Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2106/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 28.09.2022. Зареєстровано: 29.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 вересня 2022 року                               м. Київ                                        № 640/2106/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» 
		до           Київська митниця Держмитслужби 
		про           визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» з позовом Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Київської митниці Держмитслужби від 06.11.2020 року № 0000147/7.8-19-01, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ-К» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на суму 451 288 гривен 64 копійок (361 030,91 грн. за податковим зобов`язанням та 90 257,73 грн. за штрафними санкціями);
		- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Київської митниці Держмитслужби від 06.11.2020 року № 0000146/7.8-19-01, який Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ-К» збільшено грошове зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на суму 205 131 гривень 19 копійок (164 104,95 грн. за податковим зобов`язаннями та 41 026,24 грн. за штрафними санкціями).
		Позовні вимоги мотивовано тим, що жодного обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Позивачем було допущено порушення законодавства України, контролюючим органом ані в оскаржуваних ППР ані в Акті перевірки не зазначено, що свідчить про протиправність оскаржуваних Позивачем рішень та протиправність дій контролюючого органу після завершення митного оформлення товарів за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670 від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169 від 16.03.2019 № UA 100010/2019/323591.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2021 року відкрито провадження у справі №640/2106/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощено позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Відповідач скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки рішення прийнято у відповідності, в спосіб та в межах чинного законодавства.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
		10.11.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» (надалі - Позивач) було отримано:
		- Податкове повідомлення-рішення Київської митниці Держмитслужби від 06.11.2020 року № 0000147/7.8-19-01, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на суму 451 288 гривен 64 копійок.
		- Податкове повідомлення-рішення Київської митниці Держмитслужби від 06.11.2020 року № 0000146/7.8-19-01, яким Позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на суму 205 131 гривень 19 копійок.
		Вказані податкові повідомлення-рішення, прийнято Київською митницею Держмитслужби (надалі - контролюючий орган, Відповідач) на підставі Акту № 91/20/7.8.-19-01/40641216 від 16.10.2020 року «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» (код ЄДРПОУ 40641216) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині подання недостовірних відомостей про визначення митної вартості за митними деклараціями: - від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591» (надалі - «Акт»).
		На думку Відповідача, які були викладені у Акті, документальною невиїзною перевіркою щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині подання недостовірних відомостей про визначення митної вартості за митними деклараціями: - від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA 100010/2019/323591 встановлено порушення Позивачем:
		-          вимог частини 1 статті 257, пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591, на загальну суму 164 104,95 грн.;
		-          вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591, на загальну суму 361 030,91 грн.
		Як зазначено в Акті, до Відповідача надійшов лист Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України від 04.12.2019 року № 31805/7/99-99-19-06-02-17 стосовно митного оформлення товарів Позивачем за МД від 14.01.2019 № UA 100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591.
		Зазначеним листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно- тарифного регулювання Державної фіскальної служби України надано копії документів, надісланих митною адміністрацією Туреччини, які стосуються митного оформлення товарів за МД від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591.
		Так, на думку Відповідача та начебто на підставі аналізу документів надісланих митною адміністрацією Туреччини, які стосуються митного оформлення товарів за МД від 14.01.2019 № UА100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UА100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591, Відповідачем зроблено висновок, що під час митного оформлення товарів за МД від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UА100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591 Позивачем подано до органу доходів і зборів, документи, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.
		Незгода позивача зі спірним рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом.
		Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
		Пунктами 23 та 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
		Згідно з п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
		Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).
		Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
		Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		На виконання ч. 2 ст. 53 МК України, Позивачем під час митного оформлення товарів, які були поставлені йому за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591 був наданий повний та вичерпний пакет документів для оформлення товарів за кожною митною декларацією.
		Всі митні формальності щодо товарів, які були поставлені за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591 Позивачем були виконанні, а товари були випущені у вільний обіг на території України, що підтверджується відповідними штампами митних органів на митних деклараціях.
		В той же час, майже через три роки Позивачем було отримано оскаржувані ППР та Акт, відповідно до змісту якого визначено, що до контролюючого органу надійшов лист Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України від 04.12.2019 № 21805/7/99-99-19-06-02-17 стосовно митного оформлення товарів Позивачем за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591.
		Зазначеним листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно- тарифного регулювання Державної фіскальною служби України надано копії документів, надісланих митною адміністрацією Туреччини, які стосуються митного оформлення товарів за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA 100010/2019/323591.
		Зі змісту Акту вбачається, що митною адміністрацією Туреччини на адресу Державної фіскальної служби України надіслано копії документів митного оформлення експерту товарів, зазначених:
		В МД від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670, а саме:
		копію експортної декларації типу «ЕХЗ» від 02.01.2019 №19060500ЕХ00026;
		копію рахунку фактури від 02.01.2019 № IHR2019000000001;
		сертифікат про походження товару від 02.01.2019 № 0733300.
		В результаті аналізу вказаних вище документів, які начебто стосуються МД від 14.01.2019 № UA 100010/2019/306670, контролюючим органом безпідставно було встановлено відмінність фактурної вартості товарів, .я. начебто в документах, які надавалися під час митного оформлення в України та документах, які надавали при експорті Товарів з Туреччини визначені різні вартості Товарів.
		В МД від 18.02.2019 № UА100010/2019/318169, а саме:
		копію експортної декларації типу «ЕХЗ» від 01.02.2019 №19060500ЕХ001258;
		копію рахунку фактури від 31.01.2019 № IHR2019000000021;
		сертифікат про походження товару від 01.02.2019 № 0107854.
		В результаті аналізу вказаних вище документів, які начебто стосуються МД від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169, контролюючим органом безпідставно було встановлено відмінність фактурної вартості товарів, т.я. начебто в документах, які надавалися під час митного оформлення в України та документах, які надавали при експорті Товарів з Туреччини визначені різні вартості Товарів.
		В МД від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591, а саме:
		копію експортної декларації типу «ЕХЗ» від 25.02.2019 №19060500ЕХ002318; копію рахунку фактури від 25.02.2019 № IHR2019000000045;
		сертифікат про походження товару від 25.02.2019 № 0107854.
		В результаті аналізу вказаних вище документів, які начебто стосуються МД від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591, контролюючим органом було встановлено відмінність фактурної вартості товарів, які надавалися під час митного оформлення в України та документах, які надавали при експорті Товарів з Туреччини визначені різні вартості Товарів.
		Саме внаслідок наявності вказаних вище порушень, контролюючим органом був складений Акт та оскаржувані ППР, які Позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
		Згідно з положеннями частини п`ятої статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
		Положеннями статті 272 МК України, статті 185 ПК України визначено, що ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість.
		Відповідно до п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
		Згідно з пп. 54.3.2 та пп. 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
		Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
		Позивач здійснював митне оформлення товарів за митними деклараціями від 14.01.2019 № UА100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591 на підставі наявних у нього документів, що виникли з правовідносин між ним і компанією ANTAT GIDA ІС VE DIS TIC.LTD.STI (Республіка Туреччина) (стороною контракту), та заявлена декларантом митна вартість товару є дійсною вартістю в рамках контракту, про яку сторони домовились.
		З огляду на це, слід зазначити, що самі по собі лист, отриманий від митної адміністрації Туреччини із копіями невстановлених документів, які не були надані Позивачу та які жодними чином не відносяться до митних декларацій від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591 не є беззаперечним доказом вчинення дій спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів з боку Позивача. Надані компетентним органом Туреччини експортні декларації доводять лише факт оформлення експорту невстановлених товарів із Туреччини.
		Зміст таких документів, наданих митними органами Туреччини, сам по собі, не може свідчити про наявність порушення митних правил Позивачем під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA100010/2019/323591 через те, що такі документи не містять належних та допустимих доказів, які б дозволяли беззаперечно стверджувати, що саме при декларуванні товару на митній території України, а не на території Туреччини, мало місце подання документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару. Матеріали перевірки не містять доказів того, що подані до митного оформлення при імпорті документи, у т.ч. інвойси, є підробленими чи одержаними незаконним шляхом, або містять неправдиві відомості.
		За приписами п. 3 ч.3 ст. 345 МК України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
		Згідно зі ст. 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
		Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
		виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
		надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
		Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
		Жодного обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Позивачем було допущено порушення законодавства України, контролюючим органом ані в оскаржуваних ППР ані в Акті перевірки не зазначено, що свідчить про протиправність оскаржуваних Позивачем рішень та протиправність дій контролюючого органу після завершення митного оформлення товарів за митними деклараціями від 14.01.2019 № UA100010/2019/306670; від 18.02.2019 № UA 100010/2019/318169; від 16.03.2019 № UA 100010/2019/323591.
		Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, в постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 814/1256/17 (адміністративне провадження №К/9901/841/18), від 20 березня 2018 року у справі №814/978/17 (адміністративне провадження №К/9901/5649/17), від 03 травня 2018 року у справі №П/811/849/17 (адміністративне провадження №К/9901/11284/18), від 07 серпня 2018 року у справі №808/2133/17 (адміністративне провадження №К/9901/36140/18).
		Аналогічної правової позиції дотримується також і Верховний Суд на цей час, про що останнім неодноразово зазначалось у прийнятих судових рішеннях, зокрема, постанові від 12 червня 2020 року по справі №808/529/17. У вказаній постанові Верховний Суд наголошує, що наказ про призначення документальної невиїзної перевірки обов`язково має містити визначені ч. 2 ст. 351 МК України підстави для її проведення, які зі змісту такого наказу можливо було чітко ідентифікувати.
		В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України     посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України     та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених      статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України     в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Згідно з положеннями      статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього      Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.77,139,143,243-246,250,255    Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» (03142, м. Київ, вул. Малинська, 20, ЄДРПОУ 40641216) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Г. Вацлава, 8А, ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Київської митниці Держмитслужби від 06.11.2020 року № 0000147/7.8-19-01, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ-К» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на суму 451 288 гривен 64 копійок (361 030,91 грн. за податковим зобов`язанням та 90 257,73 грн. за штрафними санкціями);
		3. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Київської митниці Держмитслужби від 06.11.2020 року № 0000146/7.8-19-01, який Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ-К» збільшено грошове зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на суму 205 131 гривень 19 копійок (164 104,95 грн. за податковим зобов`язаннями та 41 026,24 грн. за штрафними санкціями).
		4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» (03142, м. Київ, вул. Малинська, 20, ЄДРПОУ 40641216) витрати зі сплати судового збору у розмірі 9846,30 грн. (дев`ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 30 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8А, ЄДРПОУ 43337359).
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому      ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства     та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст.      293,      295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                          І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...