами КПК не визначено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих у порядку статей 422, 422-1 КПК без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_13 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді. Заявлені вимоги захисник мотивує тим, що ст. 396 КПК не визначено обов`язку викладення апеляційної скарги українською мовою, а ч. 3 ст. 399 КПК не передбачено повернення скарги через недотримання такої вимоги. На переконання захисника, вирішуючи питання щодо прийняття апеляційної скарги, складеної іноземною мовою, суд має керуватися загальними засадами кримінального провадження, визначеними положеннями ст. 7 КПК і ч. 3 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, за змістом яких суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Тому, оскільки рідною мовою ОСОБА_1 є турецька, то захисник вважає, що обвинувачений згідно з частинами 3, 4 ст. 29, п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК правомірно подав апеляційну скаргу, виклавши її саме цією мовою, а суд мав можливість викликати залучених у провадженні перекладачів, перекласти подану скаргу та оцінити її зміст щодо відповідності вимогам ст. 396 КПК. Натомість, повернувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , складену недержавною мовою, на думку захисника, суд порушив принцип доступу до правосуддя, що суперечить положенням ч. 1 ст. 55, п. 8 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК і позиції, викладеній у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2020 року (справа № 487/2655/20, провадження № 51-3015км20). Стверджує, що повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд не повинен був ураховувати висновки, викладені в ухвалі судді Верховного Суду від 21 січня 2019 року (провадження № 61-49091ск18), оскільки це судове рішення стосується розгляду цивільної справи і постановлено суддею одноособово, а тому не може вважатися позицією Верховного Суду.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою 
		Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 серпня 2022 року кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_13 на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - об`єднана палата).
		Рішення про передачу мотивоване тим, що розгляд питання про відкриття певної стадії кримінального процесу має бути ініційовано особою лише українською мовою для забезпечення можливості з`ясування уповноваженим на те суб`єктом наявності в особи, яка звертається, прав на таке звернення, а також перевірки дотримання нею передбачених КПК вимог щодо змісту документа і його додатків, за результатами розгляду яких прийматимуться відповідні процесуальні рішення.
		Такі висновки викладено в ухвалах Касаційного кримінального суду Верховного Суду, якими було залишено без руху касаційні скарги, складені іноземною мовою, та надано строк на усунення цього та інших недоліків касаційних скарг (справа № 729/286/18, провадження № 51-2671ск21; справа № 266/3109/17, провадження № 51-5523ск18; справа № 758/15663/15-к, провадження № 51-215 ск 17; справа № 202/2141/15-к, провадження № 51-7089ск18; справа № 166/357/18, провадження № 51-316ск19; справа № 404/1392/20, провадження № 51-2952ск21; справа № 645/1287/16-к, провадження № 51-373ск18; справа № 321/294/21, провадження № 51-5736ск 21).
		Аналогічні рішення ухвалені Великою Палатою Верховного Суду (справа № 9901/12/20, провадження № 11-56заі20; справа № 826/7329/17 (9901/346/20), провадження                           № 11-28заі21), Касаційним цивільним судом Верховного Суду (справа № 214/1000/22, провадження № 61-5685ск22; справа № 761/42431/17, провадження № 61-49091ск18), Касаційним адміністративним судом Верховного Суду (справа № 826/15498/18, провадження № К/9901/11255/21; справа № 826/503/18, провадження № К9901/24872/20), Касаційним господарським судом Верховного Суду (справа № 904/2502/20, справа № 923/121/20). 
		Однак у постановах Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2020 року (справа № 487/2655/20, провадження № 51-3015км20), Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 листопада 2020 року та від 12 січня 2022 року (справа № 487/340/20, провадження № 51-3000км20; справа № 1-34/03, провадження № 51-962км18) застосовано інший підхід, відповідно до якого питання про відкриття стадії перегляду судового рішення може бути розглянуто за скаргою особи, викладеною її рідною або іншою мовою, якою володіє особа. Водночас повернення апеляційної скарги, складеної недержавною мовою, є порушенням принципу доступу до правосуддя, оскільки особа має право подавати скарги мовою, якою вона володіє, а ст. 396 КПК не вимагає викладення апеляційної скарги саме українською мовою.
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду не погодилася із висновками Першої та Третьої судових палат Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зазначивши, що скарги, за результатами розгляду яких вирішується питання про відкриття провадження, мають бути викладені державною мовою.
		Отже, колегія суддів, вважаючи за необхідне відступити від наведених висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах і з метою забезпечення сталості та єдності судової практики та застосування норм кримінального процесуального закону України, передала кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати.
		З огляду на викладене, беручи до уваги необхідність забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, колегія суддів визнала наявність передбачених законом підстав для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_13 підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_14 просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.  
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, твердження, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів об`єднаної палати дійшла таких висновків. 
		За змістом касаційної скарги захисник стверджує, що особа, у тому числі під час складання апеляційної скарги, має право користуватися у кримінальному провадженні рідною мовою або мовою, якою вона володіє. При цьому суб`єкти ухвалення процесуальних рішень, зокрема і суд, зобов`язані забезпечити особі реалізацію такого права, за необхідності самостійно залучивши перекладача для перекладу поданих на їх розгляд клопотань, доказів і скарг, викладених іноземною мовою. 
		Водночас повернення апеляційної скарги, складеної особою недержавною мовою, порушує принцип доступу до правосуддя, що суперечить положенням ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК і позиції, викладеній у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2020 року (справа № 487/2655/20, провадження № 51-3015км20).
		За таких обставин об`єднаній палаті належить визначитися щодо права особи звертатися з оскарженням судового рішення рідною або іншою мовою, якою володіє така особа, а також стосовно наявності обов`язку слідчого судді, суду самостійного залучення перекладача для перекладу скарги з метою розуміння її змісту при з`ясуванні питання про початок її розгляду.   
		Перевіряючи обґрунтованість зазначених доводів, наведених у касаційній скарзі, об`єднана палати враховує таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
		У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року№ 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
		Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст. 14 передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». 
		При цьому за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. 
		У ч. 1 ст. 29 КПК теж регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. 
		Тобто згідно з Конституцією України, КПК і зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратурата суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов`язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українськоюмовою.
		Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. 
		Однак, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
		Так, процесуальним законодавством України, а саме п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК, передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та, в разі необхідності, користуватися послугами перекладача за рахунок держави. Засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження (ч. 3 ст. 43 КПК).
		Право користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою особа володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача, зокрема і безоплатно, передбачено і для потерпілого; цивільного позивача; представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; свідка; особи, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію); особи, до якої застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт; особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію); особи, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду чи надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу (п. 9 ч. 1 ст. 56, ч. 3 ст. 61; п. 11 ч. 3 ст. 641, п. 4 ч. 1 ст. 66, ч. 2 ст. 581, ч. 8 ст. 583, частини 5, 14 ст. 584, ч. 4 ст. 585, п. 2 ч. 2 ст. 627, пункти 1, 9 ч. 4 ст. 627 КПК).
		Очевидно, що особа, яка неповною мірою розуміє мову судочинства і, відповідно, те, що саме відбувається у кримінальному процесі, неспроможна захистити свої права та інтереси законним шляхом. 
		Тому право осіб (які набули статусу певногоучасника судового провадження) на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов`язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК.
		Така реалізація відбувається шляхом залучення перекладача на стадії досудового слідства за рішенням слідчого, прокурора чи слідчого судді, а на стадії судового провадження - суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.
		Залучений у провадженні перекладач має виконувати всі свої обов`язки, визначені ч. 2 ст. 68 КПК, зокрема і здійснювати повний і правильний переклад пояснень, показань або документів, які надаються підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи іншими учасниками провадження.
		Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на судовий контроль на стадії досудового слідства, чи на оскарження судових рішень в апеляційній (касаційній) інстанції підозрюваний, обвинувачений чи засуджений, які в установленому законом порядку були забезпечені послугами перекладача, вправі звертатися до нього по допомогу для перекладу документів, які готуються на розгляд слідчого судді або суду за результатами якого може бути розпочато розгляд скарги, у тому числі ухвалено рішення про відкриття апеляційного чи касаційного провадження.
		Переклад таких документів надає можливість слідчому судді чи суду з`ясувати наявність в особи, яка звертається, прав на таке звернення, а також перевірити дотримання нею передбачених КПК вимог щодо змісту документа і його додатків, адже право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (п. 37 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06)).
		При цьому процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.
		До того ж до прийняття скарги до розгляду, слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача.
		За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (ст. 12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд апеляційної скарги в порядку статей 422, 422-1 КПК, або вирішується питання про відкриття апеляційного (касаційного) провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
		Щодо доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_13
		Положеннями ч. 1 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
		У цьому провадженні встановлено, що не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , котрий, як він указав, є громадянином Турції, подав апеляційну скаргу № 1. У ній він державною мовою зазначив найменування суду апеляційної інстанції (Одеський апеляційний суд), своє прізвище та ім`я (без посилання на свій процесуальний статус у кримінальному провадженні), оскаржуване судове рішення і назву суду, який його ухвалив (ухвала Малиновського районного суду м. Одеси про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без вказівки на дату її постановлення). Зміст скарги ОСОБА_1 виклав іноземною мовою. 
		Апеляційний суд, отримавши цю апеляційну скаргу, постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Мотивами такого рішення було те, що апеляційні скарги мають бути викладені державною (українською) мовою, що дає змогу суду перевірити її на відповідність ст. 396 КПК, а саме з`ясувати чи зазначені у скарзі оскаржуване судове рішення і назва суду, який його ухвалив, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, клопотання про дослідження доказів, а також перелік матеріалів, які додаються, як це передбачено пунктами 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 396 КПК. При цьому апеляційний суд послався на правовий висновок, викладений в ухвалі Верховного Суду від 21 січня 2019 року (справа № 61-49091ск18), і вказав, що він є обов`язковим для інших судів.
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_13 стверджує, що суд апеляційної інстанції істотно порушив вимоги КПК, повернувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , складену іноземною мовою, оскільки не дотримався принципу доступу до правосуддя та права особи на користування рідною мовою. Зазначає, що суд повинен був самостійно залучити перекладача для перекладу документа, поданого обвинуваченим (цей процесуальний статус зазначено у касаційній скарзі).
		Проте такі доводи захисника є безпідставними.
		Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп/1997 відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
		Тобто обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством. Однак повернення скарг через їх невідповідність встановленим вимогам не є порушенням такого права.
		При цьому у ст. 396 КПК визначено вимоги до апеляційної скарги, яка має бути подана в письмовій формі. Так, в апеляційній скарзі зазначаються: найменування суду апеляційної інстанції; прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; перелік матеріалів, які додаються.
		Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ст. 398 КПК). Одночасно хоча порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду, який можливий тільки у разі відповідності скарги вимогам КПК. 
		За таких обставин, при оскарженні судового рішення до апеляційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень ст. 396 КПК і визначитися щодо прийняття скарги до провадження.
		Натомість викладення скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом. 
		Тому, отримавши апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , складену недержавною мовою, апеляційний суд дійшов правильного висновку про її невідповідність вимогам ст. 396 КПК.
		Водночас не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення посилання апеляційного суду на ухвалу Верховного Суду від 21 січня 2019 року (справа                                      № 61-49091ск18), в якій також йшлося про те, що звертаючись до суду, особи мають подавати документи, складені українською мовою. 
		При цьому необґрунтованими також є доводи захисника про те, що апеляційний суд повинен був самостійно залучити собі перекладача для перекладу апеляційної  скарги, яка надійшла на його розгляд і була викладена іноземною мовою.
		Залучення судом перекладача у провадженні є одним з питань, які вирішуються при підготовці до апеляційного розгляду або в його процесі.
		Натомість суд позбавлений процесуальної можливості розглянути питання про участь перекладача у провадженні до відкриття апеляційного провадження або до  призначення судового засідання щодо розгляду скарги, яку належить розглядати у порядку статей 422, 422-1 КПК. 
		Втім учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460- VI та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 24 червня 2016 року № 401.
		Разом з тим, якщо учаснику судового провадження, який не володіє мовою судочинства, у встановленому законом порядку вже було призначено захисника та перекладача, то він користується їхніми послугами до закінчення такого провадження чи до вирішення питання про їх заміну.
		Тобто якщо особи не володіють мовою судочинства, вони можуть скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів, зокрема й з метою забезпечення можливості проведення з`ясування судом наявності в особи, яка звертається з апеляційною чи касаційною скаргою, прав і підстав для цього.
		За таких обставин, якщо апеляційна скарга складена неукраїнською мовою, апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження чи призначення судового засідання щодо розгляду скарги, поданої у порядку статей 422, 422-1 КПК, не зобов`язаний самостійно залучати перекладача у провадженні для перекладу поданої на його розгляд скарги. За цих обставин забезпечення рівності прав осіб у судовому процесі за мовною ознакою і гарантування права на користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника провадження) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.
		При цьому з  касаційної скарги і пояснень захисника, наданих суду касаційної інстанції, вбачається, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 розглядається судом першої інстанції, тобто він набув статусу обвинуваченого. ОСОБА_1 мав захисників і був забезпечений послугами перекладача. Ці обставини не позбавляли обвинуваченого можливості скласти апеляційну скаргу у перекладі на українську мову і він мав для цього передбачені законом можливості.
		Однак обвинувачений усупереч зазначеним нормам законодавства склав апеляційну скаргу іноземною мовою, в якій українською було викладено лише вступну частину із зазначення того, що оскаржуваним є рішення суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Отримавши таку апеляційну скаргу, суд правильно повернув її ОСОБА_1 з підстав невідповідності вимогам ст. 396 КПК.
		Законність повернення апеляційної скарги, окрім вищезазначеного, визначена з урахуванням наступного.
		Частинами 1-3 ст. 399 КПК регламентовано, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
		Проте положеннями ч. 2 ст. 422 та ст. 422-1 КПК передбачено особливий порядок апеляційної перевірки ухвал як слідчих суддів (у тому числі щодо застосування та продовження певних запобіжних заходів, обраних під час досудового розслідування), так і ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Так, особливість становлять: спрощений порядок подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду; скорочений строк апеляційного оскарження; відсутність стадії відкриття апеляційного провадження; обмежені строки розгляду апеляційної скарги; невідкладність вирішення питання про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб. 
		Наведеними нормами не визначено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих у порядку статей 422, 422-1 КПК без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК, а тому положення ст. 398 КПК, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК не можуть бути застосовані до таких апеляційних скарг.
		Водночас викладене не виключає можливості повернення таких апеляційних скарг із підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 3 ст. 399 КПК, що узгоджується з позицією об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленою у справі № 686/24639/17 (провадження № 51-5496кмо18).
		Отже, отримавши апеляційну скаргу, складену іноземною мовою, в якій українською було зазначено, що оскаржується судове рішення, яке стосується продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд правильно повернув таку скаргу особі, яка її подала, оскільки  системний аналіз положень КПК дає підстави для висновку про неможливість залишення такої скарги без руху.
		За наведених обставин апеляційний суд правильно повернув складену іноземною мовою апеляційну скаргу ОСОБА_1 № 1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Ураховуючи зазначене, об`єднана палата вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню. 
		На виконання приписів ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.
		Висновок:
		Апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
		Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.
		Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 № 1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_13 - без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_4                                      ОСОБА_5                   ОСОБА_6             
		 
		ОСОБА_7                  ОСОБА_8              ОСОБА_9           ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...